ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"13" березня 2026 р. Справа № 906/797/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Розізнана І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.02.26 у справі № 906/797/25 (суддя Машевська О.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігор К"
про стягнення 1 493 617,80 грн штрафних санкцій
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.02.26 у справі №906/797/25 позов задоволено частково. Зменшено обґрунтований розмір штрафних санкцій в сумі 1 250 245,50грн на 10 % до суми 1 125 220,95 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігор К" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод": - 1 125 220,95 грн штрафних санкцій; - 18753,69 грн судового збору. Видано наказ. У стягненні 368 396, 85 грн штрафних санкцій відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням через підсистему "Електронний Суд" 02.03.26 від ТОВ "Житомирський бронетанковий завод" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі ТОВ "Житомирський бронетанковий завод" просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по справі за результатами розгляду апеляційної скарги. Апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 09.02 2026 року у справі № 906/797/25 в частині відмови у стягненні 368 396, 85 грн штрафних санкцій. Ухвалити нове судове рішення, яким позов задоволити повністю.
Листом № 906/797/25/1026 від 02.03.2026 витребувано у Господарського суду Житомирської області матеріали справи. 10.03.26 матеріали справи надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Розглянувши клопотання ТОВ "Житомирський бронетанковий завод" про відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий перелік підстав, у разі наявності яких існує можливість для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що норми пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 постанови від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату…".
Проте, відповідно до пункту 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов'язком суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи, за висновками ЄСПЛ, не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що до клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано жодного доказу, який би надав змогу суду апеляційної інстанції оцінити фінансове становище апелянта. Покликання апелянта на ЗУ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 та труднощах у сплаті судового збору за подання апеляційної скарги без надання належних та допустимих доказів щодо фінансового становища апелянта на час подання апеляційної скарги унеможливлює суд апеляційної інстанції об'єктивно оцінити доводи, на які покликається апелянт як на підставу відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що скаржником не наведено та не обгрунтовано належними та допустимими доказами обставин відсутності можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі та як наслідок підтвердити обставину виключного характеру, яка б надала суду апеляційної інстанції дійти висновку про наявність правових підстав для відстрочення сплати судового збору. Крім того, скаржник не надає доказів на підтвердження того, що він матиме змогу в подальшому оплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі (до ухвалення остаточного рішення у даній справі).
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Пунктом 9 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до елементів апеляційної скарги віднесено перелік документів, що додаються, а пункт 2 частини 3 цієї ж статті до їх обов'язкового числа відносить, зокрема, докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У зв'язку з цим, оскільки апеляційну скаргу ТОВ "Житомирський бронетанковий завод" подано через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС, а також апелянтом оскаржується судове рішення в частині відмови у стягненні 368 396, 85 грн штрафних санкцій, розмір судового збору, який необхідно сплатити скаржнику за подання апеляційної скарги становить 6 631, 14 грн (5 525, 95 грн х 1.5 х 0,8).
Водночас матеріали справи не містять доказів сплати судового збору в розмірі 6 631, 14 грн.
Отже, частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Таким чином, подана апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігор К" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.02.26 у справі 906/797/25 не відповідає вимогам статті 258 ГПК України, оскільки скаржником не додано до апеляційної скарги належних доказів сплати судового збору.
Частиною 1 статті 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 6 статті 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігор К" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.02.26 у справі 906/797/25 без руху на підставі статей 174, 260 ГПК України, з наданням скаржнику можливості усунути вищенаведений недолік.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.02.26 у справі № 906/797/25 - залишити без руху.
2. Скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік, а саме:
- подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 6 631, 14 грн.
3. У разі невиконання вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Копію ухвали направити апелянту.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Розізнана І.В.