Справа № 161/5522/26
Провадження № 1-кс/161/1905/26
про застосування запобіжного заходу
м. Луцьк 12 березня 2026 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ,
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», згідно ст.89 КК України не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно матеріалів клопотання, Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140130001466 від 14.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
12.03.2026 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а тому слідчий, за погодженням із прокурором, просить застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, оскільки лише вказаний запобіжний захід, на думку сторони обвинувачення, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з викладених у ньому мотивів та просили задовольнити, підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник, кожен зокрема, щодо задоволення клопотання слідчого не заперечили, однак просили визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані докази, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Так, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, дія якого продовжена на даний час.
Тобто, з огляду на положення ч. 8 ст. 176 КПК України, під час введення воєнного стану в Україні до військовослужбовців, які підозрюються у вчинені злочину, передбаченого ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140130001466 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 12.03.2026 ОСОБА_6 у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Обґрунтованість вказаної підозри стверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування проведеного військовою частиною НОМЕР_1 по факту обставин відсутності ОСОБА_6 ; наказами командира військової частини НОМЕР_1 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_6 згідно ст.89 КК України не судимий, однак притягувався до кримінальної відповідальності, на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі, а тому стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на імперативні вимоги ч. 8 ст. 176 КПК України та продовження на території України строку дії правового режиму воєнного стану, тому до підозрюваного ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно протоколу затримання, ОСОБА_6 затримано 12.03.2026 о 07.13 год. на підставі ст.208 КПК України, тому строк тримання під вартою слід обчислювати з вказаної дати та години.
Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає ОСОБА_6 розмір застави, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 травня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з 07 год. 13 хв. 12 березня 2026 року.
На підставі ст.205 КПК України ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя