Справа № 948/338/25 Номер провадження 33/814/106/26Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.
10 березня 2026 року м. Полтава
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бульбах Н.М., на постанову Машівського районного суду Полтавської області від 02 липня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок судового збору.
За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні ним адміністративного правопорушення за таких обставин.
14 квітня 2025 року о 21 годині 03 хвилини водій ОСОБА_1 по вул. Миру, 72 у с. Селещина Полтавського р-ну Полтавської обл. у порушення вимог п.2.5 ПДР України керував автомобілем «ВАЗ 21063», н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння у вигляді: порушення координації рухів, зіниць очей, які не реагували на світло, почервоніння очей, та відмовився від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан названого сп'яніння.
В апеляційній скарзі адвокат Бульбах Н.М. просить скасувати постанову Машівського районного суду Полтавської області від 02 липня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не дав належної оцінки обґрунтованим поясненням ОСОБА_1 щодо обставин події, оцінив показання поліцейського ОСОБА_2 із обвинувальним ухилом, не врахував те, що: ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, не мав ознак даного сп'яніння, у зв'язку з чим, і не мав обов'язку щодо проходження огляду на стан сп'яніння; йому було висунуто поліцією вимогу пройти огляд не в найближчому медичному закладі, а в закладі охорони здоров'я - «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», розташованому в м. Полтава, який є значно територіально віддаленим від місця зупинки транспортного засобу, у зв'язку з чим, така вимога не ґрунтувалась на вимогах законодавства; ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та погодився пройти його в КНП «Машівська лікарня Машівської селищної ради Полтавської області», наділеному проводити огляди водіїв із метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, без часових обмежень і визначеного графіку; лист директора КНП «Машівська лікарня» №780 від 30 червня 2025 року датований вже після витребування доказів судом, має неконкретний зміст та інформаційний характер, не підлягає виконанню поліцейськими без відповідного наказу чи розпорядження, винесеного начальником відділу поліції з урахуванням комунікативного інформування та рекомендацій закладу охорони здоров'я.
Учасникам провадження було належним чином повідомлено про місце, дату й час судового засідання апеляційної інстанції. Адвокат Бульбах Н.М. подала клопотання, в якому просила здійснювати подальший апеляційний розгляд без його та ОСОБА_1 участі.
Суд апеляційної інстанції заслухав думку адвоката (в попередньому судовому засіданні) на підтримку апеляційної скарги, вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.
Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє цю особу на огляд до найближчого закладу охорони здоров'я.
Приписами п.п.7-8 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
З огляду ж на обов'язковість проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, яке проводиться в закладах охорони здоров'я, огляд на стан наркотичного сп'яніння здійснюється лише в медичному закладі.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмови як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами, і є обґрунтованим.
Так, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №330714 14 квітня 2025 року о 21 годині 03 хвилини водій ОСОБА_1 по вул. Миру, 72 у с. Селещина Полтавського р-ну Полтавської обл. у порушення вимог п.2.5 ПДР України керував автомобілем «ВАЗ 21063», н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння у вигляді: порушення координації рухів, зіниць очей, які не реагували на світло, почервоніння очей, та відмовився від проходження огляду на стан названого сп'яніння в закладі охорони здоров'я (КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради») (а.с.2).
Наведені вище обставини об'єктивно підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічному носієві інформації, з яких установлено те, що 14 квітня 2025 року приблизно о 21 годині 03 хвилини ОСОБА_1 по вул. Миру, 72 у с. Селещина Полтавського р-ну Полтавської обл. керував автомобілем «ВАЗ 21063», н.з. НОМЕР_1 , і був зупинений поліцією. На місці зупинки поліцією було встановлено наявність підстав уважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння та повідомлено йому про виявлення в нього ознак наркотичного сп'яніння. Однак ОСОБА_1 на неодноразові вимоги поліції відразу категорично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відповідно до встановленого порядку в закладі охорони здоров'я (КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради»). При цьому, ОСОБА_1 свою відмову від огляду не мотивував видом медичного закладу, в якому має здійснюватись огляд, чи його місцем розташуванням, жодним чином не вказував про готовність пройти огляд у іншому медичному закладі, про що йдеться в апеляційній скарзі, а посилався виключно на те, що він у минулому на вимогу цього поліцейського вже проходив огляд на стан наркотичного сп'яніння. Більше того, на вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі (без конкретної назви закладу охорони здоров'я) ОСОБА_1 у відповідь вказав: «та нікуди я з Вами не поїду», що свідчить про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан названого сп'яніння в будь-якій медичній установі. Водночас поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 : те, що вказані вище дії (відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законодавстом порядку) є порушенням п.2.5 ПДР України та адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КУпАП, що є підставою для складання щодо нього протоколу за вчинення цього адміністративного правопорушення; його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Затим поліцією було розпочато процедуру оформлення матеріалів провадження, в тому числі складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 (а.с.6).
Таким чином, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є неспроможними, оскільки спростовуються змістом відеозаписів.
Отже, наведені вище докази безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та об'єктивних обставин не довіряти їм немає. Підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів не встановлено.
У силу приписів ч.1 ст.130, ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України проходження водієм огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу поліцейського, який установив наявність підстав для висновку про перебування водія в стані наркотичного сп'яніння, відповідно до встановленого законодавством порядку є безумовним обов'язком особи, яка керувала транспортним засобом, у той час як мотиви відмови особистого характеру від проходження цього огляду, в тому числі з посиланням на попередній досвід проходження огляду на стан сп'яніння, не впливають на правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Тому доводи апелянта про неправильне трактування місцевим судом показань поліцейського ОСОБА_3 позбавлені підстав, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у повному обсязі підтвержуються даними відеозаписів, які є засобами об'єктивного контролю та містять повні відомості про обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і процедуру оформлення матеріалів провадження поліцією (з моменту керування ОСОБА_1 автомобілем до закінчення оформлення матеріалів провадження щодо нього поліцією).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 було висунуто поліцією вимогу щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не в найближчому медичному закладі, як на підставу для скасування оскаржуваної постанови та встановлення відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, позбавлені підстав, оскільки позиція ОСОБА_1 полягала в категоричній відмові на неодноразові вимоги поліції від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння незалежно від виду медичного закладу чи його місця розташування, в якому має здійснюватись огляд, адже свою відмову від огляду ОСОБА_1 мотивував виключно тим, що він у минулому на вимогу цього поліцейського вже проходив огляд на стан наркотичного сп'яніння. Також ОСОБА_1 на вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі (без конкретної назви закладу охорони здоров'я) у відповідь вказав: «та нікуди я з Вами не поїду», що свідчить про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан названого сп'яніння в будь-якій медичній установі, обумовлену мотивами особистого характеру, а тому відсутні підстави вважати, що місце проведення огляду вплинуло на його позицію.
Частиною 3 ст.266 КУпАП передбачено проведення огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан наркотичного сп'яніння в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» належить до переліку закладів охорони здоров'я, яким надано право проведення огляду осіб (водіїв) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженого в порядку, визначеному ч.3 ст.266 КУпАП.
При цьому, КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» є одним із територіально наближених медичних закладів із відповідною спеціалізацією, розташованим у населеному пункті в межах адміністративного району (Полтавського р-ну Полтавської обл.), де було зупинено ОСОБА_1 .
Водночас положення п.7 розділу І, п.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, щодо направлення на огляд водія до найближчого закладу охорони здоров'я, виходячи з їх змісту та призначення, мають на меті не встановлення територіальної віддаленості до найближчого закладу охорони здоров'я, а спрямовані на забезпечення доставлення особи до медичного закладу в межах двохгодинного строку, покликані оптимізувати діяльність щодо проведення оглядів із метою її найбільш ефективної та результативної організації.
У розумінні приписів процесуального законодавства здійснення медичними закладами своїх повноважень у не передбачений законодавством спосіб як підстава для визнання результатів цих оглядів недійсними означає вчинення дій чи прийняття рішень, які не належать до компетенції медичного працівника конкретного закладу охорони здоров'я. Нормативна вимога проведення оглядів уповноваженими суб'єктами покликана забезпечити вчинення цих дій медичними працівниками з необхідною кваліфікацією, які виконують свої професійні обов'язки в умовах передбаченого законом контролю і у визначений правовий спосіб. Якщо медичний працівник закладу охорони здоров'я в ході здійснення огляду виконує функції, прямо передбачені законодавством, такі дії не можуть вважатися «реалізацією повноважень, не передбачених законодавством» чи здійсненням огляду «не відповідно до встановленого порядку» й мати наслідком автоматичне визнання результатів огляду недійсними.
До того ж, вирішуючи питання про вплив тих чи інших обставин на значення отриманих результатів, суд насамперед повинен з'ясувати вплив цих обставин на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема, встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Водночас ОСОБА_1 і його представником не зазначено й перевіркою матеріалів провадження не встановлено факт неможливості здійснення огляду в одному з територіально наближених медичних закладів, розташованому в населеному пункті в межах району (Полтавського р-ну Полтавської обл.), де було зупинено ОСОБА_1 , того, яким чином здійснення огляду в названому закладі охорони здоров'я вплинуло би з негативного боку для ОСОБА_1 на результати огляду чи можливість та процедуру його проходження, можливість ефективного використання ОСОБА_1 своїх прав. Відповідно ж до п.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, саме на поліцейського (а не безпосередньо на осіб, які керували транспортними засобами) покладено обов'язок забезпечення доставки осіб до закладу охорони здоров'я для проведення огляду протягом визначеного законодавством строку.
Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп'яніння.
Як убачається з матеріалів провадження, поліцією було встановлено наявність підстав уважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння. На місці події поліцейський повідомив ОСОБА_1 про виявлення в нього ознак наркотичного сп'яніння в контексті наявності підстав для проведення його огляду на стан названого сп'яніння, що підтверджується даними відеофіксації (а.с.6). Наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, зокрема: порушення координації рухів, почервоніння очей (частини обличчя), зафіксовано й у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на медичний огляд (а.с.2, 4).
Наявність же ознак наркотичного сп'яніння не є тотожним наявності стану наркотичного сп'яніння, який можливо встановити лише за результатами відповідного огляду на стан названого сп'яніння, та згадані ознаки не вказують на перебування особи, яка керувала транспортним засобом, у цьому стані, але є однією з передумов, які на вимогу поліцейського зобов'язують особу, яка керувала транспортним засобом, пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння відповідно до встановленого законодавством порядку. Однак у порушення вимог закону ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився.
Із урахуванням викладених вище обставин і вимог закону, суд апеляційної інстанції не вбачає належних і достатніх підстав для висновку про безпідставність висування поліцією ОСОБА_1 вимог щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння чи наявності тих істотних порушень вимог законодавства, які би нівелювали обов'язок виконання цих вимог, ставили би під сумнів наявність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.
Тому, з урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП, суд першої інстанції правильно наклав на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бульбах Н.М., залишити без задоволення, а постанову Машівського районного суду Полтавської області від 02 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.М. Корсун