11 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/603/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язати вчинити дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 14.01.2026 №110130020924 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу для пенсії ОСОБА_1 періоди військової служби наступним чином: з 24.01.2001 по 16.01.2002 - в кратному обчисленні, як один місяць служби за три місяці страхового стажу; з 12.05.2022 по 19.11.2025 - як пільговий стаж шахтаря згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 в повному обсязі згідно довідки Інгульської шахти Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» №147 від 21.11.2025, з урахуванням окремих періодів з 12.05.2022 по 01.12.2022, з 19.02.2023 по 17.06.2023, з 13.07.2023 по 24.08.2023, з 06.09.2023 по 14.01.2024, з 27.01.2024 по 04.06.2024, з 17.06.2024 по 24.06.2024, з 10.07.2024 по 28.04.2025, з 15.05.2025 по 13.06.2025, з 17.06.2025 по 07.11.2025 - в кратному обчисленні, як один місяць служби за три місяці такого пільгового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за його заявою від 05.01.2026.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.01.2026 позивач звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та прийнято рішення про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах від 14.01.2026 №110130020924. Відмову мотивовано тим, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж 25 років. Позивач вважає, що має право на зарахування періодів участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України до страхового стажу для пенсії як стаж шахтаря за провідною професією в кратному розмірі, як 3 місяці стажу шахтаря за 1 місяць участі у зазначених заходах, і має право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 05.01.2026.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву ( а.с. 43-46), в якому просив відмовити в задоволенні вимог зазначивши, що за результатами розгляду даної заяви позивача, 14.01.2026 Головним управлінням в Чернівецькій області прийнято рішення за №110130020924 про відмову в призначенні пенсії. Вважає позовні вимоги безпідставними, а доводи, викладені у адміністративному позові - необґрунтованими
Фактичні обставини справи встановлені судом.
05.01.2026 позивач звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. В заяві просив зарахувати періоди участі в бойових діях до стажу шахтаря за Постановою №202 у кратному розмірі (як три місяці стажу шахтаря за один місяць такої служби) та призначити пенсію за віком незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, ст. 14 Закону №1788-ХІІ, застосувавши роз'яснення Мінсоцзабезпечення №8 від 20.01.1992.
До заяви позивачем додано копію трудової книжки НОМЕР_1 , довідки №147 від 21.11.2025, №151 від 05.12.2025, №50 від 16.01.2002, №3711 від 22.07.2024, №4549 від 07.11.2025, №4701 від 18.01.2025, витяги з наказів про атестацію робочого місця, копію військового квитка.
Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 14.01.2026 №110130020924 ( а.с.30).
Згідно вказаного рішення:
вік заявника 48 років;
страховий стаж особи з урахуванням кратності становить 45 років 7 місяців 18 днів.
Пільговий стаж особи становить:
за Списком №1 - 9 років 11 місяців 23 дні;
за постановою №202 - 9 років 2 місці 10 днів;
військова служба в особливий період - 3 роки 6 місяців 7 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період роботи з 25.08.1998 по 30.09.1998, оскільки запис внесено раніше дати заповнення трудової книжки 03.06.1999 та запис про звільнення не завірено печаткою;
- період роботи з 01.10.1998 по 07.06.1999, оскільки печатка про звільнення не відповідає печатці на титульній сторінці трудової книжки;
- період військової служби з 24.01.2001 по 16.01.2002, оскільки необхідно надати довідку про нарахування суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 3-1 «Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та міста Севастополя або знищено», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 квітня 2021 року за №463/36085, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про сплату внесків.
До пільгового стажу враховані всі періоди.
Прийнято рішення в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відмовити, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж 25 років.
Позивач зазначає, що з розрахунку стажу по формі РС-право видно, що до пільгового стажу позивача як стаж по списку №1 зараховано всі періоди згідно пільгової довідки №151 від 05.12.2025, періоди роботи згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, ст. 14 Закону №1788-ХІІ та постанови КМУ №202 з 24.10.2012 по 19.11.2025 зараховано не в повному розмірі, оскільки період з 12.05.2022 по 18.11.2025 (3 роки 6 місяців 7 днів) зараховано в категорії «Військова служба в особл.період» з кратнітю « 1», а період проходження військової служби з 24.01.2001 по 16.01.2002 не зараховано до стажу взагалі.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакціях на час виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Частиною першою статті 14 Закону № 1788-XII, визначено, що працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до пункту 2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року №383 (далі по тексту - Порядок №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Отже, право на передбачену частиною третьою статті 14 Закону №1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV- не менше 20 років.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637).
Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Як встановлено судом, трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 від 03.06.1999 року підтверджено, що останній працював на різних посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Позивач з 12.05.2022 по даний час перебуває на військовій службі за мобілізацією, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_2 №4701 від 18.01.2025.
Даний період роботодавцем згідно даних довідки №147 від 21.11.2025 зараховано до пільгового стажу позивача як стаж шахтаря згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.
Станом на час призову на військову службу позивач працював на посаді начальника підземної дільниці шахти з повним робочим днем в підземних умовах праці, яка дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується довідкою № 147 від 21.11.2025.
Крім того, позивач є учасником бойових дій і брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідками №3711 від 22.07.2024, №4549 від 07.11.2025, у такі періоди:
з 12.05.2022 по 01.12.2022 - 0 років 6 місяців 20 днів;
з 19.02.2023 по 17.06.2023 - 0 років 3 місяці 29 днів;
з 13.07.2023 по 24.08.2023 - 0 років 1 місяць 12 днів;
з 06.09.2023 по 14.01.2024 - 0 років 4 місяці 9 днів;
з 27.01.2024 по 04.06.2024 - 0 років 4 місяці 8 днів;
з 17.06.2024 по 24.06.2024 - 0 років 0 місяців 8 днів;
з 10.07.2024 по 28.04.2025 - 0 років 9 місяців 19 днів;
з 15.05.2025 по 13.06.2025 - 0 років 0 місяців 29 днів;
з 17.06.2025 по 07.11.2025 - 0 років 4 місяці 21 день.
Відповідно наданої позивачем копії посвідчення від 15.08.2023 року позивач є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 ).
Згідно з розрахунком стажу позивача (форма РС-право) до страхового стажу зараховано, зокрема, періоди проходження військової служби в особливий період з 12.05.2022 по 18.11.2025 (3 роки 6 місяців 7 днів) з кратністю « 1».
Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі по тексту - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Види військової служби, а саме, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
Статями 1,2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту - Закон №2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі по тексту - Закон №3551-XII) визначено, що до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 8 Закону № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII), зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
На підставі указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошено та проведено загальну мобілізацію (далі - мобілізація).
Статтею 57 Закону № 1788-XII визначено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 року за №1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ даного Положення, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу), зокрема, один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що загальний період мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі, а період участі у бойових діях у воєнний час - з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Суд зазначає, що відповідачем період військової служби позивача 12.05.2022 по 18.11.2025 (3 роки 6 місяців 7 днів) зараховано до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах з кратністю « 1».
Щодо зарахування періодів військової служби позивача з 12.05.2022 по 01.12.2022, з 19.02.2023 по 17.06.2023, з 13.07.2023 по 24.08.2023, з 06.09.2023 по 14.01.2024, з 27.01.2024 по 04.06.2024, з 17.06.2024 по 24.06.2024, з 10.07.2024 по 28.04.2025, з 15.05.2025 по 13.06.2025, з 17.06.2025 по 07.11.2025 до страхового стажу та стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах - в кратному обчисленні, як один місяць служби за три місяці такого пільгового стажу, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 розділу ХХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок №260, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Тобто чинними нормативно правовими актами України розділяються поняття бойові дії або заходи.
Зазначені відомості у Довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 22.03.2024 №3711 та Довідці від 07.11.2025 №4549 не доводять безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів, у спірний період, а лише підтверджують участь позивача у заходах із забезпечення оборони України та можуть бути підставою для надання статусу учасника бойових дій, але не містять даних, які безпосередньо підтверджують виконання ним бойових (специфічних) завдань, що є умовою для зарахуванню до пільгового стажу - з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях відповідачу або до суду не надано.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно зараховано до пільгового стажу позивача період проходження військової служби у періоди з 12.05.2022 по 01.12.2022, з 19.02.2023 по 17.06.2023, з 13.07.2023 по 24.08.2023, з 06.09.2023 по 14.01.2024, з 27.01.2024 по 04.06.2024, з 17.06.2024 по 24.06.2024, з 10.07.2024 по 28.04.2025, з 15.05.2025 по 13.06.2025, з 17.06.2025 по 07.11.2025 в одинарному розмірі, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог у частині зобов'язання відповідача зарахувати зазначений період з розрахунку один місяць служби за три відсутні.
З огляду на викладене позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу для пенсії позивача періоди військової служби з 24.01.2001 по 16.01.2002 - в кратному обчисленні, як один місяць служби за три місяці страхового стажу, суд зазначає наступне.
Так, у період з 24.01.2001 по 16.01.2002 (0 років 11 місяців 23 дні) позивач проходив службу у складі військової частини НОМЕР_4 (з окремого інженерного батальйону), яка ввійшла до складу багатонаціональних Сил ООН по підтримці миру в Південному Лівані (м. Ель-Іззіє), що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_4 №50 від 16.01.2002 (а.с.24)).
У вказаній довідці зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №30 від 21 січня 1993 року зазначений період підлягає зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах - один місяць за три.
Частиною третьою статті 8 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» закріплено, що вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2020 року у справі №341/460/17 зробив висновок, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Таким чином, період служби позивача у складі багатонаціональних Сил ООН по підтримці миру в Південному Лівані (м. Ель-Іззіє) необхідно зарахувати до трудового стажу позивача - один місяць служби за три місяці.
За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 14.01.2026 №110130020924 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.01.2026 про призначення пенсії та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до норм чинного законодавства України, із зарахуванням до страхового стажу для пенсії ОСОБА_1 періоди військової служби з 24.01.2001 по 16.01.2002 - в кратному обчисленні, як один місяць служби за три місяці страхового стажу та наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, відомості про інші судові витрати позивача у матеріалах справи відсутні, у зв'язку із чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, ЄДРПОУ 40329345) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язати вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 14.01.2026 №110130020924 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу для пенсії ОСОБА_1 періоди військової служби: з 24.01.2001 по 16.01.2002 - в кратному обчисленні, як один місяць служби за три місяці страхового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.01.2026 про призначення пенсії та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН