Справа № 420/36241/25
12 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якій позивач, з урахуванням заяви «про зміну позовних вимог» від 08.12.2025 року, просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не здійснення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 не доплаченого грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної премії за липень 2024 року та з урахуванням скасування п. 3 Наказу ГУНП в Одеській області від 05.07.2024 року № 1736 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не доплачене грошове забезпечення та одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням щомісячної премії за липень 2024 року у розмірі 123 037 (сто двадцять три тисячі тридцять сім) гривень 07 копійок, та з урахуванням скасування п. 3 Наказу ГУНП в Одеській області від 05.07.2024 року № 1736 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з листопада 2015 року по червень 2024 року включно;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в повному обсязі не доплачене грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з листопада 2015 року по червень 2024 року включно у розмірі - 1 283 (одна тисяча двісті вісімдесят три) гривні 59 копійок. 7);
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по листопад 2017 року;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по листопад 2017 року;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нездійснення, ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 % від грошового забезпечення за період з 2020 року по 30.06.2023 року пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни»;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у вигляді доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 % від грошового забезпечення за період з 2020 року по 30.06.2023 року пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни»;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (код за ЄДРПОУ - 40108740) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі - 263 713 (двісті шістдесят три тисячі сімсот тринадцять) гривень 86 копійок;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код за ЄДРПОУ - 40108740) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме: витрати на правничу допомогу у розмірі - 8 000 (вісім тисяч) гривень та судовий збір у розмірі - 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач проходив службу в Національній поліції України на посаді інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області. Наказом від 08.07.2024 року № 1057 о/с був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням.
Вважаючи, що під час проходження служби та при звільненні йому не повністю нараховано та виплачено грошового забезпечення, на яке він має право, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 28.10.2025 року позовну заяву залишено без руху та позивачу роз'яснено, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом надання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС України, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог.
30.10.2025 року представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Позивач надав до суду копії довідок та розрахункових листів про грошове забезпечення позивача, які були надані відповідачем у вересні 2025 року. Відтак, позивач стверджував, що зміг дізнатися про те, що спірні виплати за вказаний період йому були виплачені не в повному розмірі лише з моменту отримання у вересні 2025 року відповідних документів.
Враховуючи, що тримісячний строк звернення до суду обчислюється, згідно з чинною редакцією статті 233 КЗпП України, з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, такі повідомлення отримані позивачем протягом серпня-вересня 2025 року, а до суду він звернувся 23.10.2025 року, суд висновував про дотримання строку звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 02.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.
03.12.2025 року відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що позивачу було надіслано наказ про звільнення № 1057 о/с 08.07.2024 року, а остаточний розрахунок було здійснено того ж місяця при звільненні. Відтак, тримісячний строк звернення до суду з вимогами щодо належних при звільненні сум сплинув у жовтні 2024 року. Також зазначено, що судове рішення у справі № 420/23958/24 щодо скасування наказу від 05.07.2024 року № 1736 набрало законної сили 28.03.2025 року, тому і в цьому випадку позивачем пропущений строк звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У даній справі позивач оскаржує, зокрема, бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з листопада 2015 року по червень 2024 року включно, а також бездіяльність щодо нездійснення ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 % від грошового забезпечення за період з 2020 року по 30.06.2023 року пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.
Заявлені позовні вимоги необхідно оцінювати, як вимоги про стягнення заборгованості з виплати грошового забезпечення, яке охоплюється поняттями “заробітна плата» і “оплата праці» у тому сенсі, яким їх наповнив Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 №8-рп/2013, а тому спір про грошове забезпечення набуває ознак трудового спору і, враховуючи те, що КАС України не містить норм, які передбачали б строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої /заборгованої заробітної плати/ грошового забезпечення, то застосуванню до спірних правовідносин підлягає стаття 233 КЗпП України, яка містить спеціальні для окреслених правовідносин норми, які встановлюють строк.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Отже, з 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Тобто, редакція ст. 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строком звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022 року.
При цьому, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, строки, визначені статтею 233 КЗпП України, підлягають застосуванню з 01.07.2023 року.
У межах розгляду даної справи позивач просить перерахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України (19 липня 2022 року).
При цьому, Наказом ГУНП в Одеській області по особовому складу від 08.07.2024 року № 1057 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за власним бажанням.
У такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Такий правовий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23.
За таких обставин, позивачем дотримано строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з листопада 2015 року по 18 липня 2022 року та щодо здійснення доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 % від грошового забезпечення за період з 2020 року по 18 липня 2022 року пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 “Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.07.2022 року, та за період з 19.07.2022 року по 30.06.2023 року щодо здійснення доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 % від грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 “Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни», - то цей період регулюється вже нині чинною редакцією ч. 1 ст. 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (з урахуванням пункту першого глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України).
З урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 31.07.2025 року почався 01 липня 2023 року, а тому останнім днем звернення до суду з вказаними позовними вимогами є 30 вересня 2023 року, тобто строк для звернення з позовними вимогами за цей період завершився.
Разом із тим, позивач надав до суду копії довідок та розрахункових листів про грошове забезпечення позивача, які були надані відповідачем у вересні 2025 року. Відтак, позивач стверджує, що зміг дізнатися про те, що спірні виплати за вказаний період йому були виплачені не в повному розмірі лише з моменту отримання у вересні 2025 року відповідних документів.
Таким чином, тримісячний строк звернення до суду у цій справі обчислюється, згідно з чинною редакцією статті 233 КЗпП України, з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Враховуючи, що такі повідомлення отримані позивачем протягом серпня-вересня 2025 року, а до суду він звернувся 23.10.2025 року, суд висновує про дотримання строку звернення до суду з даним позовом на дату його подання.
Аналогічні висновки були наведені судом в ухвалі від 02.12.2025 року про відкриття провадження у цій справі.
У відповідності з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).
На підставі викладеного, вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, судом не виявлено факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду цього позову.
Керуючись ст.ст. 5, 44, 122, 123, 240, 243, 248 КАС України,
У задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.А. Радчук