про повернення позовної заяви
12 березня 2026 року м. Київ № 320/9210/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Приватного підприємства «Сівер-Нафта» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Дубовика В.В. звернулося Приватне підприємство «Сівер-Нафта» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України із вказаним адміністративним позовом.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За загальним правилом частини першої статті 55 Кодексу, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 Кодексу передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», повноваження адвоката як представника в адміністративному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Слід зазначити, що представництво в суді - це процесуальна діяльність представника, яка здійснюється в межах наявних у нього повноважень від імені та в інтересах сторін та інших експонованих осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Крім того, статтею 59 Кодексу (частини п'ята, шоста) встановлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Із буквального змісту вказаних положень законодавства вбачається, що на підтвердження повноважень представника має бути подано оригінал документа на підтвердження повноважень представника або ж його копія, засвідчена у визначеному законом порядку.
Тобто надані докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Тобто єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлені документи із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, остання підписана особою, яка зазначена як представник позивача - адвокат Дубовик Володимир Васильович.
Разом із тим, судом установлено, що до позовної заяви, яка підписана від імені позивача - представником Дубовиком В.В., який є адвокатом, не додано ордер про надання правової допомоги або довіреності на представництво інтересів позивача.
Таким чином, повноваження представника - адвоката Дубовика Володимира Васильовича не підтверджені в установленому законом порядку ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» або відповідною довіреністю.
Ураховуючи викладене, суд уважає, що позовну заяву підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені позивача не підтверджено в установленому законом порядку.
Суд також виходить із правової позиції, викладеної Верховним Судом за тотожних обставин в ухвалі від 25.05.2018 у справі № 826/4872/16, відповідно до якої звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені Приватного підприємства «Сівер-Нафта» не підтверджено у встановленому законом порядку.
Беручи до уваги, що до позовної заяви не було надано жодних належних доказів, які підтверджують право представника підписувати від імені позивача позовну заяву, суд доходить висновку, що позов підписано та подана особою, яка не має права її підписувати, у зв'язку із чим підлягає поверненню.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення судом позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою заявою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі оскарження дій суб'єкта владних повноважень учасником справи особисто або через представника.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 27.04.2021 у справі № 420/1819/21, від 31.05.2021 у справі № 140/16276/20.
Керуючись статтями 55, 59, 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву Приватного підприємства «Сівер-Нафта» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві разом із доданими до неї документами без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Шевченко А.В.