Справа № 420/4907/26
про відкриття провадження в адміністративній справі
11 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивачка просить суд:
1.Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій у період з 18.06.2025 по 14.08.2025, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно додатків 1 і 14 до Постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704,
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 18.06.2025 по 14.08.2025 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно додатків 1 і 14 до Постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 та виплату з урахуванням виплачених сум,
3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159,
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Позовна заява підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудна Одеському окружному адміністративному суду.
Згідно до ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу;4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву суддею було встановлено, що позивач пропустив встановлений законом строк для звернення до суду із цим позовом, при цьому не заявляв при зверненні до суду про поновлення такого строку.
Ухвалою суду від 27.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, позивачці надано строк для усунення виявлених недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку.
Протягом встановленого судом строку позивачка надала відповідну заяву, у якій в обґрунтування зазначила, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, Рішенням Великої Палати Конституційного Суду України № 1-р/2025 частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною.
Оскільки позивач до суду з позовом звернулась після визнання неконституційною та втрати чинності ч.1 ст.233 УЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду, вважає наявними підстави для поновлення їй строку для подання цього позову.
Зазначає також, що запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться у прямому причинному зв'язку з такими обставинами. Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 15 липня 2025 року № 1151 Одеська міська територіальна громада з 26.05.2025 включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Окрім того, позивача за її доводами з 20.10.2025 перебуває в складі Збройних Сил України, що підтверджується копією послужного списку, та зазначені вище обставини та складності утруднили складання позовної заяви та збір доказів для направлення в суд.
Від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання позивачки про поновлення їй строку для звернення до суду із цим позовом.
Розглянувши доводи сторін, оцінюючи вказані позивачем доводи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
При цьому, у силу приписів ст.234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст.233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, згідно з якими, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).».
Судовою палатою Верховного Суду в указані вище постанові наголошено, що період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У зв'язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. В справі №460/21394/23 це відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
За наведеного, позовні вимоги заявлені щодо періоду по 19.07.2022 не обмежені строком звернення до суду з питань оплати праці.
Водночас, щодо вимог заявлених за період з 19.07.2022 суд враховує також, що в силу приписів ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Слід зважати, що норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При цьому, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
За вказаного, суд звертає увагу, що згідно доданих до позову документів, позивач з 23.02.2022 по 14.08.2025 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . При цьому, у подальшому з 20.10.2025 продовжила проходити військову служу у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону (на 725 ліжок) м.Одеса.
За наведених підстав, суд вважає за доцільне врахувати сформовані у постанові Верховного Суду по № 120/359/24 правові висновки з приводу того, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби: 1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду. 2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори. 3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду. 4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку. 5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку».
Відповідно до викладеного, можна виснувати, що поведінка позивача до звернення за судовим захистом не свідчить про наявність безпідставних зволікань із поданням позову. Те, що позивачка є діючим військовим, до теперішнього часу та виконує обов'язки, пов'язані з військовою службою, безпосередньо могло впливати на складність в отриманні правових ресурсів та унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду, у зв'язку з чим суд вважає наявними підстави для поновлення пропущеного строку для звернення до суду із цим позовом щодо вимог, заявлених за період починаючи з 19.07.2022, визнаючи причини його пропуску поважними.
Адміністративний позов подано з дотриманням вимог статей 160, 161, 172 КАС України, а також у межах встановленого законом строку.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст.169 КАС України, а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст.170 КАС України не встановлено.
Тому суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розглядає справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи критерії, визначені ч.3 ст.257 КАС України, якими суду слід керуватися при вирішенні питання про розгляд справи за правилами загального або спрощеного позовного провадження та виходячи із змісту заявлених позовних вимог, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Також, суд враховує, що у відповідності до приписів ч.4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Дослідивши матеріали позовної заяви, виходячи з встановленого статтею 9 КАС України принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а також приписів ст.77, 79, 80 КАС України, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача додаткові докази по справі, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, а саме належним чином засвідчені копії довідок-розрахунків, тощо, із інформацією про розмір та складові грошового забезпечення позивача за 2025 рік.
На підставі викладеного, керуючись ст.9, 12, 77, 79, 80, 160-164, 171, 243, 248, 257-262 КАС України, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на подання до суду даного позову.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих доказів іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Окрім того, суд звертає увагу відповідачів, що відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Витребувати у відповідача - належним чином завірені копії довідок-розрахунків/карток особового рахунку/тощо, із інформацією про розмір та складові грошового забезпечення позивачки за 2025 рік.
Встановити відповідачу строк для надання витребуваних документів аналогічний тому, який було встановлено для надання відзиву на позовну заяву. У разі ненадання витребуваних документів - надати письмові пояснення щодо причин їх ненадання у той самий строк.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати вимогам ст. 163 КАС України, з наданням суду доказів надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, які повинні відповідати вимогам ст. 164 КАС України, з наданням суду доказів надіслання заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА