79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
05.03.2026 Справа № 914/3827/25
За позовною заявою: Приватного підприємства “Нордік», м.Львів
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», м.Київ
про розірвання договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 09.08.2025(ідентифікатор договору №2733-07015)
Суддя Ділай У.І.
Секретар Ю.І.Кохановська
За участі представників:
Від позивача: С.В.Патлачук - представник
Від відповідача: С.С.Олексін - представник
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025, справу №914/3827/25 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 18.12.2025 позовну заяву залишено без руху.
22.12.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 29.12.2025 прийнято до розгляду позовну заяву за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.01.2026.
У судовому засіданні від 22.01.2026 оголошено перерву до 10.02.2026.
Ухвалою від 10.02.2026 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2026.
Представник позивача в судовому засіданні від 05.03.2026 підтримав позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.
У судовому засіданні від 05.03.2026 представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні.
В процесі розгляду матеріалів справи суд -
встановив:
Згідно з позовом, 09 серпня 2024 року між Приватним підприємством «Нордік» (надалі - позивач) та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі - відповідач) було укладено договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності (Ідентифікатор договору №2733-07015), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності (надалі - ДП) у частині забезпечення одного або більше резервів: резервів підтримки частоти (первинне регулювання), резервів відновлення частоти (вторинне регулювання) і резервів заміщення (третинне регулювання), відповідно до умов цього договору в обсязі та в періоді, визначених за результатами аукціонів на ДП та/або спеціальних аукціонів на ДП, а відповідач зобов'язався здійснювати оплату за надані ДП відповідно до умов цього Договору та Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307 (надалі - Правила ринку).
Укладенню вказаного договору передувало укладення між сторонами договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності у майбутньому від 06.08.2024 (Ідентифікатор договору №2733-18015), що було необхідною умовою участі позивача у спеціальному аукціоні на допоміжні послуги, проведеного відповідачем 22.08.2024 в частині надання допоміжних послуг з автоматичний резерв відновлення частоти на період з 01.10.2025 по 30.09.2030 включно, в якому позивача визнано переможцем спеціального аукціону на допоміжні послуги.
Пунктом 3.4.2 договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності у майбутньому від 06.08.2024 (Ідентифікатор договору №2733-18015) передбачені обов'язки позивача, які підлягають виконанню після проведення спеціального аукціону на допоміжні послуги та протягом дії договору.
Як зазначено в позові ПП «Нордік» було виконано усі взяті зобов'язання, зокрема, укладено договір про участь у балансуючому ринку від 16.10.2025 (ідентифікатор договору №2733-04015), а також проінвестовано будівництво та введено в експлуатацію генеруючі потужності, а саме - газопоршневу електростанцію загальною потужністю 10 МВт, та додатково, з метою забезпечення надання допоміжних послуг, придбано установки зберігання енергії (УЗЕ) потужністю 430 кВт·год загальною вартістю 178,8 тис. доларів США для набору потужності протягом перших 30 секунд після отримання уставки.
Позивач звернув увагу, що для правильної кваліфікації правовідносин, що склались між сторонами, та повного з'ясування усіх обставин справи укладення, виконання, обсяг прав та обов'язків сторін за договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності у майбутньому від 06.08.2024 (Ідентифікатор договору № 2733-18015), договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 09.08.2024 (Ідентифікатор договору № 2733-07015), та договором про участь у балансуючому ринку від 16.10.2025 (ідентифікатор Договору № 2733-04015) слід оцінювати та аналізувати у нерозривній єдності один з одним.
Так, з метою надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності позивачем протягом листопада 2025 року було згенеровано електричну енергію 2 479,081 МВт, яка підлягала оплаті відповідачем. При цьому, при наданні допоміжних послуг спалюються значні об'єми природного газу для виробництва електричної енергії, сплачуються небаланси на ринку природнього газу через непрогнозовані надходження уставок на завантаження ГПУ «Колодницьке» листопад 2025р. витрати природного газу склали 697,58 тис. м3 природного газу, що становить 17,648 млн. грн з ПДВ. У зв'язку з відсутністю здійснення оплати відповідачем позивач несе прямі збитки, що ставить під загрозу його подальшу господарську діяльність та може призвести до банкрутства. Загальна вартість неоплаченої відповідачем електричної енергії становить 26 837 367,46 грн.
ПП «Нордік» стверджує, що внаслідок несплати вартості згенерованої електричної енергії відповідачем є порушеним право позивача на отримання відповідних коштів. При цьому, позивач вважає, що умови щодо ціни, загальної вартості договору та порядку розрахунків є істотними умовами договору, відтак, покликаючись на положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), відповідно до якої договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Спір виник внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, що порушує право позивача на мирне володіння майном. Відтак, ПП «Нордік» подало позов про розірвання укладеного між сторонами договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 09.08.2025 (ідентифікатор договору № 2733-07015).
Відповідач заперечив проти позову з огляду на таке.
НЕК «Укренерго» є оператором системи передачі, тобто юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Відповідач звернув увагу, що договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності та договір про участь в балансуючому ринку є принципово різними договорами та прямо не пов'язані між собою.
Відповідно до п.1.1.4 Правил ринку, ППБ - це постачальник послуг з балансування, а ОСП - оператор системи передачі.
Так, договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності за своїм предметом є зобов'язанням з надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності у частині забезпечення одного або більше резервів.
Натомість договір про участь в балансуючому ринку за своїм предметом є зобов'язанням з надання ППБ балансуючої електричної енергії на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України та продажу ОСП балансуючої електричної енергії ППБ або купівлі балансуючої електричної енергії у ППБ та отримання оплати за продану ППБ балансуючої електричної енергії або сплати коштів за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку.
За міркуваннями відповідача твердження позивача про взаємопов'язаність правочинів через договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності в майбутньому є надуманим, оскільки зазначений договір про надання ДП у майбутньому за своєю правовою природою відповідно до ст.635 ЦК України є попереднім договором та за п.1.3 передбачає укладення договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності.
Відповідно до п.11.1. договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності у майбутньому (Ідентифікатор договору № 2733-18015) від 06.08.2024, договір діє до включення потенційної одиниці надання ДП ППД до Реєстру ПДП як одиниці надання ДП. Останнє підтверджено укладенням сторонами договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності (ідентифікатор Договору № 2733-07015) від 09.08.2024.
Згідно з положеннями п.12.2. договору, у випадку укладення договору з учасником спеціальних аукціонів на ДП договір є чинним до 31 грудня останнього року надання ДП, визначеного за результатами спеціальних аукціонів та зазначеного в додатку до договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності у майбутньому «Результат спеціального аукціону на ДП». Відповідно до Додатку (Результат спеціального аукціону на ДП) до Договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності у майбутньому (Ідентифікатор договору № 2733-18015) від 06.08.2024, день завершення надання ДП - 30.09.2030. Отже, договір діє до 31.12.2030.
Таким чином попередній договір з моменту укладення основного договору втратив чинність, окрім фінансового забезпечення визначеного п.11.1 й не впливає на правову кваліфікацію правовідносин за основним договором. Натомість організаційно-правові заходи, зокрема заходи визначені п.3.4. попереднього договору - були заходами спрямованими на набуття стороною спору статусу учасника ринку без якого здійснення діяльності на ринку є неможливим.
За твердженням відповідача позивач добровільно взяв участь в аукціоні, уклав попередній, а згодом і основний договір, розірвання якого є предметом спору.
На думку відповідача для забезпечення правової можливості розірвання судом договору, позивач має навести аргументи на підтвердження істотного порушення умов власне того договору про розірвання якого він позивається. Зазначені аргументи мають бути підтверджені (доказані) належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами в порядку ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79 ГПК України. Порушення умов іншого договору укладеного між сторонами не може бути підставою розірвання договору істотне порушення якого не доведено.
При прийнятті рішення суд виходить із такого.
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно із заявленими позовними вимогами позивач просить розірвати укладений між сторонами договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 09.08.2025 (ідентифікатор договору № 2733-07015).
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного Рішення Конституційного Суду України.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності у майбутньому від 06.08.2024 (Ідентифікатор договору № 2733-18015), договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 09.08.2024 (Ідентифікатор договору № 2733-07015), та договір про участь у балансуючому ринку від 16.10.2025 (ідентифікатор Договору № 2733-04015), у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині.
При поданні позову ПП «Нордік» покликається як на підставу розірвання спірного договору наявність заборгованості в сумі 26 837 367,46 грн, яка утворилась за договором про участь у балансуючому ринку від 16.10.2025 (ідентифікатор Договору № 2733-04015) та не сплачена відповідачем, чим порушується право позивача на отримання відповідних коштів. При цьому, позивач зазначив, що умови щодо ціни, загальної вартості договору та порядку розрахунків є істотними умовами договору.
Позивач вважає, що його права та законні інтереси порушені внаслідок наявності заборгованості за іншим договором. Відтак, підставою для розірвання спірного договору за ч. 2 ст. 651 ЦК України є істотне порушення іншого договору другою стороною.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладання договору.
Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою оціночної категорії - "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору". Тобто критерієм істотності порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, зокрема і збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.
Головна ідея, на якій базується правило частини 2 статті 651 ЦК України, полягає в тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для правомірного застосування такого крайнього заходу як розірвання договору або його зміна у судовому порядку. Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов'язаних із укладанням та виконанням договору. Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного стороною порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.
Сторона, яка порушує питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. Йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке спричиняє для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов'язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.
Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов'язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.
Як встановлено судом позивач не направляв відповідачу претензій щодо необхідності сплати боргу та не подавав позов до суду про примусове стягнення заборгованості, а відповідач не відмовлявся від наявності не сплаченої суми за листопад 2025 року за договором про участь у балансуючому ринку від 16.10.2025 (ідентифікатор Договору № 2733-04015).
Крім того, Господарський суд Львівської області звертає увагу, що заборгованість в сумі 26 837 367,46 грн, утворилась за договором про участь у балансуючому ринку від 16.10.2025 (ідентифікатор Договору № 2733-04015). Натомість ПП «Нордік» просить розірвати договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 09.08.2025 (ідентифікатор Договору № 2733-07015), за яким заборгованість відсутня.
Покликання позивача на нерозривній єдності вказаних договорів один з одним суд відхиляє, оскільки такі мають різний предмет та правову природу. Так, договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності передбачений п.3.18. Правил ринку затверджених Постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018, а договір про участь в балансуючому ринку - п.4.2. Правил ринку.
З огляду на зазначене, господарський суд констатує про відсутність підстав для розірвання укладеного сторонами договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 09.08.2025 (ідентифікатор Договору № 2733-07015) з підстав істотного порушення відповідачем його умов, а також неможливості застосування заборгованості за іншим правочином як істотного порушення спірного договору. Позивач не довів належними і допустимими доказами істотного порушення відповідачем умов договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 09.08.2025 (ідентифікатор Договору № 2733-07015) та ступеня позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, що свідчить про недоведеність істотності порушення умов договору як підстави його розірвання згідно із частиною другою статті 651 ЦК України.
Здійснюючи юридичну оцінку обставинам цієї справи, суд доходить висновку про відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача. Відтак, у Господарського суду Львівської області відсутні правові підстави для задоволення позову.
Судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволенні позову відмовити.
2.Судовий збір покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 13.03.2026.
Суддя Уляна ДІЛАЙ