вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття провадження у справі
10.03.2026м. ДніпроСправа № 904/404/26
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.
за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.
та представників:
від позивача: Прохоров Є.І. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Антимонопольного комітету України (03035, Київська область, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код 00032767)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пако Тур" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Барикадна, будинок 15А, офіс 307; ідентифікаційний код 43757440)
про стягнення 5000 грн пені за порушення строку сплати штрафу у сфері економічної конкуренції
02.02.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пако Тур" про стягнення 5000 грн. пені за порушення строку сплати штрафу у сфері економічної конкуренції, відповідно до якої позивач просить суд:
- відкрити провадження у справі за даним позовом в порядку загального позовного провадження.
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пако Тур" пеню у розмірі 5000 грн і зарахувати зазначену суму у дохід загального фонду Державного бюджету України.
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пако Тур" на користь Антимонопольного комітету України судовий збір у розмірі 2 622,40 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 справу №904/404/26 передано на розгляд судді Красоті О.І.
10.02.2026 розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №148 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку із перебуванням судді Красоти О.І. на лікарняному.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 справу №904/404/26 передано на розгляд судді Іванової Т.В.
12.02.2026 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10.03.2026 об 11:30 год.
02.03.2026 до господарського суду від представника Антимонопольного комітету України за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №9669/26 від 02.03.2026) про закриття провадження у справі.
10.03.2026 у підготовче судове засідання з'явився представник позивача. Повноважний представник відповідача у вказане підготовче судове засідання не з'явився. Про дату час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши у судовому засіданні заяву (вх. суду №9669/26 від 02.03.2026) про закриття провадження у справі та наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, господарський суд дійшов до наступних висновків.
Згідно із частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Відсутність предмета спору у справі означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
У даній справі предметом заявленого позову було стягнення 5000 грн пені за порушення строку сплати штрафу у сфері економічної конкуренції.
Із поданої представником позивача заяви та матеріалів справи вбачається, що сума пені за порушення строку сплати штрафу у розмірі 5000 грн оплачена відповідачем у повному розмірі, що підтверджується платіжною інструкцією №35 від 18.02.2026, яка наявна в матеріалах справи.
Слід зазначити, що суд закриває провадження у справі за відсутності предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 18/266 (провадження № 12-186звг19).
За таких обставин, у зв'язку із сплатою суми боргу за основним зобов'язанням провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (частина 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з цим, у випадку закриття провадження у справі внаслідок задоволення відповідачем вимог позивача після пред'явлення позову, тобто коли предмет спору відсутній, обов'язок відшкодування судових витрат, зокрема, витрат по сплаті судового збору, покладено законодавцем в частині 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.
Частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Питання про розподіл судових витрат у вказаному випадку, передбаченому частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, суд може вирішити протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі (частина 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, статтею 130 Господарського процесуального кодексу України закріплено порядок розподілу судових витрат у разі закриття провадження з підстав укладення мирової угоди, відмови позивача від позову, задоволення відповідачем вимог позивача після пред'явлення позову, що кореспондують з підставами закриття провадження у справі, передбачені в пунктах 2, 4 і 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального України (відсутній предмет спору, позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом).
Отже, виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що порядок розподілу судового збору та його повернення заявникові у разі закриття провадження у справі з інших підстав, що не охоплені наведеними положеннями статті 130 Господарського процесуального України і передбачені в пунктах 1, 3, 5, 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; судом встановлено обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва), регулюється саме положеннями статті 7 Закону України "Про судовий збір". Отже, суть у поверненні судового збору у вказаних випадках закриття провадження у справі полягає у тому, що внаслідок виникнення обставин, які унеможливлюють розгляд справи по суті заявлених вимог, позивач (заявник) не може отримати відповідного результату від звернення до суду.
Натомість у даному випадку закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору обумовлено саме задоволенням відповідачем вимог позивача, тобто отриманням того, на що позивач розраховував при зверненні до суду із заявленим позовом.
При цьому відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що спір виник з вини відповідача, та відповідачем вчинено дії, направлені на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою суми боргу, внаслідок чого предмет спору припинив існування після пред'явлення позову, та провадження у справі закрито з цих підстав, господарський суд вважає, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
При цьому суд зауважує, що у такому разі права позивача на відшкодування сплаченого судового збору за вказану позовну вимогу за рахунок відповідача, а не за рахунок держави, у даному випадку (закриття провадження за відсутністю предмета спору) жодним чином не порушені, позаяк здійснення судом розгляду справ за рахунок держави у такому випадку нівелюватиме компенсаційну функцію інституту судових витрат.
Стосовно розміру покладених на відповідача понесених позивачем витрат по сплаті судового збору, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн.
Дана позовна заява надійшла до господарського суду через систему "Електронний суд".
Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою : 3328 грн х 0,8 = 2622,40 грн.
За розгляд позовної заяви позивач Антимонопольного комітету України сплатив судовий збір у сумі 2 622,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №46 від 29.01.2026 (а.с. 6). Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.
Отже, господарський суд доходить висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 622,40 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись, статтями 129 та 130, пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву представника позивача (вх. суду №9669/26 від 02.03.2026) про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у справі №904/404/26 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пако Тур" про стягнення 5000 грн. пені за порушення строку сплати штрафу у сфері економічної конкуренції - закрити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пако Тур" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Барикадна, будинок 15А, офіс 307; ідентифікаційний код 43757440) на користь Антимонопольного комітету України (03035, Київська область, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код 00032767) 2 622,40 грн (дві тисячі шістсот двадцять дві гривні сорок копійок) - судових витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення - 10.03.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Повна ухвала складена 11.03.2026.
Суддя Т.В. Іванова