"12" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4483/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Флай Ойл" (65078, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Героїв Крут, будинок 15, офіс 201/5)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "К в Кубі" (65045, Одеська обл., місто Одеса, вул.Велика Арнаутська, будинок 76, офіс 2)
про стягнення 207 676,71 грн
1. Короткий зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Флай Ойл".
06.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Флай Ойл" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "К в Кубі", в якій просить суд стягнути з відповідача у заборгованість у розмірі 207 676,71 грн, що складається з основної заборгованості за договором №316-23 від 20.07.2023 у розмірі 149 124,80 грн, 3% річних у розмірі 6 667,07 грн, пені у розмірі 26 842,46 грн, інфляційних втрат у розмірі 25 042,38 грн, а також судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №316-23 від 20.07.2023 у частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 11.11.2025 відкрито провадження у справі № 916/4483/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 11.11.2025 була надіслана на юридичну адресу відповідача, втім, поштове повідомлення повернулося до суду неврученим через відсутність адресата за вказаною адресою, про що свідчить наявна в матеріалах справи поштова довідка (а.с.56-58).
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
За таких обставин, зважаючи на обставину повернення до суду надісланого відповідачу на зареєстровану адресу місця знаходження поштового відправлення із відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим відправленням, суд зазначає про виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом відповідних процесуальних дій (відкриття провадження у справі).
Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи необхідність забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в умовах воєнного стану, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Флай Ойл".
20 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флай Ойл" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К В Кубі" (Покупець) укладено договір №316-23, за умовами якого (пункт 1.1.), в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати нафтопродукти у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та повністю оплатити його вартість.
Як зазначає позивач, на виконання положень договору №316-23 від 20.07.2023 ним протягом 2023-2024 років здійснювалось постачання на користь відповідача дизельного пального.
Станом на 05.11.2025 повністю неоплаченими залишились наступні видаткові накладні, складені сторонами: №9392 від 18.05.2024 року на суму 2200,00 гривень; №9261 від 16.05.2024 року на суму 4400,00 гривень; №9211 від 15.05.2024 року на суму 22000,00 гривень; №9113 від 14.05.2024 року на суму 39600,00 гривень; №9114 від 14.05.2024 року на суму 1500,00 гривень; №8914 від 11.05.2024 року на суму 4400,00 гривень; №8508 від 05.05.2024 року на суму 11125,00 гривень; №8343 від 02.05.2024 року на суму 11125,00 гривень; №8043 від 28.04.2024 року на суму 27000,00 гривень №7974 від 27.04.2024 року на суму 9000,00 гривень. Частково неоплаченою залишилась видаткова накладна №7907 від 26.04.2024 (сплачено 5 975,20 грн з 22 750 грн), сума недоплати дорівнює 16 774,80 гривень.
З 31 травня 2024 року нових постачань за договором №316-23 не відбувалось, а сума заборгованості була сплачена лише частково, а саме: 11.06.2024 у розмірі 30 000 грн; 19.06.2024 у розмірі 50 000 грн; 27.09.2024 у розмірі 20 000 грн; 04.10.2024 у розмірі 10 000, грн; 25.10.2024 у розмірі 10 000 грн; 21.07.2025 у розмірі 4 000 грн.
Таким чином, позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви відповідачем заборгованість відповідача за поставлений на його користь товар за договором №316-23 від 20.07.2023 становить 149 124,80 грн.
Враховуючи порушення відповідачем грошового зобов'язання, позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нараховано 3% річних у розмірі 6 667,07 грн, інфляційні втрати в розмірі 25 042,38 грн, а також пеню в розмірі 26 842,46 грн на підставі пункту 5.2 договору.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 4 000 грн, витрачені на правничу допомогу у зв'язку з підготовкою позовної заяви до суду.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
20 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флай Ойл" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К В Кубі" (Покупець) укладено договір №316-23 (а.с.12-13), відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати нафтопродукти (далі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та повністю оплатити його вартість.
Пунктами 1.3, 2.1 договору передбачено, що загальна кількість товару, що передаються за цим договором у власність покупця, сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичного обсягу товару переданого у власність покупцю за цим договором. Загальна вартість (ціна) цього договору не обмежується і складається із вартості (ціни) окремих партій товару, що підлягають поставці за цим договором.
Ціна (вартість) кожної окремої партії товару узгоджується сторонами та зазначається у рахунку-фактурі та відповідних видаткових накладних (п.2.2 договору).
Ціна (вартість) товару є ринковою та визначається на кожну окрему партію товару замовлену покупцем. Ціна (вартість) товару узгоджується сторонами до моменту поставки товару й визначається у рахунку-фактурі (п.2.3 договору).
У ціну (вартість) кожної окремої партії товару включається податок на додану вартість (п.2.4 договору).
Пунктом 2.5 договору передбачено, що оплата кожної окремої партії товару здійснюється покупцем за умовами і строками визначеними у рахунку-фактурі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця. Рахунок-фактура надається покупцю засобами телекомунікаційного зв'язку.
Максимальний термін оплати, який може бути встановлений продавцем у рахунку-фактурі, за окрему партію товару за цим договором, не може перевищувати 5 банківських днів з дати поставки (передачі) товару покупцю (п.2.6 договору).
Згідно з п.2.7 договору покупець здійснює оплату ціни (вартості) кожної окремої партії товару за умовами, визначеними у п.2.5. Невиконання цього обов'язку покупцем надає продавцеві право відмовитися від виконання своїх обов'язків за цим договором повністю або частково (у тому числі відмовитися від передачі у власність (поставки) товару).
Пунктом 2.8 договору передбачено, що несвоєчасна оплата покупцем виставленого рахунку-фактури дає продавцю право змінити ціну замовленої партії товару згідно ціни одиниці товару, що діє у продавця (встановлена продавцем) на дату фактичного отримання оплати від покупця. При цьому, продавець здійснює поставку товару на суму отриманого платежу у кількості, яка відповідає ціні одиниці товару, що діє у продавця (встановлена продавцем) на день отримання простроченого платежу покупця.
Датою оплати (отримання грошей продавцем) вважається дата зарахування грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця (п.2.9 договору).
Згідно з п.3.3 договору товар передається покупцеві окремими партіями. На кожну окрему партію товару продавець надає покупцю рахунок-фактуру виходячи із узгодженої з продавцем заявки покупця щодо асортименту, номенклатури, кількості, якості, вартості, та строків (термінів) її поставки (передачі у власність).
Пунктом 3.5 встановлено, що факт поставки (передачі у власність) кожної партії товару в рамках цього договору підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Датою поставки (передачі у власність) партії товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній. Продавець не несе відповідальності за пошкодження чи втрату партії товару з моменту поставки (передачі) і покупцеві відповідно до умов цього пункту.
Сторони погоджуються, що видаткова накладна на передану партію товару є документом, який засвідчує факт передачі у власність партії товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами назву, кількість, ціну (вартість) партії товару. Кожна видаткова накладна на передану партію товару є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.6 договору).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення (невиконання та/або неналежного виконання) покупцем своїх зобов'язань по оплаті за товар, продавець в якості оперативно-господарської санкції вправі в односторонньому порядку призупинити передачу у власність (поставку) товарів покупцеві за цим договором.
Кожна зі сторін, яка належним чином виконує свої грошові зобов'язання (зокрема, несвоєчасно розраховується за поставлений (переданий у власність) товар) за цим договором, повинна на вимогу і на користь іншої сторони сплатити пеню в розмірі 0,1% (нуль цілих однієї десятої) відсотка від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми за кожен день прострочення виконання (тобто, за кожен день неперерахування цієї суми).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) (п.7.1 договору).
Відповідно до п.7.2 даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік і на тих же умовах.
20 липня 2023 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору поставки (а.с.14 зі звороту), згідно з якою сторони дійшли згоди на підставі ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України при підписанні актів приймання-передачі використовувати засоби факсимільного відтворення підпису уповноважених представників сторін.
Відтак, сторони виклали пункт 8.9 договору у наступній редакції: « 8.9. При підписанні видаткових накладних (інших первинних документів, що складаються при виконанні сторонами умов договору) сторони можуть застосовувати засоби факсимільного відтворення підпису уповноважених представників сторін. Сторони попередньо узгоджують зразки факсимільного відтворення підписів.».
Позивачем надані суду наступні видаткові накладні (а.с.15-24), підписані електронними підписами сторін: №7907 від 26.04.2024 на суму 22 750 грн; №7974 від 27.04.2024 на суму 9 000 грн; №8043 від 28.04.2024 на суму 27 000 грн; №8343 від 02.05.2024 на суму 11 125 грн; №8508 від 05.05.2024 на суму 11 125 грн; №8914 від 11.05.2024 на суму 4 400 грн; №9113 від 14.05.2024 на суму 39 600 грн; №9211 від 15.05.2024 на суму 22 000 грн; №9261 від 16.05.2024 на суму 4 400 грн; №9392 від 18.05.2024 на суму 2 200 грн.
Натомість, видаткова накладна №9114 від 14.05.2024 на суму 1 500 грн відсутня в матеріалах справи.
Матеріали справи також містять наступні платіжні інструкції (а.с.29-31), що свідчать про здійснення відповідачем сплат поставленого товару: № 751 від 11.06.2024 на суму 30 000 грн (рах.№4448 від 16.04.24); №773 від 19.06.2024 на суму 50 000 грн (рах.№4448 від 16.04.24); №33 від 27.09.2024 на суму 20 000 грн (рах.№5682 від 14.05.24); №47 від 04.10.2024 на суму 10 000 грн (рах.№5682 від 14.05.24); №75 від 25.10.2024 на суму 10 000 грн (рах.№5682 від 14.05.24); №95 від 21.07.2025 на суму 4 000 грн (призначення платежу - згідно з договором №316-23 від 20.07.2023).
Як зазначає позивач, вказані оплати були враховані ним в рахунок попередньої заборгованості відповідача перед позивачем, а також в рахунок часткового погашення заборгованості за видатковою накладною №7907 від 26.04.2024 (сплачено 5 975,20 грн з 22 750 грн), сума недоплати дорівнює 16 774,80 грн.
При цьому, позивач зазначає, що інші видаткові накладні, зазначені вище, є повністю неоплаченими.
Як встановлено судом, сторонами було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 1.05.2024 до 31.05.2024 (а.с.25), згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становила 273 124,80 грн.
Позивачем також надано суду акт звірки взаємних розрахунків за період з 20.07.2023 до 03.11.2025 (а.с.26-28), згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становила 149 124,80 грн. Вказаний акт не підписаний сторонами.
5. Позиція суду.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як встановлено судом, 20 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флай Ойл" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К В Кубі" (Покупець) укладено договір №316-23 (а.с.12-13), відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати нафтопродукти (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та повністю оплатити його вартість.
Надаючи правову оцінку договірним правовідносинам, суд зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір поставки є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було поставлено товар на суму 147 624,80 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними електронними підписами сторін (а.с.15-24): №7907 від 26.04.2024 на суму 22 750 грн; №7974 від 27.04.2024 на суму 9 000 грн; №8043 від 28.04.2024 на суму 27 000 грн; №8343 від 02.05.2024 на суму 11 125 грн; №8508 від 05.05.2024 на суму 11 125 грн; №8914 від 11.05.2024 на суму 4 400 грн; №9113 від 14.05.2024 на суму 39 600 грн; №9211 від 15.05.2024 на суму 22 000 грн; №9261 від 16.05.2024 на суму 4 400 грн; №9392 від 18.05.2024 на суму 2 200 грн. При цьому, в рахунок часткового погашення заборгованості за видатковою накладною №7907 від 26.04.2024 на суму 22 750 грн відповідачем було сплачено 5 975,20 грн, тобто, сума недоплати за вказаною видатковою накладною дорівнює 16 774,80 грн.
Враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 147 624,80 грн, відповідач, згідно приписів ст.74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Флай Ойл" у цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, як встановлено судом, позивачем також заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1 500 грн за видатковою накладною №9114 від 14.05.2024. Натомість, матеріали справи не містять вказаної видаткової накладної та жодних інших доказів на підтвердження вказаної заборгованості.
При цьому, суд зауважує, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, та у даному випадку не може вважатися доказом у справі у підтвердження господарської операції, враховуючи відсутність відповідного первинного документа - видаткової накладної №9114 від 14.05.2024 на суму 1 500 грн.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 у справі №905/3063/17 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1 500 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 667,07 грн, пені у розмірі 26 842,46 грн та інфляційних втрат у розмірі 25 042,38 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України у редакції, чинній на час виникнення правовідносин, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вже було зазначено судом, відповідальність за невиконання грошового зобов'язання за договором у вигляді пені передбачена пунктом 5.2 договору, яким встановлено, що кожна зі сторін, яка належним чином виконує свої грошові зобов'язання (зокрема, несвоєчасно розраховується за поставлений (переданий у власність) товар) за цим договором, повинна на вимогу і на користь іншої сторони сплатити пеню в розмірі 0,1% від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми за кожен день прострочення виконання (тобто, за кожен день неперерахування цієї суми).
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, пунктом 2.6 договору передбачено, що максимальний термін оплати, який може бути встановлений продавцем у рахунку-фактурі, за окрему партію товару за цим договором, не може перевищувати 5 банківських днів з дати поставки (передачі) товару покупцю.
Натомість, як вже було зазначено судом, відповідачем не було сплачено за товар, поставлений за видатковими накладними №7907 від 26.04.2024 на суму 22 750 грн; №7974 від 27.04.2024 на суму 9 000 грн; №8043 від 28.04.2024 на суму 27 000 грн; №8343 від 02.05.2024 на суму 11 125 грн; №8508 від 05.05.2024 на суму 11 125 грн; №8914 від 11.05.2024 на суму 4 400 грн; №9113 від 14.05.2024 на суму 39 600 грн; №9211 від 15.05.2024 на суму 22 000 грн; №9261 від 16.05.2024 на суму 4 400 грн; №9392 від 18.05.2024 на суму 2 200 грн.
Відтак, враховуючи невиконання відповідачем грошового зобов'язання у строк, передбачений п.2.6 договору, суд зазначає про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 6 667,07 грн, судом було встановлено його помилковість у частині здійснення нарахування штрафних санкцій на суму 1 500 грн за видатковою накладною №9114 від 14.05.2024, враховуючи, що судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог у цій частині, з огляду на що судом, за допомогою системи "Ліга закон", було зроблено власний розрахунок суми 3% річних за визначені позивачем періоди з урахуванням вищенаведеного, за яким сума 3% річних становить 6 544,83 грн.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 25/05/2024 до 31/12/2024 2 200,00 x 3 % x 221 : 366 : 10022139,85 грн.
з 01/01/2025 до 04/11/2025 2 200,00 x 3 % x 308 : 365 : 10030855,69 грн.
з 24/05/2024 до 31/12/2024 4 400,00 x 3 % x 222 : 366 : 10022280,07 грн.
з 01/01/2025 до 04/11/2025 4 400,00 x 3 % x 308 : 365 : 100308111,39 грн.
з 23/05/2024 до 31/12/2024 22 000,00 x 3 % x 223 : 366 : 100223402,13 грн.
з 01/01/2025 до 04/11/2025 22 000,00 x 3 % x 308 : 365 : 100308556,93 грн.
з 22/05/2024 до 31/12/2024 39 600,00 x 3 % x 224 : 366 : 100224727,08 грн.
з 01/01/2025 до 04/11/2025 39 600,00 x 3 % x 308 : 365 : 1003081 002,48 грн.
з 18/05/2024 до 31/12/2024 4 400,00 x 3 % x 228 : 366 : 10022882,23 грн.
з 01/01/2025 до 04/11/2025 4 400,00 x 3 % x 308 : 365 : 100308111,39 грн.
з 11/05/2024 до 31/12/2024 11 125,00 x 3 % x 235 : 366 : 100235214,29 грн.
з 01/01/2025 до 04/11/2025 11 125,00 x 3 % x 308 : 365 : 100308281,63 грн.
з 10/05/2024 до 31/12/2024 11 125,00 x 3 % x 236 : 366 : 100236215,20 грн.
з 01/01/2025 до 04/11/2025 11 125,00 x 3 % x 308 : 365 : 100308281,63 грн.
з 04/05/2024 до 31/12/2024 27 000,00 x 3 % x 242 : 366 : 100242535,57 грн.
з 01/01/2025 до 04/11/2025 27 000,00 x 3 % x 308 : 365 : 100308683,51 грн.
з 04/05/2024 до 31/12/2024 9 000,00 x 3 % x 242 : 366 : 100242178,52 грн.
з 01/01/2025 до 04/11/2025 9 000,00 x 3 % x 308 : 365 : 100308227,84 грн.
з 04/05/2024 до 31/12/2024 16 774,80 x 3 % x 242 : 366 : 100242332,75 грн.
з 01/01/2025 до 04/11/2025 16 774,80 x 3 % x 308 : 365 : 100308424,66 грн.
Таким чином, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог у цій частині.
Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про помилковість останнього з вищенаведених підстав, а саме, через нарахування позивачем інфляційних втрат на заборгованість у сумі 149 124,80 грн замість належної - 147 624,80 грн, з огляду на що судом, за допомогою системи "Ліга закон", було зроблено власний розрахунок інфляційних втрат в межах наведеного позивачем періоду (з червня 2024р. до грудня 2024 р. та за 9 місяців 2025 р.), сума яких становить 24 721,80 грн.
IIc (102,20 : 100) (100,00 : 100) (100,60 : 100) (101,50 : 100) (101,80 : 100) (101,90 : 100) (101,40 : 100) (101,20 : 100) (100,80 : 100) (101,50 : 100) (100,70 : 100) (101,30 : 100) (100,80 : 100) (99,80 : 100) (99,80 : 100) (100,30 : 100) = 1.16746370
Інфляційне збільшення:
147 624,80 x 1.16746370 - 147 624,80 = 24 721,80 грн.
Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Флай Ойл" в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 24 721,80 грн.
Як вже було зазначено судом, відповідальність за невиконання грошового зобов'язання за договором у вигляді пені у розмірі 0,1% від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми за кожен день прострочення виконання (тобто, за кожен день неперерахування цієї суми) передбачена п.5.2 договору.
Водночас, суд враховує, що ч.2 ст. 343 ГК України у редакції, чинній на час виникнення правовідносин, обмежує розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, ч.3 ст.549 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Враховуючи, що позивачем при проведенні розрахунку пені вказані вимоги законодавства не були дотримані, суд за допомогою системи "Ліга-Закон" здійснив власний розрахунок пені за кожною видатковою накладною (за виключенням видаткової накладної №9114 від 14.05.2024 на суму 1 500 грн) за 180 днів (як зазначає позивач), починаючи від дня, коли зобов'язання у цій частині мало бути виконано (з 6 дня з дати поставки (передачі) товару покупцю за кожною з видаткових накладних), згідно з яким сума пені становить 19 007,35 грн.
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення
2 200,0024.05.2024 - 13.06.20242113,500.07434,08
2 200,0014.06.2024 - 19.11.202415913,000.071248,49
4 400,0022.05.2024 - 13.06.20242313,500.07474,66
4 400,0014.06.2024 - 17.11.202415713,000.071490,73
22 000,0021.05.2024 - 13.06.20242413,500.074389,51
22 000,0014.06.2024 - 16.11.202415613,000.0712 438,03
39 600,0020.05.2024 - 13.06.20242513,500.074730,33
39 600,0014.06.2024 - 15.11.202415513,000.0714 360,33
4 400,0017.05.2024 - 13.06.20242813,500.07490,89
4 400,0014.06.2024 - 12.11.202415213,000.071475,10
11 125,0011.05.2024 - 13.06.20243413,500.074279,04
11 125,0014.06.2024 - 06.11.202414613,000.0711 153,84
11 125,0008.05.2024 - 13.06.20243713,500.074303,66
11 125,0014.06.2024 - 03.11.202414313,000.0711 130,13
27 000,0004.05.2024 - 13.06.20244113,500.074816,64
27 000,0014.06.2024 - 30.10.202413913,000.0712 666,07
9 000,0003.05.2024 - 13.06.20244213,500.074278,85
9 000,0014.06.2024 - 29.10.202413813,000.071882,30
16 774,8002.05.2024 - 13.06.20244313,500.074532,12
16 774,8014.06.2024 - 28.10.202413713,000.0711 632,56
Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Флай Ойл" в частині стягнення з відповідача пені у сумі 19 007,35 грн.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч.3-4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з п. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, позивач зазначив, що такі витрати склали 4 000 грн.
У підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір про надання правничої допомоги №31/10-25ПД від 31.10.2025, укладений між позивачем та ТОВ "Юристи та партнери" (а.с.34-36), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику визначені цим договором правничу допомогу (юридичні послуги) щодо підготовки позовної заяви до Господарського суду Одеської області щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «К В КУБІ» суми заборгованості у розмірі 207 676,71 гривень за договором поставки №316-23 від 20.07.2023 року (з урахуванням сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України); супроводження судової справи за даним позовом в господарському суді Одеської області.
Згідно з п.1.3. договору на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього договору складається акт виконання робіт.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що послуги надаються виконавцем замовнику шляхом: усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; надання послуг щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади (представництва замовника у Господарському суді Одеської області).
Строк надання послуг починається з моменту підписання цього договору (п.2.2. договору).
Відповідно до п.4.1. договору за надані послуги замовник виплачує виконавцеві плату у наступному розмірі: 4000,00 грн у строк до 15 листопада 2025 року.
Позивачем також надано суду акт №0411-ПД/2025/2 здавання-прийняття робіт з надання правничої допомоги від 4.11.2025 (а.с.39), згідно з яким виконавцем (ТОВ "Юристи та партнери") були виконані роботи з надання юридичних послуг (підготовка та подання позовної заяви до господарського суду Одеської області щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «К В КУБІ» суми заборгованості у розмірі 207 676,71 гривень за договором поставки №316-23 від 20.07.2023 (з урахуванням сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України) протягом періоду з 31 жовтня 2025 року по 04 листопада 2025 року (4 години роботи щодо опрацювання первинних документів та підготовки адміністративного позову) в повному обсязі і відповідно до умов договору №31/10-25ПД від 31.10.2025. Сторони не мають претензій одна до одної щодо виконання умов договору. Ціна виконаних робіт складає 4 000 грн.
Згідно з детальним опис робіт (наданих послуг) від 4.11.2025 (а.с.40), виконавцем були виконані наступні роботи:
- робота з первинною документацією позивача (договори, видаткові накладні, акти звірок взаємних розрахунків, банківські виписки) - 0,5 години - 500 гривень;
- підготовка (написання) та подання адміністративного позову - 3.5 години - 3500 грн. Загальна сума витрат на правничу допомогу - 4 000 грн.
ТОВ "Юристи та партнери" було виставлено рахунок-фактуру №448 від 4.11.2025 на суму 4 000 грн (а.с.37), який було сплачено позивачем згідно з платіжною інструкцією №6973 від 5.11.2025 (а.с.38).
Водночас, суд зауважує, що витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані.
Відповідна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 , постанові КГС ВС від 05 жовтня 2023 року у справі № 911/1235/22, постанові КЦС ВС від 15 лютого 2023 року у справі № 643/16961/19, від 31 травня 2023 року у справі № 757/13974/21-ц.
За таких обставин, враховуючи укладення позивачем відповідного договору та акту №0411-ПД/2025/2 здавання-прийняття робіт з надання правничої допомоги від 4.11.2025 з ТОВ "Юристи та партнери", а також здійснення оплати юридичних послуг на користь ТОВ "Юристи та партнери", суд зазначає про відсутність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн за рахунок іншої, ніж адвокат, особою - ТОВ "Юристи та партнери".
Наявне у матеріалах справи свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2497 від 11.01.2013 адвоката Конева К.С. (а.с.41), якиє є керівником ТОВ "Юристи та партнери", за відсутності договору із адвокатом або адвокатським об'єднанням, жодним чином не підтверджує надання послуг саме адвокатом. Таким чином, вказані витрати відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно з урахуванням понижуючого коефіцієнту, враховуючи подання позову в електронному вигляді.
Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К в Кубі" (65045, Одеська обл., місто Одеса, вул.Велика Арнаутська, будинок 76, офіс 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флай Ойл" (65078, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Героїв Крут, будинок 15, офіс 201/5) заборгованість у розмірі 197 898,78 грн, що складається з основної заборгованості за договором №316-23 від 20.07.2023 у розмірі 147 624 /сто сорок сім тисяч шістсот двадцять чотири/ грн 80 коп., 3% річних у розмірі 6 544 /шість тисяч п'ятсот сорок чотири/ грн 83 коп., пені у розмірі 19 007 /дев'ятнадцять тисяч сім/ грн 35 коп., інфляційних втрат у розмірі 24 721 /двадцять чотири тисячі сімсот двадцять одна/ грн 80 коп., а також судовий збір у сумі 2 308 /дві тисячі триста вісім/ грн 35 коп.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська