справа № 380/1184/24
з питань відводу
13 березня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №380/1184/24 визнано протиправним рішення 134650025073 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.06.2023 (Дата-час розрахунку: 19.06.2023) про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 26.10.2021 перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком як непрацюючому пенсіонеру не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з компенсацією втрати частини доходів на визначений ним банківський рахунок.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі №380/1184/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №380/1184/24 залишено без змін.
Ухвалою суду від 10.04.2025 у справі №380/1184/24 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 24.04.2025 у справі №380/1184/24 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 08.05.2025 у справі №380/1184/24 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №380/1184/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 з питань встановлення судового контролю у справі №380/1184/24 - без змін.
Ухвалою суду від 09.12.2025 у справі №380/1184/24 у задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень-відповідача щодо нездійснення встановленим законом порядком перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі №380/1184/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі №380/1184/24 - без змін.
Ухвалою суду від 27 лютого 2026 року у справі №380/1184/24 у задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень-відповідача щодо нездійснення встановленим законом порядком перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду відмовлено.
Ухвалою суду від 09 березня 2026 року у справі №380/1184/24 у задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень-відповідача щодо нездійснення встановленим законом порядком перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду відмовлено.
10.03.2026 від представника позивача надійшло клопотання про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень-відповідача щодо нездійснення встановленим законом порядком перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено суддю Брильовського Р.М.
Від представника позивача надійшла заява про відвід судді. Заява мотивована тим, що позивач протягом майже чотирьох з половиною років звертається до адміністративного суду з метою захисту порушеного права на пенсійне забезпечення за віком, однак фактично пенсію досі не отримує. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі №380/1184/24, яке набрало законної сили 05.03.2025, відповідача зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивачу з 26.10.2021 відповідно до вимог законодавства, включаючи мінімальний розмір пенсії, підвищення за пізніший вихід на пенсію та компенсацію втрати частини доходів. Незважаючи на це, вважає, що відповідач допустив протиправні дії під час виконання рішення суду: пенсію обчислено без урахування даних про заробітну плату, не застосовано підвищення 25% за пізніший вихід на пенсію, не враховано передбачені законом компенсаційні виплати, а також нараховано пенсію нижче мінімального розміру. Компенсація втрати доходу за затримку виплат також не виплачена. Таким чином, належні докази виконання судового рішення відповідачем відсутні. Зазначає, що неодноразові звернення позивача в порядку судового контролю за виконанням рішення суду не призвели до відновлення порушеного права. При цьому вказує, що суд фактично створив ситуацію “процесуального кола», коли у задоволенні заяв у порядку судового контролю відмовляється з посиланням на необхідність подання нового позову, а під час розгляду нових позовів провадження закривається або в позові відмовляється з рекомендацією звертатися в межах судового контролю. За таких обставин вказує, що дії суду свідчать про наявність обставин, що викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості та об'єктивності, що порушує гарантії справедливого судового розгляду, передбачені ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України та КАС України. З огляду на викладене, вважає, що участь судді у розгляді справи ставить під сумнів можливість ухвалення законного та об'єктивного рішення, що є підставою для його відводу (самовідводу).
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Брильовського Р.М. від 12.03.2026 заяву представника позивача про відвід судді Брильовського Р.М. передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Згідно із приписами частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Частиною одинадцятою статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Ураховуючи наведені норми КАС України, суд вирішив здійснити розгляд заяви представника позивачки про відвід судді в цій адміністративній справі в порядку письмового провадження.
При вирішенні заяви про відвід судді Брильовського Р.М. суд керується таким.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої-другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
За приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин першої, другої статті 241 КАС України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Проаналізувавши викладені в заяві представника позивачки про відвід судді доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для відводу судді у цій справі.
Суд звертає увагу на те, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Подана заявником заява про відвід судді не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Брильовського Романа Михайловича у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.
Зі змісту заяви про відвід слідує, що заявник не погоджується із судовим рішенням судді у справі - поверненням позовної заяви, що, на думку заявника, свідчить про упередженість судді, порушення норм процесуального законодавства та протиправне обмеження позивачки на доступ до правосуддя.
Суд зазначає, що наведені підстави є по суті незгодою з процесуальним рішенням суді у справі, що в силу імперативної норми частини четвертої статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу.
Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 (далі - Закон № 3477-IV) встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною.
Згідно з статтею 17 Закону № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних (далі - Конвенція) свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім цього згідно з принципом, який є стабільним та викладений у рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
Пунктами 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». З приводу відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявником не надано жодних належних та допустимих доказів щодо обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Брильовського Романа Михайловича, а доводи, про які зазначено у поданій заяві про відвід, стосуються лише незгоди з процесуальним рішеннями судді у справі № 380/1184/24, зокрема в процесі виконання судового рішення.
З огляду на наведене суд вважає, що у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Брильовського Р.М. в адміністративній справі № 380/1184/24 слід відмовити.
Керуючись статтями ст.ст. 36-40, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд, -
у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Желік О.М.