Справа № 761/8524/26
Провадження № 2-з/761/140/2026
12 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Левицька Т.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
До Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.03.2026 року визначено головуючого суддю Левицьку Т.В.
В своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить суд:
накласти арешт на рухоме, нерухоме майно та на грошові кошти у межах суми позову, що належать відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заява обґрунтована тим, що 30 липня 2025 року автомобіль позивача був переданий ФОП ОСОБА_3 громадянину ОСОБА_2 на підставі договору прокату і акту передачі автомобіля в прокат. Під час перебування автомобіля позивача в тимчасовому користуванні відповідача (в прокаті) 01 серпня 2025 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача ОСОБА_2 , який керував автомобілем позивача у стані алкогольного сп'яніння.
Позивач зазначає, що факт перебування відповідача у стані сп'яніння та порушення ним Правил дорожнього руху встановлено рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.10.2025 р. у справі № 758/13127/25, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Позивач вказує, що з метою захисту своїх майнових прав вона уклала договір страхування наземного транспорту ВАТ «СК «АРКС» від 13.02.2025 року. За умовами договору страхування, п. 29.1. керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння страховим випадком не визнається, тому страхової виплати не передбачено. Щоб визначити розмір майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу, позивач звернулась до суб'єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_4 для проведення експертизи. Згідно із висновком, наведеним у звіті про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ № 10825 від 06.09.2025р., розмір матеріального збитку, заподіяного власнику в результаті пошкодження колісного транспортного засобу Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 208868,96 (двісті вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім грн. 96 коп.).
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 вважає, що з огляду на характер правопорушення (факт керування у стані сп'яніння), відсутність добровільного відшкодування, значний розмір завданих збитків та відсутність гарантій належного виконання майбутнього судового рішення, існує реальний ризик того, що відповідач може ухилитися від виконання рішення суду, зокрема - шляхом відчуження належного йому майна або виведення коштів.
Положеннями ч. 1 ст.153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно положень ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 151 ЦК України визначені вимоги до заяви про забезпечення позову.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно ч. 6 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Отже, заява про забезпечення позову є такою, що не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України та підлягає поверненню заявнику.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 353-354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 761/8524/26 - повернути заявнику.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: