Справа № 526/2967/25 Номер провадження 22-ц/814/1401/26Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
11 березня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А. І.
Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.
при секретарі: Коротун І. В.
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 листопада 2025 року, ухвалене суддею Киричок С.А., повний текст рішення складено - 05 листопада 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
16.09.2025 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, в якому просила суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 09.11.2018 у Гадяцькому РВ ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області, актовий запис №147 (свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_1 від 09.11.2018).
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 09.11.2018 ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , який зареєстровано Гадяцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. Від спільного шлюбу дітей не мають. З липня 2025 вони проживають окремо, сім'я перестала існувати. На переконання позивача, подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим, на примирення не погоджується. На підставі вищезазначеного, позивач просить суд розірвати шлюб із ОСОБА_1 .
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 5 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задоволено.
Шлюб, укладений 09 листопада 2018 року у Гадяцькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , актовий запис № 147 - розірвано.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище - ОСОБА_5 .
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що суд встановив, що сім'я розпалася через несумісність поглядів на сімейні відносини і відновити подружні стосунки неможливо, так як в родині позивача та відповідача втрачена основа сім'ї, почуття довіри, поваги та любові один до одного, а тому суд не може примусити сторони до збереження подружніх відносин, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки та може бути припинено внаслідок волевиявлення як одного так і обох з подружжя шляхом його розірвання. Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, тому позов підлягає задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_6 , подавши 05.12.2025 апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, а також клопотання про надання строку для примирення подружжя.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповно та необ'єктивно з'ясував обставини справи, оскільки не врахував його клопотання про надання строку для примирення подружжя. Зазначає, що ним було подано відзив, в якому він просив надати розумний строк для примирення, що прямо передбачено нормами сімейного законодавства України як одна із можливих процесуальних дій, спрямованих на збереження сім'ї. Вказує, що тимчасові непорозуміння, які виникли між ними, не є достатньою підставою для розірвання шлюбу. Вважає, що шлюб має ще перспективи для збереження, вони прожили у шлюбі 7 років, мають спільне минуле, спільні інтереси і цінності, до реєстрації шлюбу також тривалий час проживали разом, що свідчить про міцність їх взаємин та усвідомлений вибір створити сім'ю. Не може змиритися з рішенням суду, він не готовий до розлучення, не зважаючи ні нащо, хоче примиритися з дружиною, суд відмовив у задоволенні його клопотання про надання строку для примирення, рішення суду не містить переконливих аргументів, чому його клопотання відхилено, припинення шлюбу не повинно відбуватися формально.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить клопотання про надання строку для примирення залишити без задоволення, відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити в силі.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 листопада 2025 року (а.с. 48).
Ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 07.01.2026 закінчені підготовчі дії у справі. Продовжено термін розгляду справи судом апеляційної інстанції в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 371 ЦПК України. Справу призначено до розгляду в приміщенні Полтавського апеляційного суду на 11.03.2026, без повідомлення учасників процесу (а.с. 49).
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне надати сторонам строк для примирення, виходячи з наступного.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
За правилами статті 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. При вирішенні позовів про розірвання шлюбу слід уникати формалізму, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене статтею 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї із сторін або суду, особливо за наявності неповнолітніх дітей (пункт 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції строк на примирення сторонам не надавав.
Відповідно до ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Враховуючи заперечення відповідача проти розірвання шлюбу, його прагнення зберегти сім'ю, з метою вжиття заходів до примирення подружжя і збереження сім'ї, колегія суддів вважає за необхідне на підставі статті 111 СК України вжити заходи щодо примирення подружжя, надавши їм строк на примирення три місяці.
За правилом п. 4 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Провадження у справі зупиняється до закінчення строку для примирення, визначеного судом (п.3 ч.1 ст. 253 ЦПК).
Керуючись ст.ст. 251 ч.1 п.4, 253 ч.1 п.3, 381 ч.2 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Надати подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на примирення тривалістю два місяці.
Зупинити провадження у справі до закінчення строку на примирення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в частині зупинення провадження до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов