Справа 556/38/26
Номер провадження 1-кс/556/145/2026
іменем України
про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
12.03.2026 року
селище Володимирець
Слідчий суддя Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Володимирець в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Великі Телковичі, Володимирецького району Рівненської області, громадянину України, українцю, неодруженому, із середньою спеціальною освітою, жителю АДРЕСА_1 , військовослужбовцю військової служби по мобілізації, який проходить військову службу на посаді гранатометника 1 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдату, раніше судимому,-
На розгляд Володимирецького районного суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України.
Одночасно із направленням обвинувального акту, прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , яка здійснює процесуальне керівництво в даному провадженні, надала слідчому судді клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під варту відносно ОСОБА_4 .
З клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а саме в тому, що 21 липня 2025 року о 08 год. 00 хв. (більш точного часу досудовим розслідування не встановлено) самовільно залишив військову частину, яка розташована в АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконував, заходів для повернення до місця служби не вживав, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, перебуваючи на волі може ухилитись від слідства та суду, перешкоджати провадженню слідства або вчинити інше кримінальне правопорушення, є достатні підстави застосувати до підозрюваного такий запобіжний захід як тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просила продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують зберігатись ризики, які обумовили обрання запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання за його необґрунтованістю та недоведеністю ризиків, обравши більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
19.09.2025 року Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140120001108 внесено запис про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України.
14.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
16.01.2026 року ухвалою слідчого судді відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 15.03.2026 року.
У відповідності до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Сторона обвинувачення довела наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 тяжкого умисного злочину, яка підтверджується:
- заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України старшого оперативної групи військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 від 12.08.2025 за вих. №690/23541 про вчинення солдатом ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №3787 від 21.07.2025 про призначення службового розслідування щодо ОСОБА_4 ;
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №204 від 18.07.2025 щодо зарахування до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та призначення на посаду;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №208 від 21.07.2025 про самовільне залишення військової частини та виключення з котлового забезпечення солдата ОСОБА_4 ;
- актом службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 (зареєстровано 31.07.2025 за
вх. №23338);
- доповіддю старшого оперативної групи військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 про факт самовільного залишення військової частини військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 ;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №4858 від 31.07.2025 про результати службового розслідування щодо самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 ;
- медичною характеристикою від 25.07.2025 на солдата ОСОБА_4 , згідно якої останній за медичною допомогою не звертався;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 26.12.2025 року;
- протоколом допиту ОСОБА_7 від 17.12.2025 року;
- протоколом допиту ОСОБА_8 від 17.12.2025 року;
Таку підозру слідчий суддя вважає достатньо обґрунтованою та такою, що свідчить про необхідність обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного.
Слідчим та прокурором також належно обґрунтовано та доведено наявність достатніх даних, що існує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, в т.ч.:
- ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. ОСОБА_4 не бажає припиняти вчинення кримінального правопорушення, оскільки до військової частини не повернувся по даний час.
- ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), який полягає в тому, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі зможе впливати, шляхом домовленостей на свідків в цьому кримінальному провадженні, які є військовослужбовцями його військової частини. В разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній зможе контактувати з вказаними свідками. Все це може свідчити про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 враховуючи тяжкість кримінального правопорушення зможе незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності.
- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, розуміючи тяжкість вчинення кримінального правопорушення, з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хвороби, підробивши для цього відповідні документи, оформлювати документи щодо набуття ним інвалідності або опікунства над непрацездатними особами, щоб не перебувати в умовах ізоляції від суспільства.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, та продовжує його вчиняти, оскільки до військової частини не повернувся, до виконання обов'язків військової служби не приступив, а також слід враховувати той факт, що до Володимирецького районного суду Рівненської області було скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, що свідчить про наявність ризику, тобто вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Розглядаючи питання про продовження строку дії даного запобіжного заходу, суд констатує, що клопотання прокурора є обгрунтованим, наявні на час поміщення ОСОБА_4 під варту ризики не зникли, і продовжують зберігатись.
При цьому суд приймає до уваги, що в даний час судом не проведено підготовче судове засідання та не розпочато судовий розгляд справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, дійшов висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує також обставини вчинення та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також і відомості про особу підозрюваного, який посередньо характеризується за місцем проживання, неодружений.
Сукупність цих обставин слідчий суддя вважає достатніми підставами для задоволення клопотання прокурора.
Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Однак, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,184, 194, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Великі Телковичі, Володимирецького району Рівненської області, громадянину України, українцю, неодруженому, із середньою спеціальною освітою, жителю АДРЕСА_1 , військовослужбовцю військової служби по мобілізації, який проходить військову службу на посаді гранатометника 1 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдату, раніше судимому.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжити до часу проведення підготовчого судового засідання в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , але не довше 60 діб, тобто не довше 14 години 20 хвилин 11 травня 2026 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який утримується під вартою - протягом п'яти днів з часу отримання повного тексту ухвали.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1