ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
05 березня 2026 року Справа № 924/871/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Гудак А.В. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Загородько Б.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Іваненко М.В., Теслюк С.З.
від відповідача: Логінова Т.Ю.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Тернопільській області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року в справі №924/871/25 (повний текст складено 12 грудня 2025 року, суддя Виноградова В.В.)
за позовом Управління поліції охорони в Тернопільській області
до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1
про визнання недійсним та скасування рішення
Управління поліції охорони в Тернопільській області звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25 липня 2025 року №72/85-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №72/15-25.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13 жовтня 2025 року у справі №924/871/25 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року у справі №924/871/25 відмовлено в задоволенні позову Управління поліції охорони в Тернопільській області до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що зібраними та дослідженими доказами встановлено узгоджену поведінку Управління поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. під час підготовки та участі у торгах. Це підтверджується, зокрема, використанням однієї ІР-адреси, наявністю родинних зв'язків між працівником Управління та ФОП, спільними властивостями електронних файлів, однаковими дефектами друку (сканування), схожістю оформлення поданих документів і формальним характером участі ФОП Савченка В.С. Сукупність зазначених обставин виключає їх випадковий характер та свідчить про обмін інформацією і координацію дій між учасниками, які діяли не самостійно та не змагалися між собою, що суперечить вимогам конкурентності процедур закупівель, встановленим Законом України "Про публічні закупівлі".
Не погодившись з ухваленим рішенням, Управління поліції охорони в Тернопільській області звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року в справі №924/871/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт зазначає, що ОСОБА_2 працював в Управлінні поліції охорони в Тернопільській області на посадах електромонтера охоронно-пожежної сигналізації у період з 01 червня 2021 року по 20 липня 2021 року та інженера сектору супроводження договорів центру технічної охорони у період з 21 липня 2021 року по 16 серпня 2021 року. Хоча у зв'язку із займаними посадами він мав доступ до договорів та інформації щодо їх укладення, управлінські повноваження щодо участі у процедурах закупівель від імені позивача у нього були відсутні.
Апелянт також зазначає, що ОСОБА_2 звільнився з роботи 16 серпня 2021 року, на день його звільнення жодних претензій чи зауважень з боку роботодавця не існувало, а можливість притягнення його до будь-якої відповідальності є неможливою, на що позивач неодноразово звертав увагу суду першої інстанції у ході розгляду справи.
Крім того, апелянт посилається на пояснення ОСОБА_1 , надані у січні 2022 року на вимогу відповідача, згідно з якими під час проведення процедури закупівлі вона перебувала у місті Тернополі та користувалася відкритою мережею Wi-Fi, яка знаходилася у вільному доступі без паролю, що, на думку апелянта, не може свідчити про вчинення антиконкурентних узгоджених дій. На зазначену обставину, як стверджує апелянт, суд першої інстанції належної уваги не звернув.
Апелянт наголошує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази господарських відносин, обміну інформацією або узгодженості дій між позивачем та третьою особою.
Також зазначається, що судом залишено поза увагою той факт, що відповідач, на думку скаржника, в порушення вимог чинного законодавства України звільнив ОСОБА_1 від відповідальності у зв'язку з припиненням нею підприємницької діяльності та закрив провадження відносно неї.
Окремо позивач звертає увагу на те, що відповідач двічі витребовував одну і ту ж інформацію щодо тієї самої закупівлі - у 2021 та у 2025 роках. При цьому, з 2021 по 2025 роки відповідач не висував жодних зауважень чи рішень щодо порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, а відповідні претензії, на переконання апелянта, виникли лише після припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності наприкінці 2024 року.
Скаржник вважає, що відповідачу нічого не заважало розглянути справу у строки, передбачені статтею 37-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", починаючи з грудня 2021 року, у зв'язку з чим справа, на його думку, підлягає закриттю, однак цей довід був залишений судом першої інстанції поза увагою.
Крім того, апелянт зазначає, що застосування до позивача санкції у вигляді заборони участі у відкритих торгах строком на три роки завдасть значних матеріальних збитків як позивачу, так і його замовникам - органам судової та виконавчої влади у місті Тернополі та Тернопільській області, а об'єкти замовників можуть залишитися без належної охорони, що в умовах воєнного стану може мати негативні правові та матеріальні наслідки.
Позивач також зазначає, що експертиза щодо ідентичності документів у справі не проводилася, а тому висновки відповідача з цього приводу є суб'єктивними та необґрунтованими, оскільки не підтверджені відповідним висновком експерта.
Апелянт вказує, що доступ до оргтехніки позивача є вільним для працівників, у зв'язку з чим неможливо повністю проконтролювати дії кожного співробітника протягом робочого дня, а тому відповідні обставини не можуть беззаперечно свідчити про узгоджені дії.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2026 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Маціщук А.В., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Гудак А.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 січня 2026 року у справі №924/871/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління поліції охорони в Тернопільській області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року в справі №924/871/25 та призначено розгляд апеляційної скарги на "09" лютого 2026 р. об 12:00 год. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28 січня 2026 року).
14 січня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Логінової Тетяни Юріївни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у справі №924/871/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 січня 2026 року у справі №924/871/25 задоволено клопотання Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
19 січня 2026 року від Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. Відповідач зазначає, що установлені відділенням факти у своїй сукупності не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об'єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) між учасниками своєї поведінки при підготовці до участі та участі у торгах (тендерах), зокрема, про обмін між ними інформацією. Узгодивши свої дії під час підготовки та участі у процедурі закупівлі учасники замінили ризик, що його породжує економічна конкуренція, на координацію своєї поведінки у господарській діяльності, а це призвело як до усунення між ними конкуренції під час проведення торгів, так і до спотворення конкурентного середовища в цілому. Сукупність встановлених обставин свідчить про вчинення учасниками порушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Характер та кількість виявлених співпадінь виключають можливість того, що пропозиції конкурсних торгів готувалися окремо та без обміну інформацією між учасників торгів.
Відповідач стверджує, що позивач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували використання ОСОБА_2. свого службового становища в особистих інтересах в період участі управління в торгах та вжиття позивачем заходів задля з'ясування обставин, що стали підставою для прийняття оспорюваного рішення відділення, зокрема проведення службового розслідування, звернення до правоохоронних органів, притягнення винної особи до відповідальності за зловживанням службовим становищем тощо. Управління не спростувало ту обставину, що позивач та ФОП Савченко В.С., які є конкурентами між собою в одних і тих самих торгах та знаходяться за різними фактичними та юридичними адресами, враховуючи суттєву відстань між ними (Сумська область, Тернопільська область) могли в одні і ті самі дні та в близький час використовувати одну і ту саму IP-адресу при вході в аукціон торгів та поданні тендерних пропозицій для участі в торгах.
Крім того, відповідач зауважує, що статус управління як спеціально створеного в системі органів та підрозділів Національної поліції України окремого територіального органу для надання охоронних послуг на території Тернопільської області не дає підстав відділенню не притягувати до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 лютого 2026 року у справі №924/871/25 розгляд апеляційної скарги відкладено на 05 березня 2026 року об 14:20 год.
В судовому засіданні 05 березня 2026 року представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розпорядженням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27 лютого 2025 року №72/16-рп/к, провівши дослідження відкритих торгів UА-2021-06-09-004848-b щодо закупівлі послуг: "Електромонтажні роботи "Влаштування системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу порошкового пожежогасіння кухні та блискавкозахисту закладу дошкільної освіти ясла-садок "Золотий ключик" по вул. Січових Стрільців, 28 А, в м. Бережани, Тернопільської області" (пожежна сигналізація та оповіщення людей про пожежу), які проводилися Відділом освіти, молоді i спорту Бережанської мiської ради, розпочато розгляд справи у зв'язку з наявністю в діях Управління поліції охорони в Тернопільській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108819) та фізичної особи-підприємця Савченко Вiри Степанівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
Про початок розгляду справи позивача повідомлено листом від 03 березня 2025 року №72-02/836е.
У матеріали справи надано копію витягу з подання з попередніми висновками у справі №72/15-25 від 17 червня 2025 року, складеного відділом досліджень і розслідувань в Тернопільській області Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами збирання та аналізу матеріалів у справі №72/15-25.
Адміністративною колегією Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) за результатами розгляду матеріалів справи №72/15-25 про порушення Управлінням поліції охорони в Тернопільській області та фізичною особою-підприємцем Савченко Вірою Степанівною законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50, пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та подання з попередніми висновками у справі №72/15-25 від 17 червня 2025 року №72-03/189-п відділу досліджень та розслідувань в Тернопільській області Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 25 липня 2025 року прийнято рішення №72/85-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - рішення).
Згідно з цим рішенням визнано, що Управління поліції охорони в Тернопільській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108819) та фізична особа - підприємець Савченко Віра Степанівна (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), вчинили порушення передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів відкритих торгів, проведених Відділом освіти, молоді і спорту Бережанської міської ради на закупівлю: "Електромонтажні роботи "Влаштування системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу порошкового пожежогасіння кухні та блискавкозахисту закладу дошкільної освіти ясла-садок "Золотий Ключик" по вул. Січових Стрільців, 28 А, в м. Бережани, Тернопільської області" (пожежна сигналізація та оповіщення людей про пожежу), ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-09-004848-b (пункт 1 резолютивної частини рішення).
За вчинення порушення, зазначеного в пункті 1 резолютивної частини рішення на Управління поліції охорони в Тернопільській області накладено штраф у розмірі 68000,00 грн (пункт 2 резолютивної частини рішення).
Відділенням встановлено, що Управління поліції охорони в Тернопільській області м. Тернопіль та фізична особа - підприємець Савченко Віра Степанівна (АДРЕСА_2 взяли участь у торгах UA-2021-06-09-004848-b щодо закупівлі послуги: "Електромонтажні роботи "Влаштування системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу порошкового пожежогасіння кухні та блискавкозахисту закладу дошкільної освіти ясла-садок "Золотий Ключик" по вул. Січових Стрільців, 28 А, в м. Бережани, Тернопільської області" (пожежна сигналізація та оповіщення людей про пожежу), які проводились Відділом освіти, молоді і спорту Бережанської міської ради.
Так, у період 09 червня 2021 року - 16 серпня 2021 року Відділом освіти, молоді і спорту Бережанської міської ради було проведено процедуру відкритих торгів UA-2021-06-09-004848-b на закупівлю послуг "Електромонтажні роботи "Влаштування системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу порошкового пожежогасіння кухні та блискавкозахисту закладу дошкільної освіти ясла-садок "Золотий Ключик" по вул. Січових Стрільців, 28 А, в м. Бережани, Тернопільської області" (пожежна сигналізація та оповіщення людей про пожежу).
Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів UA-2021-06-09-004848-b кінцевий строк подання тендерних пропозицій був встановлений 25 червня 2021 року, 11:53 год.; очікувана вартість предмета закупівлі - 734063,00 грн без ПДВ; розмір мінімального кроку пониження ціни: 3670,32 грн; дата та час проведення електронного аукціону: 29 червня 2021 року о 11:53 год.
Відповідно до Реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі у процедурі закупівлі свої пропозиції подали сім суб'єктів господарювання: ПП "Юлком-Сервіс": первинна пропозиція - 517527,89 грн, остаточна пропозиція - 399999,00 грн; ТОВ "Укрзахідспецмонтаж": первинна пропозиція - 587667,60 грн, остаточна пропозиція - 400000,00 грн; Управління поліції охорони: первинна пропозиція - 495429,80 грн, остаточна пропозиція - 419999,99 грн; ТОВ "Проектно-монтажне об'єднання "БІНОМ": первинна пропозиція - 500957,46 грн, остаточна пропозиція - 420000,00 грн; ФОП Савченко В.С.: первинна пропозиція - 650000,00 грн, остаточна пропозиція - 475000,00 грн; ТОВ "Роял Вест Сервіс": первинна пропозиція - 578544,00 грн, остаточна пропозиція - 500000,00 грн; ТОВ "Укртехнобез": первинна пропозиція - 616110,00 грн, остаточна пропозиція - 578000,00 грн.
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Відділу освіти, молоді і спорту Бережанської міської ради від 06 липня 2021 року №63 переможцем торгів визнано ПП "Юлком-Сервіс", з яким 16 серпня 2021 року укладено договір №191.
За результатами аналізу матеріалів справи Відділенням встановлено, що Управління поліції охорони та ФОП Савченко В.С., узгоджували свою поведінку під час підготовки та участі у торгах.
У підтвердження факту антиконкурентних узгоджених дій під час підготовки та участі в торгах, Відділення посилається, зокрема, на використання відповідачами однієї і тієї ж ІР-адреси.
Як зазначено в рішенні, державне підприємство "Прозорро" листом від 28 серпня 2021 року №206/01/1977/04 повідомило, що Управління охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. подавали свої пропозиції задля участі у торгах з електронних майданчиків: "Держзакупівлі.Онлайн" (Управління поліції охорони), "zakupki.prom.ua" (ФОП Савченко В.С.).
Під час аналізу інформації, отриманої від ТОВ "Закупки.Пром.УА" (лист від 16 вересня 2021 року №1007/09) та від ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн" (лист від 15 вересня 2021 року №150921-1), Відділенням встановлено, що ФОП Савченко В.С. та Управління поліції охорони завантажували свої тендерні пропозиції до електронної системи задля участі у торгах, використовуючи одну і ту саму ІР-адресу НОМЕР_2 (Управління поліції охорони 25 червня 2021 року, 8:39 год, ФОП Савченко В.С.- 25 червня 2021 року, 11:40 год.). За даними ДП "Прозорро" (лист від 28 серпня 2021 року №206/01/1977/04) Управління охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. заходили в аукціон торгів 29 червня 2021 року, використовуючи одну і ту саму ІР-адресу НОМЕР_2 .
Також в рішенні вказано на те, що відповідно до інформації, наданої ТОВ "Закупки.Пром.УА" (лист від 16 вересня 2021 року №1007/09) ФОП Савченко В.С. при реєстрації на майданчику зазначила електронну поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 та згідно листа ТОВ "Укрнет" від 13 жовтня 2021 року №589/01/01-08 - в період з 01 травня 2021 року по 01 серпня 2021 року доступ до електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювався Савченко В.С. з використанням, зокрема, ІР-адреси НОМЕР_2 .
Водночас Управління поліції охорони в Тернопільській області в період участі у торгах (09 червня 2021 року - 16 серпня 2021 року), використовувало ІР-адресу НОМЕР_2 : під час подання податкової звітності (лист Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області від 12 жовтня 2021 року №14/961/6/19-00-18-05/ НОМЕР_3 ), під час входу до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування "Клієнт-Банк" для здійснення платежів (розрахунків) (листи АТ КБ "ПриватБанк" від 14 січня 2025 року №20.1.0.0.0/7-250110/3088-БТ) та АБ "Укргазбанк" від 17 січня 2025 року №БТ-455).
Крім того, Відділенням в рішенні зазначено, що за інформацією ресурсу https://apps.db.ripe.net, послуги доступу до мережі Інтернет з ІР-адреси НОМЕР_2 надавалися фізичною особою - підприємцем Церуликом Т.Б. (Інтернет провайдер "Аляска.нет"). Також відповідно до інформації, наданої фізичною особою - підприємцем Церуликом Т.Б. (Інтернет провайдер "Аляска.нет") (лист від 05 листопада 2021 року б/н), ІР-адреса НОМЕР_2 протягом січня-вересня 2021 року на підставі угоди №140-6 про надання послуги доступу до мережі Інтернет від 16 січня 2021 року була закріплена за абонентом - Управління поліції охорони в Тернопільській області, надання послуги: АДРЕСА_1 . Отримання послуги доступу до мережі Інтренет у зазначений період Управлінням поліції охорони від ФОП Церулика Т.Б. (Інтернет провайдер "Аляска.нет") підтверджено і в листі Управління охорони у Тернопільській області від 10 січня 2022 року №26/43/2/01-2022.
Щодо листа Управління поліції охорони в Тернопільській області від 03 лютого 2025 року №72-01/242, в якому повідомлено, що "ІР-адреса НОМЕР_2 використовується Управлінням як "зовнішня (публічна) ІР-адреса", через дану публічну ІР-адресу надано доступ до мережі Інтернет усім персональним комп'ютерам, які розміщені в даній локальній мережі. ОСОБА_1 не являлась працівником центру технічної охорони УПО Тернопільської області, внаслідок чого, санкціонованого доступу до вищевказаної ІР-адреси мати не могла", Відділенням з огляду на визначення ІР-адреси, звернуто увагу, що відповідно до витягів з ЄДР від 25 лютого 2025 року номер 34615428 станом на 09 червня 2021 року та від 11 червня 2025 року номер 35310963 станом на 16 серпня 2021 року місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .
На підставі зазначеного Відділенням зроблено висновок, що Управління поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. подавали тендерні пропозиції та заходили в аукціон торгів з однієї і тієї самої ІР-адреси, яка надана в користування Управлінню поліції охорони у Тернопільській області, а також те, що ФОП Савченко В.С., місцезнаходження якої: м. Шостка, Сумської області, використовувала дану ІР-адресу для входу до власної електронної поштової скриньки, не може бути випадковим збігом обставин та свідчить про те, що Управління поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. мали спільний доступ до мережі Інтернет, що створювало сприятливі умови для обміну інформацією та узгодження їх поведінки під час підготовки та участі у торгах.
У рішенні зазначено, що працівник Управління поліції охорони в Тернопільській області пов'язаний родинними зв'язками із ФОП Савченко В.С.
Так, відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 13 жовтня 2021 року №1900-0604-5/30433 у трудових відносинах із Управлінням поліції охорони у Тернопільській області у червні 2021 року (період оголошення торгів та проведення аукціону) перебував ОСОБА_2 , який згідно з інформацією наданою Шосткинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (лист від 16 січня 2025 року №31.14/34/74/25/СЛВ ), є сином ОСОБА_1 .
З врахуванням наведеного, в оспорюваному рішенні Відділенням констатовано, що відповідно до абзацу шостого статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", працівник Управління поліції охорони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є пов'язаними фізичними особами (матір та син).
Також Відділенням зазначено, що Управління поліції охорони в Тернопільській області, листом від 30 січня 2025 року №128/2025 (вх. №72-01/242 від 03.02.2025) надало інформацію, що ОСОБА_2 працював в Управлінні поліції охорони на посаді електромонтера охоронно-пожежної сигналізації сектору обслуговування технічних засобів охорони центру технічної охорони в період з 01 червня 2021 року по 20 липня 2021 року та на посаді інженера сектору супроводження договорів центру технічної охорони в період з 21 липня 2021 року по 16 серпня 2021 року, що підтверджено довідкою від 23 січня 2025 року №31. Відповідно до функціональних обов'язків, завданнями та обов'язками ОСОБА_2 на посаді: електромонтера охоронно-пожежної сигналізації (ОПС) сектору обслуговування технічних засобів охорони центру технічної охорони, зокрема були: забезпечувати надійну та безперебійну роботу засобів ОПС на об'єктах та приміщеннях з особистим майном громадян; приймати участь у пошуку нових об'єктів для взяття під охорону ПЦС (пульт централізованого спостереження); інженера сектору супроводження договорів центру технічної охорони, зокрема були: супровід договорів на послуги охорони по закріпленій за ним ділянці (зоні, громаді); проведення пошуку та вивчення можливостей надання нових охоронних послуг постійним та потенційним замовникам із метою охоплення послугами охорони усіх категорій об'єктів розташованих на закріпленій території; готувати договірні документи щодо взяття охоронно-пожежної сигналізації об'єктів на обслуговування та зняття з обслуговування, іншої службової документації регламентованої нормативними документами.
Враховуючи, що предметом торгів було надання послуг влаштування системи пожежної сигналізації (оповіщення про пожежу) ОСОБА_2., який за інформацією Управління поліції охорони у Тернопільській області (лист від 30 січня 2025 року №128/2025) не був задіяний до підготовки та збору документів на торги, проте, займаючи, в період проведення торгів посаду електромонтера охоронно-пожежної сигналізації та інженера сектору супроводження договорів Відділення в рішенні вважає, що останній міг бути обізнаний щодо участі Управління поліції охорони в торгах.
Відділення у оспорюваному рішенні дійшло висновку, що наявність родинного зв'язку між працівником Управління поліції охорони ОСОБА_2. та Савченко В.С. свідчить про наявність умов для обміну інформацією Управління поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. дій під час підготовки та участі у торгах.
Окрім наведеного, Відділенням в рішенні звернуто увагу на особливості подання відповідачами документів для участі у торгах, а саме на спільні властивості файлів, завантажених в електронну систему закупівель у складі тендерних пропозицій.
Так, за результатами аналізу властивостей PDF-файлів (властивості, які автоматично вписуються у файл під час створення), завантажених в електронну систему закупівель Управлінням поліції охорони у Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. задля участі у торгах, в рішенні Відділенням встановлено, що окремі файли мають спільні унікальні особливості, а саме: однакові значення параметрів PDF-файлів "виробник PDF" - Управління поліції охорони (тендерна пропозиція, кошторисні документи, листи, довідки тощо - EPSON Scan; ФОП Савченко В.С. - EPSON Scan та "версія PDF": Управління поліції охорони - 1.4 (Acrobat 5 x), ФОП Савченко В.С.- 1.4 (Acrobat 5 x).
Наведене згідно висновків Відділення, свідчить про те, що файли (документи тендерної пропозиції) були створені на одному технічному обладнанні (пристрої), призначеному для підготовки, сканування (друку) документів, що в свою чергу свідчить про спільну підготовку учасниками торгів своїх тендерних пропозицій на торги.
Відділенням зазначено, що Управлінням поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. в складі тендерних пропозицій завантажені документи, які містять однаковий дефект сканування / друку, а саме: наявність виразної цятки з правої сторони ближче до центру аркуша. Такий дефект присутній на 10 із 13 документів, які ФОП Савченко В.С. завантажила до електронної системи закупівель задля участі у торгах, а саме: Лист-згода з терміном дії тендерної пропозиції (файл 1.pdf), Довідка про погодження з обсягами робіт (файл 2.pdf), Гарантійний лист (файл 3.pdf), Гарантійний лист про нове обладнання (файл 4.pdf), Гарантійний лист про достовірність поданої інформації в тендерній пропозиції (файл 5.pdf), Гарантійний лист (файл 6.pdf), Лист-підтвердження (файл 7.pdf), Довідка про незалучення субпідрядника (файл 8.pdf), Гарантійний лист (файл 9.pdf), Довідка про відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (файл 10.pdf) та на 27 з 56 документів, які подавались на Торги Управлінням поліції охорони, а саме: Тендерна пропозиція (файл ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ. pdf), Зведений кошторисний розрахунок, Договірна ціна, Локальні кошториси (файл КОШТОРИСНІ ДОКУМЕНТИ. pdf), Проект договору (файл Проект договору з додатками.pdf), Опис заходів для недопущення під час роботи коронавірусної хвороби (файл 1. Опис заходів про недопущ коронаві хвороби.pdf), Лист-згода (файл 2. Лист згода із терміном дії пропозиції.pdf), Довідка про відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (файл 3. Дов про відсут підс п 5612 і 13 ч1 ч2 ст17 ЗУ.pdf), Гарантійний лист (файл 4. Гарантійний лист документи переможця.pdf), Гарантійний лист (файл 5. Гарантійний лист обладнання та матеріали.pdf), ЛИСТ ПОЯСНЕННЯ (файл 6. Лист пояснення щодо сертифікату ISO 45001 2019.pdf), Гарантійний лист (файл 7. Гарантійний лист ціна тендерної пропозиції.pdf), Гарантійний лист (файл 8. Гарантійний лист про не включення витрат у ціну.pdf), Гарантійний лист (файл 9. Гарантійний лист про достовірність інформації.pdf), Довідка про наявність працівників відповідної кваліфікації які мають необхідні знання та досвід (файл 10. Довідка про наявність працівників п 3 р V.pdf), Наказ (файл 11. Наказ про призначення працівників.pdf), Лист-згода (файл 14. Лист згода з умовами договору.pdf), Лист-підтвердження (файл 15. Лист підтвердження з ознайом з інф п.п.5.1 п.5 р.6.pdf), Довідка (файл 20. Довідка про наявність працівників відп кваліфікації.pdf), Довідка про виконання договору з монтажу аналогічних систем (файл 28. Довідка про виконання аналогічних договорів.pdf), Гарантійний лист про складання кошторисної документації у програмному комплексі АВК-5 (файл 31. АВК_5.pdf), Гарантійний лист (файл 34. Гарантійний лист про якість виконання робіт.pdf), Витяг (файл 40. Копія витягу з ЄДРПОУ.pdf), Витяг (файл 41. Витяг ПДВ.pdf), Довідка (файл 44. Довідка право підпису.pdf), Відомості про учасника (файл 46. Відомості про учасника.pdf), Довідка про погодження з обсягами робіт (файл 50. Довідка про погодження з обсягами робіт Додаток 7 ТД.pdf), Довідка про незалучення субпідрядника (файл 51. Довідка про незалучення субпідрядника.pdf).
Відділенням звернуто увагу, що документи Управління поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С., на яких наявний вказаний дефект, завантажені до електронної системи закупівель у вигляді PDF файлів, які мають спільні унікальні особливості (однакові значення параметрів PDF-файлів "виробник PDF" та "версія PDF").
З наведеного Відділенням у рішенні зроблено висновок, що характерно виражені сліди (від принтерної фарби, або спричинені дефектом друкуючого, чи скануючого пристрою) на документах Управління поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. вказують на використання ними, при підготовці документів задля участі в торгах, одних і тих самих технічних пристроїв (сканера, принтера тощо).
У оспорюваному рішенні зазначено про схожість в оформленні документів, поданих відповідачами на торги. Так, при аналізі довідок / гарантійних листів, які подані відповідачами в складі тендерних пропозицій Відділенням виявлено, що зміст даних листів / довідок - це цитований текст із тендерної документації, а оформлення та зовнішній вигляд мають певну схожість (жирним шрифтом виділено назву документу та реквізити учасника). При цьому встановлено, що у документі Гарантійний лист (щодо не включення витрат понесених при підготовці тендерної пропозиції до розрахунку ціни тендерної пропозиції), який надано у складі тендерної пропозиції ФОП Савченко В.С., помилково вказано особовий займенник в множині "нами" за аналогією, як зазначено в документі Управління поліції охорони в Тернопільській області.
Водночас в рішенні звернуто увагу, що на виконання вимог підпункту 4.1 пункту 5.4 розділу ІІІ Тендерної документації, згідно з якими учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону у вигляді довідок (зведеної довідки тощо) складених учасником у довільній формі, зміст яких підтверджує відсутність відповідних підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, Управління поліції охорони та ФОП Савченко В.С. подали документи з однаковою назвою "Довідка про відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12, і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (із змінами)", які мають схожий зміст, а саме: "… відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
Такі однакові особливості оформлення документів, на думку Відділення, не випливають з вимог документації та не встановлені державними чи іншими стандартами, а вищенаведені обставини свідчать про обмін інформацією між відповідачами та вказують на погодження їх поведінки під час підготовки документів, які подавались на торги.
У рішенні також констатовано про формальну участь ФОП Савченко В.С. у торгах, оскільки ФОП Савченко В.С. не надала на торги жодного із документів, які б свідчили про її відповідність кваліфікаційним критеріям та вказували на її зацікавленість щодо перемоги у торгах.
Так, під час аналізу, наданих ФОП Савченко В.С. документів, встановлено, що нею надано ряд довідок та гарантійних листів, проте не надано форми тендерної пропозиції, інформації щодо обладнання, матеріально-технічної бази та працівників, які мають необхідні знання та досвід. Крім того, не надано жодних кошторисних документів (договірна ціна, зведений кошторисний розрахунок, локальні кошториси, відомості ресурсів тощо) та інформації про відповідність запропонованого предмету закупівлі технічним вимогам тендерної документації. У складі своєї тендерної пропозиції ФОП Савченко В.С. надала довідку про незалучення субпідрядника, що унеможливлює надання послуг влаштування системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, так як надавачами таких послуг можуть бути учасники, які мають: Сертифікат та звіт про аудит, що підтверджує, що система управління якістю учасника відповідає ДСТУ ISO 9001:2015 "Системи управління якістю. Вимоги", Сертифікат та звіт про аудит, що підтверджує, що система управління гігієною та безпекою праці учасника відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 "Системи управління охороною здоров'я та безпекою праці", Сертифікат та звіт про аудит, що підтверджує що система екологічного управління учасника відповідає вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 "Системи екологічного управління".
Відділенням зазначено, що Управління поліції охорони в Тернопільській області подало повний пакет документів, які вимагались тендерною документацією замовника.
У контексті вказаного Відділення звертає увагу, що неподання необхідного пакету документів в тендерній пропозиції та відсутність у ФОП Савченко В.С. обладнання, матеріально-технічної бази, технологій та працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, свідчить про невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям встановленим у тендерній документації замовника та є підставою для відхилення пропозиції учасника незалежно від результатів відкритих торгів.
В оскаржуваному рішенні відповідач дійшов висновку про участь ФОП Савченко В.С. у торгах у якості технічного учасника, що в свою чергу свідчить про обізнаність відповідачів щодо участі один одного у торгах.
За висновками Відділення, установлені ним факти у своїй сукупності а саме: використання відповідачами однієї і тієї ж ІР-адреси, яка була виділена в користування одному з відповідачів на підставі договору про надання послуги доступу до мережі Інтернет; працівник Управління поліції охорони пов'язаний родинними зв'язками із ФОП Савченко В.С.; спільні властивості файлів, завантажених в електронну систему закупівель у складі тендерних пропозицій; наявність однакового дефекту друку / сканування на документах; схожість в оформленні документів поданих відповідачами на торги; формальна участь ФОП Савченко В.С. у торгах не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об'єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) Управлінням поліції охорони у Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. своєї поведінки при підготовці до участі та участі у торгах, зокрема, про обмін інформацією між ними.
З огляду на вищезазначене, Управління поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. під час підготовки документів для участі у торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі".
Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції Управління поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результат проведених замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії.
У рішенні зазначено заперечення Управління поліції охорони в Тернопільській області, які надійшли у відповідь на подання з попередніми висновками у справі, та їх спростування відділенням.
Кваліфікуючи порушення та здійснюючи остаточні висновки, у рішенні стверджується, що встановленими у справі обставинами у їх сукупності та взаємозв'язку, доказами, зібраними в процесі розгляду справи, доводиться, а дослідженням усієї сукупності фактів, що об'єктивно могли вплинути на поведінку Управління охорони поліції та ФОП Савченко В.С. та запереченнями Управління охорони поліції у Тернопільській області не спростовуються висновки відділення про те, що Управління поліції охорони та ФОП Савченко В.С. вчинили порушення, передбачені пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50, Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
При визначенні розміру штрафів Відділенням враховано положення частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та інформацію, надану ГУ ДПС у Тернопільській області листом від 04 червня 2025 року №3009/5/19-00-04-01/3 (вх. №72-01/1629 від 10 червня 2025 року) (інформація із звіту про фінансові результати Управління поліції охорони за 2024 рік).
У рішенні зазначено, що воно прийняте на підставі статей 7, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статей 48, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пунктів 3 та 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року № 291/5482, (зі змінами), та пунктом 4 розділу VIII Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року №5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (зі змінами).
Витяг з рішення від 25 липня 2025 року №72/85-р/к направлено на адресу позивача листом від 30 квітня 2025 року.
У підтвердження обставин, зазначених в оспорюваному рішенні, відповідачем надано:
- витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25 лютого 2025 року (станом на 09 червня 2021 року), 25 липня 2025 року, 20 серпня 2025 року щодо реєстрації органу державної влади Управління поліції охорони в Тернопільській області за адресою м. Тернопіль вул. Петрушевича, буд. 5; від 25 лютого 2025 року (станом на 09 червня 2021 року), 11 червня 2025 року (станом на 16 серпня 2021 року), 28 липня 2025 року (станом на 25 липня 2025 року) щодо реєстрації Савченко Віри Степанівни як фізичної особи - підприємця з 18 грудня 2020 року за адресою АДРЕСА_2 , із зазначенням видів економічної діяльності та припинення підприємницької діяльності 29 березня 2024 року;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо участі у торгах, адресовану Управлінню поліції охорони в Тернопільській області від 24 грудня 2021 року №72-02/5436;
- відповідь на вимогу №72-02/5436 від 24 грудня 2021 року Управління поліції охорони в Тернопільській області №26 від 10 січня 2022 року із інформацією щодо участі у процедурі закупівлі UA-2021-06-09-004848-b;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо зв'язків із ФОП Савченко В.С. під час участі у торгах, адресовану Управлінню поліції охорони в Тернопільській області від 14 січня 2025 року № 72-02/132е;
- відповідь на вимогу №72-02/132 від 14 січня 2025 року Управління поліції охорони в Тернопільській області від 30 січня 2025 року №128/2025, відповідно до якої управління не було пов'язаною особою із ФОП ОСОБА_1 ;
- довідку Управління поліції охорони в Тернопільській області від 23 січня 2025 року №31, видану про те, що ОСОБА_2. з 01 червня 2021 року по 20 липня 2021 року працював на посаді електромонтера охоронно-пожежної сигналізації сектору обслуговування технічних засобів охорони центру технічного охорони Управління, а з 21 липня 2021 року по 17 серпня 2021 року працював на посаді інженера сектору супроводження договорів центру технічної охорони Управління;
- довідку Управління поліції охорони в Тернопільській області від 27 січня 2025 року №111, про те, що ФОП Савченко В. С. в базі клієнтів Управління поліції охорони в Тернопільський області відсутня; за період травень - серпень 2021 послуги ФОП ОСОБА_1 . Управленню не надавались;
- заперечення на витяг з подання №72-03/189-п з попередніми висновками у справі №72/15-25 від 17 червня 2025 року Управління поліції охорони в Тернопільській області від 27 червня 2025 року №700;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо розрахункових рахунків, якими користувалося Управління поліції охорони в Тернопільській області та інформації про всі операції управління по всіх рахунках, адресовану АТ КБ "ПриватБанк" №72-02/110е від 10 січня 2025 року;
- відповідь на вимогу АТ КБ "ПриватБанк" від 14 січня 2025 року №20.1.0.0.0/7-250110/3088-БТ, відповідно до якої надано інформацію про: перелік всіх розрахункових рахунків, якими користувалося Управління поліції охорони в Тернопільській області протягом травня-серпня 2021, всі операції, номери телефонів, з якими відбувався зв'язок, перелік IP-адрес, електронних адрес, портів, МАС-адрес, з яких управління протягом травня-серпня 2021 входило до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування "Клієнт-Банк", довідки, які були сформовані через систему "Привіт24 для бізнесу";
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо розрахункових рахунків, якими користувалося Управління поліції охорони в Тернопільській області та інформації про всі операції управління по всіх рахунках, адресовану ПАТ КБ "Укргазбанк" №72-02/110евід 10 січня 2025 року;
- відповідь на вимогу ПАТ КБ "Укргазбанк" №72-02/110е від 17 січня 2025 року №455, відповідно до якої надано інформацію про розрахунковий рахунок, яким користувалося Управління поліції охорони в Тернопільській області у період з 01 травня 2021 року по 31 серпня 2021 року, операцій по вказаному рахунку, номери телефонів, за якими відбувався зв'язок управління із банком, щодо ІР-адрес та пристроїв, з яких управління входило до автоматизованої банківської системи електронних платежів для здійснення платежів;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо реєстраційних даних управління станом на час реєстрації та на час проведення процедур закупівлі, а також назви банків, суми платежів, час зарахування коштів, номери рахунків, з яких здійснювалося перерахування коштів учасниками, адресовану ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн" №72-02/3676 від 31 серпня 2021 року;
- відповідь на вимогу ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн" №1509211 від 15 вересня 2021 року, якою повідомлено про реєстраційні дані Управління поліції охорони в Тернопільській області як учасника закупівель, назви банків, суми платежів, час зарахування коштів, номери рахунків, з яких здійснювалося перерахування коштів учасниками, ІР-адресу з якої подавалась тендерна пропозиція для участі у процедурі закупівлі, дата та час подання: НОМЕР_5;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо назв майданчиків, з яких Управління поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В. С. здійснювали дії, пов'язані з їх участю, та перелік IP-адрес, з яких учасники заходили в аукціон, адресовану ДП "Прозорро" № 72-02/3131 від 27 липня 2021 року;
- відповідь на вимогу (від 27 липня 2021 року) ДП "Прозорро", якою надано інформацію про назви автоматизованих електронних майданчиків, з яких Управління поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В. С. подавали свої початкові пропозиції, а саме: Управління поліції охорони в Тернопільській області подало пропозицію з авторизованого електронного майданчика Держзакупівлі.Онлайн, ІР-адреса НОМЕР_2 , дата входу 29 червня 2021 року, 8:39; ФОП Савченко В.С. подала пропозицію з авторизованого електронного майданчика zakupki.prom.ua, ІР-адреса НОМЕР_2 , дата входу 29 червня 2021 року, 8:51;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації, зокрема, про розрахункові рахунки ФОП Савченко В. С., перелік IP-адрес, електронних адрес, портів, МАС-адрес, з яких ФОП Савченко В. С. надсилала звітність та інші документи, інформацію про всі фактичні та юридичні адреси, номери телефонів, адресовану ГУ ДПС в Сумській області № 72-02/4119 від 27 вересня 2021 року;
- відповідь на вимогу ГУ ДПС у Сумській області від 13 жовтня 2021 року, відповідно до якої надано інформацію про номер рахунку та реєстраційні дані ФОП Савченко В.С.;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації, зокрема, про розрахункові рахунки Управління поліції охорони в Тернопільській області, перелік IP-адрес, електронних адрес, портів, МАС-адрес, з яких управління надсилало звітність та інші документи, інформацію про всі фактичні та юридичні адреси, номери телефонів, адресовану ГУ ДПС у Тернопільській області №72-02/4118 від 27 вересня 2021 року;
- відповідь на вимогу ГУ ДПС у Тернопільській області від 04 жовтня 2021 року, відповідно до якої надано інформацію про: банківські установи, у яких відкрито / закрито рахунки Управління поліції охорони в Тернопільській області, осіб, які можуть представляти інтереси управління в органах ДПС України, перелік IP-адрес, електронних адрес, з яких надсилалась звітність;
- лист ГУ ДПС у Тернопільській області № 3009/5/19-00-04-01/3 від 04 червня 2025 року про надання інформації щодо доходу (виручки) від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг) Управління поліції охорони в Тернопільській області за 2024 рік із підтверджуючими документами;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо реєстраційних даних ФОП ОСОБА_1 , назви банків, суми платежів, час зарахування коштів, П.І.Б. особи та номери рахунків, з якими здійснювалося перерахування коштів учасниками, перелік IP-адрес, з яких здійснювалася реєстрація, вхід до кабінету учасника, адресовану ТОВ "Закупки.Пром.УА" від 31 серпня 2021 року №72-02/3677;
- відповідь на вимогу ТОВ "Закупки.Пром.УА" від 16 вересня 2021 року №1007/09, відповідно до якої надано інформацію стосовно ФОП Савченко В.С., відомості про оплату, перелік ІР-адрес, з яких здійснювався вхід до кабінету учасника та інші дії: ІР-адреса - НОМЕР_2 , дата та час входу 25 червня 2021 року об 11:41:02;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо всіх працюючих фізичних осіб в Управлінні поліції охорони в Тернопільській області, адреси, за якими знаходься суб'єкт, IP-адрес та електронні адреси, з яких управління подавало звітність, адресовану ГУ ПФУ в Тернопільській області від 28 вересня 2021 року №72-02/4138;
- відповідь на вимогу ГУ ПФУ в Тернопільській області, якою надано інформацію про застрахованих осіб, які перебували у трудових відносинах із Управлінням поліції охорони в Тернопільській області за період травень-серпень 2021 із зазначенням інших місць роботи застрахованих осіб;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо ОСОБА_1 , адресовану Шосткинському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №72-02/99е від 09 січня 2025 року;
- відповідь на вимогу Шосткинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №31.14/34/74/25СЛВ від 16 січня 2025 року, якою повідомлено про наявність актових записів про державну реєстрацію народження дітей, матір'ю яких є ОСОБА_1 , а саме доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_2 ;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо реєстраційних даних абонентів, вхідних та вихідних листів, IP-адрес, адресовану ТОВ "Укрнет" від 28 вересня 2021 року №72-02/4136;
- відповідь на вимогу ТОВ "Укрнет" №589/01/01-08 від 13 жовтня 2021 року, якою надано інформацію про користувача ОСОБА_1 , ІР-адреси, з яких здійснювався доступ до поштової скриньки;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо зв'язків із ФОП ОСОБА_1 , адресовану Управлінню поліції охорони в Тернопільській області №72-02/132е від 14 січня 2025 року;
- відповідь на вимогу (від 14 січня 2025 року) Управління поліції охорони в Тернопільській області (від 30 листопада 2025 року № 128/2025), в якій повідомлено, що протягом травня - серпня 2021 року не було пов'язаною особою із ФОП ОСОБА_1 у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", так як узгоджено не здійснювало господарської діяльності, та ФОП Савченко В.С. не була його кінцевим бенефіціарним власником (що відображено у ЄДР). Щодо ІР-адреси НОМЕР_2 зазначено, що така використовується управлінням як "зовнішня (публічна) ІР-адреса, через яку надано доступ до мережі Інтернет усім персональним комп'ютерам, які розміщенні у даній локальній мережі. ОСОБА_1 не являється працівником центру технічної охорони Управління поліції охорони в Тернопільській області, внаслідок чого санкціонованого доступу до вищевказаної ІР-адреси мати не могла. Управління поліції охорони в Тернопільській області в оренду / суборенду приміщення ФОП ОСОБА_1 протягом травня-серпня 2021 року не надавало. Також не надавало допомогу під час її участі у торгах чи здісненні господарської діяльності. Вказано, що ОСОБА_2 працював на посаді електромонтера охоронно-пожежної сигналізації сектору обслуговування технічних засобів охорони центру технічної охорони з 01 червня 2021 року - 20 липня 2021 року та на посаді інженера сектору супроводжування договорів центру технічної охорони з 21 липня 2021 року - 16 серпня 2021 року. До підготовки та збору документів на торги ОСОБА_2 не був задіяний, оскільки це не було передбачено його функціональними обов'язками на займаних ним посадах. До відповіді додано довідки №111 від 27 січня 2025 року про те, що ОСОБА_1 в базі клієнтів Управління поліції охорони в Тернопільській області відсутня, за період травень 2021 - серпень 2021 послуги ФОП Савченко Управлінню не надавались, №1 від 23 січня 2025 року про те, що ОСОБА_2 з 01 червня 2021 року працював на посаді електромонтера охоронно - пожежної сигналізації сектору обслуговування технічних засобів охорони центру технічної охорони Управління, а з 21 липня 2021 року по 17 серпня 2021 року - на посаді інженера сектору супроводження догорів центру технічної охорони управління;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо участі у торгах, адресовану ФОП Савченко Віри Степанівни від 24 грудня 2021 року №72-02/5437;
- відповідь на вимогу ФОП Савченко В.С. від 13 січня 2022 року, якою повідомила про особливості участі у процедурі закупівлі. Зокрема зазначила, що брала участь у закупівлях з продажу продовольчих товарів, але з огляду на невеликий дохід, вирішила спробувати взяти участь у закупівлі електромонтажних робіт. У неї відсутній штат працівників, її адреси: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 , е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 Також повідомила, що не знає, з якої ІР адреси завантажувала документи на закупівлю, оскільки з 24 червня 2021 року по 27 червня 2021 року перебувала у м. Тернопіль та випадково у місці загального перебування у центрі міста підключалася до мережі wifi, до якої був доступ. Документи сканувала у м. Тернопіль у копіцентрі на флешку, назву центру не пам'ятає. Вказує, що скористалася чужим ресурсом без будь-якого погодження з власником ресурсу. Також зазначає, що участь взяла не стільки як перемогти, а отримати досвід;
- вимогу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо всіх абонентів, яким надавалися послуги доступу до мережі Інтернет протягом січня-вересня 2021, із зазначенням ІР-адреси, інформації щодо адрес, копії договору на надання телекомунікаційних послуг, адресовану Інтернет провайдеру "Аляска.нет" від 23 вересня 2021 року №72-02/4080;
- відповідь на вимогу (від 23 вересня 2021 року) Церулика Т. Б. (Інтернет провайдер "Аляска.нет") №1/3 від 29 вересня 2021 року, якою надано інформацію про ІР-адресу ( НОМЕР_2 ), якою користується у період січень-вересень 2021 Управління поліції охорони в Тернопільській області;
- оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-06-09-004848-b щодо закупівлі: "Електромонтажні роботи "Влаштування системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу порошкового пожежогасіння кухні та блискавкозахисту закладу дошкільної освіти ясла-садок "Золотий Ключик" по вул. Січових Стрільців, 28 А, в м. Бережани, Тернопільської області" (пожежна сигналізація та оповіщення людей про пожежу); реєстр пропозицій; протокол №65 засідання тендерного комітету відділу освіти, молоді і спорту Бережанської міської ради від 16 липня 2021 року; договір №191 від 16 серпня 2021 року, укладений між Відділом освіти, молоді і спорту Бережанської міської ради та приватним підприємством "Юлком-Сервіс" щодо влаштування системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежопорошкового пожежогасіння кухні та блискавкозахисту закладу дошкільної освіти ясла-садок "Золотий ключик" по вул. Січових Стрільців, 28 А, в м. Бережани, Тернопільської області"; гарантійні листи ФОП Савченко В.; лист-підтвердження ФОП Савченко В.; довідка про незалучення субпідрядника ФОП Савченко В.; довідка про погодження з обсягами робіт ФОП Савченко В.; лист-згода з терміном дії тендерної пропозиції ФОП Савченко В.; довідка про відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (із змінами) ФОП Савченко В.; гарантійні листи Управління поліції охорони в Тернопільській області від 14 червня 2021 року; довідка про відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (із змінами) Управління поліції охорони в Тернопільській області від 14 червня 2021 року; лист-згода з терміном дії тендерної пропозиції Управління поліції охорони в Тернопільській області від 24 червня 2021 року.
Управління поліції охорони у Тернопільській області, не погоджуючись із прийнятим рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25 липня 2025 року № 72/85-р/к у справі №72/15-25, звернулось до Господарського суду Хмельницької області із позовом про визнання недійсним та скасування рішення в частині, що стосується позивача.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що зібраними та дослідженими доказами встановлено узгоджену поведінку Управління поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. під час підготовки та участі у торгах, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25 липня 2025 року №72/85-р/к.
Однак, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не може погодитись з такими висновками, з огляду на таке.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з наявністю/відсутністю підстав для визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25 липня 2025 року №72/85-р/к у справі №72/15-25.
У спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Торги (конкурсні торги), відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель", визначаються як здійснення конкурентного відбору з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до статті першої Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон №2210-ІІІ) економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
У відповідності до частин 3 та 5 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Відповідно до статті 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (набула чинності для України 25 грудня 1991 року) країни Союзу зобов'язані забезпечити ефективний захист від недобросовісної конкуренції; актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах; зокрема, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.
Статтею 5 Закону №2210-ІІІ передбачено, що узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.
Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Згідно з пунктом 1 статті 50 Закону №2210-ІІІ одним із порушень законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
За частиною першою статті 6 цього Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2 статті 50 Закону №2210-ІІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон №3659-XII) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону №3659-XII основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики та здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Згідно зі статтею 4 Закону №3659-XII Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5 частини першої статті 7 Закону №3659-XII у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 14 Закону №3659-XII адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій.
Під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів (частина перша статті 19 Закону №3659-XII).
Отже, чинне законодавство не обмежує здійснення територіальним відділенням Антимонопольного комітету України контрольних функцій щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель виключно такою формою діяльності як перевірка і не передбачає обмежень для отримання ним від суб'єктів господарювання, органів місцевого самоврядування тощо відповідної інформації у порядку проведення ним розслідування або дослідження у справах та прийняття за їх наслідками відповідних рішень.
Відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема, розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
У межах своїх повноважень адміністративна колегія Південно-західного міжобласного територіального відділення АМКУ прийняла за результатами розгляду справи №72/15-25 оскаржуване позивачем рішення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому оскаржуване рішення Південно-західного територіального відділення АМКУ, як органу державної влади повинно бути не лише законним (прийнятим відповідно до повноважень та чинного законодавства), а й передбачуваним (прогнозованим), справедливим, оскільки цивільне законодавство, яке регулює його діяльність й визначає повноваження, в основі своїй ґрунтується на засадах: неприпустимості свавільного позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; справедливості, добросовісності та розумності тощо (стаття 3 Цивільного кодексу України).
Преамбулою Закону №2210 визначено, що цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Відповідно до статті 2 "Сфера застосування Закону" цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону №2210 державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю.
Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Отже, АМК та його органи для реалізації основного завдання, визначеного у статті 3 Закону №3659-XII, у частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 3) в межах своїх дискреційних повноважень, визначених у частини четвертій статті 4 Закону №2210 здійснює державний контроль та вчиняє відповідні дії з метою додержання законодавства про захист економічної конкуренції, захисту інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень у підприємницькій діяльності та у сфері медіа.
Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що зазначені нормативно-правові акти (з огляду на критерій регулювання суспільних відносин та кола питань, які вони вирішують) є спеціальними нормативно-правовими актами, що регулюють відносини АМК, як державного органу з спеціальним статусом у правовідносинах з суб'єктами господарювання, органами влади, органами місцевого самоврядування, а також органами адміністративно-господарського управління та контролю у відносинах, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.
Отже, в силу наведених вище нормативно-правових актів захист економічної конкуренції в Україні покладено на АМК, які останній реалізує шляхом виявлення, припинення та притягнення до відповідальності за порушення антимонопольного законодавства в рамках адміністративної процедури - розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Колегія суддів зазначає, що важливою гарантією захисту прав осіб від незаконних рішень органів АМК є можливість оскаржити ці рішення в судовому порядку. На сьогодні така можливість гарантується Конституцією України, що передбачає право кожного оскаржувати рішення, дії та бездіяльність державних органів у суді (стаття 55), та спеціальним Законом №2210.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов'язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №910/23000/17).
Суд не втручається у дискрецію АМК поза межами перевірки за наявними підставами, які передбачені у статті 59 Закону № 2210. Водночас суди можуть контролювати як відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і узгодженість рішень /дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи, наявними ресурсами тощо. Отже, у разі звернення позивача до суду з вимогою про оскарження рішення/дій АМК саме на суд покладено обов'язок перевірки дотримання органами АМК вимог законодавства та здійснення ними рішення / дій на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2021 року та 26 жовтня 2021 року у справі №922/1865/20).
Відповідно до положень частини першої статті 59 Закону №2210 підставами для скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що ні Законом №2210, ані Правилами розгляду заяв і справ, не визначено строків, які встановлюють тривалість розслідування з моменту його початку до винесення відповідного рішення АМК.
При цьому, в силу положень статті 8, статті 9, частини другої статті 19 Конституції України, які є нормами прямої дії АМК, як державний орган має виконувати свої дискреційні повноваження керуючись принципом верховенства права, як одним з основних принципів демократичного суспільства.
Суд зазначає, що в силу положень Закону №3659-XII АМК, як державний орган із спеціальним статусом, у правовідносинах з суб'єктами господарювання щодо виявлення, припинення та притягнення до відповідальності за порушення антимонопольного законодавства в рамках адміністративної процедури (розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції) має виконувати свої дискреційні повноваження сумлінно, ретельно, відповідально, добросовісно, дотримуватися принципів правової визначеності та захисту правомірних очікувань, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для інтересів суб'єкта господарювання і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Як уже зазначалося вище, у справі, що переглядається, апелянт послідовно наголошує на тому, що розгляд антимонопольної справи фактично відбувався протягом значного проміжку часу. Зокрема, витребування інформації щодо спірної процедури закупівлі здійснювалося відповідачем ще у 2021 році, тоді як розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції було розпочато лише розпорядженням адміністративної колегії від 27 лютого 2025 року. На думку апелянта, така тривалість здійснення антимонопольного провадження свідчить про порушення принципу розумності строків розгляду справи та суперечить вимогам законодавства про захист економічної конкуренції.
Як неодноразово наголошував Верховний Суд, законодавче регулювання не є і не може бути всеосяжним за формою та змістом. Відтак, під час здійснення органом своїх повноважень наявність у нього певної міри розсуду є допустимою та належною. Попри це, межі дискреційних повноважень такого органу не можуть бути неоглядними. Міра такого розсуду повинна бути мінімально достатньою, зокрема, з метою уникнення порушення нормативно-правових приписів та запобіганню зловживання.
Таким чином, в силу положень Закону №3659-XII питання щодо тривалості розслідування в антимонопольній справі з моменту його початку до винесення відповідного рішення АМК, незважаючи на відсутність нормативно запроваджених у Законі №2210 строків розгляду й прийняття відповідного рішення, не дозволяє сприймати стан розв'язання цього питання безмежним, безкінечним, таким, що може тривати невиправдано довго.
З позиції гарантування основоположних прав людини, надання дискреційних повноважень органам обсяг яких не має чітко визначених меж було б несумісним з принципом верховенства права, як одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і Конституцією України (висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 18 травня 2023 року у справі №910/19008/21).
Колегія суддів зазначає, що такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції.
Згідно з судовою практикою в межах розслідування порушення конкурентного законодавства ЄСПЛ неодноразово зазначав, що адміністративні органи, приймаючи рішення, не можуть забезпечувати дотримання гарантій, передбачених Конвенцією. Тому такі рішення згодом повинні бути предметом перевірки судового органу, що має "повну юрисдикцію" та насправді забезпечує гарантії пунктом 1 статті 6 Конвенції (зокрема, Albert and Le Compte v. Belgium, Tsfayo v. the United Kingdom, Vasteberga Taxi Aktiebolag And Vulic v. Sweden).
За висновками ЄСПЛ "повна юрисдикція" передбачає наявність у суду повноважень дослідити всі питання факту і права, що мають значення для відповідного спору, та поетапно оцінити всі аргументи сторони. Лише такий орган судової влади відповідає поняттю "Суд" у розумінні статті 6 Конвенції (рішення Terra B. V. Woningen v. the Netherlands, Sigma Radio Television Ltd v. Cyprus та Produkcija Plus Storitveno Podjetje d.o.o. v. Slovenia).
Крім того ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 11 листопада 1996 року у справі "Кантоні проти Франції"; від 11 квітня 2013 року у справі "Вєренцов проти України").
У справі "Funke, Crйmieux and Miailhe" ЄСПЛ вважає, що оскаржувані операції в сфері конкуренції не можна розглядати як суворо пропорційні переслідуваним законним цілям (пункт 49 рішення).
Таким чином, вирішуючи доводи апелянта щодо тривалості розгляду антимонопольної справи та можливого порушення відповідачем розумних строків її розгляду, колегія суддів виходить з того, що з огляду на характер спірних правовідносин, юридичну природу заявлених позивачем вимог та наведені підстави їх обґрунтування, межі фактичної і правової оцінки судом поведінки, ролі та компетенції органу Антимонопольного комітету України у цих правовідносинах мають визначатися з урахуванням положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України та відповідати меті господарського судочинства, зокрема забезпеченню ефективного захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання і дотриманню принципів справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору.
У цьому аспекті колегія суддів першочергово враховує, що органи АМК у своїй діяльності щодо виявлення, припинення та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції керуються положеннями статей 8, 9, 19 Конституції України, положеннями Закону №3659-XII та Закону №2210 у тому числі і щодо вчинення процесуальних дій, визначених у Розділі VII цього Закону "Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".
У наведеному Розділі VII Закону №2210 містяться положення норм, які регламентують порядок, послідовність та певні строки вчинення органом АМК у межах своїх повноважень дій щодо розгляду антимонопольної справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Зокрема, згідно положеннями статті 35 Закону №2210 розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Частиною другою статті 38 Закону №2210 визначено, що розгляд справи може бути зупинено з власної ініціативи відповідного органу Антимонопольного комітету України чи за заявою особи, яка бере участь у справі, до завершення розгляду органом Антимонопольного комітету України, господарським судом пов'язаної з цією справою іншої справи або до вирішення державним органом пов'язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду справи та його поновлення приймається розпорядження.
Так, відповідно до положень статті 42 Закону № 2210:
Суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.
Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення (частина перша).
Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (частина друга).
Суд зазначає, що аналіз положень статті 35 Закону №2210 дає підстави для висновку, що у цій статті визначено перелік дій, які підпадають під поняття визначення "розгляд справи", зокрема, це збір та аналіз доказів (документів, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації).
Крім того, у Розділі VІІ Правил розгляду заяв і справ, ким визначено порядок розгляду справ також визначено, що службовцями Комітету (АМК), відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін. У справах можуть проводитися, зокрема такі дії: дослідження регіонального або загальнодержавного ринку; одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень, які можуть фіксуватися в протоколі; вилучення письмових та речових доказів, зокрема документів, предметів чи інших носіїв інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі; накладення арешту на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі. За результатами збирання та аналізу доказів у справі складається подання з попередніми висновками, яке вноситься на розгляд органів Комітету, яким підвідомча справа. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, ремесла тощо, розпорядженням органів Комітету, яким підвідомча справа, може бути призначена експертиза.
Положення частини другої статті 42 Закону №2210 визначають, що перебіг строку позовної давності зупиняється на час розгляду органом АМК антимонопольної справи. Водночас наведені положення ніяким чином не скасовують, підміняють та/або продовжують строки, визначені у частині першій цієї статті. Також в силу положень статті 19 Конституції України та пункту 1 статті 3 Закону №3659-XII не наділяють правом органи АМК щодо притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення конкурентного законодавства поза межами, визначеними у частині першій статті 42 Закону №2210.
Отже, у вирішенні питання щодо дотримання органом АМК строків давності притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності тлумачення словосполучення "розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" першочергове значення має саме сутнісний зміст поняття "розгляд справи". Тобто, вчинення органом АМК всіх необхідних процесуальних дій, направлених на збір доказів, які підтверджують обставини інкримінованого суб'єкту господарювання порушення конкурентного законодавства та вчинення всіх необхідних, передбачених Законом дій задля встановлення обставин такого порушення, і, відповідно, прийняття рішення щодо наявності / відсутності підстав для притягнення цього суб'єкта до відповідальності.
Колегія суддів вважає за необхідне звернутися до висновків, які викладені у постановах Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі № 910/19008/21 та у постанові від 19 березня 2024 року у справі № 910/2248/23. Суд наголошує, що "дискреція (адміністративний / процесуальний розсуд) є юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби особи правозастосовної діяльності органів влади та будучи видом повноваження органу, надає останньому певний простір, оскільки, він може здійснювати вибір між декількома допустимими під кутом зору закону (права) рішеннями. Він може діяти або не діяти, а коли він діє, то обирає один або декілька з можливих варіантів дій.
Дискреція зазвичай не є абсолютним повноваженням (правом). Обов'язковою умовою для її застосування є зв'язаність дискреції нормативними актами, що, як наслідок, виключає існування "вільного розсуду" або розсуду за межами закону (права). Орган влади має ( зобов'язаний) здійснювати свою дискрецію відповідно до мети і наданих повноважень та дотримуватися меж дискреції, передбачених законом. Якщо орган влади не виконує цих юридичних зобов'язань, він діє "з помилковим застосуванням дискреції" і, отже, протиправно".
Здійснюючи дискреційні повноваження адміністративний орган має обов'язок: переслідувати лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями; дотримуватися принципу об'єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які стосуються конкретної справи; дотримуватися принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечити належну рівновагу між несприятливими наслідками, які його рішення може мати для суб'єкта господарювання стосовно якого порушено справу та переслідуваною метою; приймати рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; враховувати конкретні обставини кожної справи; діяти добросовісно (зі щирим наміром), сумлінно, докладаючи всіх зусиль без умислу та недбалості.
Суд зазначає, що у процесі прийняття рішення органом АМК на підставі дискреції безумовно мають бути враховані також і фактичні обставини справи. Поряд з тим, врахуванню також підлягає і те, що реалізація дискреції покладає на адміністративний орган обов'язок дотримуватися процедурних норм, чітко визначених у нормативному акті, яким визначаються його повноваження.
Колегія суддів наголошує, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи мають діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення ЄСПЛ у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120; "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128; "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72; "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51).
У вирішенні спору про наявність / відсутність підстав для визнання недійсним рішення АМК та застосуванні положень статті 59 Закону №2210 у сукупності з положеннями частини другої статті 42 Закону №2210 та частини другої статті 1 Закону №3659-XII щодо спеціальних процесуальних засад діяльності АМК, важливим у цьому аспекті є застосування положень частин першої та другої статті 42 Закону №2210 у сукупності та дотримання АМК строків давності, встановлених у цій статті.
Таким чином, у разі якщо господарські суди під час розгляду справи встановлять обставини саме щодо бездіяльності органів АМК, яка полягає у зволіканні щодо прийняття рішення за наслідками розгляду антимонопольної справи, в межах строків притягнення до відповідальності, які встановлені у статті 42 Закону №2210 за відсутності об'єктивних і поважних причин, що пов'язані безпосередньо із розглядом справи (складність справи / поведінка сторін антимонопольної справи / дії або бездіяльність відповідних державних органів), бездіяльність органу АМК не може визнаватися такою, що узгоджується з положеннями статті 59 Закону №2210.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач витребовував інформацію щодо спірної процедури закупівлі ще у 2021 році, однак розпорядження про початок розгляду справи прийнято лише 27 лютого 2025 року, а рішення у справі - 25 липня 2025 року. Таким чином, між отриманням первинної інформації щодо можливого порушення та прийняттям рішення відповідачем минув значний проміжок часу. При цьому відповідачем не наведено об'єктивних обставин, які б свідчили про складність антимонопольної справи або інші поважні причини, що могли б обґрунтувати таку тривалість її розгляду.
Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач ухилявся від надання запитуваної інформації або перешкоджав розгляду справи. Навпаки, позивач надавав відповіді на вимоги органу АМК та подавав свої пояснення щодо обставин проведення спірної процедури закупівлі.
Водночас із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що при його прийнятті відповідач посилався переважно на матеріали та інформацію, отримані під час первинного збору доказів у 2021 році, тоді як дані про вчинення відповідачем у подальшому активних дій щодо збирання нових доказів або перевірки отриманої інформації матеріали справи не містять.
За таких обставин колегія суддів враховує, що тривале невчинення органом Антимонопольного комітету України процесуальних дій у межах антимонопольної справи може призвести до втрати або істотного ускладнення доступу до доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також до неможливості для суб'єкта господарювання належним чином спростувати обставини, покладені органом АМК в основу оскаржуваного рішення.
Водночас принцип належного врядування та правової визначеності вимагає від органів державної влади діяти послідовно, своєчасно та без невиправданого зволікання, особливо у справах, наслідком яких є притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності. У протилежному випадку суб'єкт господарювання фактично позбавляється можливості ефективно реалізувати своє право на захист.
Таким чином, хоча рішення відповідача формально прийнято у межах строку давності, визначеного частиною першою статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції", допущене зволікання з розглядом справи призвело до ситуації, коли позивач об'єктивно позбавлений можливості спростувати окремі обставини, на які послався відповідач, що не узгоджується з принципами належного врядування, правової визначеності та справедливого адміністративного провадження.
З огляду на викладене, встановивши відсутність у відповідача об'єктивних і поважних причин тривалого невчинення процесуальних дій у межах розгляду антимонопольної справи після отримання інформації про можливе порушення, а також врахувавши, що таке зволікання призвело до втрати можливості своєчасного збирання та перевірки доказів і об'єктивно ускладнило для позивача можливість спростувати обставини, покладені в основу оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що такі дії органу Антимонопольного комітету України не узгоджуються з принципами належного врядування та правової визначеності. За таких обставин оскаржуване рішення АМК не може вважатися прийнятим з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції, у зв'язку з чим наявні передбачені Законом №2210 підстави для його скасування.
Крім того, у контексті відсутності у положеннях Закону №2210 чітко визначених строків, які встановлюють тривалість розслідування з моменту його початку до винесення відповідного рішення АМК, Суд також вважає за необхідне зазначити, що з 01 січня 2024 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" від 09 серпня 2023 року №3295-IX, яким суттєво змінено правила проведення перевірок суб'єктів господарювання, у тому числі і вчинення окремих процесуальних дій з боку органів АМК в аспекті забезпечення дотримання прав суб'єктів господарювання.
Загальною метою Закону №3295-IX є наближення підходів до застосування українського антимонопольного законодавства до підходів, які застосовуються в Європейському Союзі задля підвищення ефективності застосування українського законодавства.
Зокрема, цим Законом внесені зміни до Закону №2210 та доповнено його положення статті 371 "Строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".
Відповідно до положень наведеної норми: справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розглядаються органами Антимонопольного комітету України протягом розумного строку, але не більше трьох років з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Законом (частина перша цієї статті). За наявності обґрунтованих підстав, що перешкоджають розгляду справи у строк, визначений частиною першою цієї статті, органи Антимонопольного комітету України можуть продовжити цей строк, але не більше ніж на два роки, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі (частина друга цієї статті). До строку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не зараховується час зупинення розгляду справи відповідно до частини другої статті 38 цього Закону (частина третя цієї статті). Якщо протягом граничних строків розгляду справи, передбачених частинами першою та другою цієї статті, органом Антимонопольного комітету України рішення не прийнято, справа підлягає закриттю на підставі абзацу сьомого частини першої статті 49 цього Закону (частина четверта цієї статті).
Хоча Законом №3295-IX не встановлено зворотну дію в часі його норм, однак правозастосування положень статей 42, 59 Закону №2210 у сукупності з положеннями статей 1, 3 Закону №3659-XII у повній мірі також узгоджується з концепцією та метою цього Закону, зокрема в аспекті забезпечення дотримання прав суб'єктів господарювання на розумність строку розгляду питання щодо наявності / відсутності у його діях порушень конкурентного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 травня 2024 року у справі №910/19008/21, від 11 лютого 2025 року у справі №910/19061/21, від 04 вересня 2025 року у справі №916/5677/23.
У зазначених постановах Верховний Суд наголошував на тому, що застосування частини першої статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" має здійснюватися з урахуванням характеру спірних правовідносин, юридичної природи заявлених позивачем вимог та підстав позову, а також з огляду на доводи сторін щодо дотримання органом Антимонопольного комітету України принципів належного врядування під час розгляду антимонопольної справи.
Зокрема, Верховний Суд зазначав, що межі фактичної та правової оцінки судом ролі, поведінки та компетенції органу Антимонопольного комітету України у відповідних правовідносинах мають визначатися з урахуванням мети господарського судочинства, передбаченої статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, та узгоджуватися з положеннями частин другої та третьої цієї статті (див. пункт 7.46 постанови Верховного Суду від 14 травня 2024 року у справі №910/19008/21).
Іншими словами, у наведених постановах Верховний Суд виходив з того, що оцінка судом доводів позивача у спорах щодо рішень органів Антимонопольного комітету України має здійснюватися з урахуванням обраної позивачем стратегії захисту, яка може полягати як у запереченні наявності або доведеності самого факту порушення законодавства про захист економічної конкуренції, так і у доводах щодо надмірної тривалості розслідування в антимонопольній справі, що призвела до порушення принципів належного врядування та обмеження можливості суб'єкта господарювання ефективно захистити свої права.
При цьому Верховний Суд також звертав увагу на те, що відсутність у Законі №2210 встановлених процесуальних строків розгляду антимонопольної справи не звільняє органи Антимонопольного комітету України від обов'язку діяти своєчасно, послідовно та без невиправданого зволікання, а у кожній конкретній справі суди повинні з'ясовувати, чи вплинула тривалість розслідування та прийняття рішення на права та законні інтереси суб'єкта господарювання, зокрема на можливість збирання, подання та оцінки доказів.
Як убачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, зокрема, тим, що тривале невчинення відповідачем процесуальних дій у межах антимонопольної справи призвело до втрати частини доказової бази та істотно ускладнило можливість спростування обставин, покладених органом АМК в основу оскаржуваного рішення, що, на думку позивача, свідчить про порушення принципів належного врядування та правової визначеності.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 липня 2025 року у справі №910/2415/24.
Верховний Суд у постанові від 09 лютого 2026 року у справі №910/2415/24 звернув увагу на те, що під час оцінки доводів сторін щодо тривалості розгляду органами Антимонопольного комітету України справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції судам необхідно з'ясувати наявність або відсутність об'єктивних обставин, які могли вплинути на тривалість такого розгляду, а також встановити, чи мала така тривалість вплив на права та законні інтереси суб'єкта господарювання.
При цьому Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання органом Антимонопольного комітету України строків давності притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності визначальне значення має саме зміст поняття «розгляд справи», який передбачає вчинення органом АМК усіх необхідних процесуальних дій, спрямованих на збирання та оцінку доказів, встановлення обставин можливого порушення законодавства про захист економічної конкуренції та прийняття відповідного рішення щодо наявності або відсутності підстав для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності.
Верховний Суд також наголосив, що у разі встановлення судами обставин бездіяльності органів Антимонопольного комітету України, яка полягає у зволіканні з прийняттям рішення за результатами розгляду антимонопольної справи в межах строків притягнення до відповідальності, визначених статтею 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за відсутності об'єктивних і поважних причин, пов'язаних безпосередньо з розглядом справи (зокрема складністю справи, поведінкою сторін антимонопольної справи чи діями інших державних органів), така бездіяльність не може визнаватися такою, що узгоджується з вимогами статті 59 зазначеного Закону.
З урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду під час оцінки доводів сторін щодо розумності тривалості розгляду антимонопольної справи суд має встановити, чи вчиняв орган Антимонопольного комітету України протягом відповідного періоду необхідні процесуальні дії, спрямовані на збирання та перевірку доказів, чи були наявні об'єктивні причини такої тривалості розгляду, а також чи вплинула тривалість розслідування на можливість суб'єкта господарювання реалізувати своє право на ефективний захист.
Невстановлення зазначених обставин або формальне посилання лише на загальні чинники без з'ясування того, які саме процесуальні дії вчинялися органом Антимонопольного комітету України протягом тривалого часу розгляду справи та які наслідки така тривалість мала для суб'єкта господарювання, не відповідає вимогам статей 7, 236 та 237 Господарського процесуального кодексу України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи та належної оцінки доказів.
Оцінюючи встановлені у справі обставини у їх сукупності, колегія суддів звертає увагу на те, що одним із ключових елементів, на які посилається відповідач на підтвердження антиконкурентних узгоджених дій, є наявність родинного зв'язку між фізичною особою-підприємцем Савченко В.С. та ОСОБА_2., який у період проведення процедури закупівлі перебував у трудових відносинах з Управлінням поліції охорони в Тернопільській області.
Водночас матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2. працював в Управлінні поліції охорони протягом нетривалого часу з 01 червня 2021 року по 16 серпня 2021 року та обіймав технічні посади електромонтера охоронно-пожежної сигналізації та інженера сектору супроводження договорів. При цьому доказів того, що зазначена особа була залучена до підготовки або подання тендерної пропозиції, здійснювала організацію участі Управління у відповідних торгах чи мала повноваження представляти інтереси позивача під час проведення процедури закупівлі, матеріали справи не містять.
За таких обставин саме по собі перебування особи у трудових відносинах із суб'єктом господарювання протягом нетривалого часу та наявність родинного зв'язку з іншим учасником торгів не може автоматично ототожнюватися з поведінкою юридичної особи державного сектору та не свідчить про узгодження дій суб'єкта господарювання під час участі у процедурі закупівлі.
Колегія суддів також враховує, що позивач є державним органом у системі органів Національної поліції України, який здійснює діяльність із надання охоронних послуг на відповідній території. За таких умов застосування до нього санкції у вигляді заборони участі у публічних закупівлях, яка фактично обмежує можливість виконання покладених на нього функцій та участі у забезпеченні охорони об'єктів державної та комунальної власності, має відповідати принципу пропорційності та бути обґрунтованим належними і достатніми доказами порушення.
Однак у даному випадку відповідач фактично пов'язує відповідальність державного органу із діями особи, яка перебувала у трудових відносинах із позивачем протягом нетривалого часу, без встановлення того, що така особа діяла від імені або в інтересах позивача під час підготовки та подання тендерної пропозиції.
Колегія суддів також враховує вплив тривалості розгляду антимонопольної справи на можливість позивача реалізувати своє право на ефективний захист. Як убачається з матеріалів справи, події, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, мали місце у 2021 році, тоді як відповідні процесуальні дії щодо їх перевірки та збирання доказів відповідачем здійснювалися лише у 2025 році.
За цей час ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах із Управлінням поліції охорони протягом нетривалого періоду, був звільнений із займаної посади. Унаслідок такого значного проміжку часу позивач був фактично позбавлений можливості провести належне службове розслідування, отримати необхідні пояснення від зазначеної особи, встановити обставини її можливих дій та, у разі підтвердження порушень, вирішити питання про притягнення її до передбаченої законом відповідальності, у тому числі дисциплінарної або іншої.
Таким чином, зволікання органу Антимонопольного комітету України із розглядом справи об'єктивно призвело до втрати позивачем можливості належним чином з'ясувати обставини події та вжити заходів реагування щодо дій конкретної фізичної особи, що у свою чергу істотно ускладнило реалізацію позивачем свого права на ефективний захист.
За умов своєчасного реагування органу Антимонопольного комітету України та проведення розслідування у розумні строки позивач мав би реальну можливість встановити обставини дій свого працівника, отримати від нього пояснення, провести службове розслідування та, у разі підтвердження порушень, вирішити питання про притягнення його до відповідальності, у тому числі передбаченої законом. Натомість значний проміжок часу, що минув між подіями та прийняттям рішення відповідача, об'єктивно позбавив позивача такої можливості.
При цьому матеріали справи не свідчать про те, що внаслідок інкримінованих дій позивач отримав будь-які переваги або став переможцем процедури закупівлі, оскільки переможцем торгів визначено іншого учасника.
Оцінивши наведені відповідачем обставини у їх сукупності, колегія суддів зазначає, що вони мають характер непрямих ознак та самі по собі не доводять факту узгодження Управлінням поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. своєї поведінки під час підготовки та участі у процедурі закупівлі. Наявність родинних зв'язків між працівником позивача та фізичною особою-підприємцем, використання однієї ІР-адреси або схожість окремих технічних характеристик електронних документів не є безумовним доказом обміну інформацією чи координації дій між Управлінням поліції охорони в Тернопільській області та третьою особою. При цьому матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що позивач отримав будь-які переваги або що результати процедури закупівлі були спотворені на його користь, оскільки переможцем торгів визначено іншого учасника. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що оспорюване рішення відповідача прийнято без належного та достатнього доказового обґрунтування встановленого порушення, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню недійсним та скасуванню.
Таким чином, враховуючи те, що загальна тривалість розгляду антимонопольної справи не відповідає принципу верховенства права, як одному з основних принципів демократичного суспільства, за відсутності обґрунтованих, об'єктивних та поважних причин для зволікання відповідачем з прийняттям рішення у такій справі, що призвело до притягнення позивача до відповідальності, передбачених частиною першою статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №909/636/16).
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року у справі №924/871/25 не повністю відповідає вказаним вище вимогам у зв'язку з нез'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Тернопільській області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року в справі №924/871/25 задовольнити.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року в справі №924/871/25 скасувати. Прийняти нове рішення.
Визнати недійсним та скасувати рішення Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25 липня 2025 року №72/85-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №72/15-25.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/871/25 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "12" березня 2026 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Василишин А.Р.