Справа № 150/936/25
"11" березня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Пилипчука О.В.
з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп»
відповідач: ОСОБА_1
вимоги позивача: про стягнення заборгованості
В провадженні Томашпільського районного суду на розгляді перебуває дана цивільна справа.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 15 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження, перше судове засідання призначено на 11 березня 2026 року без виклику сторін.
11 березня 2026 року представник позивача надіслав до суду заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки боржник погасив заборгованість. Також в заяві міститься клопотання про стягнення судового збору та стягнення витрат на правову допомогу.
Відповідач подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до статті 255 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи клопотання представника позивача про закриття провадження оскільки відсутній предмет спору, суд вважає за необхідне провадження в справі закрити.
Згідно п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки законом України «Про судовий збір» передбачено повернення сплаченого судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), тому суд приходить до висновку, що є підстави для повернення позивачу сплаченого судового збору.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч.ч.2-4 ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як видно зі змісту ч.3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
На виконання вимог ч.3 ст. 137 ЦПК України до позову додано Договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року укладений між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Деал фінанс груп», витяг з акту №3-ДІЛ приймання - передачі наданої правничої допомоги від 22.10.2025 року, згідно якого вартість наданих послуг складає 4500 грн.
У відповідності до висновку Великою Палатою Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, визначено цілі оцінки витрат на професійну правничу допомогу: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включно з підготовчою до її розгляду, збиранням доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються за договором і на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; розмір компенсації витрат адвоката встановлюється договором про надання правничої допомоги на підставі доказів; сума компенсації визначається за детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і витрат, необхідних для надання правничої допомоги; заявлені витрати на адвоката мають бути співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціною позову та (або) зазначеним справи для сторони, в тому силі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суду разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п.268, 269).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи, що розмір наданої позивачу правової допомоги є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, враховуючи, що в справі відбулося одне судове засідання, зважаючи на те, що підготовлені адвокатом процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення та неприйняття адвокатом участі у судових засіданнях, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, беручи до уваги принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, та незначну складність справи, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу у цій справі до 2000 грн.
Керуючись ст. 255 ч. 1 п. 2, ст. 260 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження по справі за позовом ТОВ «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Сплачений товариством з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» за платіжною інструкцією №579937416.1 від 18 грудня 2025 року судовий збір в розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), одержувачем якого є ГУК у Він.обл. / смт. Чернівці / 22030101, Код отримувача 37979858, Банк одержувача Казначейство України рах. № UA 848999980313161206000002902, призначення платежу : 101 44280974; Судовий збір, за позовом ТОВ "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 , Чернівецький районний суд Вінницької області - повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Деал фінанс груп" судові витрати, що складаються з витрат на правничу допомогу адвоката 2000 грн. (дві тисячі гривень).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: О. В. Пилипчук