Справа № 545/5708/24 Номер провадження 22-з/814/57/26 Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
11 березня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А. І.
Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.
при секретарі Коротун І. В.
учасники справи:
представник позивача - адвокат Метенко Т.І.
представник відповідача - адвокат Петренко Ю. О.
розглянув у судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції заяви представника Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» - адвоката Метенка Тараса Ігоровича та представника ОСОБА_1 - адвоката Петренка Юрія Олександровича
про ухвалення додаткового рішення до постанови Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року
у справі за позовом Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, визначення істотних умов земельного сервітуту
та за зустрічним позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Петренка Юрія Олександровича до Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» про встановлення земельного сервітуту, визначення умов земельного сервітуту, стягнення з відповідача за зустрічним позовом сум основного боргу, інфляційних витрат, 3% річних, пені та збитків, -
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року у задоволенні первісного позову Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, визначення істотних умов земельного сервітуту - відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» про встановлення земельного сервітуту, визначення умов земельного сервітуту, стягнення 545,04 грн - основного боргу, 23 948,40 грн - інфляційних витрат, 6 480,97 грн - трьох процентів річних, 66 134,96 грн - пені, 2 384,97 грн - збитків - задоволено частково.
Стягнуто із Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» на користь ОСОБА_1 545,04 грн - основного боргу, 23 948,40 грн - інфляційних витрат, 6 480,97 грн - три проценти річних, 66 134,96 грн - пені, 2 384,97 грн - збитків, а всього 99 494,34 грн.
У іншій частині позовних вимог позивачу за зустрічним позовом - відмовлено.
Стягнуто із Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його в апеляційному порядку оскаржили Спільне підприємство «Полтавська газонафтова компанія», сформувавши 17.07.2025 в системі «Електронний суд» апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, та представник ОСОБА_1 - адвокат Петренко Ю.О., сформувавши 17.07.2025 в системі «Електронний суд» апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року апеляційні скарги Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» та представника ОСОБА_1 - адвоката Петренка Юрія Олександровича - задоволено частково.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року в частині відмови у задоволенні позову Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, визначення істотних умов земельного сервітуту та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову представника ОСОБА_1 - адвоката Петренка Юрія Олександровича до Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» про встановлення земельного сервітуту, визначення умов земельного сервітуту, додаткове рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 липня 2025 року - скасовано і ухвалено нове рішення в цій частині первісного та зустрічного позову.
Позов Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, визначення істотних умов земельного сервітуту - задоволено частково. Зустрічний позов представника ОСОБА_1 - адвоката Петренка Юрія Олександровича до Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» про встановлення земельного сервітуту, визначення умов земельного сервітуту - задоволено частково.
Встановлено на користь Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» (ЄДРПОУ 20042662) земельний сервітут на частину площею 0,4275 га земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:00:003:0698, загальною площею 4,091 га, яка належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_1 , з правом розміщення та обслуговування об'єктів нафтогазовидобування.
Визначено наступні умови земельного сервітуту:
Власник: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Особа, на користь якої встановлюється сервітут (правокористувач): Спільне підприємство «Полтавська газонафтова компанія» (ЄДРПОУ 20042662).
Земельна ділянка, на якій встановлюється земельний сервітут: частина площею 0,4275 га земельної ділянки 5323486000:00:003:0698.
Межі встановленого земельного сервітуту визначаються відповідно до технічної документації із землеустрою, даних Державного земельного кадастру та відображені на план-схемі фактичної експлуатації об'єктів нафтовидобування, складеної сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 .
Строк дії земельного сервітуту: з 01.01.2025 до 31.12.2031.
Сервітут встановлений для проведення розвідувальних робіт на Ігнатівському родовищі свердловиною №123 за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Плата за встановлення земельного сервітуту: 12 580,47 грн (до вирахування податків і зборів) за один календарний рік. Плата вноситься правокористувачем щомісячно по 1048,37 грн протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який вноситься плата. Обчислення розміру плати здійснюється правокористувачем самостійно щомісячно з урахуванням індексів інфляції та без урахування коефіцієнтів індексації. У разі невнесення плати, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Інші умови:
Власник має право безперешкодного доступу до частини земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут.
Власник зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали правокористувачу користуватися частиною земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, відповідно до його призначення.
Правокористувач має право за домовленістю із власником користуватися інженерними комунікаціями, розміщеними на частині земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут.
Правокористувач зобов'язаний: не вчиняти дій, які можуть спричинити економічно небезпечні наслідки для довкілля або привести до погіршення стану земельної ділянки; протягом трьох днів після припинення дії сервітуту повернути власнику частину земельної ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її у користування, придатну для використання за цільовим призначенням. З цією метою правокористувач за свій рахунок самостійно або із залученням підприємств, що мають право на виконання відповідних робіт, проводить роботи з технічної рекультивації порушених земель.
В іншій частині рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року - залишено без змін.
09.02.2026 через систему «Електронний суд» представник СП «Полтавська газонафтова компанія» - адвокат Метенко Т.І. сформував клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, у порядку ст. 141 ЦПК України у розмірі 65 000 грн (т.3 а.с. 210-214).
Клопотання мотивоване тим, що в межах даної справи під час подання апеляційних скарг на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11.06.2025 та додаткове рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01.07.2025, позивачем було заявлено та надавався попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, які потенційно планувалося понести за розгляд справи №545/5708/24 у суді апеляційної інстанції. Розрахунок подавався на суми 50 000 грн та 40 000 грн відповідно. Окрім того, позивачем у відзивах на апеляційні скарги відповідача на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11.06.2025 та додаткове рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01.07.2025 також було заявлено про понесення витрат на правничу домогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції у розмірі 40 000 грн по кожній із апеляційних скарг відповідача у справі №545/5708/24. Таким чином, позивачем було заявалено до суду апеляційної інстанції про понесення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд судом апеляційної інстанції справи №545/5708/24 за апеляційними скаргами позивача та відповідача. Оплата позивачем (як замовником) правничої допомоги, наданої протягом липня 2025 - лютого 2026, здійснено відповідно до платіжних інструкцій №490 від 20.02.2025 та №3494 від 18.11.2025, що підтверджується відповідно до п.6 актів приймання-передачі від 31.07.2025, від 31.08.2025, від 31.10.2025, від 31.12.2025 та від 06.02.2026 за договором. Таким чином, заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу складає 65 000 грн, що відповідає критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності, реальності пропорційності, співмірності, і не є завищеною та має належне документальне підтвердження та відповідає існуючому на ринку рівні оплати за надані послуги професійної правничої допомоги, та у свою чергу не є завищеною та обтяжливою для фінансового становища відповідача.
09.02.2026 через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Петренко Ю.О. сформував заяву про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, у порядку ст. 141 ЦПК України у розмірі 52 000 грн (т.3 а.с. 197-198).
Заява мотивована тим, що 04.02.2026 Полтавський апеляційний суд завершив розгляд апеляційних скарг на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11.06.2025 та додаткове рішення від 01.07.2025 у справі за позовом СП «Полтавська газонафтова компанія» до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту та зустрічним позовом ОСОБА_1 про встановлення сервітуту та стягнення коштів. У зв'язку із розглядом справи в апеляційному суді, ОСОБА_1 має сплатити 52 000 грн за надання професійної правничої допомоги адвоката. Такий розмір вартості послуг визначений та узгоджений відповідно до акту від 09.02.2026 приймання-передачі наданих послуг до договору №5-07/25 від 07.07.2025 про надання правничої допомоги. В акті наведений деталізований розрахунок погодинної роботи адвоката та її вартості із урахуванням часу, ресурсів та складності справи. Пунктом 5 розрахунку визначено час для прибуття адвоката до суду і назад та очікування засідання 29.10.2025, який обраховано виходячи із тривалості поїздки адвоката на автомобілі із м. Буча до м. Полтава і назад (відстань в одну сторону 379 км, мінімальний час в дорозі - 4 години в одну сторону, 8 в обидві ). Тривалість поїздки громадським транспортом перевищує тривалість поїздки на автомобілі.
Апеляційний суд у складі колегії суддів, вирішуючи заяви про ухвалення додаткового рішення (постанови), зазначає наступне.
Згідно матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу представник СП «Полтавська газонафтова компанія» - адвокат Метенко Т.І. зазначав, що СП «Полтавська газонафтова компанія» планується понесення судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 40 000 грн (т.3 а.с. 43-56).
До відзиву та заяви про ухвалення додаткового рішення представником СП «Полтавська газонафтова компанія» - адвокатом Метенком Т.І. додано: копії документів на підтвердження повноважень представника (ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю), копію додаткової угоди №5 від 01.08.2025, копію договору №2505/2023 про надання правничої допомоги від 25.05.2023, копію акту приймання-передачі від 06.02.2026, копію акту приймання-передачі від 31.12.2025, копію акту приймання-передачі від 31.10.2025, копію акту приймання-передачі від 31.07.2025, копію акту приймання-передачі від 31.08.2025, копії платіжних інстукцій №3494 від 18.11.2025 та №490 від 20.02.2025 (т.3 а.с. 61-62, 218-230).
Згідно матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Петренко Ю.О. зазначав, що Замула В.І. планує понести витрати у зв'язку із розглядом справи в апеляційному суді в орієнтовному розмірі 50 000 грн як оплата витрат на професійну правничу допомогу (т.3 а.с. 20-23).
До відзиву та заяви про ухвалення додаткового рішення представником ОСОБА_1 - адвокатом Петренкои Ю.О. додано: копії документів на підтвердження повноважень представника (ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю), копію договору №5-07/25 про надання правничої допомоги від 07.07.2025, копії актів приймання-передачі наданих послуг від 09.02.2026, (т.3 а.с. 24, 199-200, 204-205, 207).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат з урахуванням наданих доказів, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу, надану адвокатом Метенком Т.І. позивачу СП «Полтавська газонафтова компанія», адвокатом Петренком Ю.О. відповідачу ОСОБА_1 , підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141, 142 ЦПК України.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Цивільно-процесуальне законодавство встановлює критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Таким чином, при вирішенні питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінки сторін під час судового процесу тощо.
Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, додатковій постанові від 14.04.2022 у справі №755/18750/20 сформував висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами Метенком Т.І. та Петренком Ю.О. документів, їх значення для спору, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 65 000 грн та 52 000 грн відповідно, не є співмірними із складністю справи; виконаними адвокатами роботами (наданими послугами; часом, витраченими адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що від представника позивача СП «Полтавська газонафтова компанія» та представника відповідача Замули В.І. надішли клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного та враховуючи принципи розумності, справедливості та пропорційності, колегія суддів вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача належить 10 000 грн понесених витрат, з позивача на користь відповідача належить 10 000 грн понесених витрат (визначена з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатами і заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, складності справи).
Разом з тим, беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що оскільки як первісний позов, так і зустрічний позов підлягають частковому задоволенню і що позивачем понесено 65 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а відповідачем - 52 000 грн, то у разі часткового задоволення позову кожної сторони, з урахуванням того, що зустрічний позов містить, крім вимоги про встановлення земельного сервітуту, ще 5 вимог про стягнення грошових коштів, тому колегія суддів приходить до висновку, що професійна правнича допомога була надана відповідачеві у більшому об'ємі та, відповідно, у більшому розмірі, а тому при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу між сторонами підлягає застосуванню принцип повного взаємозаліку витрат та у даному випадку витрати кожної сторони на професійну правничу допомогу не підлягають розподілу.
Виходячи з викладеного, заяви представника Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» - адвоката Метенка Тараса Ігоровича та представника ОСОБА_1 - адвоката Петренка Юрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на понесену професійну правничу допомогу з урахуванням принципу повного взаємозаліку задоволенню не підлягають.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ч. 4, 6 ст. 127, ч. 8 ст. 141, п. 3 ч. 1 ст. 270, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
У задоволенні заяв представника Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» - адвоката Метенка Тараса Ігоровича та представника ОСОБА_1 - адвоката Петренка Юрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення до постанови Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня його ухвалення. Касаційна скарга на нього подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 11 березня 2026 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов