12 березня 2026 року Київ № 826/3656/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_2 з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати дії Оболонського відділу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними;
- зобов'язати Оболонський відділ Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити пенсію за період з 01.09.2017 на підставі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/13784/16 від 14.12.2017, яка признає протиправною і відміняє постанову Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2018 у справі № 826/3656/18 позов задоволено частково, визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення ОСОБА_2 з 01.09.2017 виплати пенсії за віком та зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_2 з 01.09.2017 виплату пенсії за віком.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2018 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2018 у справі № 826/3656/18 - повернуто апелянту.
08.08.2018 Окружним адміністративним судом міста Києва було видано виконавчий лист у справі № 826/3656/18.
Від Філімонової Любові Петрівни (донька), яка діє в інтересах ОСОБА_2 (матері) до суду надійшла письмова заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа по справі № 826/3656/18 від 08.08.2018 до виконання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 826/3656/18 передано для розгляду судді Басаю О.В,
Згідно з частиною першою статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Вирішуючи питання про можливість прийняття зазначеної заяви, суд зазначає таке.
Частинами першою та другою статті 43 КАС України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
У відповідності з висновком Конституційного Суду України (Рішення від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99) за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Обов'язок суду перевірити належність повноважень представника на вчинення конкретної процесуальної дії зумовлений головним чином тим, що такий представник виступає самостійно від імені довірителя і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки.
Частинами першою та другою статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до частин першої та другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
У свою чергу частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Частиною шостою статті 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частинами першою та другою статті 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Так частиною третьою статті 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Разом з тим частиною першою статті 56 КАС України передбачено, що права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.
Згідно з вимогами статті 58 Цивільного кодексу України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Відповідно до положень частини першої статті 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Заява про поновлення пропущенного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання підписана ОСОБА_1 (донькою), як представником інтересів матері ОСОБА_2 згідно з ст. 172 Сімейного кодексу України, ст. 51 Конституції України.
Водночас заява не містить доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є недієздатною особою, та що ОСОБА_1 діє в її інтересах як законний представник (опікун), або на підтвердження своїх повноважень ОСОБА_1 не долучила до заяви довіреність, на підставі якої має право представляти інтереси ОСОБА_2 .
Разом з цим безпідставним є посилання на статтю 172 Сімейного кодексу України, частина друга якої передбачає, що повнолітні дочка, син мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законні представники, без спеціальних на те повноважень, оскільки дана норма закону є загальною і не регулює порядок звернення до суду, визначений процесуальним законом.
У постанові Верховного Суду від 07 листопада 2022 року у справі № 318/623/19 сформовано наступний висновок.
Так дві частини статті 172 Сімейного кодексу України є взаємопов'язаними, оскільки її частина друга (про представництво без спеціальних повноважень) логічно й засадничо є продовженням її частини першої (про обов'язок дитини, повнолітніх дочки, сина піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу). Ці норми є розкриттям мети регулювання сімейних відносин, зокрема, утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (стаття 1 Сімейного кодексу України).
Структура національного законодавства України та його загальний зміст свідчить про те, що процесуальні питання розгляду справ у судах можуть бути врегульовані не тільки процесуальними кодексами, а й нормативними актами, які за своєю загальною суттю хоч і не є процесуальними, однак, врегульовуючи матеріально-правові відносини, містять процесуальні норми, що стосуються процедур такого врегулювання (див.: пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 201/10234/20, провадження № 14-77цс21).
Отже, норма частини другої статті 172 Сімейного кодексу України щодо права дочки, сина захищати своїх батьків без спеціальних на те повноважень є спеціальною процесуальною нормою, зазначеною у матеріальному праві. Правовідносини, в яких реалізується право звернення повнолітніх дочки, сина за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків на підставі частини другої статті 172 Сімейного кодексу України, треба кваліфікувати як особливий вид представництва (представництво sui), який має особливий склад суб'єктів, зміст та підстави виникнення.
Перебування батьків у стані непрацездатності чи немічності підлягає доказуванню у кожному конкретному випадку звернення до суду на підставі частини другої статті 172 Сімейного кодексу України.
З огляду на викладене cуд дійшов висновку, що не підтверджено повноважень Філімонової Л. П. на представництво інтересів ОСОБА_2 .
Крім того, суд зазначає, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина третя статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені у статті 167 КАС України, відповідно до частини першої якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд встановив, рішення у справі № 826/3656/18 прийнято на користь ОСОБА_2 , заява про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання подана та підписана ОСОБА_1 .
Суд дослідив копію довіреності Філімонової Валентини Костянтинівни (довірителя) на ім'я Філімонової Любові Петрівни (бланк ННА 731080), видану 03.04.2018 (яка міститься в матеріалах справи), на представництво інтересів, зокрема в судах, терміном дії - п'ять років. Таким чином строк довіреності закінчився 03.04.2023.
Ураховуючи зазначене у Філімонової Любові Петрівни станом на 11.03.2026 відсутні повноваження на представництво інтересів ОСОБА_2 в суді.
Аналогічна правова позиція міститься в Ухвалі Верховного Суду від 10 березня 2026 року у справі № 990/63/26.
Отже заява поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання подана особою, яка не має права її підписувати, що свідчить про невідповідність заяви вимогам п. 7 ч. 1 ст. 167 КАС України.
Ураховуючи викладене, заяву необхідно повернути заявнику.
Керуючись статтями 167, 241-243, 248, 256, 294, 295, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали надіслати (видати) заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Басай О.В.