Справа № 161/2298/26
Провадження № 2/161/2936/26
13 березня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Мазура Д. Г.
за участі секретаря судового засідання Дручок О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
30 січня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2341 вчинений 20.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості у розмірі 32744,54 грн..
В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис № 2341 на підставі договору L01.201.74211 від 13.04.2016 року, укладеним з АТ «Ідея Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ ФК «Кредит Капітал», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «ФК «Аланд» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 32744,54 грн.. Позивач вказує, що приватний нотаріус Горай О.С. вчиняючи виконавчий напис № 2341 від 20 січня 2021 року порушив норми чинного законодавства, оскільки заборгованість, яка вказана у виконавчому написі не є безспірною, відсутні докази, що підтверджують безспірність вимоги, тому нотаріус не мав передбачених законом підстав для їх вчинення. Окрім того, укладений позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визначення відповідного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, у позові позивач просить поновити строк позовної давності на оскарження зазначеного виконавчого напису, обґрунтовуючи тим, що їй лише 11.02.2024 стало відомо щодо обмеження права власності на майно внаслідок існування виконавчого напису за номером №37722 від 08.09.2020.
Окрім, цього позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Ухвалою від 02 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу 15 денний термін з часу отримання ухвали про відкриття провадження на подання відзиву, а в разі його подання, позивачу 3 денний термін для подання відповіді на відзив.
Відповідач, правом на подання відзиву, в порядку ст.178 ЦПК України, не скористався.
Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії виконавчого напису від 20 січня 2021 року за №2341, що вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вбачається, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № L01.201.74211 від 13 квітня 2016 року, укладеним з АТ «Ідея Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ ФК «КредитКапітал», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «ФК «Аланд». Стягнення заборгованості проводиться за період з 04 грудня 2020 року по 11 грудня 2020 року. Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню становить 32244,54 грн. (а.с.10)
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. перебуває виконавче провадження № 64428079 з примусового виконання виконавчого напису № 2341 виданого 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості у розмірі 32744,54 грн. (а.с.6).
Вирішуючи спір по суті, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Главою 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п.1.1. даної глави для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.3.1 вказаної глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого напису надаються: - оригінал кредитного договору; - засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий висновок відповідає, зокрема, правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17, постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15.
Таким чином, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса №3073 від 20 січня 2021 року таким, що не підлягає виконанню ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку на оскарження виконавчого напису, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскарження виконавчого напису нотаріуса не є процесуальною дією, а є способом захисту права, яке позивач вважає порушеним.
Отже, враховуючи зазначене, строк на оскарження виконавчого напису не є процесуальним строком, а тому не може бути поновлений відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України.
Водночас, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно до ч.4 ст. 267 ЦПК України строк позовної давності і його сплив (пропуск) може бути підставою для відмови в позові, якщо суд не встановить під час вирішення справи, що причини його пропуску були поважними.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Про порушення своїх прав позивач дізналася, 22.01.2026 після отримання від приватного виконавця Клименка Р.В. постанови про відкриття виконавчого провадження №64428079 від 09.02.2021 та копії виконавчого напису №2341 від 20.01.2021.
За таких обставин, строк позовної давності для звернення з наданим позовом до суду не сплинув, а тому відсутні підстави для застосування наслідків такого строку. Від відповідача заява про застосування строків позовної давності не подавалося.
Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За умовами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач сплатив судовий збір то з відповідача в на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2341 вчинений 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 32744 (тридцять дві тисячі сімсот сорок чотири) гривні 54 копійки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_2 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного тексту рішення 13 березня 2026 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 14, оф. 301, ЄДРПОУ 42642578.
Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: 10008, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, адреса: 02094, Київська обл., м. київ, вул. Черчилля Вінстона, 42, оф. 327.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур