65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"12" березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/4433/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., розглянувши матеріали справи № 916/4433/25
За заявою боржника: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Каратуна Є. Є.
Ухвалою суду від 10.02.2026 заяву ТОВ «Алекскредит» про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 31 565 грн прийнято та призначено до розгляду в засіданні суду.
До суду надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією на заяву ТОВ «Алекскредит» з вимогами до боржника, відповідно до якого арбітражний керуючий визнає вимоги кредитора частково в сумі 6 494 грн, в решті відхилено.
Також, матеріали справи містять заперечення представника боржника на заяву ТОВ «Алекскредит», відповідно до якого просить суд: «Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» у задоволенні його грошових вимог до ОСОБА_1 у частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 11 800 грн. або у будь-якому іншому розмірі. Вирішення питання про задоволення решти грошових вимог залишити на розсуд суду.»
Відповідно до ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Так, публікація оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відбулась 18.11.2025 за № 77707.
10.02.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 09.02.2026) до господарського суду надійшла заява ТОВ «Алекскредит» про визнання кредитором до боржника фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами в сумі 31 565 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі договору про надання кредиту № 7313241 від 24.10.2024, укладеного між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 , сума кредиту - 5 900 грн, а також враховуючи додаток №1 до договору щодо обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної річної процентної ставки.
До заяви додано довідку ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 16.01.2026 про зарахування коштів за договором в сумі 5900 грн на рахунок боржника.
Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість боржника складає: 5 900 грн - сума кредиту, 13 865 грн - проценти за користування кредитом, 11 800 - штраф.
Арбітражним керуючим визнані заявлені вимоги ТОВ «Алекскредит» до боржника ОСОБА_1 частково в сумі 5 900 грн - сума кредиту, 594 грн - проценти за користування кредитом, а вимоги в частині нарахування штрафних санкцій в сумі - 11 800 грн відхилені.
Керуючий реструктуризацією зазначає, що проценти за користування кредитом визнаються ним в розмірі, визначеному в таблиці обчислення орієнтованої загальної вартості кредиту та орієнтованої реальної річної процентної ставки за договором. Поряд з цим, керуючий реструктуризацією не визнає вимоги в частині нарахування штрафу в розмірі 11 800 грн, як такі що нараховані в супереч п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України.
Представником боржника ОСОБА_2 надано до суду заперечення на заяву ТОВ «Алекскредит» щодо визнання вимог до ОСОБА_1 .
Представник боржника посилається на те, що додані до заяви ТОВ «Алекскредит» документи, а саме копії кредитного договору, таблиці та паспорту не можуть вважатись електронними документами (копією електронного документа), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та, на думку представника боржника, не є належними доказами укладення кредитного договору між боржником та заявником.
Також, у запереченні зазначено, що заява не містить доказів передачі/надсилання кредитором на адресу боржника одноразового ідентифікатора, який відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» має являти собою дані у вигляді алфавітно-цифрової послідовності.
Кредитором не доведено належність вищезазначеного одноразового ідентифікатора, зазначеного у кредитному договорі, таблиці та паспорті, саме боржнику, на підставі чого представник боржника робить висновок не доведення факту підписання боржником цих документів, а й отже не доведено факт укладення кредитного договору саме боржником.
Що важливо, як висновок свого заперечення, представник боржника звертає увагу суду на те, що він не визнає факту укладення кредитного договору та не заперечує такий факт, а лише зазначає про не доведеність кредитором своїх вимог належними та допустимими доказами.
Між тим, представник підкреслює, що це його особиста позиція, сформована на підставі наданих кредитором документів, складена без уваги на позицію самого боржника ОСОБА_1 , як такої що не має юридичної освіти для аналізу матеріалів справи.
До цього, представник боржника вказує, що кредитор не надав первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту у розмірі 5 900 грн та робить висновок, що в додатках до заяви відсутні належні, достатні та допустимі докази на підтвердження факту отримання боржником від кредитора з навою «Процент» кредитних коштів у розмірі вже в іншому, ніж заявлено заявником, - 7 000 грн.
Також, представник боржника, не приймає за належний доказ довідку ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про переказ коштів, оскільки вона не містить даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, та призначення платежу.
У запереченні також зазначено, що розрахунок заборгованості є неналежним та недопустимим доказом у справі, так як не містить підпису особи, у повноваженої на підписання такого розрахунку.
В наданому запереченні є твердження, що встановлення кредитором процентів за користування кредитом у розмірі 13 865 грн, що становить 235 % від тіла кредиту є агресивною діяльністю та нечесною підприємницькою практикою, що в свою чергу, є підставою для визнання такого правочину недійсними, а його недійсність регламентується в розумінні нікчемності.
Представник боржника вважає незаконним нарахування штрафу в сумі 11 800 грн., посилаючись, зокрема, на п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України, а саме, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Слід зазначити, що у прохальній частині свого заперечення представник боржника - Савченко Людмила Василівна просить відхилити вимоги ТОВ «Алекскредит» лише в частині нарахування штрафних санкцій в сумі - 11 800 грн.
Дослідивши заяву кредитора, надані докази та проаналізувавши наведену позицію сторін, суд встановив наступне.
Заява ТОВ «Алекскредит» про визнання кредитором та додані до неї документи надано до суду через систему «Електронний суд» уповноваженим представником.
Суд перевіривши докази, надані до заяви з вимогами до боржника, не вбачає підстав для визнання їх неналежними або недопустимими.
Так, в підтвердження вимог заявником надано договір, підписаний обома сторонами, із визначенням суми кредиту, в тому числі порядку та розміру нарахування процентів за користування кредитом, штрафу за неналежне виконання умов договору.
Доказом перерахування коштів боржнику за вказаним кредитним договором є довідка ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» із зазначенням перерахованої суми та номеру картки боржника, що співпадає з номером, зазначеним в договорі.
Поряд з цим, факт укладання кредитного договору між боржником ОСОБА_1 та ТОВ «Алекскредит» та наявністю заборгованості за ним підтверджується й самим боржником, зокрема у його заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Так, боржник у своїй заяві повідомляє суд про наявність в нього заборгованості перед ТОВ «Алекскредит», що виникла на підставі кредитного договору № 7313241 від 24.10.2024 в розмірі навіть більшій, ніж заявлено кредитором.
Тобто, суд звертає увагу боржника, що зазначення ТОВ «Алекскредит» в заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в якості одного з кредиторів перед яким у ОСОБА_1 існує заборгованість (що, серед іншого, стало підставою для відкриття провадження по цій справі ухвалою суду від 18.11.2025р.), і заперечення боржника проти цієї заборгованості під час розгляду справи - носить характер суперечливої поведінки.
Принцип добросовісної поведінки лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - “non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Зазначена доктрина розтлумачена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17.
Європейським судом з прав людини у своїй практиці також було неодноразово застосовано принцип "естопель", тобто принцип, який означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано в цьому та/або іншому судовому процесі ("Хохліч проти України") , заява №41707/98).
Суд не приймає до уваги пояснення представника боржника про те, що в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність нею були вказані усі кредитори боржника, зазначені у витязі з УБКІ, - оскільки власне самій ОСОБА_1 було відомо про те, укладала вона чи не укладала з ТОВ «Алекскредит» Договір про надання кредиту №7313241 від 24.10.2024р.
Власне, зазначаючи в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вказане товариство в якості її кредитора, ОСОБА_1 було підтверджено факт укладання з вказаним товариством такого договору і наявності у неї заборгованості по цьому договору.
Отже, твердження представника боржника, про неналежність доказів виникнення боргу перед ТОВ «Алекскредит» є суперечливими та спростовуються наявними обставинами та матеріалами справи.
Також, суд не вбачає порушень в наданому до заяви розрахунку заборгованості, всі нарахування здійснені кредитором в рамках умов, визначених договором.
Суд не приймає твердження представника боржника щодо невизнання вимог кредитора з підстав недійсності кредитного договору, оскільки проценти за користування кредитом значно перевищують розмір кредиту, що є агресивною діяльністю та нечесною підприємницькою практикою.
Суд звертається до такого терміну як свобода договору, що надає право боржнику вільно вирішувати питання щодо укладання чи не укладання договору, обирання контрагента, визначення виду договору та його умов на власний розсуд.
Порядок нарахування й розміру відсотків чітко визначено умовами підписаного боржником кредитного договору. Тобто боржник був обізнаний про умови нарахування відсотків та погодився з ними, підписуючи цей договір про надання кредиту.
Слід зауважити, що у підсумку наданого представником боржника заперечення, суд вбачає відхилення ним вимог ТОВ «Алекскредит» лише у частині штрафних санкцій в сумі - 11 800 грн.
Однак, в даному випадку, для вирішення питання врегулювання правовідносин, суд приймає до уваги положення спеціального закону, а саме - Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Наведений у вказаному вище п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 10.06.2017.
Тобто, його чинність розповсюджується на договори, що були укладені до 10.07.2017року.
Договір про надання кредиту № 7313241 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено, було укладено 24.10.2024року. Таким чином, вимоги вищевказаної норми закону в частині списання кредитодавцем неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких була передбачена цим договором, нараховані за період, зазначений у п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» - на умови вищевказаного договору про надання кредиту № 7313241 від 24.10.024р. - не розповсюджуються і судом не можуть бути застосовані в цій справі.
Аналогічної позиції дотримується Національний банк України, який в листі-роз'ясненні від 15.01.2024р. зазначив наступне: «Слід зазначити, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом No 3498-IX вимога пункту 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону - не поширюється».
Таким чином, в силу наведених норм, ТОВ «Алекскредит» мало право на нарахування штрафних санкцій до дати відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність.
За таких обставин, суд вважає нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором - правомірним та таким, що підлягають сплаті боржником.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Розглянувши заяву кредитора, дослідивши наявні докази, суд вважає вимоги ТОВ «Алекскредит» до боржника фізичної особи ОСОБА_1 обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають визнанню в сумі 31 565 грн та 5 324,80 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (код 41346335) до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 31 565 грн та 5 324,80 грн судового збору.
Ухвала набрала законної сили 12.03.2026
та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 253-259 ГПК України
Повну ухвалу складено 13.03.2026.
Суддя О.А. Демешин