Справа № 308/1331/26
12 березня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Шумило Н.Б.
за участю секретаря судового засідання - Дуб В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Порада С.В., звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 69 497,32 грн., у тому числі: суму основної заборгованості у розмірі 52 937,92 грн.; інфляційні втрати у розмірі 12 498,61 грн.; 3 % річних у розмірі 4 060,80 грн. та судовий збір.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.01.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
18.02.2026 року через канцелярію суду представником відповідача адвокатом Фартушок Т.І. подано заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та перехід до розгляду справи у загальне позовне провадження. Заява обґрунтована тим, що у сторін наявні протилежні правові позиції щодо застосування норм матеріального права, що зумовлено, зокрема, відсутністю одностайної судової практики з приводу спірних правовідносин, оскільки відсутні правові висновки Верховного Суду щодо даного питання, відтак така справа має виняткове значення для відповідача та наявність взаємовиключних доводів та різного тлумачення правових норм свідчить про складність спору та унеможливлює його повний і всебічний розгляд лише за письмовими матеріалами. Усні пояснення сторін, можливість реагування на доводи опонента в режимі судового засідання, подання доказів та уточнення правових позицій сприятимуть встановленню дійсних обставин справи та правильному застосуванню норм права.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, в частині що стосується її вирішення, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд взяв до уваги, зокрема, виходив з ціни позову (яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року, критерії, визначені ст. 11, ч. 3 ст. 274 ЦПК України, а також те, що дана справа не підпадає під категорії, визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у зв'язку з чим суд визнав таку справу малозначною, як таку, що є справою незначної складності.
Частиною 6 ст. 277 ЦПК України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Відповідно до 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд враховує, що перелік справ, які в обов'язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.
Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Кількість учасників у даній справі не впливає на їх можливість надавати письмові заяви у справі. Суд констатує, що наразі обсяг доказової бази у справі не є значним.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд звертає увагу, що спрощене провадження спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України. Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З наявних матеріалів справи необхідності проведення підготовчого судового засідання не вбачається. При цьому, жодних клопотань про витребування доказів сторонами не подавалося.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду, в порядку загального позовного провадження.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про залишення заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без задоволення.
Керуючись ст. 274, 277 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача ТОВ «Закарпаттяенергозбут» адвоката Фартушок Т.І. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено - 12 березня 2026 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило