справа № 380/23767/25
з питань вжиття заходів забезпечення позову
13 березня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу: визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу від 12 листопада 2025 року №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/01; визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу від 12 листопада 2025 року №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/02; визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу від 12 листопада 2025 року №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/03; визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу від 12 листопада 2025 року №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/04; визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу від 12 листопада 2025 року №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/05; визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу від 12 листопада 2025 року №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/06; визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу від 12 листопада 2025 року №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/07.
Ухвалою від 26.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
11.03.2026 позивач подала заяву про забезпечення позову (вх. № 20017 від 11.03.2026), у якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчих провадженнях ВП №79995644, №79984546, №79969805; ВП №79970121; ВП №79969401; ВП №79969013; ВП №7996843, що відкриті Залізничним відділом державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі постанов Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12 листопада 2025 року №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/01; №ЗХ/ЛВ/33348/ РН/023680/ПТ/02/ПС/02; №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/06/ПС/06; ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/07/ПС/07, №ЗХ/ №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/05/ПС/05; №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/03/ПС/03; №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/04/ ПС/04.
В обґрунтування заяви заявник зазначила, що оскаржувані постанови передані на виконання до органів виконавчої служби і є виконавчими документами. У разі стягнення штрафів на підставі цих постанов позивачу доведеться докласти значних зусиль для відновлення своїх прав та повернення стягнутих коштів.
Відповідач подав заперечення на заяву про забезпечення позову, зазначає, що зупинення дії постанов Міжрегіонального управління про накладення штрафу, може зумовити виникнення невиправданого судового втручання у діяльність суб'єкта владних повноважень, що у свою чергу, йде у розріз з метою інституту забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, вказаною нормою визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, які можуть застосовуватися адміністративними судами.
Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили.
Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов'язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Суд зазначає, що позивач у справі №380/23767/25 оскаржує постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12 листопада 2025 року №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/01, №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/02, №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/03, №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/04, №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/05, №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/06, №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/07.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Відповідно до частин 2, 9 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.
Згідно пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Таким чином, оскаржувані постанови є виконавчим документами та підлягають виконанню органами державної виконавчої служби у разі несплати суб'єктом господарювання штрафу у встановлений законом строк.
Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 15.01.2026 відкрите виконавче провадження №79995644 щодо примусового виконання постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.11.2025 р. №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/01.
Своєю чергою пунктом 10 Порядку №509 передбачено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Суд зазначає, що питання правомірності оскаржуваної постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.11.2025 р. №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/01 буде вирішено судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи по суті.
Таким чином, у разі встановлення протиправності постанови і задоволення позовних вимог, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови про накладення на фізичну особу-підприємства ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
Наведене свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.11.2025 р. №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/01 про накладення на фізичну особу-підприємства ОСОБА_1 штрафу може істотно ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, у разі задоволення цього позову, оскільки правові наслідки прийняття оскаржуваної постанови настануть до прийняття рішення судом у даній справі.
При цьому, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.11.2025 р. №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/01 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №79995644, відкритому старшим державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо примусового виконання постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.11.2025 р. №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/01 до набрання законної сили рішення суду у справі №380/23767/25.
Відтак, враховуючи вищевикладене та з огляду, що заявником наведено достатні обґрунтування, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, а також виходячи з завдань адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд висновує, що наявні підстави для забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення у виконавчому провадженні №79995644 щодо примусового виконання постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.11.2025 р. №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/01 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Щодо зупинення стягнення у виконавчих провадженнях №79984546, №79969805; ВП №79970121; ВП №79969401; ВП №79969013; ВП №7996843, що відкриті Залізничним відділом державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі інших постанов Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, суд зазначає, що такі виконавчі провадження не стосуються предмету спору. Натомість, позивачем не надано доказів відкриття виконавчих проваджень на підставі оскаржуваних постанов (номери постанов про накладення штрафу у виконавчих документах, які долучені до заяви про забезпечення позову, відрізняються від тих, які оскаржуються у справі. Окрім цього, ще інші постанови долучено до позову).
В задоволенні інших вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити за необгрунтованістю
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу - задовольнити частково.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №79995644, відкритом старшим державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, щодо примусового виконання постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.11.2025 р. №ЗХ/ЛВ/33348/РН/023680/ПТ/01/ПС/01 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
В задоволенні інших вимог заяви - відмовити.
Надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Крутько О.В.