Справа № 308/701/26 Провадження № 3/304/264/2026
12 березня 2026 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., з участю секретаря судового засідання Галас Т.Ю., прокурора - Маханця В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли із Закарпатського апеляційного суду про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгород Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , присяжного Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, громадянина України,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за протоколом № 110 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 13 січня 2026 року, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він, будучи присяжним Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією відповідно до пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог п. 2-7 розділу ХІІІ Прикінцевих положень вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого періоду декларування (по 31.01.2024), а саме 13 лютого 2024 року о 10.10 год опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік.
Направлені для розгляду до Перечинського районного суду Закарпатської області згідно з постановою судді Закарпатського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року матеріали вказаної справи відносно ОСОБА_1 надійшли до суду 13 лютого 2026 року вх. № 1127/26-Вх; за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2026 року визначено головуючого суддю Ганька І.І.
У судовому засіданні ОСОБА_1 просив провадження у справі закрити, оскільки строки накладення адміністративного стягнення пройшли.
Прокурор Маханець В.В. у судовому засіданні дане клопотання підтримав.
Заслухавши їх пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Відповідно до положень ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до роз'яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» № 13 для своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи судам необхідно звертати увагу на роз'яснення в кожній справі таких питань, зокрема чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
При цьому особливістю правопорушень, пов'язаних з корупцією, є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення незалежно від того, чи є зазначене порушення триваючим.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд вважає за необхідне застосувати практику Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства і джерелом права.
Так, у справі «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року (заяви № 23759/03 та №37943/06) ЄСПЛ встановив порушення ст. 6 Конвенції і зазначив, що національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування. У згаданому рішенні ЄСПЛ зазначив, що відповідні правові акти явно суперечили один одному. У результаті цього національні органи на свій власний розсуд застосували протилежні підходи щодо співвідношення цих правових актів. На думку ЄСПЛ, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п. 56).
Отже у разі, коли національне законодавство припускає неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язанні застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Відтак принципове значення для правильного вирішення даної справи має визначення точної дати (дня) виявлення та вчинення зазначених правопорушень, так як саме від цього часу відраховується відповідний строк.
У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов'язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17).
Фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України є час отримання органом, уповноваженим складати протокол про адміністративне правопорушення, всіх матеріалів, на підставі яких і було складено протокол. У даній справі такою датою є дата отримання Управлінням стратегічних розслідувань в Закарпатській області повідомлення НАЗК щодо можливого порушення присяжним Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства (дата повідомлення у документах, доданих до протоколу, відсутня), але не пізніше 04 листопада 2025 року (а. с. 6-9).
Датою вчинення ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією, є день подачі ним щорічної декларації за 2021 рік після визначеного законодавством терміну, тобто 13 лютого 2024 року, про що також зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 4, 18-22).
Частиною 4 статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Таким чином, зважаючи на вказані вимоги ст. 38 КУпАП, дворічний строк з дня вчинення правопорушення для притягнення особи до адміністративної відповідальності за протоколом № 110 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 13 січня 2026 року на час ухвалення даної постанови закінчився.
Так, у п. 100 Постанови від 12 грудня 2024 року у справі № 990SCGC/20/24 Верховний Суд констатував, що «закінчення строку, визначеного статтею 38 КУпАП, унеможливлює накладення адміністративного стягнення на особу, стосовно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, оскільки цей Кодекс не передбачає продовження строків накладення адміністративного стягнення та згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП є самостійною підставою для закриття судом розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення».
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення припиняється в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Відтак, оскільки дворічний строк з дня вчинення ОСОБА_1 правопорушення (13.02.2024) сплив 13 лютого 2026 року, в той час як дана справа про адміністративне правопорушення за визначеною апеляційною інстанцією підсудністю надійшла до суду 13 лютого 2026 року (а. с. 39, 40), тобто в останній день строку, передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП, та в силу вимог ч. 1 ст. 277, ч. 1 ст. 277-2 КУпАП розглянута в той же день бути не могла, відтак на даний час з дня вчинення правопорушення пройшло понад два роки, тому суддя змушений провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Керуючись ст. 7, 9, 277, 278-280, 283, 285 КУпАП, суддя,
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Ганько І. І.