вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" січня 2026 р. Справа№ 910/13379/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Кузьменко А.М.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 19.01.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 (повний текст складено та підписано 01.04.2025)
у справі №910/13379/24 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ»
до Київської міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕПІКА-2017» (третя особа-1)
Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа-2)
про скасування рішення Київської міської ради від 30.05.2024 № 590/8556,-
У жовтні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017», Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСХАУС», Приватного підприємства “Ф.Ф.-СЕРВИС» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича, що містить такі вимоги:
1) визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21.04.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В., зареєстрований в реєстрі за номером 585;
2) скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34896718 від 24.04.2017;
3) скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 60552479 від 23.09.2021;
4) скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 60858666 від 08.10.2021;
5) скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 60858710 від 08.10.2021;
6) скасувати відкритий розділ № 1231428380000 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по об'єкту нерухомості за адресою: м. Київ, вулиця Лебединська;
7) скасувати рішення Київської міської ради від 30.05.2024 № 590/8556;
8) визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21.04.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В., зареєстрований в реєстрі за номером 586;
9) скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34898317 від 24.04.2017;
10) скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 60552964 від 23.09.2021;
11) скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 60858732 від 08.10.2021;
12) скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 60858750 від 08.10.2021;
13) скасувати відкритий розділ № 1231512980000 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по об'єкту нерухомості за адресою: м. Київ, вулиця Полярна, будинок 10.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ» про зміну предмету позову від 15.10.2024 б/н прийнято до розгляду; залучено до участі у справі № 910/10889/24 співвідповідачем - Київську міську раду (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141).
Також вказаною ухвалою суд роз'єднав позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017», Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСХАУС», Приватного підприємства “Ф.Ф.-СЕРВИС», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича та Київської міської ради про визнання недійсними договорів, скасування рішень державного реєстратора та відкритих розділів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, скасування рішень, виділивши їх у самостійні провадження.
Зокрема, виділено у самостійне провадження з наступним присвоєнням цим вимогам окремого номеру справи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ» до Київської міської ради про скасування рішення Київської міської ради від 30.05.2024 № 590/8556.
31.10.2024 відділом діловодства суду на підставі ухвали від 28.10.2024 зареєстровано виділення у самостійне провадження позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ» до Київської міської ради про скасування рішення від 30.05.2024 № 590/8556, присвоєно номер судової справи № 910/13379/24.
Отже, позов у даній справі мотивовано незаконним поділом земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:039:0002), оскільки Київська міська рада жодних рішень щодо передачі земельних ділянок під будівництво об'єктів нерухомого майна за адресою: вул. Лебединська, 6 у м. Києві ані Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017», ані будь-яким іншим юридичним або фізичним особам у власність чи користування не приймала. Крім того, позивач посилався на незаконне заволодіння третьою особою-1 нерухомим майном на вказаній земельній ділянці, яке спрямоване виключно на незаконне заволодіння сформованими шляхом поділу земельними ділянками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017» та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/13379/24 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено, яким саме чином прийняте відповідачем рішення від 30.05.2024 № 590/8556 порушує права та законні інтереси позивача, будь-яких обґрунтованих підстав для його скасування позивачем не наведено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач 18.04.2025 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, визнав встановленими обставини, які мають значення для справи, але не були доведені, у зв'язку з чим допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття протиправного оскаржуваного рішення. Зокрема, скаржник звертає увагу, що разом із позовною заявою ним було подано копії результатів топографо-геодезичних вишукувань за адресою м. Київ, вул. Лебединська, 6. На думку скаржника, з вказаних результатів топографо-геодезичних вишукувань прямо вбачається розміщення об'єктів нерухомого майна, належних ТОВ «Лебединське Консалт», на новостворених земельних ділянках. Відтак, враховуючи процесуальні норми, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, місцевий господарський суд мав би взяти до уваги результати топографо-геодезичних вишукувань, дослідити їх належним чином та віднестися до даного доказу об'єктивно, що свідчить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Крім того, скаржник звертає увагу, що в розрізі принципу цілісності об'єкту нерухомого майна із земельною ділянкою, що встановлений ст. 120 Земельного кодексу України, то даний спосіб захисту, що був обраний позивачем, є цілком ефективним, оскільки внаслідок оспорюваного рішення Київської міської ради, позивач позбавлений права обслуговувати об'єкт нерухомого майна, належний йому.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Іоннікової І.А., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Коробенко Г.П., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13379/24.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/13379/24.
08.05.2025 матеріали справи №910/13379/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Розпорядженням Керівника апарату від 27.05.2025 №09.1-07/267/25 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А. з 05.05.2025, справу №910/13379/24 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 справу №910/13379/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Скрипки І.М., суддів Мальченко А.О., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та неподання доказів надсилання копії апеляційної скарги до електронних кабінетів відповідача - Київської міської ради, третьої особи-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017» та третьої особи-2 - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
13.06.2025 (документ сформований в системі “Електронний суд» 13.06.2025) через підсистему “Електронний суд» представником апелянта подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено квитанції №3715876, №3715877, №3715878 та №3715879 від 13.06.2025 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету відповідача - Київської міської ради, третьої особи-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017» та третьої особи-2 - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
16.06.2025 до суду представником апелянта подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено копію платіжної інструкції №267 від 13.06.2025 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4 542 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/13379/24, розгляд справи призначено на 18.08.2025.
27.06.2025 (документ сформований в системі “Електронний суд» 27.06.2025) через підсистему “Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
13.08.2025 (документ сформований в системі “Електронний суд» 13.08.2025) через підсистему “Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ» подано письмові пояснення по справі.
15.08.2025 (документ сформований в системі “Електронний суд» 15.08.2025) через підсистему “Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017» подано клопотання про відмову у врахуванні додаткових пояснень.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 29.09.2025.
29.09.2025 (документ сформований в системі “Електронний суд» 28.09.2025) через підсистему “Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ» подано письмові пояснення по справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 розгляд справи призначено на 10.11.2025.
07.11.2025 (документ сформований в системі “Електронний суд» 07.11.2025) через підсистему “Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017» подано клопотання про долучення додаткових доказів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 19.01.2026.
В судовому засіданні 19.01.2026 представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представники відповідача та третьої особи надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник третьої особи 2 в судове засідання не з'явися, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника третьої особи 2.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29.03.2021 між Публічним акціонерним товариством “Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІН Б-52» (покупець) було укладено Договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим № 1379, відповідно до умов якого продавець передав у власність, а покупець прийняв і оплатив на умовах цього договору нерухоме майно - виробничий комплекс, загальною площею - 8 588,70 кв.м, який складається з: адміністративного корпусу бази УВТК (літера А), загальною площею 1 461,60 кв.м, виробниче (закритий склад бази) (літера Б), загальною площею - 5 216,50 кв.м, виробниче (головний склад бази) (літера В), загальною площею - 1 910,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, буд. 6, реєстраційний номер нерухомого майна: 706964880000. Майно розташоване на земельній ділянці, площею 2,4028 га, кадастровий номер: 8000000000:78:039:0002. Майно передається з усіма його приналежностями у тому числі інженерними мережами та комунікаціями.
Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 29.03.2021 Публічне акціонерне товариство “Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІН Б-52» прийняло нерухоме майно - виробничий комплекс, загальною площею - 8 588,70 кв.м, який складається з: адміністративного корпусу бази УВТК (літера А), загальною площею 1 461,60 кв.м, виробниче (закритий склад бази) (літера Б), загальною площею - 5 216,50 кв.м, виробниче (головний склад бази) (літера В), загальною площею - 1 910,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, буд. 6, реєстраційний номер нерухомого майна: 706964880000.
В подальшому, на підставі Протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІН Б-52» від 12.08.2021 № 12-08/21 та розподільчого балансу від 12.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІН Б-52» передало Товариству з обмеженою відповідальністю “ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ», зокрема, нерухоме майно - загальною площею - 8 588,70 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, буд. 6.
Також, з матеріалів справи вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017» зареєстровано право власності на комплекс будівель і споруд, який складається з: комори (літера І), приміщення охорони (літера К), приміщення охорони (літера Л), склад (літера М), гараж (літера С), столярний цех (літера Т), толярний цех (літера У), столярний цех (літера Ф), автомийка (літера Ц), навіс (2), виробничий цех (літера Ч), копія (3), огорожа (4-6), загальною площею 1750,3 кв.м, який знаходиться за адресою: вул. Лебединська, буд. 6, м. Київ (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1231428380000). Підставами для реєстрації права власності були договір купівлі-продажу, серія та номер: 585, виданий 21.04.2017, акт приймання-передачі нерухомого майна б/н від 21.04.2017, складений між ТОВ “ЕПІКА-2017» та ПП “Ф.Ф.-СЕРВИС».
На замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017» на підставі доручення заступника міського голови-секретаря Київської міської ради В. Бондаренка від 31.05.2021 № 08/12483 та згоди Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2021 № 0570202/2-18264 землевпорядною організацією розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:78:039:0002, яка знаходиться по вул. Лебединській, 6 у м. Києві.
Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.01.2023 № НВ-0700037942023, вищевказана земельна ділянка належить до категорій земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення земельної ділянки: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Як вбачається із пояснювальної записки до технічної документації, необхідність поділу земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:78:039:0002 виникла у зв'язку з тим, що на вказаній земельній ділянці знаходиться майно різних юридичних осіб.
За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017» від 13.02.2024 № 64025-008301332-031-03, технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, Київська міська рада прийняла рішення від 30.05.2024 № 590/8556 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:039:0002) комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради для експлуатації та обслуговування бази виробничо-технічної комплектації на вул. Лебединській, 6 у Оболонському районі міста Києва», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:039:0002) комунальної власності територіальної громади міста Києва для експлуатації та обслуговування бази виробничо-технічної комплектації на вул. Лебединській, 6 у Оболонському районі міста Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; код виду цільового призначення - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), якою передбачено формування трьох земельних ділянок, а саме:
площею 0,3886 га (кадастровий номер 8000000000:78:039:0205);
площею 1,1039 га (кадастровий номер 8000000000:78:039:0206);
площею 0,9103 га (кадастровий номер 8000000000:78:039:0207).
Отже, спір у даній справі, на думку позивача, виник у зв'язку з тим, що оскільки Київська міська рада жодних рішень щодо передачі земельних ділянок під будівництво об'єктів нерухомого майна за адресою: вул. Лебединська, 6 у м. Києві ані Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017», ані будь-яким іншим юридичним або фізичним особам у власність чи користування не приймала, то поділ земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:039:0002) було здійснено незаконно. Більше того, позивач зазначає, що третьою особою-1, шляхом поділу земельної ділянки було здійснено незаконне заволодіння нерухомим майном на вказаній земельній ділянці.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, наведена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Отже з огляду на положення статті 4 ГПК України, і статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Колегія суддів виходить з того, що вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності визначених, конкретних порушених прав чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19 тощо).
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (див. правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
Позивач у даній справі просить скасувати рішення Київської міської ради від 30.05.2024 № 590/8556 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:049:0002) комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради для експлуатації та обслуговування бази виробничо-технічної комплектації на вул. Лебединській, 6 у Оболонському районі міста Києва.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб
Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Таким чином, рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування у сфері земельних відносин можна оспорювати з погляду його законності, а вимогу про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядати за правилами цивільного (господарського) судочинства, якщо на підставі такого рішення у фізичної особи виникло цивільне право чи інтерес, і спірні правовідносини, яких стосується позов, мають приватноправовий характер (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 24.04.2018 у справі № 401/2400/16-ц, від 15.05.2018 у справі № 809/739/17, від 20.09.2018 у справі № 126/1373/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 25- 28), від 20.03.2019 у справі № 756/5081/14-ц (пункт 32), від 03.07.2019 у справі № 756/5080/14-ц (пункт 37), від 16.06.2020 у справі № 554/9719/18).
У разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини того, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, або кого вона представляє, а метою захисту є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права чи охоронюваного інтересу (постанови Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 23.10.2018 у справі № 903/857/18). Тобто підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Способи захисту прав на земельні ділянки передбачено положеннями статті 152 ЗК України, згідно із частиною другою якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже із викладеного вище слідує, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18.
Водночас варто звернути увагу на те, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки, тобто у іншої особи вже виникло право на користування чи власність на земельну ділянку. При цьому захист прав позивача має бути нерозривно пов'язаним з таким фактом, що у особи існує правовий інтерес як власника або як користувача на цю земельну ділянку.
Як вже було вище зазначено, позивач вважає, що рішення Київської міської ради від 30.05.2024 № 590/8556 є протиправним, оскільки внаслідок його прийняття Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ» позбавлене можливості розпоряджатися належним йому на праві власності об'єктом нерухомого майна та земельною ділянкою під ним.
У той же час, як вірно зазначено місцевим господарським судом, позивач не висловлює заперечень щодо визначеної за наслідками поділу площі трьох земельних ділянок, а також не вказує яким чином оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові).
Так, місцевим господарським судом встановлено та убачається з матеріалів справи, що об'єкти нерухомого майна, належні позивачу та ТОВ "ЕПІКА-2017", хоч і знаходяться на одній земельній ділянці, втім є окремими об'єктами нерухомості, з різними реєстраційними номерами об'єктів нерухомого майна.
При цьому, із технічної документації вбачається, що належне третій особі-1 нерухоме майно розміщується на двох з трьох новосформованих ділянок шляхом поділу земельної ділянки 8000000000:78:039:0002, які, відповідно, третя особа-1 має намір отримати в оренду.
Місцевий господарський суд також встановив, що із листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.08.2024 № 057-11819 та договору оренди земельної ділянки від 30.03.2005 вбачається, що земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:78:039:0002 перебувала в оренді до 2015 року у відкритого акціонерного товариства тресту “Київміськбуд-1 ім. В.П. Загороднього», термін дії договору оренди закінчився 30.03.2015 та клопотань про поновлення договору оренди не надходило.
При цьому, за поданням Департаменту Київська міська рада рішення про передачу земельної ділянки на вул. Лебединській, 6 з кадастровим номером 8000000000:78:039:0002 будь-якій юридичній чи фізичній особі не приймала.
Відтак, колегія суддів зазначає, що Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі спірної земельної ділянки комунальної власності ані Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕПІКА-2017», ані позивачу.
При цьому, внаслідок поділу спірної земельної ділянки було утворено три нові земельні ділянки, які так само продовжують перебувати у комунальній власності територіальної громади міста Києва, правом розпорядження якими відповідно до законодавства наділена виключно Київська міська рада.
Таким чином, як правильно виснував місцевий господарський суд, позивачем не доведено обставин неправомірності прийнятого відповідачем рішення від 30.05.2024 № 590/8556, як і порушень цим рішенням прав позивача щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном.
В свою чергу, позивач не був позбавлений можливості у встановленому законом порядку звернутися до Міськради із відповідним клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розташований належний йому на праві власності об'єкт нерухомого майна.
Також, матеріали справи не містять інформації, що в результаті утворення спірних земельних ділянок, належний на праві власності позивачу об'єкт нерухомого майна опинився розташованим на цих земельних ділянках одночасно.
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, 22.03.2023 у справі № 509/5080/18.
Таким чином, як правильно зазначено місцевим господарським судом, відсутність порушення прав та законних інтересів ТОВ "ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ" є підставою для відмови у позові.
Стосовно посилання позивача на статті 79-1 та 120 Земельного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частини шостої статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально (абзац 2 частини шостої статті 79-1 ЗК України).
Вимоги до змісту Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок встановлені статтею 56 Закону України "Про землеустрій". Положення цієї статті включають нотаріально посвідчену згоду на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні).
Отже систематичний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що формування земельних ділянок шляхом поділу раніше сформованих земельних ділянок, здійснюється за згодою землекористувача за умови перебування такої землі у власності або користуванні.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20 та у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/22.
Таким чином, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна ТОВ "ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ", як власник такого майна стало фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у позивача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку).
Разом з цим, набуття права на землю громадянами та юридичними особами врегульовано главою 19 розділу ІV ЗК України.
Проте, як убачається з матеріалів справи, Міськрада не приймала рішень щодо передачі спірної земельної ділянки комунальної власності ані ТОВ "ЕПІКА-2017", ані позивачу. За результатами поділу спірної земельної ділянки було утворено три нові земельні ділянки, які так само продовжують перебувати у комунальній власності територіальної громади міста Києва, правом розпорядження якими відповідно до законодавства наділена виключно Міськрада.
При цьому, землекористувачем у розумінні вимог чинного законодавства є фізична особа або юридична особа, яка має право користуватися земельною ділянкою на законних підставах.
Згідно частин першої та другої статті 116, частини одинадцятої статті 120 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пропущення строку подання заяви, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об'єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт.
Водночас, докази набуття позивачем спірної земельної ділянки у передбаченому законом порядку в матеріалах справи відсутні.
Відтак спірна земельна ділянка на момент її поділу у користуванні не перебувала, що виключає застосування до спірних правовідносин абзацу 2 частини шостої статті 79-1 ЗК України.
Колегія суддів приймає до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 11.11.2025 у справі 910/13381/24 у подібних правовідносинах за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ" до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСХАУС", Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування рішення Київської міської ради від 19.09.2024 № 113/9921.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/13379/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/13379/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ».
4. Матеріали справи № 910/13379/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 13.03.2026.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко