11 березня 2026 року м. Ужгород№ 260/9878/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській, яким просить суд:
- визнати протиправною і незаконною дію головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по відмові у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 22 серпня 2025 року, оформлену листом №6186-6444/К-02/8-0700/25 від 28 листопада 2025 року;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити (виконати) з 22 серпня 2025 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки №ХР14047, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак, позивач зазначає, що при призначенні такої пенсії відповідач визначив її розмір виходячи з 30% грошового забезпечення померлого годувальника визначеного станом на 01.03.2018 в той час, як розмір грошового забезпечення померлого чоловіка з 01.04.2019 становив 12487,20 грн. згідно довідки №ХР14047, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вказує, що звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії з врахуванням вищезазначеної довідки. Однак, відповідач листом відмовив у проведенні такого перерахунку. Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ у Закарпатській області, позивач звернулась до суду з цим позовом.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що 31 жовтня 2025 р. на адресу Головного управління надійшла довідка № ХР14047, видана ІНФОРМАЦІЯ_2 за посадою, яку займав померлий чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 перед звільненням з військової служби.
В останній, зокрема, були перераховані основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення позивача (надбавки, доплати, підвищення) та премія станом на 05.03.2019 р. у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №704 за посадою, аналогічною останній штатній, котру обіймав ОСОБА_2 .
Однак, позивачці пенсія по втраті годувальника призначена у розмірі, виходячи з грошового забезпечення з якого виплачувалася пенсія померлому ОСОБА_2 (на підставі ст. 45 ЗУ №2262-XII).
У той же час, як ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII, так і п. 1 Порядку №45 передбачено, що такий проводиться після прийняття Урядом рішення про умови та порядок його здійснення.
Разом з тим, після визнання протиправними та нечинними пунктів 1-2 Постанови №103 інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій у відповідності до ст. 63 Закону Кабінетом Міністрів України не приймалось.
Проте, враховуючи, що позивачці призначено пенсію у належному розмірі, виходячи з грошового забезпечення, з якого було нараховано пенсію померлому ОСОБА_2 , втрата чинності вищевказаних пунктів Постанови 103 тим більше не породжує юридичних підстав для перегляду розміру грошового забезпечення, з якого було нараховано пенсію померлому ОСОБА_2 , відтак, підстави для здійснення останнього (зокрема, на підставі довідки №ХР 14047) станом на сьогодні відсутні.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області, де з 22.08.2025 отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як член сім'ї померлого годувальника ОСОБА_2 .
Однак, як вбачається із матеріалів справи, а саме: з протоколу призначення пенсії по втраті годувальника пенсія позивачу була призначена без урахування додаткових видів грошового забезпечення та премії визначених станом на березень 2019 року, тобто без врахування довідки №ХР14047, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року, для обчислення розміру його пенсії взяте грошове забезпечення в сумі 12487,20 грн., згідно довідки №ХР14047, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач звернулась до ГУ ПФУ у Закарпатській області із заявою від 31.10.2025 про перерахунок пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки №ХР14047, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , про розмір грошового забезпечення померлого годувальника з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на березень 2019 року.
Листом №6186-6444/К-02/8-0700/25 від 28.11.2025 ГУ ПФУ у Закарпатській області надало відповідь, відповідно до якої вказав, що пенсію призначено з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме: з грошового забезпечення померлого годувальника згідно довідки, наданої у 2018 році, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 в розмірі 30% відповідних сум грошового забезпечення померлого годувальника.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ.
Умови призначення пенсій в разі втрати годувальника визначені статтею 29 Закону № 2262-XII, згідно якої пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно з частиною першою статті 30 Закону № 2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Так, непрацездатними членами сім'ї вважаються батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю (пункт “б» частини четвертої статті 30 Закону № 2262-XII).
Згідно статті 36 Закону № 2262-XII пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків; б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону від 09.04.1992 № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 45 Закону № 2262-XII передбачено, що сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові. Членам сімей пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 44 цього Закону, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються із заробітку, з якого було проведено або мало бути проведено зазначений перерахунок пенсії.
Вказані норми Закону № 2262-ХІІ структурно розміщені в розділі V “Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначають складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Тобто з наведених вище норм вбачається, що Законом №2262-XII визначено право на пенсію в разі втрати годувальника непрацездатним членам померлих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, що перебували на їх утриманні. Ця пенсія призначається в розмірі 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. При цьому пенсія в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.
Так, як встановлено судом вище, згідно протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019, для обчислення розміру його пенсії взяте грошове забезпечення в сумі 12487,20 грн., згідно довідки №ХР14047, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Натомість, пенсія позивачу була призначена без урахування додаткових видів грошового забезпечення та премії визначених станом на березень 2019 року, тобто без врахування довідки №ХР14047, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданої за нормами чинними на 05 березня 2019 року.
Тобто, відповідач під час обчислення розміру пенсії позивача всупереч вимог частини першої статті 45 Закону № 2262-XII, здійснив розрахунок пенсії позивача у разі втрати годувальника лише за основними складовими грошового забезпечення годувальника, без врахування додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на березень 2019 року, що визначені у довідці №ХР14047, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а на звернення щодо здійснення перерахунку її пенсії на підставі вищезазначеної довідки, - протиправно відмовив у такому перерахунку.
За таких обставин суд вважає підстави даного позову обґрунтованими, а право позивача на отримання пенсії в належному розмірі - порушеними з боку відповідача.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою поновлення порушених прав позивача, слід зобов'язати відповідача з дати призначення пенсії, а саме: з 22.08.2025, здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника, виходячи з грошового забезпечення померлого годувальника, визначеного у довідці №ХР14047, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
У відповідності до вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою №ХР14047, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 22 серпня 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР14047, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , за нормами чинними на 05 березня 2019 року, із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк