Справа № 489/8523/25
Провадження №1-кп/489/536/26
12 березня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва матеріали кримінального провадження №12025152040000474 від 26.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя м. Миколаєва, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 1,5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України,
з участю:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_8 ,
потерпілих: потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
встановив:
У провадженні суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025152040000474 від 26.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 1,5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України.
10.03.2026 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб без визначення розміру застави, оскільки на даний час продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, які існували при застосуванні запобіжного заходу.
Прокурори ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу та просили його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_8 просили у задоволенні клопотання відмовити, оскільки стороною обвинувачення не доведено ризики, зазначені у клопотанні, які сторона захисту вважає припущеннями.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 28.04.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 24.06.2025 без визначення розміру застави, який неодноразово продовжувався, зокрема, останній раз ухвалою від 02.02.2026 до 02.04.2026 включно.
Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.
Вирішуючи заявлене прокурорами клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд бере до уваги ступінь тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжкого та особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, необхідність уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує». Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На переконання колегії суддів, на даний час продовжують існувати передбачені ст. 177 КПК України ризики вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду, які існували при застосуванні ОСОБА_5 запобіжного заходу, оскільки останній не має сталого і офіційного джерела доходу, обвинувачується у вчиненні ряду умисних тяжкого та особливо тяжких злочинів, за які передбачене найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість інкримінованих злочинів та покарання за їх вчинення. Також на даний час частина території України перебуває під тимчасовою окупацією рф, внаслідок чого обвинувачений може переховуватися на вказаній території від суду.
За такого, колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, що є підставою для задоволення клопотання прокурора.
Крім того, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, наявність декількох істотних передбачених ст. 177 КПК ризиків, кількість інкримінованих кримінальних правопорушень та обставини їх вчинення, особу обвинуваченого, суд вважає не доцільним визначати розмір застави відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_5 , зокрема, обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, направленого на позбавлення життя кількох людей.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193-194, 196-197, 331, 372 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - до 10.05.2026 включно без визначення розміру застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3