61022, м. Харків, пр. Науки, 5
13.03.2026 Справа № 905/1243/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Сухіна В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М-42" про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ладіс" (ЄДРПОУ 40872929)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "М-42" (ЄДРПОУ 42573693)
про стягнення заборгованості в розмірі 54 183,00 грн, -
Представники сторін участь у засіданні не приймали
Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "М-42" про стягнення заборгованості в розмірі 54 183,00 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.02.2026 у справі №905/1243/25 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
05.03.2026 Господарським судом Донецької області на виконання зазначеного рішення було видано два накази: про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 54 183,00 грн та про стягнення витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
06.03.2026 через систему «Електронний суд» до господарського суду надійшла заява ТОВ "М-42" про визнання наказів від 05.03.2026 такими, що не підлягають виконанню. Заява обґрунтована тим, що 02.03.2026 боржником було подано апеляційну скаргу на рішення суду від 09.02.2026.
Ухвалою суду від 09.03.2026 прийнято до розгляду заяву ТОВ "М-42" про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у справі № 905/1243/25; призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 13.03.2026 року об 11:00 год.
Представники сторін у судове засідання 13.03.2026 не з'явились, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, що в силу ч.3 ст. 328 ГПК України, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву про визнання виконавчих документів такими, що не підлягає виконанню, з'ясувавши обставини на яких ґрунтуються вимоги заяви, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.256 ГПК України, строк на апеляційне оскарження рішення у справі №905/1243/25 закінчився 02.03.2026.
Станом на 05.03.2026 (тобто на 24-й день після винесення рішення), у розпорядженні Господарського суду Донецької області були відсутні будь-які відомості щодо оскарження зазначеного рішення в апеляційному порядку.
З огляду на формальне закінчення строку оскарження та відсутність доказів його переривання, судом 05.03.2026 було видано два накази на виконання рішення від 09.02.2026.
06.03.2026 боржник звернувся із заявою про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, вказавши, що апеляційна скарга була подана ним в останній день строку - 02.03.2026.
10.03.2026 на адресу Господарського суду Донецької області надійшла ухвала Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2026, якою підтверджено факт прийняття апеляційної скарги (вх. № 430 Д/2) та витребувано матеріали справи №905/1243/25.
Частиною 1 ст. 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Механізм виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню регламентовано ст. 328 ГПК України, з системного аналізу якої вбачається, що виконавчий документ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, у таких випадках: а) якщо його було видано помилково; б) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отож, підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
За змістом положень ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як свідчать долучені відповідачем докази, звернення до суду апеляційної інстанції відбулось 02.03.2026 (дата надсилання до суду: 02.03.2026 18:15; дата доставки до суду: 02.03.2026 18:25; дата реєстрації в суді: 03.03.2026 11:39).
Суд зазначає, що видача наказів 05.03.2026 була правомірною дією суду першої інстанції, виходячи з наявних на той момент відомостей. Проте, зважаючи на специфіку реєстрації документів у підсистемі «Електронний суд» та наявний часовий проміжок між поданням скарги та отриманням судом першої інстанції ухвали про витребування справи, виникла ситуація «технічної передчасності» видачі наказів.
Оскільки фактичне виконання рішення, яке не набрало законної сили, суперечить фундаментальним принципам господарського судочинства та може призвести до порушення прав боржника (необхідності подальшого повороту виконання рішення), суд вважає за необхідне визнати накази від 05.03.2026 такими, що не підлягають виконанню.
Більше того, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата набрання рішенням у справі №905/1243/25 законної сили вже є зміненою та буде пов'язана виключно з датою прийняття постанови судом апеляційної інстанції. Таким чином, в межах цієї справи об'єктивно встановлено, що рішення Господарського суду Донецької області від 09.02.2026 набере законної сили в іншу дату, ніж та, що фактично відображена в наказах від 05.03.2026 як дата набрання чинності. Дана обставина, підтверджена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2026, свідчить про передчасність видачі виконавчих документів та необхідність визнати їх такими, що не підлягають виконанню.
За змістом положень ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, в тому числі якщо його було видано помилково.
Керуючись ст.ст. 234-235, 326, 328 ГПК України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М-42" про визнання наказів від 05.03.2026 року такими, що не підлягають виконанню у справі №905/1243/25 - задовольнити.
2. Визнати наказ Господарського суду Донецької області від 05.03.2026 у справі №905/1243/25 на суму 54 183,00 грн таким, що не підлягає виконанню.
3. Визнати наказ Господарського суду Донецької області від 05.03.2026 у справі №905/1243/25 на суму 3 028,00 грн таким, що не підлягає виконанню.
4. Матеріали справи №905/1243/25 направити до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у строки та порядку передбачені ст.ст. 256- 257 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала підписано 13.03.2026.
Суддя Е.В. Зекунов