Номер провадження 22-ц/821/713/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №696/45/26 Категорія: на ухвалу Білопольська Н. А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
05 березня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Сіренка Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кам'янського районного суду Черкаської області від 21 січня 2026 року про повернення заяви у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану разом з пред'явленим позовом до приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича, ДП «Сетам», ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними, визнання акту про реалізацію недійсним, скасування виконавчих дій та поновлення права власності,-
20 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, подану разом з пред'явленим позовом до приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича, ДП «Сетам», Акціонерного банку «Укргазбанк», ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними, визнання акту про реалізацію недійсним, скасування виконавчих дій та поновлення права власності.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 21 січня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору відмовлено.
Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 , подану разом з пред'явленим позовом, повернуто заявнику.
Ухвала суду мотивована тим, що подане ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить відомостей про належність до будь-якої із категорій осіб, які мають право на пільги щодо сплати судового збору. Також нею не додано жодних документів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище, зокрема, довідки про склад сім'ї, довідки про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, доказів про відсутність рухомого і нерухомого майна, тощо.
Формальне посилання на важке фінансове становище без належного доказового підтвердження не є достатнім для ухвалення рішення про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення до суду становить 665,60 грн.
Проте, позивачем ОСОБА_1 , у порушення вимог Закону України «Про судовий збір», при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову не було сплачено судовий збір та не наведено доводів і не подано доказів на підтвердження підстав для звільнення її від сплати судового збору.
З огляду на відсутність у заяві про забезпечення позову ціни позову, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, відсутності відомостей про вартість майна, на яке необхідно накласти арешт, та несплату судового збору, заяву повернуто заявнику.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною, просить скасувати та постановити ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
Зазначає, що судом помилково зазначено про те, що заявником не сплачено судовий збір. У той же час нею було надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн., що перевищує розмір судового збору, який підлягає до сплати за подання заяви про забезпечення позову.
Вважає, що судом застосовано надмірний формалізм, у частині таких недоліків як відсутність ціни позову, пропозицій щодо зустрічного забезпечення та неповних відомостей про сторону.
Вказує, що суд формально підійшов до оцінки її майнового стану та обмежив її право на судовий захист.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» Торхова А.А. не погодилась з доводами ОСОБА_1 , вважаючи їх необгрунтованими. Просить в задоволенні апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції відмовити.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила заборонити нотаріусам та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності на майно; заборонити покупцю ОСОБА_2 відчужувати або передавати майно будь-яким способом; накласти заборону на реєстраційні дії у ДРРП щодо лоту № 590677 та зупинити дії приватного виконавця у ВП № 78877336.
До заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 подала до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору, враховуючи її майновий стан, оскільки вона є інвалідом ІІІ групи, пенсіонером, її матеріальний стан є обмеженим, а сплата судового збору у встановленому розмірі є для неї фінансовим тягарем та фактично унеможливлює реалізацію її права на доступ до правосуддя.
На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надала довідку Головного управління ПФУ в Черкаській області про доходи № 0725 7271 6712 2785, відповідно до якої позивач отримує пенсію по інвалідності із січня 2025 року по грудень 2025 року (за вказаний період їй нараховано 28332 грн.), пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 та довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 420079.
Суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилався на недоведеність заявником скрутного матеріального стану, який би не давав змогу ОСОБА_1 сплатити судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 665,60 грн.
Колегія суддів, перевіряючи такі висновки суду, враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно з п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення до суду становить 665,60 грн.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63 - 64).
Наведені у клопотанні доводи не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення заявника від сплати судового збору. Заявником не було надано суду першої інстанції доказів на підтвердження її реального майнового стану, який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої заяви про забезпечення позову судовим збором.
Надана заявником довідка від 04 січня 2026 року про доходи про отримання пенсії по інвалідності за період з січня 2025 року до грудень 2025 року не містять інформацію про реальні доходи, та сама по собі не відображає майновий стан заявника і не свідчить про неспроможність сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
Заявник не надала суду необхідних відомостей про відсутність нерухомого та рухомого майна, коштів на рахунках тощо, які свідчили б про те, що за своїм майновим станом вона не спроможна сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
Розмір судового збору не перевищує 5% розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік.
Тому клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору правомірно не задоволено судом.
Щодо доводів апеляційної скарги у частині того, що суд дійшов помилкового висновку про несплату нею судового збору, то колегія суддів враховує наступне.
Із доданої до заяви про забезпечення позову квитанції про сплату № 3758-7968-5991-9159 від 19 січня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатила у АТ «Таскомбанк» судовий збір за позовом у розмірі 1 331,20 грн.
До заяви про забезпечення позову нею долучена позовна заява.
Колегія суддів враховує, що попередньо ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до приватного виконавця Недоступа Д.М., ДП «Сетам», Акціонерного банку «Укргазбанк» про визнання електронних торгів недійсними, визнання акту про реалізацію недійсним, скасування виконавчих дій та поновлення права власності, яка ухвалою судді від 13 січня 2026 року залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків. Недоліки позовної заяви станом на 21 січня 2026 року не усунуті.
З доводів апеляційної скарги вбачається, що заявник, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову та, подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання такої заяви, у той же час долучає квитанцію про оплату судового збору, який вдвічі більший за передбачений законом розмір із призначенням платежу: «…Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 …».
Колегія суддів вважає, що сплачений судовий збір стосується саме позовної заяви, яка також залишена без руху судом першої інстанції, зокрема, у зв'язку з несплатою судового збору, а в апеляційній скарзі заявник фактично вводить суд в оману, стверджуючи про подання нею заяви про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із скрутним матеріальним станом та сплачуючи судовий збір, який перевищує фактично необхідний до сплати розмір.
Крім того, заява не відповідає вимогам закону, про що правомірно вказав суд першої інстанції, а саме відсутність у заяві про забезпечення позову ціни позову, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, відсутності відомостей про вартість майна, на яке необхідно накласти арешт.
Зазначення таких недоліків не свідчить про надмірний формалізм суду першої інстанції, оскільки, незважаючи на їх наявність, подаючи заяву про забезпечення позову вдруге до суду першої інстанції, ОСОБА_1 жодних дій для їх усунення не вчинила.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 35, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кам'янського районного суду Черкаської області від 21 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді