25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 755/15993/18
провадження № 13-20кс25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_19 ,
прокурора ОСОБА_20 ,
захисника ОСОБА_21 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_22 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42017101040000203, щодо ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 і
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені фактичні обставини
1. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, котра народилася у м. Києві, зареєстрована на АДРЕСА_1 , проживає на АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 306 та ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК);
ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, котрий народився у м. Нетішин Хмельницької обл., проживає на АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 306 та ч. 3 ст. 307 КК;
ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, котрий народився у м. Києві, проживає на АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК,
закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
2. Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року залишено без задоволення апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року, а рішення місцевого суду - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
3. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності повноважень у прокурора на продовження строку досудового розслідування в об'єднаних кримінальних провадженнях, де відомості про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року та після зазначеної дати. Також посилаючись на правозастосовні позиції, викладені в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ОП ККС ВС) від 07 жовтня 2024 року у справі № 755/6898/21 (провадження № 51-4645кмо23), наголошує, що прокурор відповідного рівня має право продовжувати строк досудового розслідування в об'єднаних провадженнях, де відомості про кримінальні правопорушення внесені як до, так і після 16 березня 2018 року.
4. Звертає увагу, що зміни в ст. 294 КПК в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закону № 2147-VIII) не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін - із 16 березня 2018 року. У зв'язку з цим, на думку касатора, саме до компетенції прокурора відповідного рівня належали повноваження щодо продовження строків досудового розслідування до 16 березня 2018 року, а в об'єднаних провадженнях, де відомості про одне чи більше кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР до зазначеної дати, а інші - після, прокурор з огляду на приписи ст. 217 КПК також має повноваження продовжувати строк досудового розслідування.
Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
5. За приписами ч. 5 ст. 434-1 КПК підставою для передачі кримінальної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) є обґрунтований висновок суду, який розглядає справу в касаційному порядку, про те, що справа містить виключну правову проблему і така передача потрібна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
6. Ухвалою від 27 березня 2025 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - ККС ВС) передала кримінальне провадження стосовно ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 на розгляд Великої Палати, оскільки, на переконання колегії суддів, у даному кримінальному провадженні є виключна правова проблема, яку потрібно усунути для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
7. Предметом перевірки Великої Палати є ухвала місцевого суду про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК та ухвала апеляційного суду, якою зазначене рішення місцевого суду залишено без змін.
8. Велика Палата має сформувати висновки щодо визначення суб'єкта, який є уповноваженим вирішити питання про продовження строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до введення в дію правил Закону № 2147-VIII та об'єднаних із тими, відомості про які в ЄРДР внесено після набрання чинності цим Законом, тобто застосування приписів ст. 294 КПК з урахуванням наведених особливостей.
Позиції учасників судового провадження
9. Прокурор ОСОБА_20 підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.
10. Захисник ОСОБА_21 заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора.
11. Також у матеріалах цього кримінального провадження є клопотання захисника ОСОБА_21 , в якому наведено доводи про те, що висновки, викладені в постанові ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року, є переконливими порівняно із тими, про які йдеться в постанові від 07 жовтня 2024 року, де об'єднана палата необґрунтовано, на думку цього учасника, змінила правозастосовні позиції, що є підставою передати кримінальне провадження на розгляд Великої Палати для відступу від висновку ОП ККС ВС у постанові від 07 жовтня 2024 року щодо суб'єкта продовження строку досудового розслідування в об'єднаних провадженнях.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
12. Згідно зі ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
13. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях формує правову позицію з питань правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
14. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1402-VIII Велика Палата у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
15. З огляду на зміст ч. 5 ст. 434-1 КПК Велика Палата в разі передачі кримінального провадження на її розгляд вирішує правові питання, які стали підставами для такої передачі, а також розглядає справу як суд касаційної інстанції в межах викладених касаційних вимог з дотриманням приписів ст. 433 цього Кодексу.
16. Відповідно до вимог ст. 434-1 КПК необхідність передачі провадження на розгляд Великій Палаті виникає у разі відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах або якщо справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
17. Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади загалом.
18. Питання, який суб'єкт є уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування в об'єднаних провадженнях, неодноразово ставало предметом розгляду різних колегій суддів ККС ВС, а також ОП ККС ВС.
19. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон 2147-VIII, яким, зокрема, внесені зміни до ст. 294 КПК та надано повноваження слідчому судді на продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього Закону, тобто з 16 березня 2018 року.
20. Колегія суддів Першої судової палати ККС ВС у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 310/9496/19 (провадження № 51-728км20) зробила висновок, що належним суб'єктом продовження строків досудового розслідування після введення в дію положень Закону № 2147-VIII є слідчий суддя незалежно від того, що кримінальні провадження, внесені до ЄРДР із 16 березня 2018 року, були об'єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати.
21. Колегія суддів Третьої судової палати ККС ВС у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 199/4574/20 (провадження № 51-768км21) у кримінальному провадженні, де відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР до набрання чинності Законом № 2147-VIII, а стосовно інших кримінальних правопорушень - після набрання чинності зазначеним Законом, ґрунтувала свої висновки також на тому, що строк досудового розслідування в такому кримінальному провадженні відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 294 КПК мав право продовжити винятково слідчий суддя.
22. Натомість колегія суддів Третьої судової палати ККС ВС у справі № 753/12578/19 (провадження № 51-206км22) вказала, що за умови об'єднання матеріалів декількох досудових розслідувань формується одне об'єднане кримінальне провадження, якому присвоюється номер того провадження, що було розпочато раніше, а тому й правовий режим в об'єднаному кримінальному провадженні визначається згідно з тим процесуальним порядком продовження строку досудового розслідування, який передбачений для провадження, що було розпочато раніше. У разі продовження строку досудового розслідування підлягає застосуванню той правовий режим, який діяв на момент внесення до ЄРДР відомостей щодо того провадження, яке розпочалося раніше, отже, прокурор уповноважений продовжити строк досудового розслідування.
23. З метою відступу від висновків, викладених у постановах Першої судової палати ККС ВС від 23 квітня 2020 року у справі № 310/9496/19 (провадження № 51-728км20) і Третьої судової палати ККС ВС від 26 травня 2021 року у справі № 199/4574/20 (провадження № 51-768км21), та для формування єдиної правозастосовчої практики матеріали кримінального провадження (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206км22) були передані на розгляд ОП ККС ВС.
24. Розглянувши зазначене провадження, ОП ККС ВС, у постанові від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206кмо22) дійшла висновку, що норми п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК, та зазначила, що суб'єктом, який наділений повноваженнями продовжувати строки досудового розслідування у таких кримінальних провадженнях, є винятково слідчий суддя.
25. Колегія суддів Першої судової палати ККС ВС ухвалою від 04 червня 2024 року у справі № 755/6898/21 (провадження № 51-4645км23) передала зазначене кримінальне провадження на розгляд ОП ККС ВС для відступу від висновку, викладеного в постанові ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206кмо22).
26. ОП ККС ВС у постанові від 07 жовтня 2024 року (справа № 755/6898/21, провадження № 51-4645кмо23) дійшла висновку, що у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об'єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до зазначеної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня. До того ж звернула увагу на те, що у разі продовження строку досудового розслідування слідчим суддею таке продовження відповідає гарантіям, визначеним кримінальним процесуальним законом, оскільки судовий контроль на етапі досудового розслідування є підвищеною гарантією контролю за дотриманням прав і свобод учасників кримінального провадження.
27. Відповідно до матеріалів кримінального провадження, яке передано на розгляд Великої Палати, Дніпровський районний суд м. Києва, з висновком якого погодився апеляційний суд, ухвалюючи рішення, посилався на приписи ст. 5, п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 219 КПК §4 глави 24 цього Кодексу, дійшов висновку, що суб'єктом, який наділений повноваженнями щодо продовження строку досудового розслідування за клопотанням про продовження такого строку в об'єднаному кримінальному провадженні, де відомості про перше кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII (16 березня 2018 року), а щодо наступних - після визначеної цим Законом дати, є слідчий суддя.
28. Місцевий суд ґрунтував свої висновки на тому, що 19 жовтня 2017 року до ЄРДР було внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК (кримінальне провадження № 42017101040000203).
29. 02 березня 2018 року в порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК, ОСОБА_23 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК (том 8 а. п. 68 - 74). Також було повідомлено про підозру ОСОБА_25 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК
(том 8 а. п.172 - 176).
30. 24 квітня 2018 року постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_26 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_23 , ОСОБА_27 та ОСОБА_25 продовжено до трьох місяців, тобто до 02 червня 2018 року (том 5 а. п.63 - 69).
31. 04 травня 2018 року, в порядку статей 276 -278 КПК, було повідомлено про підозру ОСОБА_24 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК
(том 8 а. п.130 - 132).
32. 08 травня 2018 року ОСОБА_23 було повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 306 КК (том 8 а. п.75 - 81).
33. До того ж 08 травня 2018 року постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_28 матеріали досудових розслідувань № 42017101040000203 від 19 жовтня 2017 року (щодо ОСОБА_23 , ОСОБА_27 та ОСОБА_25 ) було об'єднано з матеріалами досудових розслідувань № 42017101040004509 від 08 травня 2018 року № 42017101040004510 від 08 травня 2018 року та присвоєно об'єднаному кримінальному провадженню єдиний номер кримінального провадження № 42017101040000203
(том 5 а. п. 78-79).
34. 30 травня 2018 року постановою першого заступника прокурора м. Києва ОСОБА_29 строк досудового розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні № 42017101040000203 від 19 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_23 , ОСОБА_27 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 було продовжено до шести місяців (том 5 а. п.108 - 115).
35. 17 серпня 2018 року ОСОБА_23 було повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1, 2 ст. 306 КК (том 8 а. п. 82 - 129), ОСОБА_24 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК (том 8 а. п. 133 - 168), а ОСОБА_25 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК (том 8 а. п. 177 - 198).
36. 19 жовтня 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017101040000203 за обвинувачення ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 направлено до Дніпровського районного суду м. Києва.
37. Відповідно до положень Закону № 2147-VIIIст. 294 КПК, яка регламентує загальні положення продовження строку досудового розслідування, викладено в такій редакції: «Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками».
38. Зазначеними змінами фактично запроваджено судовий контроль за продовженням строків досудового розслідування, які обчислюються не тільки з моменту повідомлення особі про підозру, а й з моменту внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
39. Також цим Законом ст. 217 КПК було доповнено новою ч. 7, де зазначено, що днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об'єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
40. Відповідно до п. 4 §2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII зміни щодо судового контролю за продовженням строку досудового розслідування не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
41. Отже, законодавцем передбачено два різні порядки (підходи) продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях залежно від дати внесення відомостей про них до ЄРДР. До того ж залежно від дати внесення таких відомостей до ЄРДР буде також визначатися суб'єкт, до компетенції якого належать повноваження продовжити строки досудового розслідування.
42. Ключове питання, яке має вирішити Велика Палата, пов'язане з можливістю (необхідністю) застосування ст. 5 КПК до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року, та які згодом були об'єднані з кримінальними провадженнями, розпочатими після зазначеної дати.
43. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
44. Як зазначається в п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року (справа N 1-7/99) у справі про зворотну дію в часі та інших нормативно-правових актів, у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
45. За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип, як зазначено вище, визначений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі потрібно розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
46. Конституційний принцип щодо зворотної дії закону у часі відображений у ст. 5 КПК, відповідно до якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
47. Проте, співставляючи формулу дії кримінального процесуального закону у часі, визначену в ст. 5 КПК, із формулою, яка використана законодавцем у п. 4 §2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII, Велика Палата робить висновок про їх нетотожність.
48. Якщо в ст. 5 КПК йдеться про вчинення окремих процесуальних дій та прийняття окремих процесуальних рішень, то у п. 4 §2 «Прикінцеві положення»
Закону № 2147-VIII встановлено заборону застосування зворотної дії в часі до справ (кримінальних проваджень), стосовно яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР до введення в дію цих змін.
49. Саме така відмінність у формулюванні правил зворотної дії закону у часі є визначальною.
50. Велика Палата звертає увагу, що законодавець у п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII застосував термін «справи», а не «процесуальні дії» чи «процесуальні рішення». Таке формулювання свідчить про намір законодавця визначити порядок застосування нового правового режиму не до окремих процесуальних актів, а до кримінального провадження загалом як цілісного правового явища.
51. Системний аналіз приписів КПК дозволяє виснувати, що кримінальне провадження як процесуальна категорія характеризується єдністю предмета розслідування та процесуального режиму його здійснення. Об'єднання матеріалів кількох досудових розслідувань не породжує нового кримінального провадження, а утворює єдине об'єднане провадження, правовий режим якого визначається моментом його початку - датою внесення відомостей про перше кримінальне правопорушення до ЄРДР.
52. Велика Палата доходить висновку, що в кримінальному процесуальному законі визначено спеціальну норму (п. 4 §2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII) з приводу регулювання цього питання, і саме вона, а не загальна норма (ст. 5 КПК), має застосовуватися під час визначення правового режиму продовження строків досудового розслідування у справах, які були розпочаті до 16 березня 2018 року і об'єднані з кримінальними провадженнями щодо кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до ЄРДР після 16 березня 2018 року.
53. Аналізуючи зазначені зміни законодавства, Велика Палата вважає, що повноваження слідчого судді щодо продовження цих строків поширюються винятково на провадження, які розпочаті після 16 березня 2018 року.
54. Відповідно до п. 8 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 04 квітня 2016 року № 139 (далі - Положення), відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень вносяться до ЄРДР за кожним кримінальним провадженням окремо.
55. Відомості про об'єднання матеріалів досудових розслідувань підлягають внесенню до ЄРДР, водночас об'єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження (абз. 17 п. 1 глави 2 розділу І, абз. 4 п. 1 глави 3 розд. ІІ Положення).
56. Такий самий порядок внесення відомостей та присвоєння номера провадження визначено Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року.
57. До того ж згідно із ч. 6 ст. 219 КПК загальний строк досудового розслідування у разі об'єднання кримінальних проваджень у порядку, передбаченому ст. 217 цього Кодексу, визначається: у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування щодо кожного із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої ч. 2 цієї статті.
58. Велика Палата звернула увагу, що під час об'єднання матеріалів кількох досудових розслідувань законодавець у ч. 6 ст. 219 КПК передбачив спеціальні правила визначення загального строку досудового розслідування (поглинання або додавання непересічних періодів), проте не змінив правила визначення суб'єкта продовження строку. Оскільки ч. 7 ст. 217 КПК прямо вказує на день початку розслідування раніше розпочатого провадження як початковий момент відліку для об'єднаного провадження, то й повноваження щодо продовження строку зберігаються за тим суб'єктом, який був уповноважений на момент початку цього раніше розпочатого провадження.
59. Велика Палата наголошує, що інший підхід, а саме застосування різних правових режимів продовження строків досудового розслідування в межах одного об'єднаного кримінального провадження, суперечив би принципу процесуальної економії та призводив би до правової невизначеності. Такий підхід створював би ситуацію, за якої в одному провадженні одночасно діяли б два несумісні процесуальні порядки, що унеможливило б ефективне здійснення кримінального провадження.
60. Велика Палата звернула увагу, що висновок, викладений в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19 (провадження № 51-206кмо22), про виключну компетенцію слідчого судді щодо продовження строку досудового розслідування в об'єднаних провадженнях незалежно від дати внесення відомостей до ЄРДР, ґрунтувався на припущенні про обов'язковість судового контролю як підвищеної гарантії прав людини відповідно до статей 5, 6 Конвенції.
61. Водночас такий підхід не враховує вимоги п. 4 § 2 Прикінцевих положень Закону № 2147-VIII про незастосування змін зворотної дії в часі до проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року. Ігнорування цього спеціального припису призводить до порушення принципу правової визначеності та передбачуваності правового регулювання.
62. Правова позиція, викладена в постанові ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206кмо22), ґрунтувалася на надмірно широкому тлумаченні ст. 5 КПК без урахування спеціального правила, визначеного в п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII. Згаданий висновок не враховував, що законодавець свідомо відступив від загального правила дії закону в часі, встановленого ст. 5 КПК, закріпивши в прикінцевих правилах
Закону № 2147-VIII спеціальну норму, яка визначає порядок застосування нового правового режиму саме до «справ» (кримінальних проваджень), а не до окремих процесуальних дій.
63. Велика Палата відступає від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206кмо22), у частині твердження про те, що суб'єктом, уповноваженим продовжувати строки досудового розслідування в об'єднаних кримінальних провадженнях, де перше розпочате до 16 березня 2018 року, є винятково слідчий суддя.
64. На підтвердження наведеного також необхідно зазначити, що положення ч. 7 ст. 217 КПК, якими передбачено, що днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об'єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше, запроваджені у текст у КПК також у результаті змін, внесених Законом № 2147-VIII, і вступили в дію з 16 березня 2018 року, оскільки до цього кримінальний процесуальний закон не містив такої норми, яка б визначала день початку досудового розслідування в разі виділення або об'єднання матеріалів досудового розслідування.
65. Велика Палата підкреслює, що наведений правовий висновок узгоджується з конституційним принципом правової визначеності, який передбачає, що учасники кримінального провадження повинні мати можливість передбачати правові наслідки своїх дій та рішень компетентних органів. Застосування єдиного процесуального режиму до об'єднаного кримінального провадження забезпечує стабільність правового регулювання та виключає ситуації, за яких один і той самий строк досудового розслідування мав би продовжуватися різними суб'єктами залежно від того, яке саме з об'єднаних правопорушень є предметом перевірки.
66. До того ж такий підхід відповідає принципу єдності кримінального провадження, закріпленому в ч. 7 ст. 217 КПК, згідно з яким об'єднане кримінальне провадження розглядається як єдине ціле з моменту його початку, визначеного датою внесення відомостей про перше кримінальне правопорушення до ЄРДР.
67. Враховуючи викладене, Велика Палата зробила висновок, що за умови об'єднання матеріалів кількох досудових розслідувань утворюється одне об'єднане кримінальне провадження, якому, відповідно, присвоюється номер того провадження, що було розпочато раніше, а тому й правовий режим у об'єднаному кримінальному провадженні визначається згідно з тим процесуальним порядком продовження строку досудового розслідування, який передбачений для провадження, що було розпочато раніше. А тому у разі продовження строку досудового розслідування підлягає застосуванню той правовий режим, який діяв на момент внесення до ЄРДР відомостей щодо того провадження, яке розпочалося раніше.
68. Велика Палата зазначає, що суди попередніх інстанцій, застосовуючи висновок, викладений у постанові ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206кмо22), не врахували спеціального правила дії закону в часі, передбаченого п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII, та неправильно застосували ст. 5 КПК до правовідносин, які регулюються спеціальною нормою.
69. Передбачивши два різні порядки (підходи) продовження строків досудового розслідування залежно від дати внесення відомостей до ЄРДР, законодавець визначив і суб'єкта, до компетенції якого буде відноситися продовження строків досудового розслідування.
70. Порядок обчислення та продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року (до моменту набрання чинності Законом № 2147-VIII), належить до компетенції прокурора відповідного рівня.
71. У кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до ЄРДР після 16 березня 2018 року, застосовується новий порядок обчислення та продовження строків досудового розслідування з урахуванням нових змін у положеннях статей 219, 244, 294 КПК.
72. У випадку об'єднання матеріалів кількох проваджень (або виділення матеріалів) порядок обчислення та продовження строків досудового розслідування визначається залежно від дати початку досудового розслідування того провадження, яке розпочалося раніше (до 16 березня 2018 року чи після зазначеної дати), а тому і продовження строків досудового розслідування буде віднесено до компетенції відповідних осіб, повноваження яких були передбачені чинними на той момент положеннями КПК.
73. Враховуючи викладене, Велика Палата дійшла такого висновку щодо застосування норми права:
Суб'єктом, уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування, є прокурор або слідчий суддя залежно від дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У провадженнях, розпочатих до 16 березня 2018 року (до початку дії
Закону № 2147-VIII), коли діяла попередня редакція ст. 294 КПК, повноваження з продовження строків належать прокурору відповідного рівня. У провадженнях, відомості про які внесені вже після цієї дати, діє новий порядок, що передбачає необхідність звернення (у передбачених законом випадках) до слідчого судді.
У разі об'єднання кількох проваджень, де перше розпочате до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII), продовження строків віднесено до компетенції прокурора, тоді як у випадках, коли перше провадження розпочато після цієї дати, такі повноваження належать і слідчому судді у передбачених випадках нової
редакції ст. 294 КПК.
У тому разі, коли за часом початку першого з об'єднаних проваджень (що розпочато до 16 березня 2018 року) уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування був прокурор, проте таку процесуальну дію вчинив слідчий суддя, то це не є таким порушенням норм процесуального права, що надалі може бути підставою для закриття такого провадження. Велика Палата такий висновок робить з огляду на те, що вчинення такої процесуальної дії слідчим суддею за формою і порядком надає більші гарантії дотримання прав та законних інтересів осіб у
кримінальному провадженні.
74. Оскільки відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, у кримінальному провадженні, яке передано на Велику Палату було внесені до ЄРДР 19 жовтня 2017 року за № 42017101040000203, тобто до прийняття та набрання чинності Закону № 2147-VIII,продовження строку досудового розслідування належало до повноважень прокурора відповідного рівня.
75. Враховуючи викладені обставини, Велика Палата дійшла висновку, що рішення судів першої й апеляційної інстанцій є такими, що ухвалені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
76. Підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
77. З урахуванням наведеного касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвали місцевого та апеляційного судів з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
78. Під час нового розгляду суду першої інстанції потрібно врахувати наведене в постанові Великої Палати й ухвалити законне, обґрунтоване рішення.
79. Керуючись статтями 430, 434-2, 441 КПК, п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Велика Палата Верховного Суду
1. Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_22 , яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.
2. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 скасувати і призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.
3. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_30 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18