Справа № 301/462/26
1-кп/301/162/26
"12" березня 2026 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава кримінальне провадження, що внесене 21 грудня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071100000451 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Камянське Іршавського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
ОСОБА_4 , попередньо знаючи, що відповідно до постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області по справі №303/3165/23 від 19 квітня 2023 року був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Однак, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, а також те, що вказана постанова набрала законної сили 02 травня 2023 року та що його позбавлено права керувати транспортними засобами терміном на строк 5 (п'ять) років, діючи з прямим умислом, з мотивів зневаги до судового рішення, в період дії позбавлення права керування транспортними засобами, будучи ознайомленим, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортним засобом, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, ігноруючи вищевказану постанову суду, при наявності реальної можливості її виконати, продовжував керувати транспортним засобом.
Так, 29 липня 2025 року близько 10 години 02 хвилини ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, без посвідчення водія керував транспортним засобом RENAULT MEGANE SCENIC, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в с. Лалово, Мукачівського району, Закарпатської області вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП у зв'язку з чим щодо ОСОБА_4 було винесено постанову про адміністративне правопорушення ЕНА №5341473, копію якої останній отримав та яке зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Разом з тим, 6 жовтня 2025 року близько 16 години 53 хвилин ОСОБА_4 будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно без посвідчення водія керував транспортними засобами марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 в с.Козьово, Стрийського району, Львівської області, після чого поліцейськими ВП №3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області стосовно ОСОБА_4 , того ж дня складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №475376, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Після чого, постановою Сколівського районного суду від 11 листопада 2025 року у справі №3/453/721/25 ОСОБА_4 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП у зв'язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, яка набрала законної сили 24 листопада 2025 року.
Крім того, 21 грудня 2025 року близько 20 години 55 хвилин ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанові Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 квітня 2023 року, яка набрала законної сили, маючи реальну можливість їх виконати, у встановлений вказаними судовим рішенням термін, умисно, повторно без посвідчення водія керував транспортним засобом марки ЗАЗ LANOS реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , в селі Великий Раковець, Хустського району, Закарпатської області, після чого, був зупинений працівниками СРПП відділення поліції № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області на підставі п. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» та того ж дня складено працівниками поліції стосовно ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №547211, яке зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 1 статті 382 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину по пред'явленому йому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, визнав повністю, суду пояснив, що про існування постанови від 19 квітня 2023 року, якою його позбавлено прав керування, йому було відомо. Він знав, що не вправі сідати за кермо, кається у вчиненому.
Прокурор ОСОБА_3 просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою прокурора та обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає.
У зв'язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 та дадуть змогу вирішити долю речових доказів.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеними факти:
умисного невиконання ОСОБА_4 постанови суду, що набрала законної сили, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 382 КК України;
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином.
Обвинувачений посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває, раніше не судимий.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, які пом'якшують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкцій частини 1 статті 382 КК України, у виді штрафу у мінімальному розмірі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази відсутні. Процесуальні витрати відсутні.
Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.
Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим по пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Іршавський районний суд Закарпатської області.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Іршавського
районного суду: ОСОБА_1