10 березня 2026 року м. Ужгород№ 260/8472/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 01 жовтня 2025 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 р. (суддя ОСОБА_2 ) було прийнято дану справу до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
01 січня 2026 року, у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 , відповідно до пункту 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу передано на повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 р. справу було передано судді Микуляк П.П. для розгляду.
02 січня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду (суддя Микуляк П.П.) адміністративну справу прийнято до провадження, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовна заява мотивована тим, що 25 серпня 2025 року позивач звернулася з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника до начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області. Листом Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області рекомендувало звернутись до найближчого територіального органу Пенсійного фонду України та подати заяву відповідного взірця з усіма додатковими документами (за наявності) визначеними Порядком № 3-1.
Позивач зазначає, що вона є вдовою військового пенсіонера, перебувала на утриманні померлого чоловіка, а тому має право на перехід на пенсію в разі втрати годувальника.
Позивач вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, яким їй відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника, протиправним, а тому просить його скасувати.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити та зазначає, що оскільки заява позивача подана у довільній формі, без дотримання встановленого зразка та без доданих необхідних документів, то її розглянуто як звернення спеціалістами відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у відповідності та у строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».
Листом від 19.09.2025 року відповідачем надано рекомендації щодо переходу на пенсію в разі втрати годувальника.
Представник відповідача звертає увагу, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не відмовляло ОСОБА_1 у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, а листом від 19.09.2025 р. № 4186-4304/11-02/8-0700/25 надані роз'яснення, щодо особистого звернення до найближчого територіального органу Пенсійного фонду України з усіма необхідними документами.
Враховуючи наведене, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 25 серпня 2025 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області Пентек А.Ю. із заявою довільної форми про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Заявниця просила з метою перерахунку пенсії у зв'язку із втратою годувальника у відповідності до Закону України від 09.04.1992 р. № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Закону України від 15.07.2015 р. № 614 «Про внесення змін до деяких Законів України з питань пенсійного забезпечення», Закону України від 20.12.1991 р. № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дати відповідні розпорядження відповідальним працівникам підготувати документи та призначити їй пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
До заяви додала копію свідоцтва про одруження, копію свідоцтва про смерть чоловіка, копію посвідчення офіцера та копію посвідчення ветерана.
Враховуючи, що заява подана у довільній формі, без дотримання встановленого зразка та без доданих необхідних документів, то її розглянуто як звернення спеціалістами відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у відповідності та у строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 19.09.2025 р. № 4186-4304/П-02/8-0700/25 позивачу надано відповідь, у якій зазначено, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, подається заявником до органу, що призначає пенсію. До заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються документи згідно визначеного переліку.
Отже, враховуючи вищевикладене, для визначення доцільності переходу на пенсію в разі втрати годувальника, рекомендують ОСОБА_1 звернутися до найближчого територіального органу Пенсійного фонду України та подати заяву відповідного взірця з усіма додатковими документами (за наявності) визначеними Порядком № 3-1.
Позивач, не погодившись з листом відповідача щодо переходу на пенсію в разі втрати годувальника, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (в редакціях, чинних на момент прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії).
Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з п. 3 ст. 45 Закону України № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, що перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Відповідно до статті 30 Закону України № 2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній безпосередньо операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.
Відповідно пункту «в» статті 30 непрацездатними членами сім'ї вважаються батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю.
Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
До заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи:
1) документи, що посвідчують особу (паспорт, РНОКПП);
2) свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
3) документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім'ї померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу;
4) документи про перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу;
5) документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу;
6) документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбачені підпунктами 5-7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);
7) документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);
8) документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.
Таким чином, для призначення пенсії в разі втрати годувальника особа має звернутися до відповідного територіального підрозділу пенсійного органу із заявою встановленого зразка про призначення такого виду пенсії та надати встановлений перелік документів.
Як встановлено за результатами дослідження матеріалів справи, позивач 25.08.2025 р звернулася до начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області із заявою довільної форми про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, а не безпосередньо до найближчого територіального органу Пенсійного фонду України.
До заяви додала копію свідоцтва про одруження, копію свідоцтва про смерть чоловіка, копію посвідчення офіцера та копію посвідчення ветерана, що не відповідає встановленому Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій переліку.
Питання щодо наявності у позивача права на отримання пенсії в разі втрати годувальника Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не розглядалось. Відповідно і рішення про призначення чи відмову у призначенні такого виду пенсії відповідачем не приймалось.
Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області листом від 19.09.2025 р. № 4186-4304/11-02/8-0700/25 надало рекомендації ОСОБА_1 щодо особистого звернення до найближчого територіального органу Пенсійного фонду України з необхідним переліком документів.
З огляду на встановлені обставини, спір між сторонами у контексті заявлених вимог відсутній.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування, що є предметом цього спору.
Положеннями частини 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені прав чи інтереси особи позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, а також підтверджена у Постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18.
Підсумовуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки за результатами розгляду справи не встановлено порушення пенсійним органом прав позивача, які б виразились в прийнятті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області рішення про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
На підставі наведеного та керуючись статтями 5, 9, 14, 77, 78, 139, 243, 246, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк