13 березня 2026 рокусправа № 380/1640/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039 ), в якому просить суд:
-визнати противоправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України які полягають у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року відповідно до вимог Закону України №2262-XII, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
-зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, з врахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за вислугу років (у розмірі 50% від посадового окладу і окладу за військовим званням); НОУС за охорону повітряного і морського простору та важливих об'єктів (у розмірі 15% від посадового окладу), надбавки за виконання особливо важливих завдань (у розмірі 50% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за кваліфікацію майстер (у розмірі 7% від посадового окладу), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (у розмірі 15% від посадового окладу), надбавки за особливості проходження служби (у розмірі 40% від посадового окладу, окладу за військове звання і надбавки за вислугу років)та премії (у розмірі 435% від посадового окладу), за посадою, відповідною або аналогічною моїй останній штатній посаді для перерахунку розміру пенсії із 1 лютого 2026 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що у зв'язку із підвищенням у 2026 році посадового окладу та окладу за військовим званням через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про бюджет станом на 01 січня відповідного календарного року, він як особа, якій отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ), має право на її перерахунок на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії, визначеного станом на 01.01.2026, із зазначенням основних видів грошового забезпечення, визначених з врахуванням відповідних тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, та додаткових видів грошового забезпечення у відповідних відсотках, проте відповідач протиправно не підготував та не направив до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області такої довідки.Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 30.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому повідомив суд, що після 01.03.2018 Кабінетом Міністрів України розмір грошового забезпечення діючим військовослужбовцям не змінювався та продовжує встановлюватись, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 №1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006р. №1644 і від 30 серпня 2017р. №704»), якою визначено, що: «розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Крім того, зазначив, що станом на день виникнення спірних правовідносин (зокрема, після 01.03.2018) Кабінет Міністрів України не приймав жодних інших рішень щодо перерахунку пенсій військовослужбовців. За таких обставин, вважає, що відсутні підстави для оформлення відповідачем нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача для здійснення перерахунку його пенсії з 01.02.2026. Тому, на його думку, вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, з аргументами, викладеними у позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
Позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що не заперечується сторонами у справі.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв постанову від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704.
Відповідно до норми пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 6 Постанови №103, яка набрала чинності 24.02.2018, до пункту 4 Постанови №704 внесено зміни, зокрема якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018.
На підставі вищезазначеного, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо складання та подання до Головного управління ПФУ у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2026 року для здійснення перерахунку і виплати пенсії у відповідних роках з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року відповідно, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
На заяву позивача щодо виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідач надав відповідь в якій зазначено, що з моменту прийняття постанови №704 і до моменту розгляду звернення позивача, Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень щодо змін розміру в грошовому забезпеченні військовослужбовців. Також зазначив, що у відповідача немає правових підстав для оформлення і видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026.
Позивач не погодився із такими діями відповідача щодо відмови у видачі нової довідки, відтак звернувся до суду із цим позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, у справі, яка розглядається, спір виник у зв'язку з відмовою відповідача оформити та направити до органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01.01.2026 (3328,00грн) відповідно до постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови № 704, за зверненням позивача до відповідача у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі Закон № 4695-IX).
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Слід зазначити, що, зокрема у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, Верховний Суд дійшов таких висновків:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі Закон № 1082-IX), у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 1774-VIII) обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
В подальшому аналогічні висновки були також викладені Верховним Судом ще у ряді у постанов, зокрема від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21, від 16.11.2022 у справі № 120/648/22-а, від 22.03.2023 у справі № 340/10333/21 та від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 19.09.2023 у справі № 160/15756/21.
Окрім того, слід зазначити, що Верховний Суд також розглядав справи, правовідносини у яких виникли у зв'язку із відмовою уповноваженого органу сформувати та видати особі, яка отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ та з урахуванням вимог Закону довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, визначеного станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про бюджет на відповідний рік (станом 01.01.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) та, зокрема, у постанові від 02.04.2024 у справі № 340/608/23, дійшов висновків про наявність у таких осіб права на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір окладу за військовим (спеціальним) званням, який визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для його визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Тобто, Верховним Судом чітко сформований правовий підхід про те, що, через зростання прожиткового мінімуму, для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно із Законом № 1928-IX та Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710-IX) та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, зокрема у 2020 - 2023 роках, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та право на перерахунок пенсії на їх підставі.
Отже, враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, впродовж 2020 -2023 років для визначення грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідній категорії осіб, застосуванню підлягав пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
При цьому, суд ураховує, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - постанова № 481), якою скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови № 103; внесені зміни до пункту 4 постанови № 704, викладено абзац 1 в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Проте, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови № 704.
У свою чергу, відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частинні 3 статті 7 КАС загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним й такий, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Таким чином пункт 4 постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.
До того ж, суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, Рішення від 17.03.2004 № 7-рп/2004, Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016).
Так, у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов'язані з особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави захист суверенітету і територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України); потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
У первинній редакції пункту 4 постанови № 704 Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожитковий мінімум, встановлений законом на поточний рік, як державний соціальний стандарт, встановлений законом, який був покликаний забезпечити достатній рівень життя військовослужбовців на фоні росту цін та інфляції в країні та уникнути необхідності одноразових, штучних підвищень грошового забезпечення за рахунок видання окремих нормативно-правових актів.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) державні соціальні стандарти встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону № 2017-III).
Згідно з приписами статті 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров'я та освіти.
Відповідно до пояснювальної записки до проєкту постанови № 704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Натомість пункт 4 постанови № 704 в редакції пункту 2 постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття постанови № 704 як такої.
Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 постанови № 704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.
Приписи пункту 4 постанови №704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону № 1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі Закон № 3460-IX) та становив 3028 гривень.
Тобто, через зростання прожиткового мінімуму, для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно із Законом № 3460-IX та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, також у 2024 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та право на перерахунок пенсії на її підставі.
Вподальшому, станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі Закон № 4059-IX) залишився незмінним і становив 3028 гривень, що у свою чергу не зумовило підвищення у 2025 році посадового окладу та окладу за військовим званням через незростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про бюджет станом на 01 січня відповідного календарного року, та у осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ не виникло права на її перерахунок.
При цьому, у 2026році, статтею 7 Закону №4695-IX визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00грн, що свідчить про його зростання у порівнянні з розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого у 2024 -2025 роках відповідними законами про бюджет України на відповідні роки в розмірі 3028 гривень.
Таким чином, з 01.01.2026 через зростання прожиткового мінімуму, для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно із Законом №4695-IX та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку їх пенсії, визначеного станом на 01.01.2026, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та право на перерахунок пенсії на її підставі.
Зокрема, суд зауважує, що Постановою КМУ № 704 (пункт 4) передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається виходячи з прожиткового мінімуму, установленого законом на 1 січня кожного року.
А отже щороку виникає новий розрахунковий період, навіть якщо показник не змінився.
Сам факт ухвалення нового Закону «Про Державний бюджет України» на відповідний рік свідчить про оновлення правової бази для визначення грошового забезпечення, оскільки пункт 4 Постанови № 704 прямо вимагає застосування прожиткового мінімуму, «установленого законом на 1 січня відповідного року», а не «змінений порівняно з попереднім роком».
Тобто підставою для оновлення довідки є нова дата законодавчого визначення (1 січня 2026 р.), а не обов'язково зміна розміру.
Тому, позивач має право на щорічне оновлення довідки незалежно від зміни прожиткового мінімуму.
Це випливає із статті 63 частини 4 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII, яка зобов'язує органи забезпечення надавати до ПФУ довідки про грошове забезпечення у разі зміни хоча б одного з його складових.
Прожитковий мінімум це не лише цифра, а нормативна категорія.
Навіть якщо сума 3328 грн повторюється в 2026 році, це є новий прожитковий мінімум, установлений новим законом, тобто інший юридичний факт, який застосовується з нової дати (01 січня 2026 року).
Суд оцінює не лише зміну суми, а факт ухвалення нового нормативного акта, який діє на момент виникнення права на перерахунок.
Тому для цілей визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується прожитковий мінімум, установлений законом станом на 1 січня 2026 року, незалежно від того, що його розмір не змінився порівняно з попереднім роком.
У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово підкреслював, що військове грошове забезпечення має динамічний характер і розраховується відповідно до чинних на певну дату норм.
А отже, навіть за незмінного показника, підлягає оновленню довідка (оскільки має бути відображено застосування нового року в ній).
Посилання відповідача на відсутність збільшення прожиткового мінімуму не має правового значення, оскільки обов'язок підготувати довідку про грошове забезпечення виникає не лише у разі зміни його розміру, а й у разі набрання чинності новим законом, який визначає його величину станом на 1 січня відповідного року.
Позивач зазначає, що відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Таким чином, застосуванню підлягає прожитковий мінімум, визначений саме законом, чинним на початок року, за який здійснюється обчислення, незалежно від того, чи відбулася зміна його розміру порівняно з попереднім роком.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено у розмірі 3328 гривень, що є законодавчо визначеною базовою величиною для розрахунку грошового забезпечення з 1 січня 2026 року.
Сам факт прийняття нового закону про державний бюджет на 2026 рік свідчить про оновлення правової підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, навіть за умови, що абсолютний розмір прожиткового мінімуму залишився незмінним.
Таким чином, твердження відповідача про відсутність підстав для підготовки оновленої довідки через те, що з 1 січня 2026 року не відбулося підвищення розміру прожиткового мінімуму, є юридично помилковими, оскільки закон прямо передбачає щорічне застосування прожиткового мінімуму, установленого законом на 1 січня відповідного року, а не лише у разі його зміни.
Крім того, відповідно до статті 63 частини 4 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII, органи, що здійснюють грошове забезпечення, зобов'язані надавати оновлені довідки до Пенсійного фонду у разі зміни хоча б однієї з складових грошового забезпечення.
Такою зміною є, зокрема, оновлення нормативної бази, за якою визначається грошове забезпечення, що настало з 1 січня 2026 року у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
Для відновлення прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 відповідно до вимог ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт та із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії та зобов'язати відповідача підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 відповідно до вимог ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету забезпечення Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт та зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії визначених наказами на відповідний рік, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Щодо зобов'язання відповідача підготувати та надати до пенсійного органу нову довідку про розміри грошового забезпечення позивача, зокрема, із зазначенням надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років (у розмірі 50% від посадового окладу і окладу за військовим званням); НОУС за охорону повітряного і морського простору та важливих об'єктів (у розмірі 15% від посадового окладу), надбавки за виконання особливо важливих завдань (у розмірі 50% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за кваліфікацію майстер (у розмірі 7% від посадового окладу), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (у розмірі 15% від посадового окладу), надбавки за особливості проходження служби (у розмірі 40% від посадового окладу, окладу за військове звання і надбавки за вислугу років)та премії (у розмірі 435% від посадового окладу), то суд зазначає, наступне.
Спір щодо визначення конкретних складових довідки може виникнути лише при наявності такої довідки із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на конкретну дату, натомість в даному випадку предметом розгляду справи є визначення права позивача на отримання нової довідки, а не її зміст.
На час розгляду даної справи питання щодо конкретних розмірів та складових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у межах даної справи відповідачем не досліджувалось, відтак вимоги позивача в цій частині є передчасними, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач, виготовляючи довідку про розмір грошового забезпечення для подальшого перерахунку пенсії, порушить права позивача та не зазначить у довідці належні складові грошового забезпечення (основні та додаткові види грошового забезпечення) для перерахунку пенсії позивача. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. Також, у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача, останній не позбавлений права звернутися з захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.
Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, позовна вимога про зазначення конкретних складових грошового забезпечення із зазначенням відсоткового розміру не підлягає захисту судом тому у її задоволенні необхідно відмовити у зв'язку з передчасністю її заявлення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем законність оскаржуваних дій не доведена та не обґрунтована, а доводи, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву суд відхиляє з вищенаведених мотивів.
Зокрема, суд відхиляє аргумент відповідача щодо неможливості застосування додатків 12,13 до Постанови №704, оскільки при складанні довідок відповідач має можливість визначатись з цим питанням самостійно, відповідно до законодавства.
Ухвалюючи рішення у цій справі суд ураховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, як того вимагає норма ч.5 ст.242 КАС України.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1064,96грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт та із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету забезпечення Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт та зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії визначених наказами на відповідний рік, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Адміністрації Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири)грн. 96 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13.03.2026.
Суддя Лунь З.І.