Справа № 129/2719/25
Провадження №1-кс/135/73/26
іменем України
12.03.2026 м. Ладижин
Слідчий суддя Ладижинського міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -
24.02.2026 до Ладижинського міського суду Вінницької області за визначеною ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17.02.2026 підсудністю надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, у якій заявник просить зобов'язати уповноважену особу Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 29.07.2025 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 269, 246 КК України.
На обґрунтування скарги заявник зазначає, що 29.07.2025 заявник з використанням адреси електронної поштової скриньки - ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області на адресу електронної поштової скриньки 04@vn.police.gov.ua, з накладенням ЕЦП (КЕП) надіслано заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 246, 369 та 384 КК України. Проте, відомості за його заявою до ЄРДР не внесені, чим порушені вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України щодо строків внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про розгляд скарги, в судове засідання не з'явились.
Уповноважена особа Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неприбуття суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не надавав.
Відповідно до положень ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора здійснюється за участю особи, яка подала скаргу, відсутність слідчого чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги, оскільки участь цих осіб у судовому засіданні не є обов'язковою.
Заявник ОСОБА_3 був двічі належно повідомлений про день та час розгляду скарги, проте у судове засідання не з'явився, у скарзі просив розглянути її за його відсутності та надіслати йому судове рішення за результатами розгляду.
Згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи імперативно встановлені скорочені терміни розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України, а також те, що кожна сторона про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином і з урахуванням принципу диспозитивності була наділена судом можливістю скористатися своїм правом надати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу за відсутності заявника та уповноваженої особи Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Ознайомившись зі змістом скарги та доданими до неї матеріалами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до статей 7, 24 КПК забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності є загальною засадою кримінального провадження, яка ґрунтується на ст. 55 Конституції України.
Предметом оскарження в кримінальному процесі є рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді та суду
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентований главою 26 КПК України.
Зокрема п.1 ч.1 ст. 303 КПК України визначає, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно із ч.1 ст. 214 КПК України відомості до ЄРДР повинні бути внесені невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви.
Зі змісту скарги та доданих до неї документів вбачається, що 29 липня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області з заявою про кримінальні правопорушення, з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП).
До матеріалів скарги додано відомості про направлення 29.07.2025 о 14-33 год ОСОБА_3 з електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » електронного листа з назвою «Щодо кримінальних правопорушень» із вкладенням з назвою Гайсин_РУП_369_246_384_29.07.2025.pdf (а.с.6, 10).
Статтею 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Слідчий суддя вважає, що заявником ОСОБА_3 у цьому випадку підтверджено лише відправлення електронного повідомлення із вкладенням з електронної поштової скриньки, проте відомості про отримання уповноваженою особою Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області електронного листа із вкладенням у матеріалах справи відсутні, долучений знімок екрану технічного пристрою такої інформації не містить.
Отже, у слідчого судді відсутні підстави визнати доведеним належними доказами факт отримання Гайсинським РУП ГУНП у Вінницькій області від ОСОБА_3 заяви про кримінальні правопорушення від 29.07.2025.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали Гайсинського районного суду від 01.08.2025 Гайсинським РУП ГУНП у Вінницькій області листом №239963-2025 від 13.08.2025 повідомлено, що відомості за заявами ОСОБА_3 внесені до ЄРДР прокурором Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону за №42025022420000124 від 03.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого ч.4 ст.358 КК України, №42025022420000125 від 03.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст.384 КК України, №42025022420000126 від 03.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України. Матеріали вказаних кримінальних проваджень для здійснення досудового розслідування скеровано до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому. Будь-яких інших заяв від ОСОБА_3 , окрім викладених у вищевказаних відомостях внесених до ЄРДР, до Гайсинського РУП не надходило (а.с.16).
Також на виконання ухвали Ладижинського міського суду Вінницької області від 25.02.2026 отримано відповідь за №50328-2006 від 28.02.2026, яким повідомлено, що від громадянина ОСОБА_3 до Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області повідомлень на лінію «102» чи письмових заяв від 29.07.2025 не надходили, тому надати вказані матеріали суду не є можливим.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Бездіяльність уповноваженої особи, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, настає після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Дослідивши матеріали скарги з додатками, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність бездіяльності уповноважених осіб Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР,а отже відсутні підстави для зобов'язання уповноваженої особи внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, слідчий суддя зауважує, що стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Викладені у долученій до скарги заяві про кримінальні правопорушення від 29.07.2025 обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, про які він зазначає у своїй заяві. При цьому, заявник не наводить будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення зазначених ним у заяві протиправних дій, ґрунтуючись виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності таких дій та власному аналізі і бачені норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване.
Лише самих відомостей, викладених у заяві та не підтверджених конкретними фактами та доказами (розумними сумнівами), на переконання слідчого судді, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 107, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1