Справа №333/5275/25
Провадження №3/333/20/26
Іменем України
10 березня 2026 року м.Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Тучков С.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
До Комунарського районного суду м.Запоріжжя для розгляду по суті надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 25.05.2025 року о 17-52, в м.Запоріжжя по вул.Чубанова, буд.2, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Chevrolet Lacetti, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, результат - позитивний. Від керування ТЗ відсторонений, про повторність попереджений.
01 грудня 2025 року захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, було подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначено, що ОСОБА_1 повністю заперечує факт скоєння ним відповідного адміністративного правопорушення. Крім того вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, стосовно нього є таким, що складений неправомірно, оскільки має ряд грубих порушень чинного законодавства. Поліцейські, зупинивши транспортний засіб Chevrolet lacetti, під керуванням ОСОБА_1 замість зазначення причини зупинки, навіть не представившись, відразу попросили вийти ОСОБА_1 з автомобіля. Останній на запитання поліцейських про вживання алкоголю відразу зазначив, що у стані алкогольного сп'яніння не перебуває, їде з бази відпочинку «Вікторія» за дружиною. На вимогу поліцейського надати документ, що посвідчує право керування, реєстраційний документ на відповідний транспортний засіб та усі необхідні документи водій ОСОБА_1 беззаперечно надав усі необхідні документи. З'ясувавши, що водій ОСОБА_1 має усі необхідні документи, не маючи підстав для притягнення водія до адміністративної відповідальності, інспектор поліції «вбачає ознаки алкогольного сп'яніння» у ОСОБА_1 . Однак, відповідне припущення поліцейського не може бути доводом, оскільки при спілкуванні з патрульним, водій поводив себе коректно, адекватно, без будь-яких порушень мови, із чіткими діями, крім того надав усі необхідні документи, відтак відповідними твердженнями поліцейського керують виключно його хибні припущення та особисте ставлення, які є недопустимим фактом та не можуть слугувати як підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності. В подальшому, водію ОСОБА_1 патрульним поліцейським було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 6820. Незаконно, із порушеннями поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , із зазначенням в протоколі того, що «…порушив п. 2.9. а. ПДР - Керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідальність передбачена: ст. 130 ч. 1 КУпАП». Слід констатувати, що ОСОБА_1 обґрунтовано обстоював свою позицію щодо того, що в нього відсутні ознаки сп'яніння, не погодившись із результатом відповідного тесту. Крім того, після встановлення поліцейськими незгоди ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду, всупереч чинного законодавства останні не запропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для подальшого проведення відповідного медичного огляду на стан сп'яніння, а отже відповідні дії з боку поліцейських розцінюються ОСОБА_1 як такі, що порушують його права та спрямовані на безпідставне притягнення до відповідальності. Крім того, в матеріалах справи міститься DVD диск, що не містить безперервної фіксації. Відеозапис, долучений поліцейським до матеріалів справи на диску DVD не може бути взятий до уваги як належний доказ. Ці обставини в свою чергу позбавляють можливості перевірити та зробити висновок про те, чи були поліцейським, під час складання даного протоколу, дотримані вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та чи не було порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час його складання. Із відеозапису, який міститься на DVD диску в матеріалах справи, вбачається, що він не відображає безперервної фіксації, натомість відображає лише записи з відеореєстратора автомобіля працівників поліції, та незрозуміле відео з особистого телефону працівника поліції, з якого неможливо встановити ані час, ані дату такої фіксації, крім цього неможливо встановити, всі обставини справи, а отже відеозапис, який наданий як доказ, має ознаки переривання, а саме відсутня основна вимога до фіксування правопорушення - безперервність відео фіксації, що прямо заборонено Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка зареєстрована за № 28/32999 в Міністерстві юстиції України від 11 січня 2019 року. Відсутність безперервного відеозапису ставить під сумнів законність проведення поліцейськими вказаних дій та позбавляє можливості об'єктивно перевірити обставини пов'язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення. Таким чином, на думку захисника, працівники поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, порушили вимоги ст. 266 КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції № 1026. Системний аналіз приписів п. 9 ч. 1 ст. 31 та ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» щодо застування працівниками поліції таких превентивних заходів, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також положень Інструкції № 1026, дає підстави для висновку про визначення чіткого переліку пристроїв, з допомогою яких поліції надано право проводити відеофіксацію. Передбачено, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки. Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, тому його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 було запропоновано проходження огляду лише на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, водночас не доводиться, що поліцейським було забезпечено проведення огляду водія в закладі охорони здоров'я відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Обґрунтовані сумніви про цей факт виникають під час перевірки процесуальних джерел доказів, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення водія в заклад охорони здоров'я для проходження відповідного огляду, зокрема таким документом могло б бути вручене особі, яка притягається до адміністративної відповідальності направлення поліцейського, яке складається відповідно до вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року. Також в справі немає доказів і на підтвердження факту доставлення особи на огляд у заклад охорони здоров'я, хоча, відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, на поліцейських покладається обов'язок забезпечити доставку водіїв транспортних засобів на огляд до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Тому виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості поліцейського під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних дій такої посадової особи, якою не було забезпечено проведення огляду водія транспортного засобу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, зокрема у закладі охорони здоров'я. Вищевказані обставини порушення порядку огляду на стан сп'яніння також підтверджуються відеозаписом, з якого зафіксована пропозиція огляду особи на стан сп'яніння лише на місці зупинки, при цьому не роз'яснювалося, що «Драгер» є спеціальним технічним засобом для встановлення стану алкогольного сп'яніння, як і не доводилося до відома такої особи порядок застосування спеціального технічного засобу та можливість на її вимогу оглянути сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, водночас відповідну особу не інформували, що у разі якщо остання не буде згодна з результатами огляду на місці зупинки, то вона буде мати можливість пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Крім того, поліцейськими взагалі не було зафіксовано результати пройденого ОСОБА_1 тесту, який було зроблено за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, поліцейськими було лише оголошено результат, з яким ОСОБА_1 категорично не погоджується. Оскільки поліцейським не було знято на нагрудну камеру алкотестер з зафіксованим результатом, то це з його боку вже є порушенням ч. 2 ст. 266 КУпАП, згідно якої під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. В даному випадку свідки не залучалися, на відеозаписі результат тесту алкотестеру зафіксовано не було, а тому відсутні докази того що після продуття саме ОСОБА_1 газоаналізатору результат склав 1,43 проміле, а не кимось іншим. При цьому на відеозапису навіть не видно, щоб ОСОБА_1 було продемонстровано результат тесту зафіксований газоаналізатором. У матеріалах адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 відсутні документи, що підтверджують належний стан технічного засобу «Alcotest Drager 6820», № ARНF-0019, зокрема співробітниками поліції не було долучено його сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. За таких обставин зробити висновок, що огляд водія на стан сп'яніння було проведено сертифікованим приладом, який відповідно до закону пройшов необхідну повірку неможливо. Також відсутність доказів відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом вказує на наявність обґрунтованих підстав вважати, що навіть попри складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній міг продовжити свій рух. Дані обставини не залишають сумнівів в упередженості дій співробітників поліції, якими не було виконано вимог ст. 266 КУпАП, чим порушено порядок огляду водіїв на стан сп'яніння встановлений Законом, оскільки, всупереч тому, що спочатку у водія було встановлено наявність ознак сп'яніння, його не було відсторонено від керування транспортним засобом. Будь-яких належних доказів, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі, в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Крім того, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі № 524/4668/17.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не з'явився.
У судовому засіданні захисник Мітасов М.І. просив закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, підтримав доводи, викладені ним у клопотанні про закриття справи. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 не був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Про складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення дізнався лише з повістки про виклик до суду. Поліцейські не відстороняли його клієнта від керування транспортним засобом.
Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтями 245-246, 280 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд також зазначає, що відповідно до норм чинного КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Положеннями п.2.9 а Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп'яніння, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, тобто докази мають бути спрямованими саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння або відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
На підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до суду надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №341473 від 25.05.2025 року;
- результати тесту за допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820», № ARНF-0019, на яких, зокрема, зазначено про відмову особи, що тестується, від підпису,
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 з результатом згоден, від підпису відмовився;
- рапорт поліцейського;
- відеозапис, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши зміст протоколу з додатками, заслухавши захисника, суд дійшов таких висновків.
З переглянутих у судовому засіданні відеоматеріалів вбачається, зокрема, факт зупинення поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Щодо підстав зупинки поліцейські вказують на зовнішні пошкодження на транспортному засобі, що повністю спростовує доводи захисту щодо зупинки без причини. Далі відбувається спілкування поліцейського і ОСОБА_1 , під час якого останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці. Також ОСОБА_1 було заявлене клопотання щодо надання йому дозволу зателефонувати адвокату, яке залишилося без реагування з боку поліцейських. В подальшому зміст розмови поліцейського і ОСОБА_1 не чутно. Вбачається лише на певній відстані факт проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці. При цьому на відеозапис не демонструються результати такого огляду. В подальшому відбувається роздруківка результатів тесту. Більшої інформативності наданий відеозапис не має.
Задля отримання відеозапису належної якості і перевірки версії ОСОБА_1 та його захисника судом витребовувався повний відеозапис складання протоколу про адміністративне правопорушення. Наданий на запит суду відеозапис повністю ідентичний із відеозаписом, доданим до матеріалів справи.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 р. № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та вимог норм КУпАП.
За змістом ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).
За п.7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення
У відповідності до п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. За п.5 цього Порядку підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Згідно з п.8 цього Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З наданих у судовому засіданні пояснень захисника, вбачається, що ОСОБА_1 не погодився з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Про незгоду з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння свідчить і відмова від підпису останнім результатів тесту. Наданий відеозапис не містить інформації щодо згоди ОСОБА_1 із результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Не містить відеозапис і факту складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_1 . Отже, всупереч вимогам закону поліцейськими не було забезпечено належного фіксування правопорушення технічними засобами відеозапису або не залучено двох свідків.
Таким чином, позиція ОСОБА_1 в частині не надання йому співробітниками поліції можливості довести свої заперечення щодо перебування у стані алкогольного сп'яніння шляхом проведення огляду у відповідному закладі охорони здоров'я не спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи. Так, з відтвореного у судовому засіданні наданого Управлінням патрульної поліції відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 пропонували пройти огляд у медичному закладі і останній від такого огляду відмовився. З відеозапису вбачається лише процедура перевірки перебування водія у стані алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820.
Також в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З аналізу досліджених доказів, вбачається, що інспектори поліції не запропонували пройти огляд у медичному закладі і не доставили водія до закладу охорони здоров'я.
Таким чином, в даному випадку мало місце порушення працівниками поліції вимог нормативних актів щодо порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння.
З урахуванням того, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП та вищезгаданої Інструкції і Порядку, він є недійсним, що тягне за собою недопустимість в якості доказу протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене, в справі відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247, 256, 266, 268, 278, 280 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков