вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"13" березня 2026 р. Справа№ 910/11034/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Тищенко О.В.
Хрипуна О.О.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець»
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 (повний текст складено 16.02.2026)
у справі № 910/11034/25 (суддя - Бондарчук В.В.)
за позовом Фермерського господарства «Віра плюс»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 3 878 392,20 грн., -
Фермерське господарство «Віра плюс» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 3 878 392,20 грн., у тому числі: 2 989 109,17 грн. - основного боргу, 204 916,26 грн. - 3% річних та 684 366,77 грн. - інфляційних втрат, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором №1684/01/20 від 21.07.2020.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі № 910/11034/25 позов Фермерського господарства «Віра плюс» задоволено частково: стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Фермерського господарства «Віра плюс» 2 989 109,17 грн. - основного боргу, 204 916,26 грн. - 3% річних, 676 802,58 грн. - інфляційних втрат, 21 952,03 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 58 062,42 грн. - судового збору; в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 09.03.2026 Державне підприємство «Гарантований покупець» через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулось з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, у якій просить: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі № 910/11034/25 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 989 109,17 грн. - основного боргу, 204 916,26 грн. - 3% річних, 676 802,58 грн. - інфляційних втрат, 21 952,03 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 58 062,42 грн. - судового збору та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
До апеляційної скарги скаржником додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 справа № 910/11034/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., Хрипун О.О., Тищенко О.В.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність скарги вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;
2) докази сплати судового збору;
3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Так, у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У ч. 2 наведеної норми встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
При цьому згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір», а також те, що:
- предметом розгляду у даній справі є вимога майнового характеру (стягнення на суму 3 878 392,20 грн.);
- скаржником рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог на загальну суму 3 870 828,01 грн.;
- скаржником подано апеляційну скаргу з використанням підсистеми "Електронний суд",
сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 69 674,90 грн. та розраховується наступним чином: 3 870 828,01 грн. (сума оскаржуваних позовних вимог) * 1,5 % (коефіцієнт судового збору при поданні позовної заяви майнового характеру) * 150% (коефіцієнт судового збору при поданні апеляційної скарги) = 69 674,90 грн.
Північний апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами, дійшов висновку, що скаржником в порушення п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору за її подання у встановлених законом порядку та розмірі. як і не надано доказів звільнення від сплати судового збору.
Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі № 910/11034/25 до моменту прийняття рішення по справі.
В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на наступне:
- відповідно до останньої фінансової звітності відповідача за 2024 рік заборгованість за товари, роботи та послуги перед Гарантованим покупцем становить понад 40,9 млрд грн., а заборгованість відповідача перед контрагентами складає понад 45 млрд грн.; непокритий збиток Гарантованого покупця на 30.09.2024 складає понад 243,79 млн. грн.;
- відтак, у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, є необхідність просити про відстрочення сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги до ухвалення апеляційний судом рішення у даній справі.
Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Тобто, з аналізу зазначеної статті доцільно зробити висновок, що правом на відстрочення або розстрочення сплати судового збору наділяються фізичні особи за наявності певних умов, а також юридичні особи за наявності підстав, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Заявником даної апеляційної скарги є юридична особа (Державне підприємство «Гарантований покупець»).
Водночас, враховуючи те, що предметом розгляду в даній справі є спір між продавцем та покупцем електричної енергії за договором №1684/01/20 від 21.07.2020 у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань покупцем щодо сплати за куплену електричну енергію, колегія суддів зауважує, що предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи відшкодування шкоди здоров'ю, вказана справа на є такою, що пов'язана з банкрутством.
Колегія суддів звертає увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, зроблений у постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19, в якому зазначено, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
У вказаній постанові Велика Палат Верховного Суду звернула увагу, що:
« 70. У справі, що переглядається, національні суди відмовили ТОВ «Скайсіті-груп» у відстроченні або звільненні від сплати судового збору з мотивів, що стаття 8 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає таку можливість виключно для фізичних осіб за наявності відповідних умов. Суд першої інстанції в ухвалі від 11.11.2019, а згодом суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали оцінки поданим Товариством доказам його критичного майнового стану (фінансовий звіт за 2018 рік, виписка з банківського рахунку, документи про безрезультатні спроби стягнення заборгованості у 2015-2018 роках тощо), обмежившись формальним тлумаченням суб'єктного складу норми.».
Дослідивши докази, надані скаржником на підтвердження обставини перебування відповідача у скрутному матеріальному становищі, колегія суддів зауважує, що до клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржником додано лише звіт про фінансовий стан за 2024 рік, проте вказаний документ не може бути прийняті судом, як належний доказ відсутності можливості сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у даній справі.
Крім того, скаржником не додано доказів того, що до моменту прийняття постанови у даній справі у Державного підприємства «Гарантований покупець» з'явиться можливість сплатити судовий збір.
Конец формы
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вирішення питання про наявність підстав для відстрочення, розстрочення, звільнення чи зменшення розміру судового збору є правом суду. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08. 2022 у справі № 910/19043/21).
За змістом положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Слід зауважити і на тому, що потреба сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, що визначає однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02) наголошується, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Ashingdane v. the United Kingdom» (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі «Kreuz v. Poland» (заява №28249/95) зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).
Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування поважності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
У ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу ч. 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин апеляційна скарга Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі № 910/11034/25 підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з наступних підстав:
- відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених порядку і розмірі (п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України).
При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі № 910/11034/25.
2. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі № 910/11034/25 залишити без руху.
3. Надати Державному підприємству «Гарантований покупець» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору в сумі 69 674,90 грн. у встановленому порядку.
4. Попередити Державне підприємство «Гарантований покупець», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дана апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню окремо без рішення суду.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.В. Тищенко
О.О. Хрипун