12 березня 2026 року
м. Київ
справа № 161/25938/25
провадження № 51-966впа26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянув у судовому засіданні подання Волинського апеляційного суду про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 (єдиний унікальний номер судової справи - 161/25938/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2026 року з одного суду апеляційної інстанції до іншого і
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшло вищевказане подання Волинського апеляційного суду, яке обґрунтоване неможливістю здійснення повторного автоматизованого розподілу вказаних матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 , зокрема визначення судді-доповідача (головуючого судді), у зв'язку із задоволенням заяв про самовідвід постійної колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ.
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду подання.
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, дослідила матеріали подання, перевірила доводи, наведені у ньому, та дійшла такого висновку.
З матеріалів подання вбачається, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2026 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 подали до Волинського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Статтями 287, 288 КУпАП передбачено право на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та врегульовано порядок такого оскарження.
Разом з тим, вирішення питання про направлення справи про адміністративне правопорушення з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також з одного суду апеляційної інстанції до іншого не передбачено нормами КУпАП.
Проте, виходячи з системного аналізу законодавства та враховуючи практику Верховного Суду, існують підстави, за наявності яких передача справи про адміністративні правопорушення на розгляд іншого суду є обов'язковою.
Такі підстави виникають у таких випадках:
1) справа стосується особи, яка працює або працювала на посаді судді у тому суді, до підсудності якого належить здійснення провадження (ухвали Верховного Суду від 18 червня 2019 року № 51-3010впа19 та від 31 травня 2019 року № 51-662впа19);
2) особа яка притягується до адміністративної відповідальності є працівником суду (ухвали Верховного Суду від 10 вересня 2019 року № 51-4452впа19, від 09 листопада 2018 року № 51-9689впа18, а також від 16 травня 2018 року № 51-6146впа18);
3) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду (ухвала Верховного Суду від 31 травня 2019 року № 51-662впа19).
За наявності хоча б однієї з таких обставин, з метою забезпечення реалізації конституційного права на апеляційний перегляд справи, задля об'єктивності та безсторонності розгляду справ про адміністративні правопорушення, Верховний Суд задовольняє подання апеляційних судів щодо направлення таких справ для розгляду по суті до іншого суду.
У поданні Волинськогоапеляційного суду наголошено, що у цій справі про адміністративне правопорушення один з потерпілих є чоловіком ОСОБА_7 , яка працює на посаді помічника голови Волинського апеляційного суду.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2026 року та звіту про неможливість розподілу справи між суддями від 10 березня 2026 року повторний автоматизований розподіл матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 не відбувся у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Зі змісту рішення зборів суддів Волинського апеляційного суду від 26 березня 2025 року № 7 вбачається, що до складу постійної колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справах входять 4 судді, а саме: судді ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , щодо яких постановами Волинського апеляційного суду від 26 лютого та 02, 03, 10 березня 2026 року задоволені заяви цих суддів про самовідвід від участі у апеляційному розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 (єдиний унікальний номер судової справи - 161/25938/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2026 року.
За наведених вище обставин, сформувати у Волинському апеляційному суді склад суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2026 року неможливо.
КУпАП не містить правила, яке б забезпечувало безсторонність суду у справі про адміністративне правопорушення. Однак, як зазначав Європейський суд з прав людини при тлумаченні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,існування національної процедури, покликаної гарантувати неупередженість, є необхідною складовою права на справедливий судовий розгляд. Такі правила свідчать про намагання національного законодавця усунути будь-які правомірні сумніви в неупередженості судді і відповідного суду, а також є спробою забезпечити безсторонність шляхом ліквідації причини занепокоєння. Окрім виключення дійсно заангажованого підходу, вони мають на меті усунути будь-яку видимість упередженості і, відповідно, зміцнити довіру, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі «Micallef v. Malta», №17056/06, від 15 жовтня 2009 року).
Враховуючи фундаментальне значення безсторонності суду для права на справедливий судовий розгляд і загальний обов'язок держави вживати всіх необхідних заходів для забезпечення такого права, колегія суддів дійшла висновку, що доводи подання апеляційного суду є обґрунтованими, а тому, справа не може бути розглянута Волинським апеляційним судом.
Відтак, в ситуації, що виникла в цій справі, колегія суддів вважає, що існують підстави для передачі справи до іншого найбільш територіально наближеного апеляційного суду для забезпечення прав учасників процесу на справедливий судовий розгляд.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Суд
Подання Волинського апеляційного суду задовольнити.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 (єдиний унікальний номер судової справи - 161/25938/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2026 року передати із Волинського апеляційного суду до Рівненського апеляційного суду.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3