13 березня 2026 року Справа № 280/18/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_1
до Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Перший заступник керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації в частині незабезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини: курган, за 0,3 км на південь від села Українка, що розташований на території Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка б відповідала вимогам Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та ненаправлення до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України подання, передбаченого Порядком обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158;
зобов'язати Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини: курган, за 0,3 км на південь від села Українка, що розташований на території Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка повинна відповідати Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та направити до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України подання, передбачене Порядком обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що Наказом Управління культури Запорізької обласної державної адміністрації від 29.03.2005 № 074-осн. курган, за 0,3 км на південь від села Українка, розташований на території Дружелюбівської сільської ради, включено до переліку щойно виявлених археологічних об'єктів культурної спадщини Запорізької області. Вказує, що на час пред'явлення позову (минуло 20 років з моменту внесення до Переліку) вищевказаний щойно виявлений об'єкт культурної спадщини не занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Відсутність розробленої облікової документації та ненаправлення відповідним органом охорони культурної спадщини подання про внесення Курган до Реєстру підтверджується листами Матвіївської сільської ради від 05.07.2024 № 02-02-20/1735, Відділу освіти, охорони здоров'я, культури і спорту Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 15.10.2024 № 01-18/448, Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації від 20.10.2025 № 02.2-09/1439 та інформацією з сайту Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/zaporizka-obl.doc-28.08.2025.pdf). Також вказує, що зважаючи на значний проміжок часу з моменту включення об'єкта до переліку, наближеність території розташування Кургану до активних бойових дій, задіяння території Запорізької області у зведенні фортифікаційних споруд та інших безпекових та оборонних заходах, що створює додаткові ризики можливого пошкодження чи знищення об'єкта, окружною прокуратурою ініційовано питання обстеження цього об'єкта з метою з'ясування його актуального стану та можливого пошкодження, знищення, у тому числі у зв'язку із введеним в Україні воєнним станом та наслідками збройної агресії рф. Вказує, що розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 17.12.2008 № 482 «Про уповноважений орган охорони культурної спадщини в Запорізькій області», із доповненнями, внесеними розпорядженням голови ЗОДА від 10.08.2009 № 263, визначено уповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини в Запорізькій області - в частині пам'яток історії, археології та монументального мистецтва, до яких відноситься розглядуваний Курган, Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації. Таким чином, направлення вищевказаного подання до Міністерства з метою включення щойно виявленого об'єкта культурної спадщини - Курган законом покладається саме на Департамент. Просить задовольнити позов.
Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві вх. № 3491 від 21.01.2026 вказав, що лише у 2019 році у зв'язку з набуттям чинності Порядку обліку в редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 вступила в дію норма стосовно зобов'язання уповноваженого органу охорони культурної спадщини щодо складення облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку. Зазначає, що облікова документація та пропозиції щодо занесення цього об'єкту до Реєстру від виконкому Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Запорізької райдержадміністрації Запорізької області до Департаменту не надходили. З 2019 року у зв'язку з обмеженнями, встановленими Урядом України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом (скасованими 30.06.2023), виїзди на місця розташування об'єктів культурної спадщини для проведення моніторингу та виготовлення облікової документації було неможливі. Покликається також на те, що у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації проти України та обмеженнями, встановленими відповідно до вимог воєнного стану в Україні, з 24.02.2022 не було можливості здійснити виїзд на місце розташування зазначеного об'єкту культурної спадщини з метою його візуального обстеження для розроблення облікової документації. У зв'язку з тим, що підконтрольна Україні територія Запорізької області, у тому числі, територія Матвіївської сільської територіальної громади, постійно піддається ракетним обстрілам, атакам БпЛА, КАБів з боку Російської Федерації, виїзди на місце розташування зазначеного в позові першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 є небезпечними для життя та здоров'я людей. Одночасно повідомляє, що у зв'язку з воєнним станом в Україні розроблення регіональних Програм охорони культурної спадщини та фінансування заходів із виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини тимчасово призупинено. Просить відмовити у позові.
У відповіді на відзив вх. № 6335 від 06.02.2025 вказано, що Департамент і є тим уповноваженим органом, який повинен забезпечувати складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини вже понад 6 років. Вказує, що ані Законом України «Про охорону культурної спадщини», ані Порядком на виконкоми сільських, селищних, міських рад обов'язку забезпечувати складання облікової документації не покладено. Лише у п. 2.4. Порядку ( в попередніх редакціях від 11.03.2013 та від 04.12.2015 ) мала місце норма про те, що забезпечувати складання облікових карток на об'єкти культурної спадщини у населених пунктах, занесених до Списку історичних населених місць України, відповідно до їх повноважень, можуть і виконавчі органи сільських, селищних, міських рад таких населених місць. Разом з цим, з 20.08.2019 така норма у Порядку відсутня, більше того територія Матвіївської сільсько ради, зокрема с. Українка, не належить до історичних населених місць України. Зазначає, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020 № 211 вирішено установити на всій території України карантин з 12.03.2020 (майже через 9 місяців після набуття чинності нової редакції Порядку) до 22.05.2020, який у подальшому продовжено, проте дія на території України карантину не обмежувала діяльність органів державної влади та не звільняла від обов'язку уповноважений орган охорони культурної спадщини виконати вимоги пам'яткоохоронного законодавства. У подальшому ще майже через 2 роки ( якщо рахувати з серпня 2019 року ) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжено та який діє на теперішній час. Проте, сам факт введення на території Держави воєнного стану, як наполягає Департамент у своєму відзиві, не спростовує факту протиправної бездіяльності Департаменту щодо незабезпечення виготовлення облікової документації на щойно виявлений курган та ненаправлення подання до Міністерства культури України про його занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Просить задовольнити позовну заяву.
У запереченнях на відповідь на відзив вх. № 12029 від 06.03.2026 відповідач вказує, що відповідно до частини першої ст. 3Закону України «Про охорону культурної спадщини» до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини крім Департаменту належать виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (у редакції Закону№ 5461-VI від 16.10.2012). Вказує, що в даному випадку Матвіївська сільська рада, Запорізького району Запорізької області, також відноситься до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини. Тобто розроблення облікової документації на об'єкти культурної спадщини (у тому числі на щойно виявлені об'єкти) забезпечують також виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Департамент в повному обсязі не визнає позовні вимоги та звинувачення Департаменту у бездіяльності. Просить відмовити у позові.
Ухвалою суду від 07.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/18/26.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Наказом Управління культури Запорізької обласної державної адміністрації від 29.03.2005 № 074-осн. курган, за 0,3 км на південь від села Українка, розташований на території Дружелюбівської сільської ради, включено до переліку щойно виявлених археологічних об'єктів культурної спадщини Запорізької області (п. 49 Переліку).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», зокрема, Дружелюбівську сільську раду включено до складу Матвіївської територіальної громади.
На вказаний об'єкт органом охорони культурної спадщини не забезпечено виготовлення паспорту та іншої облікової документації згідно з вимогами Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158.
На виконання листа окружної прокуратури від 21.04.2025 № 54-3645ВИХ-25 директором КЗ «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» ЗОР та в.о. директора КЗ «Центр культури та дозвілля» Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області 16.07.2025 проведено візуальне обстеження кургану, за 0,3 км на південь від села Українка та встановлено, що Курган розташований за GPS-координатами 47°54'03"N 35°21'20"E, Курган знаходиться на сільськогосподарських землях, територія кургану задернована, негативні чинники, що позначаються на стані об'єкта на момент огляду відсутні, загальний стан об'єкта задовільний. За результатами проведення обстеження складено акт.
Листом від 20.10.2025 Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації зазначив, що на теперішній час облікову документацію на Курган не складено. Наукові співробітники Центру, які розробляли облікову документацію, мобілізовані до лав ЗСУ. У зв'язку з цим облікова документація на об'єкти культурної спадщини на цей час не виготовляється. Згідно з пунктом 2.1 розділу І Порядку обліку виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації , виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об'єктів культурної спадщини для їх взяття на облік і а подальшої державної реєстрації. Пропозиції щодо занесення Кургану до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) та облікова документація на цей об'єкт до Департаменту від Запорізької районної державної адміністрації, виконкому Матвіївської сільської ради Запорізького району, на території якої знаходиться Курган, не надходили. Подання до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про занесення Кургану до Реєстру Департаментом не направлялося у зв'язку з відсутністю облікової документації на цей об'єкт.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, Перший заступник керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до частини четвертої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру» (Закон №1697-VІІ) та статтею 53 КАС України.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Як визначено частинами четвертою, п'ятою статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Звернення прокурора із цим позовом обумовлене тим, що Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації не виконав покладені на нього як на спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини обов'язки щодо забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини місцевого значення: курган, за 0,3 км на південь від села Українка та направлення подання до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України з метою його занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, що створює додаткові ризики можливого пошкодження чи знищення об'єкта.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон №1805-III.
Відповідно до статті 1 Закону №1805-III охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини спрямоване на її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Згідно зі статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Стаття 4 Закону України від 18.03.2004 №1626-IV «Про охорону археологічної спадщини» визначає такі ж органи управління у сфері охорони археологічної спадщини.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; координація робіт з виявлення, дослідження та документування об'єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.
Пунктом 1 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 №885, визначено, що Міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України; Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
При цьому, на Міністерство культури України, відповідно до вимог пункту 4.9 розділу IV Порядку №158 покладено обов'язок координувати стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймати рішення про зобов'язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.
Отже, Міністерство культури України є органом, який спеціально уповноважений державою на виконання функцій у спірних правовідносинах, зокрема, в частині здійснення контролю за виконанням нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Таким чином, звернення до суду з позовом у цьому випадку здійснено з метою захисту інтересів держави в сфері охорони культурної спадщини.
Разом з тим, у статті 1 Закону №1805-III наводяться визначення термінів: об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам'ятка культурної спадщини (пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону; облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об'єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об'єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об'єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень; уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації.
Частиною першою статті 6 Закону №1805-III визначені повноваження органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, серед них: подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього; затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам'ятки місцевого значення та її зон охорони); затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам'яток місцевого значення; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об'єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження.
Частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлені повноваження районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно у сфері охорони культурної спадщини, зокрема: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць; забезпечення дотримання режиму використання пам'яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини та ін.
Частиною першою статті 13 Закону №1805-ІІІ передбачено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки.
Згідно з статтею 14 Закону №1805-ІІІ занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням громадських об'єднань, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Так, у даній справі, об'єкт культурної спадщини місцевого значення: Курган, за 0,3 км на південь від села Українка, що розташований на території Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, набув статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини ще у 2005 році, тобто з дня його внесення до Переліку.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини, затверджений наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158, визначає систему обліку об'єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів.
Пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку №158 установлено, що виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об'єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.
Відповідно до пункту 5.1 розділу V Порядку №158, подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, а також занесення до Реєстру об'єктів культурної спадщини, зазначених у розділі VIII цього Порядку, подаються Ініціатором до МКСК.
За правилами пунктів 4.7, 4.8 розділу ІV Порядку №158 протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про надання нерухомому об'єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого, Ініціатор подає до МКІП разом із супровідним листом подання за формою, наведеною в додатку 6 до цього Порядку, облікову документацію згідно з розділом III цього Порядку, Акт візуального обстеження об'єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку, рекомендації Українського інституту національної пам'яті (надалі - Інститут) щодо нерухомого об'єкта культурної спадщини, протокол Консультативної ради та належним чином завірену копію рішення про надання нерухомому об'єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини або копію зареєстрованої уповноваженим органом Картки.
Уповноважений орган зобов'язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку.
Вимоги до складання облікової картки на нерухомі об'єкти культурної спадщини наведені у розділі III Порядку №158.
Відповідні повноваження та обов'язки щодо розроблення облікової документації та внесення на її підставі пропозиції до Міністерства уповноваженим органом зокрема органом виконавчої влади обласної державної адміністрації, визначались у Порядку №158 у попередній редакції наказу МКІП від 27 червня 2019 року №501 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2019 року за №941/33912).
Так пунктом 3 розділу III Порядку у наведеній редакції було передбачено, що облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об'єкта: фото загального вигляду, фото об'єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об'єкта, фото рухомих об'єктів (деталей), фото інтер'єрів, фото загроз; акту стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Уповноважений орган зобов'язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку (пункт 10 розділу ІІ).
За змістом наведених приписів Порядку №158 у чинній та у попередній редакціях розгляду питання внесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує взяття на облік об'єкта культурної спадщини та оформлення облікової документації.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Порядку №158 (в редакції наказу МКІП від 01 березня 2024 року №158) Державний реєстр нерухомих пам'яток України - банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам'ятки культурної спадщини (далі - Реєстр).
Порядком №158 визначено вичерпний перелік уповноважених органів, які зобов'язані забезпечувати складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.
У пункті 1.2 розділу І Порядку №158 термін «уповноважений орган» означає орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації.
Таке ж визначення містив пункт 2 розділу І Порядку №158 в редакції наказу МКІП від 27 червня 2019 року №501.
Вказане відповідає пункту 2 частини першої статті 6 Закону №1805-ІІІ, відповідно до якого до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього.
За змістом Порядку №158 як в останній, так і в попередній редакціях орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є уповноваженим органом; уповноважений орган зобов'язаний забезпечити складання облікової документації.
Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 17.12.2008 № 482 «Про уповноважений орган охорони культурної спадщини в Запорізькій області», із доповненнями, внесеними розпорядженням голови ЗОДА від 10.08.2009 № 263, визначено уповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини в Запорізькій області - в частині пам'яток історії, археології та монументального мистецтва Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації.
Наведене дає підстави для висновку, що направлення подання (пропозицій) до Міністерства з метою занесення щойно виявленого об'єкта культурної спадщини: Курган, за 0,3 км на південь від села Українка до Реєстру законом покладається на орган охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації, який був зобов'язаний також попередньо забезпечити складання облікової документації після внесення пам'ятки до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.
Разом з тим, з листів Матвіївської сільської ради від 05.07.2024 № 02-02-20/1735, Відділу освіти, охорони здоров'я, культури і спорту Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 15.10.2024 № 01-18/448, Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації від 20.10.2025 № 02.2-09/1439, вбачається, що на момент звернення до суду на вказаний Курган відсутня облікова документація, оскільки остання не розроблялась.
Як повідомив у листі від 20 жовтня 2025 року відповідач : «На теперішній час облікову документацію на Курган не складено. Наукові співробітники Центру, які розробляли облікову документацію, мобілізовані до лав ЗСУ. У зв'язку з цим облікова документація на об'єкти культурної спадщини на цей час не виготовляється. Пропозиції щодо занесення Кургану до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) та облікова документація на цей об'єкт до Департаменту від Запорізької районної державної адміністрації, виконкому Матвіївської сільської ради Запорізького району, на території якої знаходиться Курган, не надходили. Подання до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про занесення Кургану до Реєстру Департаментом не направлялося у зв'язку з відсутністю облікової документації на цей об'єкт…».
Положення пункту 2 частини першої статті 6 Закону №1805-III чітко визначають, що саме відповідач подає пропозиції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Подання таких пропозицій відповідачем до МКСК України жодним чином не залежить від того, чи надходили або не надходили до нього відповідні пропозиції від виконавчого органу Матвіївської сільської ради Запорізького району.
Таким чином, внаслідок бездіяльності уповноваженого органу, об'єкт культурної спадщини курган, за 0,3 км на південь від села Українка, що розташований на території Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області не занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України до цього часу, що має ризики його використання з порушенням вимог пам'яткоохоронного законодавства.
Суд відхиляє покликання відповідача введення карантину з 12.03.2020 на території України та з 24.02.2022 введеного воєнного стану, оскільки такі обставини не звільнили уповноважений орган охорони культурної спадщини, яким з 2019 року є відповідач, від обов'язку виконати вимоги законодавства.
Таким чином, адміністративний позов Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за даним позовом, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 до Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації щодо вчинення дій із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини: курган, за 0,3 км на південь від села Українка, що розташований на території Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, згідно вимог Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та направлення до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України подання, передбаченого Порядком обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158.
Зобов'язати Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, б. 164, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ 02228109) вчинити дії щодо забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини: курган, за 0,3 км на південь від села Українка, що розташований на території Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, згідно Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та направити до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України подання, передбачене Порядком обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 13 березня 2026 року.
Суддя Л.Я. Максименко