Справа №949/1906/25
про залишення заяви без розгляду
11 березня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
заявниці: ОСОБА_1 ,
представника заявниці: ОСОБА_2 ,
заінтересованих осіб: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
роглягувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення факту родинних відносин,
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, у якій просить суд встановити факт родинних відносин, а саме те, що вона є матір'ю ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18 вересня 2023 року, виданого Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Крім того, заявниця просить суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02 квітня 2025 року, виданого Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18 вересня 2023 року, виданого тим самим органом державної реєстрації актів цивільного стану, як між батьком та сином.
Заяву обгрунтовує тим, що вона є матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя її син проходив військову службу під час мобілізації на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та захисту безпеки населення і держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. ІНФОРМАЦІЯ_2 її син помер у віці 49 років. Згідно з витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №3550 від 26 листопада 2024 року, лікарським свідоцтвом про смерть та іншими медичними документами, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок захворювання, яке виникло під час безпосередньої участі у бойових діях та виконання завдань із захисту Батьківщини. У зв'язку із загибеллю сина заявниця вважає, що має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги як мати загиблого військовослужбовця, а також на інші соціальні гарантії, передбачені законодавством. Разом з тим під час перевірки та опрацювання документів у ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо виплати одноразової грошової допомоги були виявлені розбіжності у відомостях, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян стосовно дати народження батьків померлого ОСОБА_6 . Так, відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження її сина, у графі «Відомості про батька» дата народження зазначена ІНФОРМАЦІЯ_6 замість правильної - ІНФОРМАЦІЯ_6 , а у графі «Відомості про матір» її дата народження зазначена ІНФОРМАЦІЯ_7 замість правильної - ІНФОРМАЦІЯ_8 . На думку заявниці, такі розбіжності виникли внаслідок технічних помилок під час внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Заявниця також зазначає, що на паперових носіях у документах, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану, дати народження батьків зазначені правильно. Водночас у витязі з реєстру містяться інші відомості, що унеможливлює підтвердження родинних відносин у позасудовому порядку. Крім того, заявниця пояснила, що її свідоцтво про народження було видано на інше прізвище, оскільки її мати перебувала у шлюбі з іншою особою, а відомості про біологічного батька заявниці під час реєстрації актів цивільного стану не були встановлені. У подальшому після укладення шлюбу вона змінила прізвище. З огляду на викладене заявниця зазначає, що через наявні розбіжності у відомостях актів цивільного стану орган державної реєстрації актів цивільного стану відмовив їй у внесенні змін до актового запису та у видачі відповідного повторного свідоцтва, у зв'язку з чим підтвердити родинні відносини із померлим сином в адміністративному порядку вона не має можливості. У зв'язку з цим ОСОБА_1 просить суд встановити факт родинних відносин, а саме те, що вона є матір'ю ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також встановити факт родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як між батьком та сином.
Ухвалою суду від 10 вересня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту родинних відносин. Справу призначено до судового розгляду по суті в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні із викликом заявника та заінтересованих осіб (а.с. 60).
Ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року задоволено клопотання ОСОБА_5 та Міністерства оборони України та залучено до участі у справі як заінтересованих осіб дітей померлого військовослужбовця ОСОБА_6 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки рішення у справі про встановлення факту родинних відносин може безпосередньо вплинути на їхні права та обов'язки щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця (а.с. 83-84).
До початку судового засідання від заінтересованої особи ОСОБА_5 надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду, у якому вона зазначила, що встановлення факту родинних відносин, про який просить заявниця, безпосередньо впливає на її право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця та на пов'язані з цим майнові права. Між нею та заявницею у справі існує спір про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки встановлення факту родинних відносин є юридичною підставою для визначення кола осіб, які мають право на отримання такої допомоги, а відповідно впливає на обсяг і належність відповідних майнових прав. Крім того, ОСОБА_5 зазначила, що у поданому нею раніше клопотанні про залучення її до участі у справі як заінтересованої особи, вона прямо вказувала на наявність спору про право на отримання одноразової грошової допомоги між учасниками справи та обґрунтовувала неможливість розгляду справи в порядку окремого провадження. Однак зазначені доводи, на її думку, не були взяті до уваги, і розгляд справи продовжено у порядку окремого провадження. Посилаючись на положення частини четвертої статті 315 та частини шостої статті 294 ЦПК України, відповідно до яких у разі наявності спору про право заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, ОСОБА_5 просила суд залишити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин без розгляду у зв'язку з наявністю спору про право.
Від Міністерства оборони України до суду надійшли додаткові письмові пояснення, подані представником ОСОБА_8 , у яких зазначено, що з тексту заяви вбачається, що метою встановлення юридичного факту є необхідність реалізації права на одноразову грошову допомогу. Також зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого), а одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання. Крім того, представник Міністерства оборони України зазначив, що рішення суду у даній справі може вплинути на права дітей ОСОБА_6 , а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Також у поясненнях зазначено, що коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки, а інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. У зв'язку з цим представник Міністерства оборони України просив залучити до участі у справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , судовий розгляд справи здійснювати без участі представника Міністерства оборони України та врахувати подані пояснення при вирішенні справи.
До початку судового засідання від заявниці ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення на клопотання заінтересованої особи ОСОБА_5 про залишення заяви без розгляду. У поданих запереченнях заявниця зазначає, що доводи заінтересованої особи щодо наявності спору про право є безпідставними та необґрунтованими. На її думку, подана нею заява спрямована виключно на встановлення юридичного факту родинних відносин між нею та померлим ОСОБА_6 , а також між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як між батьком та сином, що зумовлено наявністю розбіжностей у відомостях актових записів цивільного стану та неможливістю підтвердити такі родинні відносини у позасудовому порядку. Також вказує, що між нею та ОСОБА_5 відсутній спір про право, оскільки вона не оспорює родинних зв'язків ОСОБА_5 з померлим військовослужбовцем та її статусу як доньки загиблого. Встановлення юридичного факту родинних відносин не пов'язане з вирішенням спору про майнові права та не визначає питання щодо розподілу одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця. Крім того, зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають батьки, дружина та діти загиблого військовослужбовця, і кожен із них реалізує це право самостійно. При цьому, ОСОБА_5 вже скористалася своїм правом на отримання належної їй частки одноразової грошової допомоги та не оскаржувала її розмір у судовому порядку. Також зазначає, що її звернення до суду зумовлене поверненням Міністерством оборони України поданих документів на доопрацювання у зв'язку з наявністю розбіжностей у датах народження батьків померлого військовослужбовця в актових записах цивільного стану. У зв'язку з цим рішення суду про встановлення факту родинних відносин необхідне для усунення зазначених розбіжностей та подальшого подання документів до Міністерства оборони України для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги. З огляду на викладене заявниця просить суд відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про залишення заяви без розгляду та продовжити розгляд справи в порядку окремого провадження.
У судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання заінтересованої особи ОСОБА_5 про залишення заяви без розгляду, просила відмовити у його задоволенні, зазначивши, що у даній справі відсутній спір про право, а встановлення факту родинних відносин необхідне їй для реалізації прав, пов'язаних із загибеллю її сина, та просила задовольнити подану нею заяву.
У судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_5 підтримала подане нею клопотання про залишення заяви без розгляду та просила його задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що підтримує клопотання ОСОБА_5 про залишення заяви без розгляду.
Заінтересована особа ОСОБА_4 у судовому засіданні також висловилася на підтримку клопотання ОСОБА_5 та просила його задовольнити.
Від представника Дубровицького відділу ДРАЦС у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи без їх участі.
Від представника ІНФОРМАЦІЯ_12 до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, у якій просив розглянути справу за наявними у суді доказами.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши клопотання про залишення заяви без розгляду, матеріали цивільної справи, подані учасниками справи документи, письмові пояснення та інші наявні у справі докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 20 лютого 1974 року судом установлено, що батьками ОСОБА_6 зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с. 21).
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18 вересня 2023 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16).
Із витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №3550 від 26 листопада 2024 року вбачається, що смерть ОСОБА_6 пов'язана із захистом Батьківщини (а.с. 18).
З довідки військової частини НОМЕР_4 №490 від 20 жовтня 2023 року убачається, що ОСОБА_6 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в районах проведення бойових дій (а.с. 19).
Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_6 проходив військову службу, а його смерть пов'язана із виконанням обов'язків військової служби.
З витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №79/д від 11 вересня 2025 року вбачається, що подані ОСОБА_1 документи були розглянуті комісією та повернуті на доопрацювання у зв'язку з наявністю розбіжностей у відомостях щодо дати народження батьків померлого військовослужбовця ОСОБА_6 (а.с.199).
У зазначеному витязі з протоколу комісії також указано на необхідність подання рішення суду, яким буде підтверджено факт родинних відносин між заявницею та померлим військовослужбовцем.
Водночас із досліджених судом письмових пояснень Міністерства оборони України, що містяться у матеріалах справи, убачається, що встановлення факту родинних відносин у даній справі може вплинути на права інших осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця (а.с.72).
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого суд розглядає справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Разом із тим правова природа окремого провадження передбачає відсутність спору про право між заінтересованими особами.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Суд враховує, що у правозастосовній практиці Верховного Суду неодноразово зверталася увага на те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядатися у порядку окремого провадження лише за наявності сукупності визначених законом умов.
Зокрема, такі справи підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження лише за умови, якщо: відповідний факт породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту; заявник не має можливості отримати або відновити документ, який посвідчує відповідний факт; встановлення такого факту не пов'язане з вирішенням спору про право між заінтересованими особами.
Подібні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 та від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21.
У зазначених рішеннях Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що встановлення юридичного факту у порядку окремого провадження можливе лише тоді, коли такий факт є самостійним предметом судового розгляду та його встановлення не пов'язане з вирішенням спору щодо суб'єктивного матеріального права або визначенням обсягу майнових прав інших осіб.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який підлягає вирішенню у позовному провадженні, суд залишає заяву без розгляду.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 04 січня 2023 року у справі №198/99/15-ц звернув увагу на те, що спір про право має місце тоді, коли між суб'єктами правовідносин виникає юридично значуща суперечність щодо наявності, змісту або обсягу суб'єктивного права чи обов'язку, для усунення якої необхідне судове вирішення.
Таким чином, із наведених правових висновків Верховного Суду вбачається, що ключовою умовою розгляду справи у порядку окремого провадження є відсутність спору про право між заінтересованими особами.
Із матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_6 .
Метою встановлення зазначеного юридичного факту заявниця визначає подальшу реалізацію прав, пов'язаних із загибеллю військовослужбовця, зокрема отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої законодавством.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на момент смерті військовослужбовця) передбачалось, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Отже, розмір частки одноразової грошової допомоги, що належить кожній особі, безпосередньо залежить від кількості осіб, які відповідно до закону мають право на отримання такої допомоги.
Зокрема, із копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 від 04 листопада 2005 року судом установлено, що її батьком зазначено ОСОБА_6 (а.с.69), тобто ОСОБА_5 є дочкою загиблого військовослужбовця.
Суд також враховує обставини, встановлені постановою Рівненського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року у справі №949/2043/25, оприлюдненою в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Із змісту зазначеної постанови вбачається, що після смерті військовослужбовця ОСОБА_6 до компетентних органів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги звернулися його діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
У справі №949/2043/25 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту їх перебування на утриманні загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 до дня його смерті, що було необхідним для реалізації ними права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
У зазначеній постанові також указано, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що вона є матір'ю померлого військовослужбовця ОСОБА_6 , та претендує на отримання частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із його загибеллю.
Оцінюючи характер правовідносин між зазначеними особами, апеляційний суд дійшов висновку, що встановлення такого юридичного факту безпосередньо впливає на обсяг майнових прав інших осіб, які претендують на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки збільшує кількість осіб, між якими підлягає розподілу відповідна виплата.
Таким чином, із матеріалів справи убачається, що діти загиблого військовослужбовця - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - є особами, права яких безпосередньо пов'язані з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, а тому встановлення факту родинних відносин між заявницею ОСОБА_1 та ОСОБА_6 безпосередньо впливатиме на визначення кола осіб, які мають право на отримання такої допомоги, а також на розмір часток цієї виплати.
Отже, встановлення юридичного факту, про який просить заявниця, не є нейтральним щодо прав інших осіб, а безпосередньо впливає на їх майнові права.
У зв'язку з цим апеляційний суд дійшов висновку, що у таких правовідносинах у справі №949/2043/25 наявний спір про право, що виключає можливість розгляду заяви про встановлення відповідного юридичного факту у порядку окремого провадження, а тому вказану заяву було залишено без розгляду.
Викладені висновки апеляційного суду є релевантними і для даної справи.
Отже, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що: «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 січня 2023 року в справі № 198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22) вказано, що:
«згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. […]
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права».
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що між заінтересованими особами у даній справі виникла реальна юридично значуща суперечність щодо обсягу права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
Інакше кажучи, у даному випадку має місце спір щодо суб'єктивного матеріального права, який полягає у визначенні кола осіб, що мають право на отримання відповідної грошової виплати, а також у визначенні розміру частки такої виплати, яка належить кожній із цих осіб.
Вирішення такого спору потребує з'ясування взаємних прав та обов'язків осіб, які претендують на отримання одноразової грошової допомоги, дослідження обставин, що мають значення для визначення кола осіб, які мають право на відповідну виплату, а також встановлення обсягу майнових прав кожної з них.
Такі питання можуть бути вирішені виключно у порядку позовного провадження із дотриманням принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який підлягає вирішенню у позовному провадженні, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заінтересованим особам право звернутися до суду із відповідними вимогами у порядку позовного провадження.
Оскільки у даній справі встановлення заявленого юридичного факту безпосередньо пов'язане з визначенням кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а також із розподілом відповідної виплати між такими особами, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин не може бути розглянута у порядку окремого провадження, оскільки між нею та заінтересованими особами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається спір про право на отримання своєї частки одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду з роз'ясненням заявниці права звернутися до суду із відповідними вимогами у порядку позовного провадження.
Керуючись статтями 293, 294, 315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення факту родинних відносин - залишити без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України.
Роз'яснити заявниці - ОСОБА_1 , що вона має право подати до суду позов на загальних підставах у порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали виготовлено 12 березня 2026 року о 17-00 год.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду Рівненської області Оборонова І.В.