Справа № 420/5402/26
11 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд :
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2025 року пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нараховувати та виплачувати з 01.03.2025 пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025 року по день проведення перерахунку.
Ухвалою судді від 02.03.2026 позовну заяву залишено без руху, оскільки позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом 26.02.2026 з приводу перерахунку пенсії з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209.
06.03.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку на звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром є абсолютним і не повинно обмежуватися строками в разі вини державного органу. Представник позивача стверджує, що позивач дізнався про порушення своїх прав лише після отримання офіційної відмови від ГУ ПФУ від 29.01.2026 року, а отже, позов подано в межах загального шестимісячного строку, передбаченого ст. 122 КАС України. Наголошує, що у справах про соціальний захист норми ст. 55 Закону № 2262-XII та ст. 46 Закону № 1058-IV є спеціальними та передбачають виплату нарахованих сум пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком. Також представник позивача посилається на правові висновки Верховного Суду та апеляційних судів, згідно з якими обмеження строку звернення не застосовується, якщо недоплата виникла з вини пенсійного органу. Крім того, враховуючи неконституційність обмеження пенсій максимальним розміром (рішення КСУ № 7-рп/2016), дії відповідача мають триваючий протиправний характер.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписи абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
За таких обставин подання позивачем позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, нарахування та виплати, суми пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
З урахуванням наведених норм права, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії та правові висновки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2024 по справі № 240/27663/23, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2025 по 25.08.2025 (шість місяців до дня звернення).
Посилання на отримання листа ПФУ як на момент, з якого позивачці нібито вперше стало відомо про порушення прав, є безпідставним і не підтверджує існування об'єктивних перешкод для звернення до суду у встановлений законом строк.
Фактично сторона позивача просить нівелювати взагалі інститут строку на звернення до суду з позовом, надавши перевагу в такий спосіб позивачу.
Верховний Суд неодноразово підкреслював, що дата отримання позивачем повідомлення у відповідь на його заяву, не може слугувати відправною точкою для обчислення строку звернення із спірними вимогами, вона лише вказує на час, коли позивач почав вчиняти дії з метою реалізації свого права.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таке правозастосування не є порушенням права особи на доступ до правосуддя, а є дотриманням принципу «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує, в світлі якого і запроваджено обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками.
При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду за період з 01.03.2025 по 25.08.2025 (поза межами 6-місячного строку) поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В іншій частині позовна заява подана з додержанням вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України; підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності, у зв'язку із чим справа може бути розглянута за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 248, 257, 260, 261, 262 КАС України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду із вимогами за період з 01.03.2025 по 25.08.2025 відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.03.2025 по 25.08.2025 - повернути позивачу.
В частині позовних вимог з 26.08.2025 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Надати відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, роз'яснивши право позивача подати до суду протягом п'яти днів із дня отримання відзиву на адміністративний позов відповідь на відзив, відповідача - право на подання заперечення протягом п'яти днів із дня отримання відповіді на відзив.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Роз'яснити сторонам, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині повернення частини позовних вимог шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк