Ухвала від 10.03.2026 по справі 759/5610/26

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/1895/26

ун. № 759/5610/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 08.07.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000208,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 09.03.2026 року звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання в межах строку досудового розслідування.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42025110000000208 від 08.07.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюють прокурори Київської обласної прокуратури.

У ході досудового розслідування встановлено, що упродовж 2023-2025 років під час виконання договорів публічних закупівель, укладених між Трипільською тепловою електричною станцією ПАТ «Центренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький Тепло-Енерго Проект», реалізовано єдиний протиправний механізм, який полягав у завищенні фактичних обсягів виконаних робіт та вартості використаних матеріальних ресурсів із подальшим внесенням таких завищених показників до первинних облікових документів - актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт, що слугували правовою та фактичною підставою для перерахування грошових коштів.

У межах зазначеного механізму посадові особи ТОВ «Запорізький Тепло-Енерго Проект» та ТОВ «Інвентум Україна», діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, організували складання та подання замовнику актів КБ-2в із завідомо недостовірними відомостями щодо обсягів і вартості виконаних робіт, що стало підставою для незаконного заволодіння коштами ПАТ «Центренерго», чим Державі завдано майнової шкоди.

У зазначений період між Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго», ТОВ «Запорізький Тепло-Енерго Проект» та ТОВ «Інвентум Україна» виконувалися, зокрема, наступні договори публічних закупівель: № 16/22 від 25 квітня 2023 року про закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) електрофільтрів блоку ст. № 1, загальною вартістю 14 888 450 грн;№ 16/59 від 01 жовтня 2025 року про закупівлю робіт з ремонту електрофільтрів блоку ст. № 3 та ін., загальною вартістю 38 700 600,00 грн.; № 16/58 від 30 вересня 2025 року про закупівлю робіт з ремонту технічного обслуговування техніки (роботи з виготовлення та монтажу газоходів котла ТПП-210А), загальною вартістю 91 648 800, 00 грн.;№ 16/43 від 14 серпня 2025 року про закупівлю робіт з ремонту електрофільтрів блоку ст. № 2, загальною вартістю 88 080 000, 00 грн.; № 16/26 від 23 червня 2023 року про закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) електрофільтрів блоку ст. № 3, загальною вартістю 25 168 728 грн; № 16/11 від 08 травня 2024 року про закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) електрофільтрів блоку ст. № 4, загальною вартістю 27 822 847 грн; № 16/9 від 11 квітня 2024 року про закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) електрофільтрів загальною вартістю 69 700 903 грн; № 16/65 від 17 жовтня 2025 року про закупівлю робіт з ремонту шлакових шахт бл. ст. № 3, загальною вартістю 3 119 400 грн.; № 16/77 від 30 грудня 2025 року про закупівлю робіт з ремонту шлакових шахт бл. Ст. № 1, 2, 4, загальною вартістю 13 600 000 грн.; № 16/42 від 16 жовтня 2023 року, про закупівлю робіт з виготовлення та заміни шлакових зливних шахт блоку ст. № 3, загальною вартістю 3 498 642, 55 грн.; № 16/17 від 17 березня 2025 року про закупівлю робіт з «Аварійно-відновлювальних робот з ремонту ПВТ - 6,7,8 гр. Б блоку ст. № 3», загальною вартістю 2 464 751, 48 грн.; № 16/49 від 25 грудня 2024 року про закупівлю робіт з монтажу та налагодження системи опалення турбінного відділення головного корпусу Трипільської ТЕС, загальною вартістю 3 485 257, 31 грн.; № 16/13 від 13 травня 2024 року про закупівлю робіт з ремонту димосмоків із заміною робочих коліс, загальною вартістю 3 3733 359, 55 грн.;№ 16/40 від 14 вересня 2023 року про закупівлю робіт з ремонту димосмоків із заміною робочих коліс, загальною вартістю 800 561, 96 грн.;№ 16/7 від 05 жовтня 2021 року про закупівлю робіт з капітального ремонту ізоляції трубопроводів блоку ст. № 1, загальною вартістю 4 100 7337, 52 грн.; № 16/2 від 10 січня 2025 року про закупівлю робіт з аваріно-відновлювального ремонту блочних знесолюючих установок бл. ст. № 3, 4, загальною вартістю 6 260 266, 67 грн.; № 16/4 від 11 серпня 2022 року про закупівлю робіт з ремонту електрофільтрів блоку ст. № 4, загальною вартістю 9 452 400 грн.; № 16/12 від 25 квітня 2023 року про закупівлю робіт з ремонту електрофільтрів блоку ст. № 1, загальною вартістю 14 888 540, 57 грн.; № 16/7 від 05 жовтня 2021 року про закупівлю робіт з капітального ремонту ізоляції трубопроводів блоку ст. № 1, загальною вартістю 4 920 885,02 грн.; 16/4 від 14 січня 2025 року про закупівлю робіт з ремонту трубопроводу бл. ст. № 3, загальною вартістю 7 557 634, 32 грн.; 16/28 від 14 травня 2025 року про закупівлю робіт з ремонту поверхонь нагріву з ошипуванням та нанесенням карбідкремнієвої маси блок ст. № 2, загальною вартістю 160 540 366, 68 грн.

Установлено, що у період виконання зазначених договорів від імені ТОВ «ЗТЕП» та ТОВ «Інвентум Україна» складалися та подавалися замовнику для оплати акти приймання виконаних робіт за типовою формою КБ-2в, у яких відображалися обсяги робіт та вартість товарно-матеріальних цінностей, що не відповідали фактичним показникам виконання робіт та реальній вартості використаних матеріалів.

Зокрема, у актах приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, завищено обсяги виконаних робіт та вартість матеріалів, що підтверджується співставленням первинної бухгалтерської документації, технічної документації та результатами економічного дослідження.

У результаті завищення обсягів виконаних робіт та вартості матеріалів ТОВ «ЗТЕП» та ТОВ «Інвентум Україна» під час виконання договорів, укладених за результатами процедур публічних закупівель Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», допущено перевитрату бюджетних коштів, чим завдано майнової шкоди Державі.

Окрім цього, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи злочинне походження майна, а саме грошових коштів здобутих злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, у тому числі з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , протягом тривалого часу вчиняв дії, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Встановлено, що впродовж 2023-2025 років ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , маючи фактичний контроль та вплив на організацію фінансових процесів, координували укладення низки правочинів, які за формою мали ознаки господарських договорів, проте фактично не передбачали реального надання послуг або виконання робіт.

У невстановлені час, у невстановленому місці, ОСОБА_10 використовуючи свій вплив та родинні зв'язки та фактично контролюючи діяльність ТОВ «ЗТЕП», ТОВ «ДЕМЗ-інжинірінг», ТОВ «ДЕМЗ» через підконтрольних йому ОСОБА_11 та інших осіб, залучив до протиправної діяльності ОСОБА_4 , який є бенефіціарним власником та фактично одноосібно контролює діяльність ТОВ «Інвентум Україна», а також ОСОБА_9 , який працевлаштований на ТОВ «Інвентум Україна».

Так, впродовж 2023-2025 років між ТОВ «ЗТЕП», ТОВ «Інвентум Україна» та ТОВ «Будін-сервіс», ТОВ «Будін-торг», ТОВ «ТВК «Джунь», ТОВ «ВК «Індастрі», ТОВ «Компанія Буд Експерт», ТОВ «Будімпекс-Дніпро», ТОВ «Стандарт-Буд», ПП «Миргородський завод будівельних матеріалів», ПП «Торгбуд», ТОВ «АЯ-будівництво», ТОВ «ТД Сафорт», ТОВ «Глобал-Будтранс», ТОВ «Янора», ТОВ «Магнат-люкс», ТОВ «Оптсум-трейд»,ТОВ «ДЮС Трейд», ТОВ «Арована ЛТД», ТОВ «Лонгвінд», ТОВ «Промлого», ТОВ «Асна буд», ТОВ «Тисяча і одна дрібничка», ТОВ «Аквантіс-інноваційні системи»,

ТОВ «Агро трейд лайф», ТОВ «Моторз партс Україна», ТОВ «Хемпстон трейд», ТОВ «Товари для будинку та саду» та іншими суб'єктами господарювання, здійснювались фінансово-господарські відносини під час яких укладались відповідні договори та складались первинні бухгалтерські документи.

Водночас встановлено, що зазначені фінансово-господарські відносини мали фіктивний характер, тобто здійснювались без фактичного постачання товарів, робіт, послуг зокрема, вищезазначені СГД виконували роль транзитної структури, через яку здійснювалася легалізація грошових коштів, одержаних унаслідок протиправної діяльності.

Грошові кошти сплачені за результатами таких фінансово-господарських відносин, за безпосередніми вказівками ОСОБА_4 , який усвідомлював їхнє злочинне походження, легалізовувались шляхом їх інтеграції у фінансово-господарський оборот підконтрольних та пов'язаних підприємств на території України, зокрема через укладення формальних правочинів та господарських договорів, що надавали зазначеним коштам вигляд законних доходів.

Так, оплата за нібито виконані роботи, придбані ТМЦ, надходила від ТОВ «ЗТЕП» та ТОВ «Інвентум Україна» на рахунки вищезазначених СГД, після чого перераховувалася на рахунки інших підконтрольних групі осіб підприємств та обготівковувалось. Подальше використання зазначених коштів у господарській діяльності підприємств спрямовувалось на надання правомірного вигляду доходам, одержаним злочинним шляхом.

Так, ОСОБА_9 впродовж 2023-2025 років здійснено ряд фінансових операцій пов'язаних із зняттям та розподілом грошових коштів між учасниками протиправного механізму.

Зазначені грошові кошти, за безпосередніми вказівками ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , фактично отримані ОСОБА_9 , який усвідомлював їхнє злочинне походження та зв'язок із протиправною діяльністю, та розподілені між іншими учасниками протиправного механізму.

Встановлено, що ОСОБА_9 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, впродовж 2023-2025 років залучив невстановлених досудовим розслідуванням осіб до здійснення передачі легалізованих грошових коштів до ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 та інших осіб, які в свою чергу організували отримання та розподілення грошових коштів між іншими невстановленими учасниками протиправного механізму.

Сукупність наведених обставин свідчить, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , та іншими невстановленими на даний час особами, здійснював використання та розпорядження майном, щодо якого існували об'єктивні підстави вважати його одержаним злочинним шляхом, у тому числі шляхом проведення та координування фінансових операцій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження на загальну суму що перевищує 51 462 870, 84 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у використанні та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Так, 26.02.2026ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Так, при визначенні обґрунтованості підозри необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою.

Також, розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.

Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочину є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Наявність ризиків та обставин, якими вони ґрунтуються ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в учиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні вказаного злочину і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого діяння, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду.

На думку сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що не маючи процесуального примусу підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

При цьому, у рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім того, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності особисто може перешкоджати кримінальному провадженню і здійсненню досудового розслідування шляхом знищення, приховання або спотворення речей і документів, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Ризик того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у кримінальному провадженні підтверджується тим, що підозрюваний, маючи відомості про свідків, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування та подальшого судового розгляду.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177

КПК України, необхідно врахувати, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі», ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. З огляду на вказане, суд сприймає докази лише безпосередньо та свідки будуть допитані під час судового розгляду, ризик здійснення обвинуваченою спроб незаконного впливу на свідків з метою переконання або змушення їх надати покази в вигідному для себе аспекті є реальним.

Ризик того, що ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити

будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що на даний час досудове розслідування триває та заплановано проведення ряду слідчих дій з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, які органу досудового розслідування не були відомі та підлягають додатковому дослідженню, а тому підозрюваний може внаслідок обізнаності про порядок вчинення злочину вплинути на збереження речей та документів, які в тому числі перебувають у його володінні.

Крім того, ОСОБА_4 може вчините інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України обставинами, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, зокрема, є: вагомість наявних доказів, що обґрунтовують підозру

ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного.

Зазначені вище обставини є достатніми для переконання, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Так, 09.03.2026 заступником керівника Київської обласної прокуратури винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 14.04.2026.

Разом з цим, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.03.2026 (справа №759/4954/26) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; не відлучатись з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , у разі не продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, зможе переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків, схиляючи їх до певної поведінки та надання вигідних для себе показань, а також незаконно протидіяти слідству, у тому числі впливати на експертів, інших підозрюваних, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення .

Лише продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання може забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків та забезпечить дієвість вказаного кримінального провадження та досягнення його мети.

Так, 14.03.2026 спливає строк застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, однак закінчити досудове розслідування до вказаного часу не є можливим, оскільки для всебічного, повного й неупередженого розслідування всіх обставин кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання в повному обсязі та просила задовольнити, з підстав зазначених у ньому.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив задовольнити клопотання частково, відмовити у задоволенні клопотання в частині заборони виїзду підозрюваного за межі Київської області.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42025110000000208 від 08.07.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

26.02.2026ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зібрані докази (матеріали провадження), які обґрунтовують підозру ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

При цьому, при застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 та продовженні строку його дії слідчим суддею враховувались обставини, що дають підстави підозрювати останнього у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Так, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.03.2026 року у справі № 759/4954/26 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком до 04.05.2026 року включно.

Водночас на підозрюваного покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

09.03.2026 року заступником керівника Київської обласної прокуратури винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 3-х місяців, тобто до 14.04.2026 року.

14.04.2026 року спливає строк покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, однак закінчити досудове розслідування до вказаного часу не є можливим.

Таким чином, провести вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії до закінчення строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 в межах запобіжного заходу, неможливо, а отже існують підстави для продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків.

За положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що ризики, які були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідно продовжити останньому строк дії, покладених на неї обов'язків, що буде співмірним з існуючими ризиками та достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

В той же час, слідчий суддя враховує те, що у зв'язку з тривалістю дії застосованого запобіжного заходу рівень ймовірності реалізації ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не зменшується.

Виходячи з вищевикладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам підозрюваного ухилятися від досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_4 необхідно продовжити покладені на нього у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, які також узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.

Керуючись ст. 177-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 08.07.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000208 - задовольнити.

Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.04.2026 року включно, а саме:

-прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді чи суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/перебування;

-утримуватись від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Контроль за виконанням обов'язків покласти на слідчого, прокурора у кримінальному провадженні.

Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
134799197
Наступний документ
134799199
Інформація про рішення:
№ рішення: 134799198
№ справи: 759/5610/26
Дата рішення: 10.03.2026
Дата публікації: 17.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; інші клопотання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.03.2026)
Дата надходження: 09.03.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
10.03.2026 15:45 Святошинський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
П'ЯТНИЧУК ІННА ВІТАЛІЇВНА
суддя-доповідач:
П'ЯТНИЧУК ІННА ВІТАЛІЇВНА