Ухвала від 10.03.2026 по справі 320/50691/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

10 березня 2026 року № 320/50691/25

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

10.03.2026 позивачем подано до суду заяву про відвід судді Лиска І.Г..

В обґрунтування вказаної заяви заявником зазначено наступне: - суддею Лиска І.Г. порушені розумні строки від моменту надходження позовної заяви до суду до відкриття провадження у справі згідно положень КАС України (більше двох місяців); - випливає розумний строк розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно положень КАС України (60 днів) але рішення по справі досі не прийнято; - викликає недовіру судді Лиска І.Г. у подальшому розгляді справи №320/50691/25 з урахуванням вищеперерахованих підстав.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 11.10.2006, відповідно до яких зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставин, суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При цьому, ч.4 ст.36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що головною метою відводу/самовідводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

З аналізу поданої позивачем заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що останній в обґрунтування такої заяви зазначає основною підставою в цілому для відводу, не погодження з процесуальними діями, вчиненими суддею під час розгляду даної адміністративної справи. Так, позивач посилається на те, що тривале не вирішення справи без об'єктивних причин, у зв'язку з чим, заявник вважає, що існують обставини які вказують на упередженість та необ'єктивність судді Лиска І.Г. при розгляді справи.

Суд вважає, що мотиви, наведені заявником в заяві про відвід судді, не дають підстав для застосування відводу судді. При цьому, у поданій заяві відсутні підстави для відводу судді, передбачені ст.36 КАС України, що безумовно свідчить про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 40 КАС України, суд вважає за необхідне матеріали цієї справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 31, 36, 40, 236, 241, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г. у справі №320/50691/25.

Матеріали адміністративної справи №320/50691/25 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лиска І.Г.

Попередній документ
134805633
Наступний документ
134805635
Інформація про рішення:
№ рішення: 134805634
№ справи: 320/50691/25
Дата рішення: 10.03.2026
Дата публікації: 16.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (13.01.2026)
Дата надходження: 13.10.2025
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність