Справа № 126/2392/25
Провадження № 3/126/17/2026
"11" березня 2026 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
за участі адвоката Тимцясь Р.А.
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 475050 від 06.10.2025, 06.10.2025 о 12 год. 06 хв. в м. Бершадь по вул. Ярослава Мудрого ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 будучи непристебнутим ременем безпеки в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу ДРАГЕР 6810, що було зафіксовано на відеозапис, а саме нагрудну камеру поліцейських. Результат огляду 0,34 проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Тимцясь Р.А., заявив клопотання про визнання письмових доказів по справі № 126/2392/25, а саме направлення, акта та відеозапису із службової бодікамери працівника поліції- неналежними, недопустимими та недостатніми доказами для встановлення в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП. Оскільки працівником поліції, як посадовою особою при складанні адміністративного протоколу у відношенні ОСОБА_2 та при збиранні адміністративного матеріалу суттєвим образом порушені норми, як КУпАП, так й Закону України «Про національну поліцію України», а також й інструкцію, щодо проведення огляду водія на стан сп'яніння. Відеозапис, який долучено працівником поліції ОСОБА_3 зі своєї службової боді-камери до матеріалів адміністративної справи не містить руху транспортного засобу начебто під керуванням ОСОБА_4 . Згаданий відеозапис, також не містить факту зупинки траспортного засобу начебто під керуванням ОСОБА_5 , натомість містить зафіксований факт маніпуляції знанням діючих норм закону та кодексів з боку працівника поліції по відношенню до ОСОБА_5 , що й призвело до провокації щодо підписання протоколу та інших дій паном ОСОБА_4 . Складання адміністративного протоколу та зібрання матеріалів для формування адміністративної справа працівником поліції було зроблено з порушенням норм, як матеріального права, так й норм процесуального права, а саме: працівник поліції достеменно знаючи, бо це було ним встановлено, що ОСОБА_5 є діючим військом приймаючи рішення про складання адміністративного протоколу та зібрання матеріалів для формування адміністративної справи на місце не викликав внутрішню службу правопорядку Збройних сил України (ВСП ЗСУ ), які саме й мали право на складання адміністративного протоколу та зібрання адміністративного матеріалу у відношенніОгородник ОСОБА_6 поліції виписав направлення на медичний огляд для встановлення стану сп'яніння - старої редакції, яка не є чинним документом; пробний забір повітря технічним засобом «Драгер» робився з порушенням, а саме без встановлено мундштука; зафіксований на боді-камеру фрагмент діалогу працівника поліції з ОСОБА_5 про ознаки сп'яніння містить слідову інформацію про те, що у ОСОБА_5 - «тремтіння рук», а вже в акті огляду вказані інші три ознаки: запах алкоголю, почервоніння очей, почервоніння обличчя. Оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містяться неналежні та недопустимі докази для встановлення в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, просив закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши адвоката Тимцясь Р.А. доходжу наступних висновків.
Частиною 1ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 1.3, 1.9, 2.9а ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура огляду водія на стан сп'яніння та направлення для проходження такого огляду визначена положеннями ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (Далі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року (Далі Інструкція).
Так, відповідно до п. 2 розділу І Інструкції - огляду на стан сп'яніння, підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, згідно диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП, є окремим правопорушенням, що також слідує з положень п. 8 вище вказаного Порядку, та є підставою для складання відносно такого водія протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Не заважаючи на те, що ОСОБА_1 своєї вини не визнає, вона доводиться наявними в матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 475050 від 06.10.2025;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.10.2025;
- актом огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-роздруківкою з алкотестера Драгер 6810, тест №1548, результат 0,34 проміле;
- дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Твердження адвоката Тимцясь Р.А., що вказані докази є неналежними, недостатніми та недопустимими не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
За змістом частин 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 475050 від 06.10.2025 року відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 475050 від 06.10.2025, ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, зазначив, що з протоколом частково не згоден. Права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз'яснені.
З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що з початку спілкування поліцейських з ОСОБА_1 вівся безперервний відеозапис. ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем та вказував, що приїхав до батька. Також зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в медичному закладі, а згодився пройти медичний огляд за допомогою приладу Драгер. Заперечить щодо результату огляду не висловлював. Також, вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням технічного засобу поліцейським проведено у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наявне в матеріалах справи направлення на медичний огляд для встановлення стану сп'яніння відповідає формі наведеній в додатку 1 до вище вказаної Інструкції.
Також необгрунтованими є доводи адвоката Тимцясь Р.А. щодо порушення порядку складання адміністративного протоколу та зібрання адміністративних матеріалів працівниками поліції, а саме стосовно того, що складати протокол та збирати адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 мали працівники внутрішньої служби правопорядку Збройних сил України (ВСП ЗСУ), а не працівники поліції, з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ч.1, 2 ст. 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Аналіз положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.
Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП стосуються лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
Таким чином, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом, застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, який проводять працівники Національної поліції.
Відповідно до ч. 1ст.15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» одним із завдань Служби правопорядку є забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.
Вимогами п. 2 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії військових транспортних засобів зобов'язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством,Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
В розумінні логічного застосування правових норм, щодо яких законодавець на момент вчинення правопорушення ще не вніс відповідних змін, які відповідали б суспільним інтересам та певним обставинам (подолання часової прогалини у законодавстві) суд вважає належним не обмежуватись категорією «водій військового транспортного засобу» та застосовувати під час розгляду цієї справи цю категорію в значенні «водій військового транспортного засобу, який виконує бойове завдання або службовий обов'язок з використанням цивільного автомобіля».
В такому разі водій має підтвердити зазначене відповідними документами. Навіть і тоді, зазначене не обумовлює не виконанням водієм військового транспортного засобу вимог, передбачених ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» щодо виконання законних вимог поліцейського.
З відеозапису доданого до протоколу вбачається, що хоча водій ОСОБА_1 повідомив про те, що він є військовослужбовцем, однак про виконання ним бойового завдання, а також про виконання ним безпосередніх посадових обов'язків поза межами військової частини працівників поліції не повідомив, будь-яких відомостей з цього приводу матеріали справи не містять.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст.ст. 266, 266-1 КУпАП та Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Закону України «Про дорожній рух» у їх невід'ємному зв'язку, а також те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 в час вчинення правопорушення виконував бойове завдання або безпосередні посадові обов'язки поза межами військової частини з використанням цивільного транспортного засобу, суд приходить до висновку про належне та правильне дотримання працівниками поліції вимог чинного КУпАП та вважає їх дії щодо складання матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 законними.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, та доведеність його вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, який притягується до адміністративної відповідальності, матеріальне становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і прийшов до переконання, що необхідним та достатнім стягненням для виправлення правопорушника та попередження скоєння даною особою нових адміністративних правопорушень буде накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк, передбаченого санкцією статті 130 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 130 ч.1, 33-35,40-1, 268, 283-285, 289, 290 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17000 грн. (отримувач коштів ГУК у Вінницькій обл./ Він. обл./21081300, Код ЄДРПОУ 37979858, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA418999980313080149000002001, Код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106 Код ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя В. І. Губко