вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" березня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3284/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктивні технології» про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3284/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктивні технології»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Беті»
про стягнення 7 866 198,42 грн.
Суддя Карпечкін Т.П.
Без виклику сторін.
Обставини справи:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктивні технології» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Беті» (відповідач) про стягнення 7 866 198,42 грн., з яких 4 376 383,66 грн. основна сума заборгованості (аванс), 3 333 256,77 грн. штраф, 87 854,76 грн. інфляційні втрати та 68 703,23 грн. 3 % річних.
В ході підготовчого провадження у справі № 911/3284/25 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктивні технології» (позивач) 02.03.2026 надійшла заява від 27.02.2026 про забезпечення позову у справі № 911/3284/25, у якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти на банківських рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Беті» в межах частини позовних вимог в розмірі 4 376 383,66 грн.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктивні технології» про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3284/25 судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Конструктивні технології» вже зверталось з заявою про забезпечення позову у справі № 911/3284/25, у якій просило вжити заходи забезпечення позову через накладання арешту на рухоме та нерухому майно, а також грошові кошти на банківських рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Беті» в межах частини позовних вимог в розмірі 4 376 383,66 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2026 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктивні технології» про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3284/25 з тих підстав, що заявником не наведено належних обґрунтувань необхідності вжиття наведених у заяві заходів забезпечення позову, позивачем не наведено жодних тверджень та ознак, які вказують на спроби чи намір відповідача вчиняти саме дії, спрямовані на приховання коштів, майна чи його відчуження.
У повторно поданій заяві від 27.02.2026 про забезпечення позову у справі № 911/3284/25 заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти на банківських рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Беті» в межах частини позовних вимог в розмірі 4 376 383,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 1908/24/МПФ/Ю-1 від 19.08.2024 у частині виконання робіт у повному обсязі, передбачених цим договором, а саме робіт з реконструкції з добудовою частини розвантажувального приміщення корпусу з переробки курчат-бройлерів, розташованого в адміністративних межах Степанецької сільської територіальної громади за межами населеного пункту по вул. Польова, 1 в с. Степанці, Черкаського району Черкаської області.
У позові заявлено до стягнення з відповідача 4 376 383,66 грн. основної суми заборгованості, 3 333 256,77 грн. штрафу, 87 854,76 грн. інфляційних, 68 703,23 грн. 3% річних у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором та неповерненням передплачених коштів.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що сума 4 376 383,66 грн., в межах якої позивач просить накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Беті», фактично є передплаченими позивачем коштами, на якій за його твердженням роботи не були виконані. Відповідні кошти були передплачені позивачем на рахунок відповідача, мають там перебувати і не можуть вільно використовуватись відповідачем на інші цілі.
Заявник також зазначає, що за даними реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач не має в своєму розпорядженні жодного нерухомого майна. Статутний капітал підприємства відповідача становить 1000 грн., інших активів вказане підприємство не має. Відповідач не має транспортних засобів у власності.
Крім того, відповідач не має у своєму штаті працівників, для виконання робіт за договором, що був укладений з позивачем, відповідач залучав фізичних осіб на підставі цивільно-правових угод.
Таким чином, оскільки підприємство відповідача не має власних активів та трудових ресурсів, це створює ситуацію відсутності ризиків для відповідача та незахищеність майнових прав позивача щодо повернення передплачених коштів, створює загрозу неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову, бо у разі виведення коштів з рахунків з відповідача не буде чого стягувати.
Згідно до ст. 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, а отже відповідач може в будь-який момент розпорядитись коштами банківського розрахункового рахунку.
Відповідна правова позиція щодо обґрунтованості накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах заявленої суми, викладена у постанові КГС ВС від 28.12.2021 у справі № 910/13681/21, у якій суд зазначив, що в силу положень ст. 192 ЦКУ гроші є платіжним засобом, отже відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами банківського розрахункового рахунку і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, позбавить його можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, оскільки грошові кошти залишаються у володінні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Позивач вважає, що справедливим буде накладення арешту не на всю заявлену у позові суму, а лише в межах коштів, які були фактично ним передплачені на рахунок відповідача. Оскільки наведені кошти належать позивачу, накладення на них арешту не призведе до можливих збитків для відповідача, тому підстави для зустрічного забезпечення відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, згідно з п. п. 1, 10 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Таким чином, на даний час виникла необхідність вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3284/25 шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Беті» в межах частини позовних вимог в розмірі 4 376 383,66 грн., з метою недопущення протягом вирішення спору їх витрачання чи іншим чином приховання.
З огляду на наведені у заяві обставини щодо відсутності у відповідача активів, оскільки виведення коштів з рахунку юридичної особи не становить складнощів, побоювання позивача, що станом на дату винесення рішення у відповідача може не виявитись жодного майна, включаючи грошових коштів, за рахунок яких буде можливим виконання судового рішення, є реальними і обґрунтованими.
Оскільки позивач просить накласти арешт лише в межах коштів, які були фактично ним передплачені на рахунок відповідача і стягнення яких є частиною позовних вимог, заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, відповідні вимоги пов'язані з предметом спору у справі і спрямовані на забезпечення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
В той же час, даний захід забезпечення жодним чином не порушує інтересів відповідача та інших осіб, дозволить уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивача.
У зв'язку з чим, обраний позивачем захід забезпечення позову є адекватними і пов'язаними з предметом спору заходом забезпечення позову, відповідає ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, дозволить уникнути ускладнень виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки спрямований на збереження поточного статусу коштів.
З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову.
Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19, невжиття наведених позивачем у заяві про забезпечення позову заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі (у разі задоволення позову), ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи відповідач здійснить розпорядження своїм майном або частиною майна у будь-який спосіб, зокрема відчужить своє майно (частину майна) на користь інших осіб (у тому числі шляхом продажу, дарування, передачі в управління або оренду, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, найм, передачі в іпотеку та/або заставу, будь-якого іншого обтяження), то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. У цій справі Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду апеляційної інстанції про те, що тривалість часу користування відповідачем нерухомим майном і невчинення дій, що могли би підтвердити намір негайно відчужити його (відсутність доказів звернення до ріелторів чи розміщення оголошення про продаж), не спростовують висновків про наявність у відповідача як в одноособового власника можливості вільно у будь-який час розпорядитися нерухомим майном, якщо не вжити заходів забезпечення позову.
Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Частиною 3 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Згідно з ч. 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Оскільки заходи забезпечення не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача чи інших осіб, відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Частинами 7-10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктивні технології» від 27.02.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3284/25 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктивні технології» від 27.02.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3284/25 задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕТІ» в межах суми стягнення основної суми заборгованості в розмірі 4 376 383,66 (чотири мільйони триста сімдесят шість тисяч триста вісімдесят три) гривні 66 копійок до вирішення спору по суті.
Реквізити стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Конструктивні технології» (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, 1/6, к. 13, код ЄДРПОУ 42205895);
Реквізити боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТІ» (08131, Київська область, Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Леменівська, будинок 9, код ЄДРПОУ 39514816).
Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» зі строком пред'явлення до виконання до 13.03.2029 і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу згідно IV Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.П. Карпечкін