13 березня 2026 року Справа № 280/17/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.10.2025 № 923320100014 про відмову у виплаті допомоги на поховання;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 відповідно до статті 53 Закону України № 1058-IV.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Велика Білозерка Василівського району Запорізької області (тимчасово окупована територія) померла ОСОБА_3 .
Факт смерті підтверджено рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.10.2025 у справі №705/6433/25, яке набрало законної сили.
25 жовтня 2025 року на підставі вказаного рішення було проведено державну реєстрацію смерті. 28 жовтня 2025 року позивач, як особа, що здійснила поховання, звернувся до гу ПФУ в Запорізькій області із заявою про виплату допомоги на поховання. Проте рішенням №923320100014 від 28.10.2025 у виплаті було відмовлено.
Підставою відмови Пенсійний фонд зазначив те, що виплата пенсії померлій була припинена з 01.04.2024 у зв?язку з неотриманням пенсії протягом шести місяців поспіль, а також послався на пункт 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону
№1058-IV. Позивач вважаючи таке рішення відповідача протиправним, таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даною позовною завою до суду. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 07.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
22.01.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав, згідно зі статтею 53 Закону №1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Відповідач зазначає, що виплата пенсії ОСОБА_3 призупинена з 01.04.2024 відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 ЗУ №1058 у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців поспіль. Представник відповідача вказує на те, що пенсійна справа знята з обліку з 01.11.2025 у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_3 .. Відповідач зазначає, що позивачу правомірно відмовлено у виплаті допомоги на поховання, оскільки статтею 53 Закону №1058 допомога на поховання пенсіонера виплачується в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, в той же час ОСОБА_3 на момент смерті пенсію не отримувала і з заявою про поновлення виплати не зверталась. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_3 перебувала на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком.
Пенсійна справа знята з обліку з 01.11.2025 у зв'язку зі смертю пенсіонера - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
28.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою, в якій просив виплатити допомогу на поховання ОСОБА_3 ..
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 28.10.2025 № 923320100014 позивачу відмовлено у оформлені та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_3 ..
Позивачка, не погодившись з правомірністю відмови у виплаті допомоги на поховання, звернулася до суду з цим позовом.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для відмови у виплаті допомоги на поховання стало те, що ОСОБА_3 на дату смерті не отримувала пенсію, оскільки виплата пенсії була призупинена з 01.04.2024.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділ V якого визначає порядок звернення за допомогою на поховання.
Так, розділом V зазначеного Порядку передбачено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Суд зазначає, що відповідач під час розгляду документів поданих позивачем не висловив зауважень щодо їх повноти та достовірності.
Фактично відмова у виплаті допомоги на поховання обґрунтована лише тим, що ОСОБА_3 на дату смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) фактично не отримувала пенсію, у зв'язку з призупиненням її виплати з 01.04.2024.
Разом з тим, суд вважає такі доводи відповідача помилковими з урахуванням того, що правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсійної виплати, надається особам, які здійснили поховання пенсіонера.
Для отримання такої допомоги померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку і фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для можливості отримання допомоги на поховання.
На переконання суду, вживаний у статті 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вислів «… в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті» необхідно тлумачити у більш ширшому розумінні, а саме як розмір пенсії на яку померлий пенсіонер мав право, не залежно від того чи отримав пенсіонер фактично такі кошти перед смертю.
Те що, ОСОБА_3 фактично не отримувала пенсію з 01.04.2024, не впливає на спірні правовідносини, оскільки допомога на поховання не є пенсією та виплачується за бажанням осіб, які здійснили поховання пенсіонера та відповідно понесли витрати на вчинення таких дій.
Суд зазначає, що жодних застережень, заборон про виплату допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, приписи Закону №1058, зокрема ст.53 цього Закону, не містять.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_3 діяв необґрунтовано, у зв'язку з чим спірне рішення підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_3 за заявою від 28.10.2025 №7043, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 28.10.2025 П/С №923320100014.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.03.2026.
Суддя А.В. Сіпака