про об'єднання справ
13 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/2589/26
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши клопотання про об'єднання адміністративної справи №240/2589/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, з адміністративною справою №240/2590/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
І. Суть питання, що розглядається судом.
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 відкрито спрощене провадження у справі без виклику (повідомлення) учасників справи.
11.02.2026 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача за вх. № 9705/26, у якому відповідач просить об'єднати в одне провадження адміністративну справу № 240/2589/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії з адміністративною справою № 240/2590/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Присвоїти об'єднаній справі єдиний номер та здійснювати її подальший розгляд у межах одного судового провадження (а.с. 27, 28).
Військова частина НОМЕР_1 обґрунтовує заявлене клопотання тим, що позовні заяви до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо стягнення середньго заробітку за час затримки розрахунку при звільненні пов'язані між собою, випливають з одного юридичного факту - звільнення позивача з військової служби 23.12.2020 та подальший несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Виплати в обох справах стосуються одного й того самого звільнення, тому середній заробіток - це санкція за загальну затримку виплати грошового забезпечення при звільненні. Окремий розгляд справ може призвести до того, що за один і той самий період затримки буде стягнуто два середні заробітки. Позовні вимоги в обох справах базуються на статті 117 КЗпП України та стосуються відповідальності за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача. Позивач визначає період затримки з дати звільнення (23.12.2020) до дати фактичного розрахунку (24.12.2025).
Військова частина НОМЕР_1 відповідно до рішення заступника директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 30.06.2015 № 248/2/3/489 з 01.07.2015 зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 , як розпорядника коштів третього рівня.
Позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , проте перебувала на фінансовому забезпеченні безпосередньо у військовій частині НОМЕР_2 .
Нарахування та виплата грошового забезпечення особовому складу Військової частини НОМЕР_1 здійснюється безпосередньо фінансовою службою Військової частини НОМЕР_2 . Це вказує на те, що виконання будь-якого рішення про стягнення коштів у обох справах покладатиметься на одного і того самого суб'єкта.
Відповідач вважає, що спільний розгляд зазначених позовних заяв сприятиме більш швидкому та об'єктивному розгляду справи, оскільки позовні заяви однорідні, від одного й того позивача та фактично до того ж відповідача, а окремий розгляд зазначених справ може призвести до необґрунтованого стягнення середнього заробітку у подвійному розмірі.
18.02.2026 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшли клопотання відповідача про заміну відповідача на належного (вх. № 11371/26) та про залишення позовної заяви без руху, як таку, що не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (вх. № 11373/26) (а.с. 52, 53).
18.02.2026 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду за вх. №11379/26 надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 73-77).
ІІ. Нормативне регулювання питання, що розглядається судом.
Відповідно до частини 1 статі 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Пунктом 2 частини 2 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до різних відповідачів.
Частиною 3 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України застережено, що об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Згідно з частиною 7 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України про об'єднання справ в одне провадження або роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Частиною 8 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справи, що перебувають у провадженні адміністративного суду, в разі об'єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.
ІІІ. Мотиви з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Судом встановлено, що у провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває дві справи ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Адміністративна справа № 240/2890/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати всіх сум належних ОСОБА_1 у день звільнення (частини грошового забезпечення у сумі 200843,06 гривень);
- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 01.06.2025 року по 24.12.2025 в сумі 106154,64 гривень.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду (суддя Чернова Г.В.) від 30.01.2026 відкрито спрощене провадження у справі № 240/2590/26 без виклику (повідомлення) учасників справи.
Адміністративна справа № 240/2589/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати всіх сум належних ОСОБА_1 у день звільнення (невиплати частини грошового забезпечення у сумі 57224,56 грн);
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 23.12.2020 по 24.12.2025 в сумі 106154,64 грн;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з 29.01.2020 по 24.12.2025.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду (суддя Гурін Д.М.) від 02.02.2026 відкрито спрощене провадження у справі № 240/2589/26 без виклику (повідомлення) учасників справи.
Клопотання про об'єднання справ в одне провадження подане Військовою частиною НОМЕР_1 у справі № 240/2589/26 у відповідності до положень частини 3 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України - до початку судового розгляду справи по суті в обох справах.
З'ясовуючи питання щодо пов'язаності між собою адміністративної справи № 240/2589/26 та адміністративної справ № 240/2590/26 судом встановлені наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з серпня 2016 року до 23.12.2020 року та була звільнена зі служби за станом здоров'я.
У 2022 році ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо стягнення індексації грошового забезпечення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 в адміністративній справі № 240/12704/22 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (а.с. 95-97).
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2023 в адміністративній справі № 240/12704/22 рішення Житомирського окружного адміністративного суду скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
В решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду залишено без змін (а.с. 92-94).
У 2022 році ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 щодо стягнення недоплаченого грошового забезпечення при звільненні (а.с.103, 104).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 в адміністративній справі № 240/30756/22, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 23.12.2020 щомісячного грошового забезпечення, а також одноразових видів грошового забезпечення, зокрема одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020).
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 23.12.2020, а також виплачених за цей період одноразових видів грошового забезпечення, зокрема одноразової грошової допомоги при звільненні, визначивши їх розмір виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (у первинній редакції), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 105-109).
У 2024 році ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 щодо стягнення індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. У позовній заяві вказала, що проходила службу у Військовій частині НОМЕР_1 , однак перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 (а.с. 110-112).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2024 в адміністративній справі № 240/3956/24, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 фіксованої суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3057,88 гривень за період з 01.03.2018 по 23.12.2020 включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 фіксовану суму індексації грошового забезпечення в розмірі 3057,88 грн, щомісячно, за період з 01.03.2018 по 23.12.2020 включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 01.03.2018 по дату виплати заборгованих сум (а.с. 113-116).
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 вже зверталася до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Звернення до суду було мотивоване виплатою коштів на виконання рішень судів в адміністративній справі № 240/12704/22.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.03.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 в адміністративній справі № 240/27884/24, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо звільнення з військової служби ОСОБА_1 без проведення остаточного розрахунку, а саме: без проведення виплати індексації грошового забезпечення в сумі 82370,83 грн.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 січня 2022 року по 18 січня 2023 року в розмірі 43666 (сорока трьох тисяч шестисот шістдесяти шести) грн 80 коп.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2023 року включно.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 83-85).
Отже, позивач проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 .
Позивач стверджує, що з нею було несвоєчасно проведено розрахунок при звільненні, тому звернулася до суду з двома позовами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Подання обох позовів, що розглядаються у справі № 240/2589/26 та у справі № 240/2590/26, обумовлене однією і тією ж підставою - несвоєчасний розрахунок при звільненні та наявністю двох судових рішень щодо стягнення недоплаченого грошового забезпечення при звільненні з Військової частини НОМЕР_1 у справі № 240/30756/22, та з Військової частини НОМЕР_2 у справі № 240/3956/24.
Враховуючи те, що Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 , а недоплата грошового забезпечення сталася у період проходження ОСОБА_1 військової служби з серпня 2016 року до 23.12.2020 року у Військовій частині НОМЕР_3 , спірні правовідносини у справі № 240/2589/26 і у справі № 240/2590/26 стосуються одного і того ж порушення - несвоєчасної виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 при звільненні 23.12.2020.
Правову відповідальність у даному випадку несе Військова частина НОМЕР_1 , у якій позивач проходила військову службу, а фінансову - Військова частина НОМЕР_2 , у якій позивач перебувала на фінансовому забезпеченні.
Враховуючи з'ясовані обставини, суд вважає, що наявні підстави, що встановлені статтею 172 Кодексу адміністративного судочинства України, для об'єднання адміністративної справи № 240/2589/26 з адміністративною справою № 240/2590/26 та передачі об'єднаної справи на розгляд судді, який раніше відкрив провадження у справі.
Керуючись статтями 172, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Задовольнити клопотання Військової частини НОМЕР_1 про об'єднання адміністративних справ в одне провадження.
Об'єднати адміністративні справи № 240/2589/26 та № 240/2590/26 в одне провадження для спільного розгляду.
Передати об'єднану адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - на розгляд судді Черновій Г.В.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Гурін