Справа № 333/2522/26
Провадження № 1-кс/333/1093/26
Іменем України
12 березня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги вказує, що 24.02.2026 року він звернувся до ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань з метою встановлення осіб, які шахрайським шляхом заволоділи його коштами в розмірі 3 000,00 грн.
Однак відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по його заяві не внесені.
А тому, просить зобов'язати уповноважену особу ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості по його заяві від 24.02.2026 року про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування.
В судове засідання скаржник ОСОБА_3 не з'явився, надав суду заяву про розгляд скарги у його відсутності, скаргу підтримує в повному обсязі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, слідчий суддя вважає, що скаргу слід розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.
Представник ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги. Звернувся до слідчого судді з листом про розгляд скарги за його відсутності. Крім того по суті скарги зазначив, що згідно із заявою ОСОБА_3 останньому спричинено матеріальний збиток в розмірі 3 000,00 грн., що на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, відповідно підстави для визнання дій кримінально караним за ст. 190 КК України відсутні та підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вбачається.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, тому з урахуванням строків розгляду таких скарг, слідчий суддя вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у його відсутність.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду скарги слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши скаргу і додані матеріали, слідчий суддя приходить таких висновків.
Статтею 55 Конституції України гарантується кожному громадянину право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій або бездіяльності суду, прокурора, слідчого в порядку, встановленим цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з висновком, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року (справа № 818/1526/18), у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність (п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З наведеного вбачається, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обов'язкові обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В постанові від 19.05.2019 року Верховний Суд (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) сформував висновок щодо того, що: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин....».
З досліджених в судовому засіданні скарги та заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.02.2026 року вбачається, що 21.02.2026 року невстановлені особи незаконно заволоділи коштами ОСОБА_3 в розмірі 3 000,00 грн. Отже, з огляду на вартість майна, яким заволоділи невстановлені особи шляхом шахрайських дій, у розмірі 3 000,00 грн., ОСОБА_3 просив внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 КК України, тобто шахрайство, відноситься до кримінальних правопорушень з матеріальним складом. Тому, крім самого діяння (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою), обов'язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику майна, яка визначається його певною вартістю, а також причинний зв'язок між цією шкодою і заволодінням майном.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, тобто у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України» на 2025 рік з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 3 328,00 грн.
Таким чином в 2026 році для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень проти власності застосовується сума в 1 664,00 грн. (тобто 50% від 3 328,00 грн.).
При цьому, відповідно до ст. 51 КУпАП, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто - 3 028,00 гривень (2 х 1664). Якщо ж вартість викраденого майна перевищує 3 028,00 грн., настає кримінальна відповідальність, в даному випадку за ст. 190 КК України.
Оцінюючи зміст поданої заяви ОСОБА_3 від 24.02.2026 року, на яку посилається заявник, як на підставу для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя зазначає, що відомості зазначені в заяві не містять інформації про вчинення кримінального караного діяння, в даному випадку за ст. 190 КК України, або іншого кримінально караного діяння проти власності, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві ОСОБА_3 від 24.02.2026 року.
За таких обставин скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 306-307 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1