вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" лютого 2026 р. Справа№ 911/2303/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Євсікова О.О.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Юрчик М. В.
від відповідача: Рубля О. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелекс"
на рішення господарського суду Київської області від 10.11.2025 (повне рішення складено та підписано 10.12.2025)
у справі № 911/2303/25 (суддя Конюх О. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелекс"
до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київська обласна дитяча лікарня"
про зобов'язання оголосити аукціон на продовження договору оренди майна
16.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелекс" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київська обласна дитяча лікарня" (відповідач) про зобов'язання відповідача оголосити в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" аукціон на продовження договору оренди нерухомого майна № 61/08 від 24.11.2008, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області з переважним правом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелекс" на його продовження в ході аукціону та провести його.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після закінчення строку дії договору оренди №61/08 від 24.11.2008, позивач звернувся до відповідача з листом про продовження договору оренди на 5 років. Сторонами укладено тимчасовий договір оренди, проте, на думку позивача, відповідач мав оголосити аукціон на продовження оренди, але не зробив. У зв'язку з цим, позивач просить суд зобов'язати відповідача провести аукціон на продовження договору оренди з переважним правом ТОВ "Інтелекс" на його продовження в ході аукціону.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.
Рішенням господарського суду Київської області від 10.11.2025 у справі №911/2303/25 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що після включення відповідача до реалізації державної програми, яка спрямована на реконструкцію обласних лікарень, відповідач має наміри використання спірного приміщення для власних потреб, що є підставою для відмови у позові.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів. Позиції інших учасників справи.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 10.11.2025 у справі № 911/2303/25, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелекс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ст. 129 Конституції України, приписів Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Крім того, позивачем, зокрема, вказано про те, що постановою Верховного суду від 02.12.2025 у справі № 911/679/25 рішення господарського суду Київської області від 26.05.2025 року та постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 911/679/25 скасовані в частині задоволення позову Київської обласної ради до позивача та відповідача про виселення позивача з нежитлового приміщення.
17.02.2026 через систему "Електронний суд" відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі, в яких просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а судове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги не містять правових аргументів, які б свідчили про допущення судом помилки у застосуванні закону і зводяться до незгоди апелянта з правовою оцінкою, наданою судом. Крім цього, відповідачем у відповідь на інформацію позивача щодо скасування Постановою ВС рішення господарського суду Київської області від 26.05.2025 року та постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 року по справі № 911/679/25 в частині виселення, зазначено, що предметом спору у справі № 911/2303/25 є не встановлення факту користування майном, не правомірність або неправомірність перебування ТОВ "Інтелекс" у приміщенні, і не наслідки недійсності тимчасового договору, а питання наявності або відсутності обов'язку у відповідача оголосити та провести аукціон на продовження договору оренди.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 апеляційну скаргу у справі № 911/2303/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківська І.П. - головуючий суддя, судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелекс" на рішення господарського суду Київської області від 10.11.2025 у справі №911/2303/25, витребувано невідкладно матеріали справи № 911/2303/25 з господарського суду Київської області. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелекс" на рішення господарського суду Київської області від 10.11.2025 у справі № 911/2303/25 на 18.02.2026.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/589/26 від 17.02.2026 у справі № 911/2303/25, у зв'язку із перебуванням судді Владимиренко С. В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 у справі № 911/2303/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І. П., судді: Євсіков О. О., Демидова А. М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелекс" на рішення господарського суду Київської області від 10.11.2025 у справі № 911/2303/25. Призначено апеляційну скаргу до розгляду у судовому засіданні на 26.02.2026 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Ходаківська І. П., судді: Євсіков О.О., Демидова А. М.
Присутній у судовому засіданні 26.02.2026 представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 26.02.2026 представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні та залишити оскаржуване рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, 24.11.2008 між Комунальним закладом Київської обласної ради "Київська обласна дитяча лікарня" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелекс" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області №61/08 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення, площею 36,00 кв.м (в тому числі площі загального користування - 6 кв.м) розміщене за адресою м. Боярка, вул. Хрещатик, 83. Майно розташоване на першому поверсі нежитлового будинку, що знаходиться на балансі Комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна дитяча лікарня", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, здійснену станом на 31.08.2008 і становить 127 104,00 грн. без ПДВ.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишаються територіальні громади сіл, селищ, міст області, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
Згідно з п. 2.4. договору, у разі припинення цього договору майно повертається орендарем Комунальному закладу Київської обласної ради "Київська обласна дитяча лікарня". Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Сторонами в п.2.5. договору встановлено, що обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.
Пунктом 5.12 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язується повернути в 15-денний термін орендодавцю або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані.
Договір укладено строком на 1092 дні, що діє з 24.11.2008 до 20.11.2011 включно (п.10.1 Договору).
Відповідно до п.10.4. Договору, для продовження терміну дії договору орендар за 1 місяць до закінчення строку договору подає своє письмове звернення до обласної ради (органу управління майном), попередньо узгоджене з орендодавцем.
Згідно з п.10.7 Договору, чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 12 договору визначено, що додатки до цього договору є його невід'ємною частиною. Додатками до цього договору є розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням будинку; розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки; звіт про незалежну оцінку вартості майна, що передається в оренду; акт приймання-передачі орендованого майна.
Вказаний договір підписаний обома сторонами та погоджений Комунальним закладом Київської обласної ради "Фонд комунального майна".
24.11.2008 за актом прийому-передачі приміщення "Київська обласна дитяча лікарня" (орендодавець) передала, а ТОВ "Інтелекс" (орендар) прийняло об'єкт оренди за Договором оренди №61/08 від 24.11.2008.
24.11.2011 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, якою продовжили термін дії договору з 20.11.2011 до 13.11.2014 включно. До цієї додаткової угоди додано копію висновку про вартість об'єкту оцінки від 07.10.2011 №308/11-16.
16.12.2014 сторони уклали додаткову угоду №2, якою дійшли згодили продовжити термін дії договору до 11.11.2017. До додаткової угоди додано копію висновку про вартість майна, що передано в оренду, від 29.10.2014.
22.12.2017 сторони уклали додаткову угоду №3, якою продовжили термін дії договору до 08.11.2020 включно. До додаткової угоди №3 додано висновок про вартість майна від 27.11.2017 та нова редакції додатку 1.1 до договору.
01.08.2020 позивач звернувся до відповідача із пропозицією продовжити дію Договору, що перебуває у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області №61/08 від 24.11.2008 площею 36 кв.м., що знаходиться за адресою Київська обл., м. Боярка, вул. Хрещатик, 83 шляхом продовження чинного договору на 5 років.
Як встановлено місцевим господарським судом, відповідач розглянув вимогу позивача від 01.08.2020 про продовження договору оренди шляхом продовження чинного договору на 5 років. Дана вимога не містила вимогу про проведення аукціону. Внаслідок її розгляду, сторонами 09.11.2020, укладено тимчасовий договір про передачу в оренду майна комунальної власності, яким позивач користувався (спірне орендоване приміщення) і протягом 5 років користування позивач не звертався до відповідача (орендодавця, балансоутримувача) про оголошення аукціону на право оренди нежитлового приміщення площею 36,0 кв.м. у м. Боярка, вул. Хрещатик 83 в порядку встановленому Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ.
Отже, 09.11.2020 поза межами процедур, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ, сторони уклали тимчасовий договір про передачу в оренду майна комунальної власності за умовами якого:
- сторони домовились укласти тимчасовий договір оренди нежитлового приміщення площею 36,0 кв.м за адресою Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Хрещатик, 83 до моменту прийняття рішення Київською обласною радою про надання дозволу на продовження оренди зазначеного об'єкта оренди (п.1.1);
- об'єкт оренди належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст в особі Київської обласної ради Київської області і знаходиться на балансі відповідача (п.2.4);
- сторони домовились, що договір оренди повинен містити такі умови: договір оренди вступить в силу з моменту підписання його сторонами; даний договір поширюється на відносини, що склались між сторонами до його укладення та триватимуть до моменту підписання постійного договору оренди. Орендна плата підлягатиме сплаті з моменту виникнення відносин між сторонами з 09.11.2020 та в порядку, визначеному цим Тимчасовим договором оренди, а в подальшому постійним договором оренди (п.3.1.2);
- орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди (п.5.1);
- цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту укладення сторонами основного договору оренди. Відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України та ч.7 ст. 180 ГК України сторони домовились про те, що умови даного договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 09.11.2020 (п.10.1).
19.01.2022 відповідач листом №02-06-60 повідомив позивача про те, що він є балансоутримувачем частини нежитлового приміщення, яке знаходиться в оренді ТОВ "Інтелекс" і немає наміру продовжувати договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області №61/08 від 24.11.2008 та надав 30 календарний термін для звільнення приміщення з дати отримання цього листа.
21.01.2022 позивач направив відповідачу лист яким повідомив останнього, що 01.08.2020 року, до закінчення строку дії договору позивач звернувся з листом про продовження строку дії договору оренди шляхом продовження чинного договору на 5 років, при цьому, позивач зазначив про надання всіх необхідних документів для продовження строку дії договору оренди без проведення аукціону. Позивач зазначив, що сторонами укладено тимчасовий договір від 09.11.2020, позивач не планував припинення орендних відносин з позивачем, має намір продовжити договір оренди №61/08 від 24.11.2008 на строк 5 років шляхом його викладення в новій редакції та не вбачає законних підстав для припинення орендних відносин.
14.02.2022 відповідач направив вимогу про звільнення приміщення (лист від 14.02.2022 №02-06-232) та зазначенням, що договір оренди №61/08 від 24.11.2008 неодноразово продовжувався, а тому застосування п.2 ч. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ є незаконним та безпідставним. Також, відповідач повідомив позивача, що відповідача включено до участі у програмі "Велике будівництво" з реконструкції обласних лікарень. Департаментом регіонального розвитку Київської області державної адміністрації проведені відкриті торги по закупівлі послуг з розроблення проєктної документації по об'єкту "Реконструкція будівель та споруд КНП КОР "Київська обласна дитяча лікарня" за адресою вул. Хрещатик, 83, м. Боярка, Київська область". Проєктом передбачається реконструкція існуючих будівель та будівництво нових на території КНП КОР "КОДЛ", також деякі будівлі взагалі пропонується знести. Відповідно, виникла потреба у використанні чистини орендованих приміщень з метою ведення лікувальної діяльності. До таких об'єктів належить частина нежитлового приміщення, що знаходиться на 1 поверсі лікувального корпусу, яку орендує ТОВ "Інтелекс".
06.07.2023 відповідач повторно звернувся до позивача (лист №02-06-993 від 06.07.2023 відсутній в матеріалах справи) з вимогою повернення спірного приміщення у зв'язку з необхідністю використання спірного орендованого приміщення для власних потреб балансоутримувача.
У відповідь на даний лист, позивач надіслав лист від 24.07.2023 №198-07-23 відповідно до якого повідомляв, що сторонами 09.11.2020 укладено тимчасовий договір, який діє на даний час; підстави припинення або розірвання оренди передбачені п.10.4-10.6 договору; вказав, що в листі відповідачем не зазначено підстав припинення або розірвання договору оренди з переліку підстав, які передбачені п.10.4-10.6 договору, тому позивач не вбачає жодних належних правових підстав для припинення або розірвання договору оренди та не має намірів припинення або розірвання договору оренди.
21.08.2023 відповідач надіслав лист від 21.08.2023 №02-06-1353, в якому повідомив позивача, що укладений між ними тимчасовий договір про передачу в оренду майна комунальної власності від 09.11.2020 є таким, що укладений не у визначений законодавством спосіб. До листа додано проєкт акту приймання-передачі приміщення.
У відповідь на вказаний лист, ТОВ "Інтелекс" повідомило, що вважає тимчасовий договір чинним та діючим, згоду на припинення договору не надає (лист від 23.08.2023 №23-08/23/2).
Листом від 29.11.2023 №02-06-1962 відповідач вимагав повернення нерухомого майна.
19.01.2024 листом №17/01-2024 позивач просив відповідача терміново відновити електропостачання до приміщення аптечного пункту.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення щодо оголошення аукціону або відмови у продовженні оренди, що є порушенням ч. 9 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Посилаючись на п. 144 Порядку та правову позицію Верховного Суду у справі №914/2930/20, позивач просить зобов'язати відповідача провести аукціон, зберігши за орендарем його переважне право.
Місцевим господарським судом також встановлено, що між сторонами існує спір про визнання тимчасового договору від 09.11.2020 недійсним та виселення, за наслідками розгляду якого рішенням господарського суду Київської області від 26.05.2025 у справі №911/679/25, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Верховною Радою України 03.10.2019 прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Закон №157-ІХ), в розділі "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01 лютого 2020 року (за винятком окремих зазначених норм).
Водночас пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" було визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.
У пункті 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Таким чином, з 01.07.2020 до відносин сторін щодо оренди спірного приміщення застосовуються приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ в редакції, чинній на момент закінчення строку дії Договору оренди №61/08, продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.
Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ встановлено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:
укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше;
укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими ч.1 ст.15 цього Закону;
укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими ч.2 ст. 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами 11 та 12 ч.2 ст. 15цього Закону;
укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Відповідно до ч.3-6 та 9 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем.
Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування.
Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.
Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.
Будь-яке рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на підставі довідки балансоутримувача, в якій зазначається інформація про:
наявність або відсутність заборгованості зі сплати орендної плати чи страхових платежів за договором, що продовжується, станом на дату подання довідки;
факти суттєвого (більше ніж на три місяці) прострочення сплати орендної плати чи інших обов'язкових за договором платежів;
результати перевірок, які балансоутримувач та/або орендодавець здійснювали протягом строку оренди, а також інформація про цільове призначення, за яким об'єкт оренди фактично використовувався протягом строку оренди. У разі якщо перевірками виявлено порушення умов договору оренди, зазначається інформація про вжиті орендарем заходи для припинення порушення або про те, що порушення тривало і після строку, визначеного орендодавцем або балансоутримувачем для усунення порушення. Строк на усунення виявлених порушень не може перевищувати 30 календарних днів з дати отримання орендарем відповідного припису.
Порядком передачі майна в оренду можуть бути встановлені додаткові вимоги до довідки балансоутримувача та порядку її подання.
Після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:
про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;
про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.
Відповідно до п. 144 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна (в редакції чинній станом на дату закінчення строку дії Договору №61/08) після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев'ятою статті 18 Закону.
Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.
У разі прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди на підставі необхідності майна для власних потреб балансоутримувача, здійснюються дії, передбачені пунктом 142 цього Порядку.
Якщо рішенням представницького органу місцевого самоврядування встановлено, що рішення про продовження договору оренди або про відмову у продовженні приймаються представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом, відповідні рішення приймаються протягом 60 робочих днів з дати отримання заяви орендаря про продовження договору.
Неприйняття протягом зазначеного строку одного із зазначених рішень представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як підставно зазначив суд першої інстанції, рішення про передачу нерухомого майна в оренду або використання його для власних потреб належить до дискреційних повноважень власника/титульного володільця/балансоутримувача.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.
Відповідно до п. 142 Порядку якщо рішення про відмову у продовженні договору оренди приймається на підставі необхідності майна для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю, то в такому рішенні повинно бути зазначено найменування та реквізити такого балансоутримувача.
Якщо необхідність балансоутримувача в такому майні для задоволення власних потреб припинилася, балансоутримувач повідомляє про це орендаря, якому було відмовлено у продовженні договору оренди на такій підставі, не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня припинення такої необхідності.
Якщо такий орендар бажає продовжити використання майна, він повідомляє про це орендодавця протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення балансоутримувача.
Якщо такий орендар у разі відмови йому у продовженні договору оренди мав право на продовження зазначеного договору без аукціону, то договір оренди відповідного майна переукладається з таким орендарем на умовах, що були визначені в договорі, у продовженні якого було відмовлено, згідно з вимогами цього Порядку.
Якщо договір оренди, в продовженні якого було відмовлено, підлягав продовженню за результатами аукціону, то орендар, якому було відмовлено в продовженні договору, має переважне право на укладення договору оренди за результатами аукціону, за умови, що він бере участь в такому аукціоні. Реалізація переважного права здійснюється відповідно до положень цього Порядку. У такому разі статус об'єкта в Переліку першого типу зазначається як "вільний".
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, вимога відповідача щодо звільнення позивачем об'єкта оренди є обґрунтованою, оскільки намір балансоутримувача використовувати майно для забезпечення власної діяльності виключає можливість перебування цього приміщення в оренді протягом певного терміну.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідача включено до реалізації державної програми "Велике будівництво", яка спрямована на реконструкцію обласних лікарень, що зумовило потребу у використанні спірного приміщення для забезпечення власних функціональних потреб.
Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано враховано наведений факт і з нього можливо дійти висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача оголосити аукціон з продовження договору оренди.
При цьому судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги те, що оскільки орендодавець офіційно заявив про намір використовувати майно для власних потреб і про відсутність волі продовжувати орендні правовідносини, то задоволення позову означало б неправомірне втручання суду в дискреційні повноваження власника. Суд не може визначати доцільність або умови використання майна замість його балансоутримувача. Вимога зобов'язати відповідача провести аукціон, без наявних законних підстав, фактично є підміною волі суб'єкта управління, що прямо порушує принцип його самостійності у реалізації власних функцій. Судове рішення не може підміняти собою волю суб'єкта управління та примушувати до відчуження прав користування майном, яке необхідне йому для виконання власних функцій.
Поряд з цим, судом першої інстанції вірно зазначено, що у разі оголошення КНП КОР "КОДЛ" аукціону на оренду спірного приміщення після усунення підстав, що зумовили КНП КОР "КОДЛ" використання спірного приміщення для власних потреб, ТОВ "Інтелекс" має переважне право оренди на дане приміщення відповідно до п. 142 Порядку.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно відхилив посилання позивача на висновки, викладені у постанові КГС ВС від 17.11.2021 у справі №914/2930/20 як не релевантні, оскільки вони ґрунтуються на інших обставинах, а саме на наявності волі орендодавця на передачу приміщення в оренду та відсутності обґрунтованої необхідності використовувати приміщення для власних потреб.
Суд апеляційної інстанції зважає, що місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачем не наведено передбаченої законом або договором підстави, яка б зобов'язувала відповідача діяти всупереч власним господарським інтересам.
З огляду на викладене, правомірним є висновок місцевого господарського суду про відмову в позові.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелекс" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 10.11.2025 у справі №911/2303/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова підписана 09.03.2026.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді О.О. Євсіков
А.М. Демидова