13 березня 2026 р. справа № 400/5416/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 13 254,82 грн
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить суд стягнути податковий борг в розмірі 13 254,82 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачка має податковий борг, який є узгодженим, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачка надала відзив, в якому не погоджується з позовом та просить у задоволенні позову відмовити, оскільки вона не має сплачувати податки щодо земельних ділянок, які були передані в оренду ТОВ «Агрофірма Корнацьких», який саме і має статус платника податку 4 групи та на яке покладено обов'язок щодо подання декларацій і сплати податків. Про зазначене було проінформовано позивача листом ТОВ «Агрофірма Корнацьких», який в свою чергу позивачем не взято до уваги і безпідставно нараховано відповідачці заборгованість зі сплати податку.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій заперечив проти обґрунтувань відповідача та додатково зазначив, що відповідно до пп. 266.7.3., п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних. Однак, заява на звірку від платника податків ОСОБА_1 не надходила.
Суд розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідач має податковий борг в сумі 13 254,82 грн., який виник на підставі наступних податкових повідомлень-рішень:
1) податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання (11011300) в сумі 7 835,91 грн.:
- податкове повідомлення-рішення № 2953384/14-27 вiд 02.05.24 р. за період 2023 р. в сумі 7 835,91 грн., строк сплати - 27.10.24 р., яке було направлено відповідачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано нею 28.08.24 р.;
2) земельний податок з фізичних осіб (18010700) в сумі 5 418,91 грн.:
- податкове повідомлення-рішення № 830135-2414-1408-UA48080070000061107 вiд 29.12.23 р. за період 2023 р. в сумі 1 320,41 грн., строк сплати - 01.06.24 р.;
- податкове повідомлення-рішення № 830136-2414-1408-UA48080070000061107 вiд 29.12.23 р. за період 2023 р. в сумі 1 321,66 грн., строк сплати - 01.06.24 р., які були направлені відповідачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але повернуто за закінченням терміну зберігання 02.04.24 р.;
- податкове повідомлення-рішення № 6520287-2414-1408-UA48080070000061107 вiд 06.06.24 р. за період 2024 р. в сумі 1 389,08 грн., строк сплати - 26.08.24 р.;
- податкове повідомлення-рішення № 6520288-2414-1408-UA48080070000061107 вiд 06.06.24 р. за період 2024 р. в сумі 1 387,76 грн., строк сплати - 26.08.24 р.
Податкові повідомлення-рішення отримані відповідачкою у приміщенні ГУ ДПС у Миколаївській області 27.06.24 р.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідачка не скористалась наведеними вище правами, не звернулась до контролюючого органу із заявою, не оскаржила податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, тому визначена наведеними вище податковими повідомленнями-рішеннями сума податкового зобов'язання є узгодженою.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, є податковим боргом.
Пунктами 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідачці направлена податкова вимога від 03.12.24 р. № 0015393-1308-1429 яка була направлена 02.06.24 р., яка була направлена відповідачці та повернена за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відзиві відповідачка зазначила, що вимоги викладені в позовній заяві про стягнення податкового боргу в розмірі 13 254,82 грн. є необґрунтованим, оскільки вона вважає, що не має сплачувати податки щодо цих земельних ділянок, оскільки вони перебувають в ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Саме на ТОВ «Агрофірма Корнацьких» покладено обов'язок щодо подання декларацій і сплати податків. Тобто, відповідачка не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, які стали підставою для стягнення податкового боргу, але не оскаржила їх в судовому порядку та не подала зустрічний позов в цій справі.
Стосовно заперечень відповідачки суд зазначає, що при вирішенні спору про стягнення податкового боргу, суд позбавлений можливості перевіряти правомірність здійснення нарахування грошових зобов'язань в результаті несплати яких податковий орган дійшов висновку про наявність підстав для стягнення податкового боргу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 821/2205/15-а від 9 липня 2019 р. у справі № 560/4343/19 від 3 лютого 2022 р.
Факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.20 р. у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.19 р. у справі №2340/4023/18, від 05.03.20 р. у справі №804/8630/16 та інших.
Таким чином, питання правомірності податкового повідомлення-рішення не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки його правомірність не є предметом позову у цій справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати такий їх правовий аналіз.
У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.20 р. у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.19 р. у справі № 2340/4023/18, від 05.03.20 р. у справі № 804/8630/16, від 12.07.22 р. у справі № 160/7345/20 та № 160/15166/22 від 21.05.24 р.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачка не оскаржувала податкові повідомленні-рішення, не пред'явила зустрічний позов у цій справі та не звернулась до позивача з заявою про звірку, а тому грошові зобов'язання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, стали узгодженими та визначена в них заборгованість набула статусу податкового боргу.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 242-246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 13 254,82 грн. (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири гривні вісімдесят дві копійки) на користь місцевого бюджету.
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз