ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 березня 2026 року Справа №924/601/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Петухов М.Г.
суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Левчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.10.2024 (суддя Виноградова В.В., повне рішення складено 06.11.2024)
за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Шепетівської міської ради
до 1) Управління житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 142571,40 грн
за участю:
прокурора - Рункевич І.В.,
представник позивача - не з'явився,
представник відповідача-1 - не з'явився,
представника відповідача-2 - Кукуріки Н.М.,
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.10.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції зазначив, що договір №21701796 про постачання електричної енергії був укладений 05.01.2023 за цінами, визначеними станом на момент подання тендерної пропозиції 08.12.2022, що повністю відповідає положенням ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
При цьому, вказав, що постанова НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 року станом на момент укладення договору 05.01.2023 набрала чинності. Натомість 05.01.2023 при укладенні договору сторони не могли врахувати зміну тарифу, встановлену вказаною постановами НКРЕКП, оскільки умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції /документації.
Суд вважає, що визначальним при вирішенні цього спору є врахування того, що тендерна пропозиція була подана 08.12.2022, тобто до дати набуття чинності 01.01.2023 постанови НКРЕКП від 21.12.2022, якою змінювався тариф. Тобто порушення принципів добросовісності, відкритості та прозорості публічних закупівель у такому випадку відсутні.
З огляду на наведене, оскільки зазначена в оспореній додатковій угоді №1 від 18.01.2023 з посиланням на п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" підстава для внесення змін, а саме зростання тарифів відповідно до постанови НКРЕКП не була відома сторонам договору станом на момент направлення тендерної пропозиції, а постанова НКРЕКП ще не була чинна і не могла бути врахована відповідачем при поданні 08.12.2022 тендерної пропозиції, суд дійшов висновку, що з моменту подання тендерної пропозиції та до моменту укладення оспорюваної додаткової угоди відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, як це визначено ст.652 Цивільного кодексу України. Відтак, відповідно до ст.203, 215 ЦК України додаткова угода №1 від 18.01.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу №21701796 від 05.01.2023 не підлягає визнанню недійсною.
Крім того, господарський суд зазначив, що укладаючи додаткові угоди №5 та №6 сторони керуючись положеннями Закону України "Про публічні закупівлі", Особливостями, умовами договору, не виходили за рамки передбаченого законодавством, чинного на час їх укладення, збільшення ціни за одиницю товару, при цьому, загальна сума договору не збільшувалась, а зменшувався обсяг закупівлі, що було погоджено з замовником, що відповідає вимогам законодавства.
Враховуючи викладене, та аналізуючи зміст наданих відповідачем-2 доказів на підтвердження обґрунтованості коливання ціни на електричну енергію, суд дійшов висновку, що додаткові угоди №5, №6 укладені за домовленістю сторін на підставі звернення відповідача-2, як постачальника, до споживача, з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів наявності підстав для зміни істотних умов договору, а тому відповідно до ст.203, 215 ЦК України оспорювані додаткові угоди не підлягають визнанню недійсними.
Із врахуванням висновку про відсутність підстав для визнання недійсними оспорюваних додаткових угод щодо зміни ціни, суд вказав, що відсутні підстави для стягнення з відповідача-2 безпідставно отриманих коштів у сумі 142571,40 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалите нове, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі. Судові витрати просить стягнути з відповідача.
Апелянт, зокрема, вважає, що суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку, про те, що у зв'язку з прийняттям та набранням чинності постановою НКРЕКП про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, відбулась істотна зміна обставин, якими позивач та відповідач керувались при укладенні договору, оскільки зміни регульованих тарифів відбулися в грудні 2022, а договір між сторонами укладено 05.01.2023. Тобто, після укладення договору, не відбувалося змін встановленого регульованого тарифу, а отже і були відсутні підстави для укладення додаткової угоди №1.
Окрім того, зауважує, що судом першої інстанції не враховано правові висновки щодо застосування норм права, а саме ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст.652 ЦК України, у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 по справі №910/401/23 щодо належного обґрунтування змін умов договору у випадку зміни регульованих тарифів.
Скаржник зазначає, що на момент укладення 05.01.2023 між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідачу (ТОВ "Хмельницькенергозбут") було достеменно відомо про прийняття постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 (про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії), що не може бути розцінено як добросовісна поведінка сторони та поважна причина, яка забезпечує реалізацію принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності. Відтак, укладення додаткової угоди №1 від 18.01.2023 з посиланням на збільшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії постановою НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022 вже після підписання договору, не є поважною підставою для внесення відповідних змін.
Щодо висновків суду про правомірність укладення додаткових угод №5 від 04.09.2023 та № 6 від 30.11.2023, прокурор вказує, що Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону, а внесення змін по за межами таких випадків означатиме нікчемність таких змін відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону.
Водночас, судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою, те, що відповідно до п.13.7 договору передбачено, що зміни до істотних умов договору, вносяться саме у випадках передбачених ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", та помилково застосовано положення Особливостей, затв. постановою КМУ від 12.10.2022 №1178.
Прокурор вважає, що вказані обставини свідчать про порушення 10 % максимального ліміту збільшення ціни від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, передбаченого п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Крім того, вказує, що ані пропозиція постачальника щодо збільшення ціни, ані додаткова угода № 6 від 30.11.2023 не містять доказів на підтвердження ціни такого товару на ринку за попередні періоди, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни після укладення попередньої додаткової угоди. Тобто, вказаною довідкою не охоплено весь період після попередньої угоди, якою змінено ціну, а взято вибірково певний період, а тому додаткова угода №6 суперечить вимогам ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі», у зв'язку з відсутністю належного документального підтвердження підвищення ціни на електричну енергію станом на момент її укладення.
Враховуючи викладене, апелянт вважає, що у зв'язку із внесенням змін до істотних умов договору № 21701796 від 05.01.2023, шляхом укладення додаткових угод №1 від 18.01.2023, № 5 від 04.09.2023, №6 від 30.11.2023 призвело до безпідставного збільшення ціни за одиницю електроенергії на 36,4 %, що беззаперечно свідчить про порушення п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.5.5.1. договору щодо 10% обмеження збільшення ціни.
У відповідності до ст.263 ГПК України відповідач-1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, вказує, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності укладення додаткової угоди №1 від 18.01.2023, оскільки у зв'язку з прийняттям та набранням чинності постановою НКРЕКП про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії відбулася істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а тому додаткова угода №1 укладена на підставі п.1, 7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", п.13.7 договору, є правомірною.
Щодо правомірності укладення додаткових угоди №5 від 04.09.2023, №6 від 30.11.2023 зазначає, що укладаючи додаткові угоди №5 та №6 сторони керуючись положеннями Закону України "Про публічні закупівлі", Особливостями, умовами договору, не виходили за рамки передбаченого законодавством, чинного на час їх укладення, збільшення ціни за одиницю товару, при цьому, загальна сума договору не збільшувалась, а зменшувався обсяг закупівлі, що було погоджено з замовником, що відповідає вимогам законодавства.
Також зауважує, що постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 на час дії воєнного стану знято обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення.
Відповідач-1 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Інші учасники справи своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст.263 ГПК України не скористалися.
У судове засідання, призначене на 03.03.2026 року, позивач та відповідач-1 не забезпечили явку своїх уповноважених представників, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи приписи ст.269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, приймаючи до уваги той факт, що явка позивача та відповідача-1 в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача-1.
Відповідно до ч.1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.01.2023 між Управлінням житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №21701796 (т.1, а.с.18-26), згідно з п.2.1. якого постачальник продає електричну енергію код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 - електрична енергія (Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.3.1, 3.4, 3.5 договору, постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 10.01.2023 до 31.12.2023 включно, місце поставки: вулиці міста, с.Пліщин (згідно додатку 1), обсяг постачання електричної енергії - 603100 кВт /год.
Пунктами 5.1, 5.2. договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 2587299,00 грн з ПДВ. Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції.
У відповідності до п.5.3, 5.4. договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з п. 13.2 договору, постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.
За умовами п.13.6 договору, у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару.
Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення договору та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики та іншими уповноваженими органами та організаціями.
Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.
Відповідно до п. 13.7 договору зміни істотних умов до цього договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема:
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент укладення;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, а саме: якщо протягом строку дії цього договору на підставі рішень суб'єктів владних повноважень буде змінено порядок державного регулювання ціни на предмет закупівлі, внаслідок чого виконання зобов'язань на умовах, встановлених цим договором, неминуче призведе до збитків постачальника внаслідок зниження ціни предмета закупівлі по відношенню до економічно обґрунтованої ціни за відсутності нормативно встановлених джерел покриття такої різниці, сторони зобов'язуються переглянути умови цього договору щодо ціни непоставленого предмета закупівлі з метою приведення її до економічно обґрунтованого рівня.
У додатку №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №21701796 від 05.01.2023 "Комерційна пропозиція" (т.1, а.с.29-29) сторони погодили: кількість електричної енергії - 603100 кВт/год., ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 3,22936 грн, тариф на передачу без ПДВ - 0,34564 грн, тариф на розподіл без ПДВ - немає, базову ціну товару без ПДВ з тарифом на передачу - 3,575 грн, загальна вартість договору - 2587299,00 грн.
У п.1.1 додатку №2 (комерційної пропозиції) зазначено, що тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, та становить 0,34564 грн без ПДВ.
18.01.2023 року сторони договору, керуючись пп. 1 та пп. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та на підставі листа №42 від 16.01.2023 ТОВ "Хмельницькенергозбут", уклали додаткову угоду №1 (т.1, а.с.31), в якій у зв'язку з набуттям із 01.01.2023 чинності постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2023 рік ", та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,34564 грн/кВт/год до 0,38028 грн/кВт/год на період з 01.01.2023 по 31.03.2023 (включно), за взаємною згодою, вирішили додаток до договору №21701796 від 05.01.2023 викласти в новій редакції.
У подальшому до договору між постачальником та споживачем укладено ряд додаткових угод, зокрема, №2 від 29.03.2023 (т.1, а.с.34), №3 від 29.06.2023 (т.1, а.с.37), №4 від 04.08.2023 (т.1, а.с.40), №7 від 15.12.2023 (т.1, а.с.49), №8 від 28.12.2023 (т.1, а.с.52), які не є спірними у даній справі.
Крім того, сторони договору, керуючись пп.1 та пп.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пп.1 та пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, уклали додаткову угоду №5 від 04.09.2023 (т.1, а.с.43) та №6 від 30.11.2023 (т.1, а.с.46), якими збільшили ціну за одиницю товару.
Сторонами на підставі договору про постачання електричної енергії №21701796 було складено акти прийняття-передавання товарної продукції (т.1, а.с.55-66).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" виставлено Управлінню житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради рахунки-фактури (т.1, а.с.55-66) за фактично спожиту електричну енергію на загальну суму 1799426,13 грн, яка була сплачена згідно платіжних доручень.
Прокурор, проаналізувавши зміст укладених додаткових угод №1, 5, 6 до договору, та вважаючи, що істотні умови договору в частині формування ціни постачальником були порушені (в т.ч. відсутність коливання ціни на ринку електричної енергії), що свідчить про укладення таких угод за відсутності правових підстав та призвело до неотримання споживачем обсягу електричної енергії, на який він розраховував під час укладення договору, звернувся з даним позовом до суду.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія, із врахуванням листа Шепетівської окружної прокуратури від 03.06.2024, до Шепетівської міської ради, надісланого у зв'язку із виявленими порушеннями з метою вжиття належних заходів реагування, а також листа-повідомлення від 14.06.2024 до вказаного органу про намір звернутися до суду з позовом в інтересах держави, вважає вірним висновок суду першої інстанції про дотримання прокурором вимог ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави, оскільки позивач належним чином не здійснив захист порушених інтересів держави в спірних правовідносинах, у зв'язку з чим у прокурора були обґрунтовані правові підстави для звернення з даним позовом до суду.
Крім того, враховуючи обізнаність Шепетівської міської ради про необхідність захисту інтересів держави, наявність відповідних повноважень для їх захисту шляхом самостійного звернення з відповідним позовом до суду, а також приймаючи до уваги лист міської ради від 11.06.2024 (т.1, а.с.81) про невжиття заходів претензійно-позовного характеру, відсутність будь-яких посилань на вчинення дій для усунення виявлених порушень в майбутньому та незаперечення проти ініціювання прокуратурою подання позову в інтересах міської ради, колегія суддів вважає, що відповідний орган фактично усунувся від реалізації повноважень по захисту порушених інтересів держави, що свідчить про його бездіяльність. З огляду на що такий позов пред'являється прокурором в інтересах держави в особі Шепетівської міської ради.
Колегія суддів враховує, що якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абз.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов'язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом.
Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №927/172/21, від 28.06.2022 у справі №916/1283/20, від 13.09.2022 у справі №910/14844/21.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст.15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
До способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання правочину недійсним (ст.16 ЦК України).
У даній справі заявлено вимогу про визнання недійсними додаткових угод №1 від 18.01.2023, від №5 від 04.09.2023, №6 від 30.11.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу №21701796 від 05.01.2023 на підставі ст.203, 215 ЦК України, як таких, що укладені з порушенням вимог п.2, 7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абз.1 ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Як встановлено судом першої інстанції, Управлінням житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради за результатами проведеної процедури закупівлі електричної енергії відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" укладено з переможцем ТОВ "Хмельницькенергозбут" (постачальник) договір про постачання електричної енергії споживачу №21701796 від 05.01.2023 та погоджено всі істотні умови договору щодо предмета, ціни та строку виконання зобов'язань за договором.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення договору про закупівлю та оспорюваних додаткових угод до нього).
Згідно зі ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", ч.1 якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч.1 ст.652 ЦК України).
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі").
За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Втім, ця норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
Оцінюючи наявність правових підстав для укладення спірних додаткових угод №5 та №6, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що у Прикінцеві та перехідні положення вказаного закону внесено зміни, які почали діяти з 10.09.2022 року, п.37 передбачено "установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз".
12.10.2022 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливості), яка почала діяти з 19.10.2022 року.
Згідно з пп.2 п.19 Особливостей (в редакції чинній на момент укладення спірних додаткових угод), істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім пп.13 п.13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Із аналізу положень пп.2 п.19 Особливостей вбачається, що з 19.10.2022 року допускається зміна ціни за одиницю товару у разі коливання ринкової ціни за умови документального підтвердження такого коливання та за умови, що така зміна не призводить до збільшення загальної суми договору. При цьому зміна ціни здійснюється пропорційно ринковому коливанню без встановлення фіксованого відсоткового обмеження.
Апеляційний суд враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 року у справі №913/368/19, від 11.05.2023 року у справі № 910/17520/21).
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2025 року у справі №916/747/24).
Крім того, спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Однак, під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 року №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
Наведене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24, до закінчення розгляду якої зупинялось провадження у даній справі.
Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку ст.86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 року у справі № 926/3244/22).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Хмельницькенергозбут" на підтвердження підвищення ціни електричної енергії та наявності коливання ціни такого товару на ринку, а відтак і підстав для укладення оспорюваних додаткових угод №5 від 04.09.2023 та №6 від 30.11.2023, надало інформаційні довідки Хмельницької торгово-промислової палати від 30.08.2023 (т.1, а.с.45) та 29.11.2023 (т.1, а.с.48) відповідно, складені на підставі листів постачальника.
Аналізуючи та оцінюючи зміст інформаційних довідок Хмельницької торгово-промислової палати, наданих на підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку, та враховуючи, що для обґрунтування підвищення ціни ТОВ "Хмельницькенергозбут" на власний розсуд обирало періоди для порівняння середніх цін на електричну енергію, колегія суддів вважає, що дослідження таких періодів та відповідних цін не відображає їх реальної динаміки, а відтак не може бути належним обґрунтуванням висновку про коливання цін у бік збільшення. Крім того, у наданих документах відсутні докази на підтвердження пропорційного зростання ціни товару на ринку.
Водночас, наведені документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
За наведених обставин, керуючись ст.86 ГПК України щодо оцінки доказів, апеляційний суд вважає, що зазначені довідки Хмельницької ТПП не є документальним підтвердженням коливання цін на ринку у період між укладенням договору та внесенням змін до нього шляхом укладення спірних додаткових угод, а відтак не є належними доказами в обґрунтування необхідності внесення змін в істотні умови договору про закупівлю, що не було враховано судом першої інстанції.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.76, 77 ГПК України в підтвердження обґрунтування факту коливання ціни на електричну енергію на ринку у бік збільшення відповідач-2 суду не надав.
Крім того, відповідач-2 не навів належного обґрунтування, чим підвищення ціни на ринку, зазначене в довідках, об'єктивно унеможливлює виконання договору за ціною, визначеною в тендерній пропозиції, або свідчить про економічну невигідність виконання договору на погоджених умовах.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що додаткові угоди №5 від 04.09.2023 та №6 від 30.11.2023 укладені без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", пп.2 тп.19 Особливостей, затв. постановою КМУ №1178, а тому підлягають визнанню недійсними на підставі ст.203, 215 ЦК України, що свідчить про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції у вказаній частині.
Оцінюючи висновки суду першої інстанції щодо правомірності укладення додаткової угоди №1 від 18.01.2023 року, апеляційний суд вважає за необхідне вказати наступне.
Як вбачається зі змісту додаткової угоди №1 від 18.01.2023 року, сторони, керуючись ст.651, 653, 654 ЦК України, п.1, 7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв'язку з набуттям із 01.01.2023 чинності постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2023 рік", та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,34564 грн/кВт/год до 0,38028 грн/кВт/год на період з 01.01.2023 по 31.03.2023 (включно), вирішили додаток до договору №21701796 від 05.01.2023 викласти в новій редакції, погодивши у ньому кількість електричної енергії - 597312 кВт/год, ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл - 3,22936 грн/кВт/год., тариф на передачу без ПДВ - 0,38028 грн/кВт/год., базову ціну товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 3,60964 грн/кВт/год, загальна вартість -2587299 грн з ПДВ.
Згідно з п.1, 7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відповідні положення знайшли своє відображення у пп. 7 п. 13.7. договору, згідно яких зміни істотних умов до цього договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, а саме: якщо протягом строку дії цього договору на підставі рішень суб'єктів владних повноважень буде змінено порядок державного регулювання ціни на предмет закупівлі, внаслідок чого виконання зобов'язань на умовах, встановлених цим договором, неминуче призведе до збитків постачальника внаслідок зниження ціни предмета закупівлі по відношенню до економічно обґрунтованої ціни за відсутності нормативно встановлених джерел покриття такої різниці, сторони зобов'язуються переглянути умови цього договору щодо ціни непоставленого предмета закупівлі з метою приведення її до економічно обґрунтованого рівня.
Отже, із системного аналізу вищезазначених положень законодавства та умов договору вбачається, що внесення змін до договору на підставі п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди.
Однак, апеляційним судом враховується, що зміна регульованих тарифів відбулася ще у грудні 2022 року, а саме прийняттям постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2023 рік", яка набрала чинності з 01.01.2023 року, тобто до укладення між сторонами договору №21701796 про постачання електричної енергії споживачу 05.01.2023 року.
Відтак, на момент укладення договору постанова НКРЕКП №1788 щодо тарифу на передачу електричної енергії уже була оприлюднена, її зміст та строк набрання чинності знаходилися у відкритому доступі. Зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії - 2023 рік, тарифи згідно з постановою могли бути враховані постачальником при визначенні базової ціни товару в договорі з огляду на принципи добросовісності й розумності.
Крім того, колегія судів зауважує, що частиною 2 ст.652 ЦК України (на яку посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні та відповідачі у своїх відзивах, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді), встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (абз.2 ч.1 ст.652 ЦК України).
Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов'язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).
Однак, аналіз змісту спірних правовідносин дає підстави для висновку, що на момент укладення договору сторони були обізнані про зміну тарифу на послуги з передачі електричної енергії та могли передбачити наслідки такої зміни, а тому ці обставини не можуть вважатися істотною зміною обставин у розумінні ст.652 ЦК України, про що суд першої інстанції дійшов невірного висновку.
Вказані обставини існували та були відомі сторонам під час укладення договору, у зв'язку з чим вони могли врахувати їх при погодженні його умов. Отже, відсутні необхідні умови для застосування ст.652 ЦК України, зокрема те, що на момент укладення договору сторони виходили з того, що відповідна зміна обставин не настане, а також те, що у разі її передбачення сторони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що, укладаючи 05.01.2023 договір на постачання електричної енергії, сторони знали або повинні були знати про прийняття постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022. За таких обставин постачальник, погоджуючи істотні умови договору, мав оцінити можливість виконання своїх зобов'язань, а у разі неможливості їх виконання міг відмовитися від укладення договору, керуючись принципом свободи договору, передбаченим ст.627 ЦК України, та реалізовуючи своє право як переможця процедури закупівлі згідно п.3 ч.1 ст.31 Закону України "Про публічні закупівлі".
Крім того, зі змісту п.13.7. договору вбачається, що сторони передбачали можливість зміни істотних умов договору у випадку "якщо протягом строку дії цього договору на підставі рішень суб'єктів владних повноважень буде змінено порядок державного регулювання ціни на предмет закупівлі". Водночас, як встановлено вище судом, відповідна зміна відбулася ще до укладення договору.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора про те, що наведені обставини не свідчать про наявність підстав для внесення змін до договору.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача-2 коштів у сумі 142571,40 грн, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Враховуючи, що оспорювані додаткові угоди №1, 5, 6 є недійсними та не породжують правових наслідків, та встановивши, що внаслідок виконання споживачем своїх зобов'язань фінансового характеру за оспорюваними угодами постачальником було отримано грошові кошти на загальну суму 142571,40 грн, які є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, і підстава їх набуття відпала, а тому відповідач-2 зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам ст.216, 1212 ЦК України.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову у вказаній частині щодо стягнення грошових коштів на користь Шепетівської міської ради.
Такий висновок узгоджується з позицією Великої Палатою Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, 21.11.2025 у справі №920/19/24, яка підлягає врахуванню судами в силу приписів ч.4 ст.236 ГПК України.
Пунктом 2 ч.1 ст.275 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до п.1, 3, 4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин справи, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладені висновки апеляційного суду, колегіч суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, скасування рішення Хмельницької області від 29.10.2024 та ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи приписи п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, судовий збір за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладається на відповідачів з урахуванням заявлених позовних вимог до кожного з них.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.10.2024 у справі №924/601/24 задоволити.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.10.2024 у справі №924/601/24 скасувати та ухвалити нове рішення.
3. Позов задоволити.
4. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 18.01.2023 до договору №21701796 про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2023 року.
5. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 04.09.2023 до договору №21701796 про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2023 року.
6. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 30.11.2023 до договору №21701796 про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2023 року.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (30400, м.Хмельницький, вул.Свободи, буд.57/2, код ЄДРПОУ 42035266) на користь Шепетівської міської ради (30405, Хмельницька обл., м.Шепетівка, вул.Соборності, 4, код ЄДРПОУ 34175421) грошові кошти в сумі 142372,86 грн.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (30400, м.Хмельницький, вул.Свободи, буд.57/2, код ЄДРПОУ 42035266) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29005, м.Хмельницький, пров.Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 7570,00 грн та апеляційної скарги в сумі 11355,00 грн.
9. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради (30405, Хмельницька обл., м.Шепетівка, вул.Соборності, 4, код ЄДРПОУ 43607890) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29005, м.Хмельницький, пров.Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 4542,00 грн та апеляційної скарги в сумі 6813,00 грн.
10. Господарському суду Хмельницької області видати судові накази.
11. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена "13" березня 2026 р.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.