про залишення позовної заяви без розгляду
13 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/84/24
категорія 113060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Мельниченко В.В.,
за участю: представники позивачів Слівінський О.О., Лущик А.О.,
представника відповідача Майданик А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області та Виконавчого комітету Хорошівської селищної ради до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Рижанське" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області та Виконавчого комітету Хорошівської селищної ради звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Рижанське" в частині не приведення у стан готовності захисну споруду - протирадіаційного укриття №21799, яке розташоване за адресою: вул. Батюка 1, с. Рижани Житомирського району, Житомирської області, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018;
- зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Рижанське" вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №21799, яке розташоване за адресою: вул. Батюка 1, с. Рижани Житомирського району, Житомирської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту".
Ухвалою суду від 24.01.2024 року після усунення недоліків позовної заяви було відкрито провадження у справі і її призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 19.02.2024 року відкладено проведення судового засідання по причині неявки представника Виконавчого комітету Хорошівської селищної ради.
Ухвалою суду від 06.03.2024 року на стадії дослідження письмових доказів оголошено перерву за клопотанням представника Виконавчого комітету Хорошівської селищної ради.
Ухвалою суду від 20.03.2024 року задоволено клопотання представника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 10.02.2026 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 04.03.2026 року ухвалено про закінчення з'ясування обставин у справі, їх перевірки письмовими доказами та про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
В судовому засіданні представник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що на території Хорошівської селищної ради розміщена захисна споруда №21799, що знаходиться у с.Рижани по вул. Батюка,1. Балансоутримувачем вказаної споруди є СТОВ "Рижанське", яке, на думку представника Позивача, не вживає заходів з метою її приведення у належний стан, що підтверджується актом обстеження від 19.07.2023 року. Враховуючи неможливість вжиття Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області заходів реагування у зв'язку із забороною проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» прокуратура звернулася з даним позовом до суду.
Одночасно представник прокуратури зазначив, що Хорошівська селищна рада, на території якої розміщена захисна споруда №21799, листом повідомила, що не планує вживати заходів реагування до балансоутримувачем вказаної споруди. Представник прокуратури вважає, що є підстави для звернення органу прокуратури з цим позовом до суду в інтересах держави в особі органу ДСНС в Житомирській області та Хорошівської селищної ради в силу положень статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області позовні вимоги та доводи представника прокуратури підтримала, підтвердила, що вказана захисна споруда №21799 на даний час визнана як обмежено придатна.
Представник Виконавчого комітету Хорошівської селищної ради в жодні судові засідання не прибув, 25.02.2026 року направив до суду клопотання про підтримку позовних вимог та про розгляд справи за його відсутності.
Представник Відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Рижанське", в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив, що вказана захисна споруда №21799 не перебуває на балансі у товариства, а тому товариство не зобов'язане вживати заходів з метою її приведення у належний стан. Представник Відповідача також зазначив про помилковість доводів представника прокуратури щодо переходу вказаної захисної будівлі у власність СТОВ "Рижанське" в порядку правонаступництва від КСП "Дружба".
Крім того, на думку представника Відповідача, у органу прокуратури відсутні повноваження на звернення до суду з даним позовом.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд робить висновок про необхідність залишення позовної заяви прокурора без розгляду з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно облікових карток, копії яких долучені до позову та досліджені судом, захисна споруда цивільного захисту (протирадіаційне укриття №21799) на 50 чоловік з 22.12.1980 року належала колгоспу "Дружба", а з 15.03.2007 року - СВК "Дружба".
Разом з тим, талони вказаних облікових карток не містять точної адреси місцезнаходження цієї захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття №21799) на 50 чоловік, а лише зазначають його загальну площу - 29,4 кв.2 (а.с.50,51 т.1).
Як зазначено в позові та встановлено судом, 16.12.2022 року було проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту №21799, яке розташоване в с.Рижани Житомирського (Хорошівського) району, та належить СТОВ "Рижани", про що складено відповідний Акт.
В ході дослідження копії вказаного акту, який долучено до позову, встановлено, що такий акт складено виключно директором СТОВ "Рижани". За результатами оцінки зроблено висновок, що захисна споруда загальною площею 150 кв.м. без зазначення адреси, не готове до використання за призначенням і підлягає виключенню з фонду захисних споруд за погодженням з ДСНС (а.с.58-63т.1).
Аналогічний висновок зроблено в ході оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №21799, яке розташоване в с.Рижани Житомирського (Хорошівського) району по вул.Батюка,1, та належить СТОВ "Рижани", про що складено відповідний Акт.
В ході дослідження копії вказаного акту, який долучено до позову, встановлено, що такий акт складено комісійно за участі представників ДСНС в Житомирській області та Хорошівської селищної ради (а.с.52-57т.1).
В ході дослідження копії Витягу з Державного реєстру речових прав, який долучено до позову, встановлено, що Відповідачу на праві власності належить виробнича будівля загальною площею 737,2 кв.м за адресою в с.Рижани Житомирського (Хорошівського) району по вул.Батюка,1
В ході дослідження копії технічного паспорту до вказаної будівлі, яка долучена до позову, встановлено, що вказана виробнича будівля не містить окремого приміщення ні площею 150 кв.м. ні площею 29,4 кв.2 (а.с.166-171т.1).
На підставі викладеного суд погоджується із доводами представника Відповідача щодо відсутності доказів на підтвердження того, що будівлю за адресою в с.Рижани Житомирського (Хорошівського) району по вул.Батюка,1, загальною площею 737,2 кв.2 та належить СТОВ "Рижани", слід розглядати як таку, в якій наявна захисна споруда загальною площею 150 кв.м. чи площею 29,4 кв.м.
Інших доказів на підтвердження передачі у власність чи на баланс СТОВ "Рижани", захисної споруди цивільного захисту №21799 загальною площею 150 кв.м. чи захисну споруду цивільного захисту №21799 площею 29,4 кв.м. суду не надано.
Судом встановлено, що на запит Коростишівської окружної прокуратури Житомирське районне управління ДСНС ГУ ДСНС в Житомирські області листом від 06.10.2022року повідомило про оцінку стану готовності захисних споруд в районі, в тому числі відносно захисної споруди цивільного захисту №21799.
До вказаного листа була долучена копія вимоги керівнику СВК "Дружба", а не Відповідачу, про необхідність вжиття заходів для приведення захисної споруди №21799 у готовність для використання (а.с.38т.1).
Листом від 18.12.2023 року Хорошівський селищний голова також повідомив Коростишівську окружну прокуратуру про неготовність захисної споруди цивільного захисту №21799 для використання під час повітряної тривоги. Вказаний лист не містить інформації щодо звернення прокуратури з даним позовом в інтересах органу місцевого самоврядування.
Разом з тим, вказані обставини Коростишівська окружна прокуратура визначила, як підставу звернення до суду із зазначеним позовом.
Безспірно, відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Умови та особливості звернення до адміністративного суду прокурора визначені статтею 53 КАС України.
За приписами частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 КАС України).
Правовими нормами частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абзаци 1, 2 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Таким чином, за наведеного правового регулювання, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах і, визначаючи правовий статус прокурора у судовому процесі для представництва інтересів держави, законодавець зобов'язав останнього навести належне обґрунтування щодо наявності/відсутності таких підстав. Водночас суд повинен надати оцінку таким аргументам.
Як зазначено у позові, підставою звернення до суду в інтересах держави в особі органу ДСНС в Житомирській області та Хорошівської селищної ради прокуратура, зокрема, визначила, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», i якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 23 січня 2025 року (справа № 520/16197/23), з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99, Верховний Суд, насамперед, акцентував увагу на тому, що захищати інтереси держави повинні відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб'єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Отже, ключовим питанням як у справі №520/16197/23, так і у справі, що розглядається, є наявність або відсутність у прокурора права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС з вимогами зобов'язального характеру щодо суб'єкта, на якого покладено обов'язок належного утримання захисної споруди.
Безспірно, відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту урегульовані Кодексом цивільного захисту України, яким, зокрема, також визначено і повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Суд враховує, що частиною п'ятнадцятою статті 32 Кодексу цивільного захисту України установлено, що контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об'єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Законом №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».
Цим же Законом №2228-IX Кодекс цивільного захисту України було доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб'єкт владних повноважень:
- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;
- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей;
- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.
Суд враховує, що підпунктом 48 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 ( далі - Положення № 1052 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що ДСНС, відповідно до покладених на неї завдань, складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов'язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки (підпункт 52).
Таким чином, не зважаючи на зміни у Кодексі цивільного захисту України (у редакції Закону України від 06 жовтня 2022 року № 2655-IX), указані норми Положення № 1052 в частині застосування виду заходів впливу не змінилися.
Одночасно суд враховує, що на час виникнення спірних правовідносин у цій справі, Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 (далі - Порядок № 138), був визначений механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.
За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку № 138, балансоутримувачі захисних споруд - це власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації); а утримання захисних споруд - це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138, у редакції, чинній на час звернення до суду).
Крім того, суд враховує, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) установлені Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Саме в цьому Законі наведені види та форми заходів державного нагляду (контролю), зокрема у вигляді планових та позапланових заходів, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (стаття 1 Закону № 877-V).
Отже, за наведеного нормативно-правового регулювання та аналізуючи приписи пункту 17-1 Кодексу цивільного захисту України (у редакції Закону України від 06 жовтня 2022 року № 2655-IX), у взаємозв'язку з Положенням № 1052, суд робить висновок, що органам ДСНС надано право звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб'єктів господарювання, що свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров'ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу, що за своєю суттю є заходом реалізації застосування санкції, передбаченої приписами статті 68 Кодексу цивільного захисту України.
Можливість самостійного звернення до суду органу ДСНС з позовними вимогами зобов'язального характеру до відповідальних суб'єктів, як захід контролю не встановлена, оскільки за наведеного нормативно-правового регулювання питання повноважень органу ДСНС звертатися до суду, як позивач, вирішено законодавцем через наділення указаного суб'єкта владних повноважень контролюючими функціями у вигляді здійснення державного нагляду (контролю), які реалізуються шляхом застосування відповідних заходів реагування до суб'єктів господарювання або оскарження дій щодо недопуску до перевірки посадових осіб ДСНС.
Крім того, Верховний Суд у справі № 520/16197/23 зазначив, що за наведеного нормативно-правового регулювання (після набрання чинності Законом № 2655-IX) коло повноважень органів ДСНС щодо права звернення до адміністративного суду не змінилося і є обмеженим, а отже, ГУ ДСНС в Житомирській області не може бути Позивачем у цій справі, у зв'язку з чим прокурор у позовній заяві визначив орган, в особі якого він звернувся до суду та захищає інтереси держави, який не має самостійного права на звернення із цим позовом, тобто не може набути статусу Позивача.
Аналогічний висновок Верховним Судом сформовано у постанові від 09 жовтня 2025 року у справі № 420/22303/23.
Одночасно суд враховує, що Верховний Суд у справі №520/16197/23 зазначив, що у контексті порушеного питання варто також зауважити, що частина четверта статті 4 Закону № 877-V визначає, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Верховний Суд у вказаній справі №520/16197/23 дійшов висновку, що законодавець у відповідних профільних нормативно-правових актах не наділив ДСНС правом на звернення до суду із позовом щодо приведення у стан готовності захисних споруд та, відповідно, правом на оскарження бездіяльності балансоутримувачів щодо допущеного неналежного стану таких захисних споруд, а отже, і прокурор не може від його імені заявити такий позов.
Таку правову позицію підтримано Верховним Судом надалі і в інших справах, зокрема №№ 400/10777/23, 160/26224/23, 560/16769/23, та інших подібних спорах і такі висновки узгоджуються з попередньою практикою Верховного Суду, зокрема у справах №№ 260/4120/22, 560/10015/22, 160/9125/22 та 260/4044/22.
Як вже зазначалося судом, звернення Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області з даним позовом зумовлено також в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Хорошівської селищної ради
Безспірно, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Суд погоджується, що правовими нормами статті 36-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено власні та делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо організації та забезпечення цивільного захисту, в тому числі з виконання вимог законодавства щодо визначення потреби, створення, використання, утримання, реконструкції та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту територіальної громади, здійснення контролю за станом утримання таких споруд та готовності їх до використання за призначенням та підтримкою в належному технічному стані.
Разом з тим, автором позову вказані повноваження органу місцевого самоврядування щодо виконання вимог відповідного законодавства помилково ототожнюється із повноваженнями здійснювати безпосередній контроль за станом утримання таких споруд та готовності їх до використання за призначенням та підтримкою в належному технічному стані.
Більш того, правові норми статті 36-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" не наділяють органи місцевого самоврядування правом на звернення до суду щодо зобов'язання власники чи балансоутриувача захисної споруди вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту.
Отже матеріали справи та наведене нормативно-правове регулювання засвідчує про відсутність підстав для звернення Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області та Виконавчого комітету Хорошівської селищної ради, оскільки вказані суб'єкти владних повноважень не мають повноважень звертатися до суду з такими позовами.
Помилковість визначення повноважень Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області та Виконавчого комітету Хорошівської селищної ради стала підставою для подання даного позову.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Залишити без розгляду позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області та Виконавчого комітету Хорошівської селищної ради до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Рижанське" про визнання протиправною бездіяльність в частині не приведення у стан готовності захисну споруду - протирадіаційного укриття №21799, яке розташоване за адресою: вул. Батюка 1, с. Рижани Житомирського району, Житомирської області, та зобов'язання вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення цієї захисної споруди цивільного захисту з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
13.03.26